Тема: Образи молодшого покоління Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема: Образи молодшого покоління Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького



Тема: Образи молодшого покоління Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

Мета: проаналізувати образи Карпа, Лавріна, Мотрі та Мелашки в повісті І. Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»; розвивати в учнів уміння порівнювати образи дійових осіб художнього твору,

висловлювати власну думку про прочитане, українську ментальність, національний характер, народну мораль та етику; виховувати учнів на основі норм загальнолюдської моралі.

Тип уроку: урок застосуваня знань і формування вмінь.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Не менш яскравими й цікавими за Омелька та Марусю є образи

молодших Кайдашів, які представляють уже інше покоління

селян, що не зазнали кріпосницьких порядків, не працювали

на панщині. Та чи впливає це на їхні характери, на стосунки один

з одним? Чим відрізняються вони від батьків?

Запитання до учнів. Самоперевірка.

( спробуйте підтвердити відповіді цитатами з тексту і лише після цього подивитися в підказки)

1. Що спільного й відмінного в портретах Карпа і Лавріна? (Карпо

і Лаврін Кайдашенки обидва були «високі, рівні станом, обидва

довгобразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими но-

сами, з рум’яними губами». Але Карпо був «широкий в плечах,

з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем.

Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі

щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті». Натомість

«Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як

небо, очі світились привітно й ласкаво… Він був схожий з виду

на матір

».)

2. Порівняйте характери братів, їхнє ставлення до людей, до праці.

(Різняться й характери братів. Карпо має суворий і замкнений

характер, він прозаїчний, відлюдькуватий, «ніколи не сміявся га-

разд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не роз-

виднювалось навіть тоді, як губи осміхались». Лаврін — натура

поетична, весела, жартівлива, ласкава. Карпо у кожному підмічає

лише вади, він гордий у ставленні до людей, особливо до дівчат:

«Карпо не зачіпав дівчат, не жартував з ними. Дівчата звали

його гордим». Не такий Лаврін, що в усіх людях бачить тільки

хороше й гарне. Різними були брати й під час роботи: «Лаврін про-

ворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, мор-

щив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа».)

3. Порівняйте мову Карпа і Лавріна. (Мова Карпа скупа, груба, лай-

лива, натомість Лаврінові слова — мов щебет соловейка. Автор

пересипає мову молодшого брата пестливими словами, численними

епітетами, народнопісенними порівняннями. Його мова поетична,

співуча, слова ласкаві та приємні. Проте наприкінці повісті мова

Лавріна, як і характер, змінюється на гірше.)

ІIІ. Аналіз твору. Запитання до учнів

1. Які риси вдачі єднали Карпа й Лавріна замолоду? (Лише прагнення

власного господарства єднало Карпа й Лавріна замолоду.)

2. Із часом характери братів стали більш схожими чи більш відмінними?

Що змінилося в образах Кайдашенків? Із чим це пов’язано?

Чи схожі вони на своїх батьків? (Із роками обидва Кайдашенки

змінюються на гірше, і Лаврін стає більш схожим на свого бра-

та нетактовністю, грубістю до батьків і сусідів, сварливістю.

Карпо ж стає ще більш жорстоким.)

3. Чому громада обрала десяцьким саме Карпа? Про що це свідчить?

(Обираючи Карпа десяцьким, селяни говорили: «Це чоловік гордий

та жорстокий, з його буде добрий посіпака».)

4. Чи погоджуєтесь ви із думкою, що Карпо одружився з Мотрею через

її багатство? Чому?

5. Як ставляться брати один до одного? Чи ворогували б вони, якби

їхні дружини жили у злагоді?

6. Чи схожі Мотря й Мелашка на своїх чоловіків? Порівняйте портрети

молодиць, використовуючи цитати з тексту. (Як і Кайдашенків,

за принципом протиставлення подано описи їхніх жінок. Це два

абсолютно різні, нічим не схожі типажі. Мотря походить із дуже

багатої родини Довбишів, а Мелашка — з дуже бідної сім’ї Балашів.

