Караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, -

Караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Безпосереднім об'єктом цього злочину виступає встановлений порядок службової діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Предметом злочину є неправомірна вигода.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК, характеризується суспільно небезпечними діями у вигляді: 1) пропозиції неправомірної вигоди; 2) наданні неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за такі вигоди вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

У пропозиції неправомірної вигоди злочин, передбачений ч. 1 ст. 369-2 КК, вважається закінченим з моменту доведення цієї пропозиції до відома адресата - особи, яка має вчинити вплив, незалежно від того, чи погодився адресат прийняти неправомірну вигоду. У наданні неправомірної вигоди аналізований злочин стає закінченим з моменту передачі такої вигоди (хоча б її частини) у випадку, якщо їй передувала пропозиція від особи зробити відповідний вплив.

Злочин є закінченим з моменту пропозиції особі або надання неправомірної вигоди за зловживання впливом.

Суб'єкт злочину - загальний. При цьому суб'єктом злочину може бути і службова особа за умови, що обіцяний, запропонований, здійснений нею вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, зумовлено не наданою їй по службі владою чи службовим становищем, а близькими, дружніми чи будь-якими іншими відносинами з останньою. Якщо ж службова особа могла здійснити вплив із використанням наданої їй влади або свого службового становища, дії винної особи слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 368 КК України.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Якщо той, хто пропонує чи надає неправомірну вигоду, схиляє вчинити вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, злочинним шляхом, він має додатково нести відповідальність і за підбурювання до вчинення відповідного злочину

 

Провокація підкупу – ст. 370 КК України: особливості кваліфікації.

Стаття 370. Провокація підкупу

Провокація підкупу, тобто дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду, -

Карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, -

Карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та зі штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З об'єктивної сторони провокація підкупу полягає у штучному створенні службовою особою обстановки чи умов, що викликають або пропонування підкупу, або його одержання. Можна виділити дві форми цього злочину: 1) свідоме створення обстановки й умов, що зумовлюють пропонування підкупу; 2) свідоме створення обстановки й умов, що зумовлюють одержання підкупу,

Злочин визнається закінченим з моменту створення обстановки, що зумовлює пропозицію, давання або одержання підкупу чи неправомірної вигоди, незалежно від того, чи мали місце згодом з боку спровокованої особи дії, вчинення яких прагнув винний.

Суб'єктом провокації підкупу може бути тільки службова особа.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює, що її дії носять провокаційний характер стосовно іншої особи, яку вона провокує на одержання чи давання підкупу, і бажає вчинити такі дії.

Кваліфікуючою ознакою провокації підкупу є вчинення п службовою особою правоохоронного органу

 

Службове підроблення стаття 366 КК України: особливості складів злочинів.

Стаття 366. Службове підроблення

Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -

Караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

Караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основним безпосереднім об'єктом службового підроблення е визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в ' частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення. Факультативним додатковим об'єктом цього злочину можуть бути права та свободи людини і громадянина, власність тощо,

Документ, який є предметом цього злочину, - це передбаче1 на законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання ця і розповсюдження інформації, яка має юридичне значення.

З об'єктивної сторони злочин може полягати у таких формах:

1) внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; 2) інше підроблення документів; 3) складання завідомо неправдивих документів; 4) видача завідомо неправдивих документів.

Злочин, передбачений ст. 366, вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі. Факультативний склад злочину.

Суб'єктом службового підроблення може бути лише службова особа. Якщо передбачені ст. 366 дії вчиняє приватна особа, то відповідальність може наставати залежно від конкретних обставин справи

З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинено лише з прямим умислом. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків, передбачених ч. 2 ст. 366, може характеризуватись непрямим умислом або необережністю.

 

Службова недбалість стаття 367 КК України: особливості суб’єктивних та об’єктивних ознак.

Стаття 367. Службова недбалість

Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -

Карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

Карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

З об'єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність служ" бової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;3) причинний зв'язок між вказаним діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.

Службова недбалість може проявлятись у формі: 1) невиконання службових, обов'язків через несумлінне ставлення до них; 2) неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.

Службова недбалість вважається закінченим злочином з моменту настання наслідків, зазначених у ч. 1 або ч. 2 ст. 367.

Суб'єктом службової недбалості може бути лише службоваособа.

Службова недбалість - це єдиний злочин у сфері службової діяльності, який вчинюється тільки з необережності. З суб'єктивної сторони він характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов'язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на "й відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті ЇЇ поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків. Про поняття тяжких наслідків див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.