Злочини проти порядку виконання службових обов’язків.

Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Недбале ставлення до військової служби. Бездіяльність військової влади. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни. Залишення гинучого військового корабля.

Злочини проти порядку ведення бойових дій, законів і звичаїв війни. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю. Добровільна здача в полон. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні. Мародерство. Насильство над населенням у районі воєнних дій. Погане поводження з військовополоненими. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними.

Тема 13. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Поняття злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Класифікація злочинів, передбачених розділом ХХ Особливої частини КК України.

Злочини проти миру.

Пропаганда війни. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни. Посягання на життя представника іноземної держави. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист.

Злочини проти безпеки людства.

Застосування зброї масового знищення. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення. Екоцид. Геноцид.

Злочини проти міжнародного правопорядку.

Порушення законів та звичаїв війни. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Піратство. Найманство.

список літератури для всіх тем

нормативно-правові акти

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії верховної Ради України 28 червня 1996 р. зі змінами: офіційне видання.- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006.

2. Кримінальний кодекс: чинне законодавство зі змінами та доповненнями на 1 вересня 2011 р. – офіційний текст. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2011.

3. Кримінальний кодекс: чинне законодавство зі змінами та доповненнями на 29 червня 2011 р. – офіційний текст. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2011.

4. Сімейний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями на 07 травня 2009 р. – офіційний текст. – К.: Видавничий дім «Скіф», 2007.

5. Цивільний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями на 07 травня 2009 р. – офіційний текст. – К.: ВЕЛЕС, 2010.

6. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року //ВВР. 1991. №30.Ст.379. в ред. Від 15.12.93. //ВВР.1994. №1.Ст.1.

7. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 року // ВВР. 1996. №36. Ст.164.

8. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 року // ВВР. 1994. №51. Ст. 446.

9. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21 квітня 1993 року // ВВР. 1993. №21. Ст. 218.

10. Про насіння і садовий матеріал: Закон України від 26 грудня 2002 року // ВВР. 2003. №13. Ст.92.

11. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року // ВВР. 1992. №48. Ст. 650.

12. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 року // ВВР. 1993. №33. Ст. 345.

13. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року // ВВР. 1994. №16. Ст. 93.

14. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10 лютого 1995 року // ВВР. 1995. №9. Ст. 56.

15. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 року // ВВР. 1994. №10. Ст. 43.

16. Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. //

17. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997р. //

18. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990р. із відповідними змінами і доповненнями

19. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993р. //

20. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р.

21. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 18 жовтня 2001 р. із відповідними змінами і доповненнями;

22. Про охорону праці: Закон України від 21.11.2002р. // ВВР. 2003. № 2 Ст.10.

23. Про рекламу: Закон України в редакції від 11.07.2003р. // ВВР. 2004. № 8. ст. 62.

24. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення: Закон України від 7 квітня 2011 р. // ВВР. – 2011. -N 41. - Ст.414.

25. Законодавча реалізація кримінально-правової політики: аналіз законопроектної законодавчої діяльності верховної ради України Vскликання з питань кримінального права / Вступне слово проф. Мельника М.І.- К.: Атіка, 2008.

26. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: навчально-практичний посібник / Укл. Б.О. Кирись.- Львів: Ліга-прес, 2010.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Бажанов М.І., Баулін Ю. В., Борисов В. І., Гавриш С. Б., Дорош Л. В. / За ред. М.І. Бажанова. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

2. Кримінальне право України: Бібліографія. 1991 – 2002 / Уклали: М.В. Галабала, В.О. Навроцький, С.В. Хилюк. – К.: Атіка, 2004. – 288 с.

3. Навроцький В.О. основи кримінально-правової кваліфікації: навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу Укра­їни / За загальною редакцією Гончаренка В. Г., Андрушка П. П. – Книга 1. Загальна частина. – К.: «Форум», 2005.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу Укра­їни. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006.

6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу Украї­ни. – 5-є вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавро­нюка. – К.: Атіка, 2009.

7. Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Верховного Суду України за 1996 – 2004 роки/ Укладачі: Грищук В.К., Кирись Б.О. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2005. – 54 с.

ЛІТЕРАТУРА ДО ОКРЕМИХ ТЕМ

Тема 1. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. – К., 2002.

2. Голуб С.А. Кримінальна відповідальність за незаконне полювання: Монографія. – К.: Азимут – України, 2004. – 147 с.

3. Іщенко О.М., Матвійчук В.К., Єросова І.Ю. Кримінально-правовий захист атмосферного повітря: Навчальний посібник. – К.: Ред.-вид. відділ МВС України.

4. Корчева З.Г. Уголовно-правовая охрана природы в УССР (Учебное пособие). – Х.: ХЮрИ, 1975.

5. Матвійчук В.К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження): Монографія. – К.: «Азимут Україна», 2005. – 464 с.

6. Навроцький В. Предмет злочинного забруднення водойм // Радянське право. – 1982. – № 3. – С. 39–41.

7. Присяжний В.М. Кримінальна відповідальність за забруднення, засмічення та виснаження водних об’єктів. – К.: НАУ., 2004. – 229 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Голуб С. Об’єктивна сторона складу незаконного полювання і питання його кваліфікації // Право України. – 1998. – № 3. – С. 54.

2. Жевлаков Э.Н. Уголовно-правовая охрана природной среды в РФ. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997.

3. Матвейчук В.К. Квалификация незаконной охоты: Учебное пособие. – К.: РИО МВД Украины, 1992.

4. Мельник П. Кримінально-правова відповідальність за незаконну порубку лісу: окремі питання // Право України. – 2001. – № 6. – С. 84.

5. Шульга А.М. Коментар до статті 254 «Безгосподарське використання земель» Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2005. – № 6. – С. 62–71.

Тема 2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3.

2. Акімов М. Про умови та механізм звільнення від відповідальності члена організованого злочинного формування // Право України. – 2000. – № 2. – С. 64.

3. Андреева А., Овчинникова Г. Квалификация бандитизма // Законность. – 1996. – № 4. – С. 17.

4. Антипенко В. Визначення поняття «безвинні жертви» у складі тероризму: актуальна проблема // Право України. – 2001. – № 6. – С. 75.

5. Антипов В.І. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с преступлениями, посягающими на общественную безопасность. – К., 1987. – С. 88.

6. Бєлоконєв В. Співвідношення понять «боєприпаси» і «вибухові речовини» у кримінальному праві // Право України. – 1997. – № 2. – С. 27.

7. Бородіна Г.І. Правова норма про відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки // Держава і право. – 2003. – Вип. 19. – С. 467–470.

8. Даньшин И.Н. Система преступлений пртив общественной безопастности и их виды // Проблеми законності. – 2003. – В. 60. – С. 138–144.

9. Емельянов В.П. Терроризирование – как свойство преступного деяния и как совокупность признаков состава преступления // Право і безпека. – 2002. – № 2. – С. 37–41.

10. Ємельянов В. Об’єктивна сторона тероризму // Вісник Академії правових наук. – 2000. – № 23. – С. 221.

11. Ємельянов В.П. Злочини терористичної спрямованості. – Х.: Рубікон, 1997.

12. Ємельянов В.П. Тероризм – как явление и как состав преступления. – Х.: Право, 1999.

13. Єфремов С.О., Редька А.І. Деякі питання кваліфікації злочинів, вчинених організованою групою // Вісник ВСУ. – 2001. – № 4. – С. 54.

14. Кононенко В. Деякі питання судової практики про бандитизм // Право України. – 1996. – № 4. – С. 25.

15. Куц І. Суспільна небезпечність злочинів, пов’язаних з пожежами // Право України. – 2001. – № 1. – С. 104.

16. Лихова С., Нагнойний Я. Бандитизм: спірні питання кваліфікації // Право України. – 1998. – № 3. – С. 75–77.

17. Лопатін С. І. Проблеми кваліфікації бандитизму // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 5. – С. 77–84.