Автор вводить у твір детальні описи будинків, інтер’єру, умов

життя двох родин. На вигляд Мотря «висока на зріст, рівна ста-

ном, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами позака-

чуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована

на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось

з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен,

облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре,

палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи з злістю.

Сонце било на Мотрю косим проміння, освічувало її з одного бо-

ку, обливало жовтогарячий кісник на голові та червоне намисто

на шиї». Іншою є Мелашка: «Дівчина була невелика на зріст,

але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона кали-

на, довгообраза,

повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли,

як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина.

На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови,

густі-прегусті, як шовк».)

7. Дайте порівняльну характеристику молодиць. (У Мотрі «серце

з перцем». Вона бриклива, вольова, енергійна, роботяща, незалеж-

на, має гострий розум, не терпить понукань, може сама захисти-

ти себе і свою власність, не прощає образ. Мотря рішуче відмов-

ляється працювати на свекруху, лається з нею на рівних, навіть

намагається провчити Кайдашиху («Потривай же, свекрухо!..

Будеш ти в мене циганської халяндри скакати, а не я в тебе»).

На свекрушині погрози Мотря рішуче відповідає: «В коцюби два

кінці: один по мені, другий по вас». Зовсім не така Мелашка: ти-

ха, лагідна, добра, покірна, тендітна, «з поетичною душею, з лас-

кавим серцем». Спочатку свекрушині докори й образи пролітали

повз її вуха й не зачіпали душі. Мелашка не зважала на лайливу

Кайдашиху і старанно виконувала її накази. Вона не наважувала-

ся суперечити Кайдашисі, лише тихенько плакала, але мовчала.

Зрештою, не витримавши докорів свекрухи та нападок Мотрі,

Мелашка наважилася покинути Кайдашів і залишилася в Києві,

куди ходила з бабою Палажкою на прощу: Мелашка «зітхнула

дуже важко. Сльози виступили на її очах. Вона в Києві не бачила

ні свекрухи, ні свекра, ні Мотрі, не чула ні одного лихого слова.

Ніхто не гриз їй тут голови». Після повернення Мелашки додому

її стосунки зі свекрухою налагодилися, проте сварки з Мотрею

ставали все більшими. Із роками, як і її чоловік Лаврін, лагідна __

Мелашка перетворюється на лайливу жінку, що нікому не посту-

питься своїми інтересами. Мотря ж у кінці повісті стає чи не гір-

шою за свекруху: вона дійшла до того, що виколола Кайдашисі

око. Коли громада обирала Карпа за десяцького, жартома пропо-

нували обрати Мотрю: «— А може, панове громадо, ми оберемо

за десяцького Мотрю, — прикинув слівце один жартівливий чоло-

вік. — Не можна, вона повибиває всім бабам очі, — гукнули чоло-

віки, сміючись».)

8. Порівняйте мову Мотрі й Мелашки (користуючись таблицею, учні

підтверджують відповіді цитатами з тексту). (Про мову невісток

можна сказати те саме, що й про мову їхніх чоловіків. Мотрина

мова груба, пересипана лайками, а мова Мелашки змінюється ра-

зом зі зміною її характеру. На початку повісті вона тиха, лагід-

на, пісенна («часом Мелашка в своїй розмові несамохіть вкидала

слова пісень»). Інакше говорить невістка в останніх розділах тво-

ру, лаючись не гірше за Мотрю: «— Брешеш, брешеш, як стара

собака! Та й брехати добре не вмієш! У тебе й до того розуму

та хисту нема», — кричала Мелашка.)

9. Якими були б невістки, якби свекруха була добра до них?

10. Як реагують невістки на свекрушині докори й понукання? Що,

на вашу думку, відіграло більшу роль у їхній поведінці: різниця

у віці, різний соціальний статус чи індивідуальні риси характеру?

Висловіть свою оцінку поведінки Мотрі й поведінки Мелашки

на початку та в кінці повісті. Як би ви поводилися на їхньому

місці?

11. Якими, на вашу думку, могли бути Мотря та Мелашка, якби жили

в наш час? Чим би займалися, чого досягли в житті, чи мали б

родину, дітей?

