Шоломниця байкальська Scutellaria baicalensis L.

(Шлемник байкальский (рос.))

Ботанічна характеристика. Ба­гаторічна трав’яниста рослина роди­ни губоцвітних (Laminaceae). Стебла у шоломниці численні, чотиригран­ні, розгалужені, заввишки до 35-40 см. Листки супротивні, вузьколан- цетні, цілокраї, сидячі чи коротко- черешкові, з країв війчасті. Квітки неправильні, з фіолетовим віночком, розташовані по одній у пазухах лист­ків, утворюють на верхівках стебел і гілок прості однобічні китиці. Цвіте рослина у червні-серпні. Плід скла­дається з чотирьох горішків. Корінь вертикальний, з коротким, розгалуженим багатоголовим коре­невищем, ззовні темно-бурий, а на зламі - лимонно-жовтий. У дорослих рослин довжина коренів досягає 50 см, вони часто скручені поздовжньо.

Хімічний склад. У коренях і кореневищах рослини містяться флавоноїди, глікозид скутеларин, сапоніни, ефірну олію, дубильні та смолисті речовини.

Фармакологічні властивості та застосування. У науко­вій медицині шоломницю байкальську застосовують у вигляді спиртового екстракту коренів, який має седативні (заспокій­ливі), гіпотензивні (знижує артеріальний тиск) і протисудомні властивості. За силою заспокійливої дії препарати рослини пе­ревищують валеріану. Призначають ці засоби при гіпертоніч­ній хворобі І і II ступенів, функціональних розладах нервової системи, особливо позитивно вони впливають при підвищеній збудливості, а також при серцево-судинних неврозах. Існують дані про ефективне лікування препаратами шоломниці пізніх токсикозів у вагітних. В народній медицині настій коренів при­значають при посиленому серцебитті, міокардиті, гострому су­глобовому ревматизмі, запаленні легень, використовують його і як кровоспинний засіб.

Експерименти на тваринах довели, що препарати рослини нейтралізують дію стрихніну. Токсичні та побічні явища при вживанні різних лікарських форм шоломниці байкальської не­відомі.

Екологічні особливості га елементи агротехніки виро­щування. Рослини потребують легкого за механічним складом грунту. Це світлолюбна рослина, яка не любить вологих місць. Розмножується насінням, яке висівають навесні або під зиму. Сіють широкорядним спосбом (60-70 см). Норма висіву насін­ня - 4-6 кг/га. Глибина загортання насіння 1,0-1,5 см. При вес­няній сівбі сходи з’являються через 14-21 добу, при підзимній сівбі - в травні. В перший рік життя зацвітають лише окремі рослини, але в наступні роки утворюються багаточисленні на­гони до 40-50 см заввишки, які цвітуть з червня до середини липня, насіння дозріває у серпні.

Перед збиранням коренів всю надземну масу шоломни­ці скошують і видаляють з поля. Товарної зрілості корені до­сягають в 2-3 річному віці. Викопування коренів проводиться картоплекопачами або гіідкопувачами цукрових буряків. Ви­копані і очищені від землі корені миють, ріжуть на шматки,пров’ялюють протягом доби на відкритому повітрі, потім су­шать в теплих провітрюваних приміщеннях або сушарках при температурі не вище 40°С. Сушку закінчують, коли корені при згинанні ламаються. Урожайність коренів 20-25 ц/га. Термін придатності сировини - гри роки.

У природі заготовляють корені шоломниці байкальської тільки після повного обсіменіння рослини. Викопують лише дорослі особини з 5-6 стеблами. Для природного відновлення заростей залишають 2-3 рослини з плодами на 10 м². Заготівля на одному і тому ж місці допускається один раз на 10 років. Після збирання корені обтрушують від грунту, зрізають пагони і швидко миють у холодній проточній воді. Сушать на горищах або у затінку на відкритому повітрі, розклавши її тонким шаром і час від часу перегортаючи. Після сушіння видаляють залишки грунту, гнилі частини і відшаровані шматки пробки.