18. Маляренко В., Окнян В. Порушенням правил пожежної безпеки – безпомилкову судову оцінку // Право України. – 1991. – № 5. – С. 21.

19. Новікова Л.В. Фінансування тероризму: загальне поняття та підстави кримінальної відповідальності // Право і безпека. – 2005. – № 41. – С. 78–81.

20. Плєва К.В. Кримінальна відповідальність за незаконні дії з радіоактивними речовинами (за Кримінальними кодексами України 2001 та 1960 рр.) // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 3. – С. 89–96.

21. Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України: Матеріали міжнар. наук.-практ. семінару (Харків. 1–2 жовт. 2002 р.) /Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – X.: Східно-регіон. центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003. – 296 с.

22. Романюк Б., Коваленко В. Щодо кримінально-правового визначення поняття тероризму // Право України. – 2001. – № 6. – С. 71.

23. Семикін В.М. Створення терористичної групи чи терористичної організації: кримінально-правове дослідження. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 145 с.

24. Тихий В.П. Ответственность за преступления против общественной безопасности: Учебное пособие. – Х.: ХюрИ, 1984.

25. Тихий В.П. Проблеми вини у злочинах проти суспільної безпеки // Вісник Академії правових наук України. – 1996. – № 5.

26. Тихий В.П. Уголовная ответственность за нарушение правил обращения с общеопасными предметами. – К.: УМК ВО, 1989.

27. Тихий В.П. Уголовно-правовая охрана общественной безопасности. – Х.: Вища школа, 1981.

28. Цимбал М. Пожежа як елемент об’єктивної сторони складів умисних злочинів // Право України. – 1998. – № 9. – С. 78.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Акімов М. Про умови та механізм звільнення від відповідальності члена організованого злочинного формування // Право України. – 2000. – № 2. – С. 64.

2. Андреева А., Овчинникова Г. Квалификация бандитизма // Законность. – 1996. – № 4. – С. 17.

3. Антипов В.І. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с преступлениями, посягающими на общественную безопасность. – К., 1987. – С. 88.

4. Бєлоконєв В. Співвідношення понять «боєприпаси» і «вибухові речовини» у кримінальному праві // Право України. – 1997. – № 2. – С. 27.

5. Ємельянов В. Об’єктивна сторона тероризму // Вісник Академії правових наук. – 2000. – № 23. – С. 221.

6. Кононенко В. Деякі питання судової практики про бандитизм // Право України. – 1996. – № 4. – С. 25.

7. Лихова С., Нагнойний Я. Бандитизм: спірні питання кваліфікації // Право України. – 1998. – № 3. – С. 75–77.

8. Маляренко В., Окнян В. Порушенням правил пожежної безпеки – безпомилкову судову оцінку // Право України. – 1991. – № 5. – С. 21.

9. Тихий В.П. Проблеми вини у злочинах проти суспільної безпеки // Вісник Академії правових наук України. – 1996. – № 5.

Тема 3. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Про практику застосування судами України законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду у справах, пов’язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону праці: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 жовтня 1982 р. № 6 (з наступними змінами).

2. Бахуринська О. До питання про потерпілого від порушень вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК України) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 85–88.

3. Борисов В.І. Науково-практичний коментар до розділу Х «Злочини проти безпеки виробництва» КК України 2001 року (науково-практичний коментар) // Право і безпека. – 2003.– № 22. – С. 62–69.

4. Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительных работ. – Х.: Вища школа, 1977.

5. Зинченко Э.Н. Уголовная ответственность за нарушение правил безопасности горных работ. – К. – Донецк: Вища школа.

6. Лановенко І.П., Мельник П.В. Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці в умовах формування в Україні підприємницького сектору економіки // Боротьба зі злочинністю в сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми). – Х.: Право, 2001. – Глава 3. – С. 95–130.

7. Маляренко В.Т., Борисов В.І. Деякі питання кваліфікації злочинних порушень правил охорони праці // Юридичний вісник України. – 1996. – 1–15 травня.

8. Маляренко В.Т., Борисов В.І. Практика розгляду справ про порушення правил охорони праці і безпеки ведення робіт // Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 81–88.