Фронтальна бесіда

1. Порівняйте імена Кайдашенків та їхніх дружин: Карпо і Лаврін,

Мотря і Мелашка. Як імена персонажів натякають на їхні характери?

2. Хто, на вашу думку, винний у родинних сварках Кайдашів?

Чому?

3. Кого ви підтримуєте в наведеній далі ситуації — Карпа чи Кайдаша?

«В гурті каша їсться, а гуща дітей не розгонить», — говорить батько

Карпові. «— І вже, тату, нас гуща давно розігнала! Як уже

буде, так і буде. Одрізніть мене з худобою і з полем. Буду плакати

на себе, а не на вас», — відповідає Карпо. Поясніть свою відповідь.

4. Чи можна поділити персонажів повісті «Кайдашева сім’я» на позитивних

і негативних? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. За якими персонажами вам найбільш цікаво спостерігати? Чому?

6. Хто з персонажів «Кайдашевої сім’ї» вам подобається більше за інших?

Поясніть свою відповідь.

7. Керуючись враженнями від прочитаної повісті І. Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я», скажіть, чи ви погоджуєтеся зі словами

І. Франка: «Не питайте у них [персонажів], чого вони хочуть, який

їх ідейний підклад, пощо вивів їх автор і що хотів ними сказати

чи доказати. Нічогісінько. Вони живуть, ось і все». Обґрунтуйте

свою точку зору.

9. Чим закінчується повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»?

(«Груша всохла, і дві сім’ї помирились».)

У першодрукові («Правда», 1879) повість має інше закінчення:

«Груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно,

неначе зумисне дражниться з Кайдашенками та їх жінками…». Як

ви думаєте, що хотів сказати автор таким фіналом і чому в остаточному

варіанті повість завершується інакше?

В и с н о в о к

Уважнішими й добрішими.

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕ МАТИЗАЦ ІЯ ВИВЧЕНОГО

Бесіда

1. Схарактеризуйте коротко образ Карпа.

2. Назвіть основні риси характеру Лавріна.

3. Яким постає Лаврін наприкінці повісті?

4. Схарактеризуйте образ Мотрі.

5. Яких змін зазнає характер Мелашки протягом твору?

6. У чому полягає особливість портретів у повісті «Кайдашева

сім’я»?

V. Оголошення домашнього завдання

Знайти в повісті «Кайдашева сім’я» смішні, на вашу думку,

епізоди, висловлювання, описи персонажів тощо

 

 

Тема: Образи молодшого покоління Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

Мета: проаналізувати образи Карпа, Лавріна, Мотрі та Мелашки в повісті І. Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»; розвивати в учнів уміння порівнювати образи дійових осіб художнього твору,

висловлювати власну думку про прочитане, українську ментальність, національний характер, народну мораль та етику; виховувати учнів на основі норм загальнолюдської моралі.

Тип уроку: урок застосуваня знань і формування вмінь.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Не менш яскравими й цікавими за Омелька та Марусю є образи

молодших Кайдашів, які представляють уже інше покоління

селян, що не зазнали кріпосницьких порядків, не працювали

на панщині. Та чи впливає це на їхні характери, на стосунки один

з одним? Чим відрізняються вони від батьків?

Запитання до учнів. Самоперевірка.

( спробуйте підтвердити відповіді цитатами з тексту і лише після цього подивитися в підказки)

1. Що спільного й відмінного в портретах Карпа і Лавріна? (Карпо

і Лаврін Кайдашенки обидва були «високі, рівні станом, обидва

довгобразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими но-

сами, з рум’яними губами». Але Карпо був «широкий в плечах,

з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем.

Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі

щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті». Натомість

«Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як

небо, очі світились привітно й ласкаво… Він був схожий з виду

на матір

».)

2. Порівняйте характери братів, їхнє ставлення до людей, до праці.

(Різняться й характери братів. Карпо має суворий і замкнений

характер, він прозаїчний, відлюдькуватий, «ніколи не сміявся га-

разд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не роз-

виднювалось навіть тоді, як губи осміхались». Лаврін — натура

поетична, весела, жартівлива, ласкава. Карпо у кожному підмічає

лише вади, він гордий у ставленні до людей, особливо до дівчат:

«Карпо не зачіпав дівчат, не жартував з ними. Дівчата звали

його гордим». Не такий Лаврін, що в усіх людях бачить тільки

хороше й гарне. Різними були брати й під час роботи: «Лаврін про-

ворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, мор-

щив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа».)