Питання для самоконтролю

1. До якої родини відноситься алтея лікарська?

2. Основна активна речовина амі зубної?

3. Народні назви арніки гірської.

4. Ботанічна характеристика артишоку посівного.

5. Фармакологічні властивості беладони звичайної.

6. По яких просапних культурах не слід висівати беладону звичайну і чому?

7. Хімічний склад блекоти чорної.

8. Екологічні особливості буркуну лікарського.

9. Застосування валеріани лікарської.

10. Догляд за посівами васильків справжніх.

11. Хімічний склад вовчуга польового.

12. Середня урожайність сировини вовчуга польового в Україні.

/3. Агротехніка вирощування волошки синьої.

14. Ботанічна характеристика гірчаку зміїного.

15. Збирання горицвіту весняного.

16. Екологічні особливості головатеню круглоголового.

17. Для лікування яких захворювань застосовують препара­ти гринделії розчепіреної?

18. Російська назва гуньби сінної.

19. Фармакологічні властивості дев 'ясилу високого.

20. На який рік вегетації відбувається повний цикл розвитку рослин дев’ясилу високого?

21. Народні назви деревію, їх походження.

22. Догляд за посівами дягилю лікарського.

23. В яких областях України проводять промислові заготів­лі дурману звичайного.

24. Спосіб сівби та норми висіву жовтушника сіруватого.

25. Фармакологічні властивості ехінацеї пурпурової.

26. В яких галузях народного господарства використову­ють ехінацею пурпурову?

27. До якої родини належить женьшень звичайний⁷

28. Чому звіробій звичайний не слід згодовувати свійським тваринам?

29. Охарактеризувати генеративні органи рослин змієголовника молдавського.

30. Екологічні особливості золототисячника зонтичного.

31. Розмноження конвалії звичайної.

32. Застосування котячої м 'яти справжньої.

33. Російська назва красолі великої.

34. Скільки видів кропиви двудомно їросте в Україні⁷

35. Хімічний склад кульбаби лікарської.

36. Роль левзеї сафлоровидної у ветеренарії.

З 7. Ботанічна характеристика любистку лікарського.

38. Охарактеризувати кореневу систему марени красиль­ної.

39. Фармакологічні властивості рослин мати-й-мачухи.

40. Для лікування яких хвороб використовують материнку звичайну?

41. В яких областях вирощують м ’яту перцеву?

42. Удобрення нагідок лікарських.

43. Застосування меліси лікарської.

44. Охарактеризувати види наперстянки, які використову­ються в медицині.

45. Фармакологічні властивості огірочника лікарського.

46. Хімічний склад рослин парило звичайного.

47. В яких промисловостях застосовують пастернак по­сівний?

48. Представники роду пижмо звичайного.

49. Тривалість вегетаційного періоду подорожника бло­шиного.

50. Латинська назва полину естрагон.

51. Охарактеризувати кореневу систему ревіню тунгутського.

52. Хімічний склад розторопші плямистої.

53. Збирання ромашки аптечної.

54. Норма висіву рутки лікарської.

55. Екологічні особливості синюхи блакитної.

56. Збирання собачої кропиви п'ятилопатевої.

5 7. Латинська назва солодки голої.

58. Ботанічна характеристика тирличу жовтого.

59. Фармакологічні властивості фіалки запашної.

60. Народні назви хамеріону вузьколистого.

61. Особливості будови хвоща польового.

62. Сівба цикорію звичайного.

63. Фармакологічні властивості цмину піскового.

64. Удобрення чебрецю звичайного.

65. Назвати суцвіття та плоди череди трироздільної.

66. Фармакологічні властивості чистотілу звичайного.

67. Особливості вирощування чорнокореня лікарського.

68. Екологічні особливості чорнушки посівної.

69. Від чого походить латинська назва шавлії лікарської?

70. При яких захворюваннях призначають препарати з шо­ломниці байкальської?