9. Пащенко А.А. Преступное нарушение на производстве правил ядерной или радиационной безопасности и его последствия // Проблеми законності. – 2003. – В. 61. – С. 178–185.

10. Хавронюк М.І. Злочини проти трудових прав громадян // Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва: Навчальний посібник / За ред. Хавронюка М.І. – К.: Атіка, 2001. – Глава 12. – С. 533– 553.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительных работ. – Х.: Вища школа, 1977.

2. Маляренко В.Т., Борисов В.І. Деякі питання кваліфікації злочинних порушень правил охорони праці // Юридичний вісник України. – 1996. – 1–15 травня.

3. Маляренко В.Т., Борисов В.І. Практика розгляду справ про порушення правил охорони праці і безпеки ведення робіт // Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 81–88.

4. Пащенко А.А. Преступное нарушение на производстве правил ядерной или радиационной безопасности и его последствия // Проблеми законності. – 2003. – В. 61. – С. 178–185.

Тема 4. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Борисов В.И., Гизимчук С.В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения. – Х.: Консум, 2001.

2. Касынюк В.И., Корчева З.Г. Вопросы квалификации транспортных преступлений. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988.

3. Коржанський М.Й., Мисливий В.А. Кваліфікація автотранспортних злочинів. – К.: Юрінком, 1996.

4. Котовенко О.М. Кримінальна відповідальність за пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газопроводів та нафтопродуктів. – К.: Атіка, 2004. – 336 с.

5. Мисливий В.А. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту: Монографія. – Д.: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ, 2004. – 380 с.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Касынюк В.И. Уголовная ответственность за повреждение путей сообщения и транспортных средств: Текст лекций. – Х.: Юридический институт, 1979.

2. Коробеев А.И. Транспортные правонарушения. Квалификация и ответственность. – М.: Юридическая литература, 1990.

3. Мазуркевич М., Трусова Т. Порушення правил безпеки руху // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – № 5. – С. 47–50.

4. Щупаківський Р. Визначення об’єкта і предмета незаконного заволодіння транспортним засобом // Право України. – 2003. – № 4. – С. 101–102.

 

Тема 5. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Звонок Е.А. Хулиганство, совершаемое с использованием компьютерной техники // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2005. – спец. випуск. – С. 82–85.

2. Піщенко Г. Громадський порядок як об’єкт посягання хуліганських дій // Право України. – 1997. – № 8.

3. Рябчинська О.П. Проблемні питання відповідальності за розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості // Держава та регіони. – 2004. – № 2. – С. 85–89.

4. Топольська І.О. Боротьба із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. – 192 с.

5. Шалдирван П. Масові заворушення // Вісник прокуратури. – 2003. – № 6. – С. 57–60.

6. Юзікова Н. Злочин, передбачений статтею 300 КК України, у контексті суспільної небезпеки // Право України. – 2003. – № 11. – С. 27–29.

7. Яценко С. С. Ответственность за преступления против общественного порядка. – К.: Вища школа, 1976.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Денисов С.Ф., Кулик Ю.С. Кримінально-правова характеристика жорстокого поводження з тваринами // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 3. – С. 186–193.

2. Дзундза В.В. Суб’єкт втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність // Право і безпека. – 2004. – № 34. – С. 61–64.

3. Дудоров О. Порнографія і кримінальний закон: питання кваліфікації, проблеми вдосконалення законодавства // Юридичний вісник України. – 2000. – № 49 (7–13 грудня). – С. 9.

4. Иванов Н. Хулиганство: проблемы квалификации // Российская юстиция. – 1996. – № 8.

5. Наклович М.Л. Кримінально-правова боротьба з хуліганством. – Львів: Вища школа, 1974.

6. Шишков С. Об ответственности за незаконные действия с порнографическими предметами // Российская юстиция. – 1996. – № 5.

Тема 6. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: постанова пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 4.

2. Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил: постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 лютого 1999 р.