3. Порівняйте мову Карпа і Лавріна. (Мова Карпа скупа, груба, лай-

лива, натомість Лаврінові слова — мов щебет соловейка. Автор

пересипає мову молодшого брата пестливими словами, численними

епітетами, народнопісенними порівняннями. Його мова поетична,

співуча, слова ласкаві та приємні. Проте наприкінці повісті мова

Лавріна, як і характер, змінюється на гірше.)

ІIІ. Аналіз твору. Запитання до учнів

1. Які риси вдачі єднали Карпа й Лавріна замолоду? (Лише прагнення

власного господарства єднало Карпа й Лавріна замолоду.)

2. Із часом характери братів стали більш схожими чи більш відмінними?

Що змінилося в образах Кайдашенків? Із чим це пов’язано?

Чи схожі вони на своїх батьків? (Із роками обидва Кайдашенки

змінюються на гірше, і Лаврін стає більш схожим на свого бра-

та нетактовністю, грубістю до батьків і сусідів, сварливістю.

Карпо ж стає ще більш жорстоким.)

3. Чому громада обрала десяцьким саме Карпа? Про що це свідчить?

(Обираючи Карпа десяцьким, селяни говорили: «Це чоловік гордий

та жорстокий, з його буде добрий посіпака».)

4. Чи погоджуєтесь ви із думкою, що Карпо одружився з Мотрею через

її багатство? Чому?

5. Як ставляться брати один до одного? Чи ворогували б вони, якби

їхні дружини жили у злагоді?

6. Чи схожі Мотря й Мелашка на своїх чоловіків? Порівняйте портрети

молодиць, використовуючи цитати з тексту. (Як і Кайдашенків,

за принципом протиставлення подано описи їхніх жінок. Це два

абсолютно різні, нічим не схожі типажі. Мотря походить із дуже

багатої родини Довбишів, а Мелашка — з дуже бідної сім’ї Балашів.

Автор вводить у твір детальні описи будинків, інтер’єру, умов

життя двох родин. На вигляд Мотря «висока на зріст, рівна ста-

ном, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами позака-

чуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована

на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось

з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен,

облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре,

палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи з злістю.

Сонце било на Мотрю косим проміння, освічувало її з одного бо-

ку, обливало жовтогарячий кісник на голові та червоне намисто

на шиї». Іншою є Мелашка: «Дівчина була невелика на зріст,

але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона кали-

на, довгообраза,

повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли,

як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина.

На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови,

густі-прегусті, як шовк».)

7. Дайте порівняльну характеристику молодиць. (У Мотрі «серце

з перцем». Вона бриклива, вольова, енергійна, роботяща, незалеж-

на, має гострий розум, не терпить понукань, може сама захисти-

ти себе і свою власність, не прощає образ. Мотря рішуче відмов-

ляється працювати на свекруху, лається з нею на рівних, навіть

намагається провчити Кайдашиху («Потривай же, свекрухо!..

Будеш ти в мене циганської халяндри скакати, а не я в тебе»).

На свекрушині погрози Мотря рішуче відповідає: «В коцюби два

кінці: один по мені, другий по вас». Зовсім не така Мелашка: ти-

ха, лагідна, добра, покірна, тендітна, «з поетичною душею, з лас-

кавим серцем». Спочатку свекрушині докори й образи пролітали

повз її вуха й не зачіпали душі. Мелашка не зважала на лайливу

Кайдашиху і старанно виконувала її накази. Вона не наважувала-

ся суперечити Кайдашисі, лише тихенько плакала, але мовчала.

Зрештою, не витримавши докорів свекрухи та нападок Мотрі,

Мелашка наважилася покинути Кайдашів і залишилася в Києві,

куди ходила з бабою Палажкою на прощу: Мелашка «зітхнула

дуже важко. Сльози виступили на її очах. Вона в Києві не бачила

ні свекрухи, ні свекра, ні Мотрі, не чула ні одного лихого слова.

