Визначення характеристик вантажопотоків

Мета заняття — на основі проведених спостережень району дослідження, визначити характеристики вантажопотоків.

 

Короткі теоретичні відомості

 

При визначенні кореспонденції вантажопотоків місто умовно розбивають на розрахункові зони або транспортні райони й визначають вантажоутворюючі й вантажопоглинаючі пункти. Вантажні перевезення, що здійснюються внутрішньоміським транспортом, складаються з вантажів, що прибувають у місто, вантажів, що відправляють із міста, і вантажів внутрішньоміського походження. Зазначені види вантажів мають специфічні особливості. Так, вантажі прибуття — це, в основному, вантажі для будівельного виробництва, сировина й паливо для промисловості, продукти харчування й сільськогосподарські продукти, призначені для переробки. Вантажі відправлення звичайно являють собою готову продукцію, що випускають підприємства міста. Розміри вантажообігу міського транспорту залежать від розміру міста, його планування, характеру й ступеня розвитку промисловості. Вантажі внутрішньоміського походження — це продукція, виготовлена заводами й підприємствами, різні відходи виробництва й життєдіяльності населення міста.

Кількість вантажів прибуття для кожного міста різна й визначається на підставі звітних даних і планових завдань залізничного, автомобільного й водного транспорту, а також за матеріалами обстежень вантажонапруженості основних автомобільних доріг, якими надходять в місто транзитні вантажі. Варто враховувати, що частину вантажів перевозять з товарних станцій або пристаней різними видами транспорту в пригороди, минаючи міську вуличну мережу, і, таким чином, не надходить у вантажообіг міста. Кількість вантажів відправлення можна визначити більш точно, ніж кількість вантажів прибуття. Для цього використовують звітні дані й планові завдання підприємств міста, що виготовляють продукцію на вивіз. Частина цієї продукції йде на задоволення потреб міста. Звичайно обсяг продукції підприємств, використаний для потреб міста, планують відповідні організації.

Обсяг вантажів місцевого походження, вироблених підприємствами, розташованими в даному місті, визначають за звітними даними різних відомств, а на перспективу - за нормами споживання на одного мешканця міста. Таким чином, загальний вантажообіг міста дорівнює сумі всіх врахованих вантажів, що входять у зазначені три групи. Перевезення між різними видами транспорту розподіляють залежно від наявності транспортних засобів, розмірів перевезень, характеру вантажів, рельєфу міста й інших факторів.

Для великих міст, що мають велике число вантажоутворюючих і вантажопоглинаючих пунктів, у першу чергу враховують об'єкти, що мають річний вантажообіг, що перевищує 1000 т. Усі інші дрібні об'єкти враховують шляхом додатка процентної надбавки до врахованих вантажопотоків окремих транспортних районів. При визначенні обсягів вантажних перевезень всі види вантажів варто класифікувати відповідно до їх призначення й особливостям на наступні категорії:

1) будівельні вантажі, що використовують для зведення різних міських споруджень. Кількість цих вантажів залежить від обсягу будівельних робіт. Ці вантажі можуть входити у вантажі прибуття (будівельні матеріали) і у вантажі внутрішньоміського походження (будівельні деталі);

2) сировина й паливо для промислових підприємств міста. Великим підприємствам ці вантажі доставляють звичайно залізничними під'їзними коліями, що зв'язують підприємства ізсортувальними станціями;

3) харчові продукти й промислові товари. Ці вантажі перевозять, в основному, внутрішньоміським вантажним транспортом. Їхні обсяги визначають відповідно до прийнятих норм споживання на одного мешканця міста за рік;

4) паливо, що використовують для побутових потреб міського населення. Необхідна кількість палива залежить від ступеня газифікації житлового фонду, кліматичних умов й інших факторів. Паливо доставляють на склади переважно залізничним і водним транспортом. Внутрішньоміські перевезення паливних вантажів здійснюють всіма видами транспорту;

5) продукція й відходи промислових підприємств. Ці вантажі перевозять міським транспортом зі складів і територій підприємств на залізничні станції, пристані й бази. Частину продукції й відходів використовують для потреб міста;

6) комунальні вантажі (двірське сміття, сніг й ін.) перевозять вантажним автомобільним транспортом, обладнаним спеціальними кузовами й фургонами.

Розподіл вантажів між постачальниками й споживачами відбувається також з урахуванням їх відстані. Звичайно постійних споживачів закріплюють за постачальниками з обліком мінімальних транспортних витрат. Такі завдання на знаходження мінімуму вирішуються методами лінійного програмування. Але, зважаючи на те, що багато вантажів, і, у першу чергу, будівельні, не мають постійного місця прибуття, розрахунки часто здійснюють аналогічно розрахункам пасажирських потоків з використанням коефіцієнтів розподілу. Ці коефіцієнти одержують за результатами обробки звітно-статистичних даних. На рис. 4.1 наведена схема розрахунку прогнозованих потоків вантажів гравітаційним методом.

 

Вихідні дані:

Дані видає викладач.

 

Етапи виконання роботи

 

1. Підготувати картки спостережень.

2. Провести спостереження вантажопотоків.

3. Обробити дані спостережень.

 

 

Рис. 4.1 – Схема розрахунку прогнозних потоків