3. Бабенко Л.М. Кримінально-правові аспекти відповідальності за незаконний посів або вирощування снотворного маку чи коноплі // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2004. – № 1. – С. 109–119.

4. Глушков В.А. Ответсвенность за преступления в области здравоохранения. – К.: Вища школа, 1987.

5. Дорош Л. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів проблеми кваліфікації // Юридичний радник. – 2005. – № 1. – С. 82–84.

6. Лемешко О.М. Кримінально-правова оцінка легалізації наркодоходів. – X.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2004. – 121 с.

7. Музика А.А. Незаконні дії з наркотичними засобами за новим Криміналь­ним кодексом України // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 25–26 жовтня 2001 р. – Х., 2002. – С. 185–188.

8. Музика А. Загальна характеристика об’єктивної сторони злочинів, пов’язаних з наркоманією // Право України. – 1997. – № 5. – С. 67.

9. Музика А. Об’єкт злочинів, пов’язаних з наркоманією // Право України. – 1997. – № 12. – С. 90.

10. Музика А. Особливості суб’єктивної сторони злочинів, пов’язаних з наркоманією // Право України. – 1997. – № 9. – С. 50.

11. Музика А. Про предмет злочинів, пов’язаних з наркоманією // Право України. – 1997. – № 3. – С. 62.

12. Музика А.А. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. – К.: Логос, 1998.

13. Наден В.О. Спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. – Х.: Право, 2003. – 224 с.

14. Наден О. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності за умови добровільної здачі наркотичних засобів: спірні питання // Право України. – 2001. – № 5. – С. 47.

15. Селиванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавства України. Історія. Теорія. Коментар. – К.: Юрінком, 1997.

16. Узагальнення судової практики в кримінальних справах про злочини, пов’язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами / Підготовлене суддею Верховного Суду України Є.Ф. Стрєкаловим.

17. Фесенко Є. Захист людини від біологічних носіїв смерті (новела розділу ХІІІ Особливої частини КК України) // Право України. – 2001. – № 12. – С. 91.

18. Фесенко Є. Система злочинів проти здоров’я населення та його охорони // Право України. – 2000. – № 10. – С. 43.

19. Фесенко Є.В. Злочин, передбачений ст. 307 КК України з точки зору правової доктрини та судової практики // Адвокат. – 2003. – № 4. – С. 11–13.

20. Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я населення та система заходів з його охорони. – К.: Атіка, 2004. – 280 с.

21. Фесенко Є.В. Кримінально-правовий захист здоров’я населення (коментар законодавства та судової практики). – К.: Істина, 2001.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Глушков В.А. Ответсвенность за преступления в области здравоохранения. – К.: Вища школа, 1987.

2. Музика А.А. Незаконні дії з наркотичними засобами за новим Криміналь­ним кодексом України // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 25–26 жовтня 2001 р. – Х., 2002. – С. 185–188.

3. Наден О. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності за умови добровільної здачі наркотичних засобів: спірні питання // Право України. – 2001. – № 5. – С. 47.

4. Фесенко Є.В. Злочин, передбачений ст. 307 КК України з точки зору правової доктрини та судової практики // Адвокат. – 2003. – № 4. – С. 11–13.

 

Тема 7. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Кухар В.В. Питання об’єктивної сторони розголошення державної таємниці // Актуальні проблеми кримінального та кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування: Зб. тез та доповідей регіон. круглого столу (Хмельницький, 21–22 лютого 2003 р.). – Хмельницький, 2003. – С. 71–75

2. Лащук Є. Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину // Право України. – 2001. – № 3. – С. 75.

3. Стрюк М.В. Коментар до статті 333 Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2003. – № 5. – С. 53–58.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Міщенко С. М., Солодкий С. А. Застосування законодавства про відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України та незаконне переправлення через нього осіб // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 3. – С. 33–36.

2. Самойлова О.С. Аналіз об’єкта злочину, передбаченого ст. 330 Кримінального кодексу України (передача та збирання відомостей, які становлять конфіденційну інформацію, що є власністю держави) // Право і безпека. – 2003. – № 3. – С. 149–152.