Ніхто не гриз їй тут голови». Після повернення Мелашки додому

її стосунки зі свекрухою налагодилися, проте сварки з Мотрею

ставали все більшими. Із роками, як і її чоловік Лаврін, лагідна __

Мелашка перетворюється на лайливу жінку, що нікому не посту-

питься своїми інтересами. Мотря ж у кінці повісті стає чи не гір-

шою за свекруху: вона дійшла до того, що виколола Кайдашисі

око. Коли громада обирала Карпа за десяцького, жартома пропо-

нували обрати Мотрю: «— А може, панове громадо, ми оберемо

за десяцького Мотрю, — прикинув слівце один жартівливий чоло-

вік. — Не можна, вона повибиває всім бабам очі, — гукнули чоло-

віки, сміючись».)

8. Порівняйте мову Мотрі й Мелашки (користуючись таблицею, учні

підтверджують відповіді цитатами з тексту). (Про мову невісток

можна сказати те саме, що й про мову їхніх чоловіків. Мотрина

мова груба, пересипана лайками, а мова Мелашки змінюється ра-

зом зі зміною її характеру. На початку повісті вона тиха, лагід-

на, пісенна («часом Мелашка в своїй розмові несамохіть вкидала

слова пісень»). Інакше говорить невістка в останніх розділах тво-

ру, лаючись не гірше за Мотрю: «— Брешеш, брешеш, як стара

собака! Та й брехати добре не вмієш! У тебе й до того розуму

та хисту нема», — кричала Мелашка.)

9. Якими були б невістки, якби свекруха була добра до них?

10. Як реагують невістки на свекрушині докори й понукання? Що,

на вашу думку, відіграло більшу роль у їхній поведінці: різниця

у віці, різний соціальний статус чи індивідуальні риси характеру?

Висловіть свою оцінку поведінки Мотрі й поведінки Мелашки

на початку та в кінці повісті. Як би ви поводилися на їхньому

місці?

11. Якими, на вашу думку, могли бути Мотря та Мелашка, якби жили

в наш час? Чим би займалися, чого досягли в житті, чи мали б

родину, дітей?

Фронтальна бесіда

1. Порівняйте імена Кайдашенків та їхніх дружин: Карпо і Лаврін,

Мотря і Мелашка. Як імена персонажів натякають на їхні характери?

2. Хто, на вашу думку, винний у родинних сварках Кайдашів?

Чому?

3. Кого ви підтримуєте в наведеній далі ситуації — Карпа чи Кайдаша?

«В гурті каша їсться, а гуща дітей не розгонить», — говорить батько

Карпові. «— І вже, тату, нас гуща давно розігнала! Як уже

буде, так і буде. Одрізніть мене з худобою і з полем. Буду плакати

на себе, а не на вас», — відповідає Карпо. Поясніть свою відповідь.

4. Чи можна поділити персонажів повісті «Кайдашева сім’я» на позитивних

і негативних? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. За якими персонажами вам найбільш цікаво спостерігати? Чому?

6. Хто з персонажів «Кайдашевої сім’ї» вам подобається більше за інших?

Поясніть свою відповідь.

7. Керуючись враженнями від прочитаної повісті І. Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я», скажіть, чи ви погоджуєтеся зі словами

І. Франка: «Не питайте у них [персонажів], чого вони хочуть, який

їх ідейний підклад, пощо вивів їх автор і що хотів ними сказати

чи доказати. Нічогісінько. Вони живуть, ось і все». Обґрунтуйте

свою точку зору.

9. Чим закінчується повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»?

(«Груша всохла, і дві сім’ї помирились».)

У першодрукові («Правда», 1879) повість має інше закінчення:

«Груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно,

неначе зумисне дражниться з Кайдашенками та їх жінками…». Як

ви думаєте, що хотів сказати автор таким фіналом і чому в остаточному

варіанті повість завершується інакше?

В и с н о в о к



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 710; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.201.24.171 (0.16 с.)