Тема 8. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Андрушко П.П., Стрижевська А.А. Коментар до статті 354 «Одержання незаконної винагороди працівникам державного підприємства, установ, організацій» Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2004. – № 10. – С. 37–43.

2. Осадчий В. Об’єкт і система злочинів, передбачених розділом XV КК України // Право України. – 2004. – № 2. – С. 96–99

3. Осадчий В. Правоохоронній діяльності – спеціальний кримінально-правовий захист // Право України. – 1996. – № 8. – С. 43.

4. Осадчий В.І. Кримінально-правова охорона правоохоронної діяльності. – К.: Атіка, 2004. – 336 с.

5. Тучков С. Кваліфікація підроблення документів // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – № 1. – С. 45–50.

6. Тучков С. С. Класифікація підроблення: (кримінально-правовий аспект) // Право і безпека. – 2003. – Т. 2. – № 4. – С. 185–188.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Мазуренко О.В. Проблеми визначення об’єкта, предмета та об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 360 КК України // Держава і право. – 2003. – Вип. 19. – С. 488–492.

2. Мальцев В. Уголовно-правовая охрана должностных лиц и граждан в связи со служебной или общественной деятельностью // Законность. – 1996. – № 1. – С. 14.

3. Осадчий В. Відмежування заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу від суміжних посягань // Право України. – 1994. – № 3–4. – С. 24.

4. Тучков С. Проблеми кваліфікації використання завідомо підробленого документа підроблювачем // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 98–100.

Тема 9. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем – злочин у сфері комп’ютерної інформації // Право України. – 2000. – № 12. – С. 69.

2. Азаров Д.С. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж: деякі критичні міркування // Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки). Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2001. – № 1. – С. 107–114.

3. Вехов В.Б. Компютерные преступления. Способы совершения. Методика расследования. – М.: Право и Закон, 1996.

4. Карчевський М.В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ, систем та комп’ютерних мереж / Луганська академія внутрішніх справ, 2002. – 143 с.

5. Лісовий В. «Комп’ютерні злочини»: питання кваліфікації // Право України. – 2002. – № 2. – С. 86.

6. Музика А.А., Азаров Д.С. Законодавство України про відповідальність за «комп’ютерні» злочини: науково-практичний коментар і шляхи вдосконалення. – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – 120 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Безкоровайний С. Правові проблеми боротьби з комп’ютерною злочинністю // Право України. – 2000. – № 5. – С. 90.

2. Орлов С. О. Комп’ютерна інформація, як предмет злочину // Право і безпека. – 2005. – № 41. – С. 81–86.

3. Розенфельд Н.А. Відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів) // Вісник прокуратури. – 2002. – № 4. – С. 23–27.

4. Музика А. Про поняття злочинів у сфері комп’ютерної інформації // Право України. – 2003. – № 3. – С. 121–125.

Тема 10. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р.

2. Про судову практику в справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5.

3. Андрушко П.П. Стрижевська А.А. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального Кодексу України); кримінально-правова характеристика // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 1. – С. 32.

4. Бантишев О.Ф. Злочини у сфері службової діяльності (питання кваліфікації). – К.: МАУП, 2002. – 127 с.

5. Брич Л., Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею. Загальні ознаки поняття посадової особи – суб’єкта господарських злочинів // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 1. – С. 58–52.

6. Брич Л., Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею. Спеціальні ознаки поняття посадової особи – суб’єкта господарських злочинів // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 2. – С. 68–71.

7. Егорова Н. Взяточничество и хищения: проблемы квалификации // Российская юстиция. – 1996. – № 7.

8. Клименко В.А., Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Уголовная ответственность за должностные преступления. – К.: «Блиц–Информ», 1996.

9. Лысов М.Д. Ответственность должностных лиц по советскому уголовному праву. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1972.

10. Маляренко В. Деякі питання перевищення влади або посадових повноважень // Коментар судової практики з кримінальних справ. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком, 1996. – № 6. – С. 64–68.

11. Мельник М.І. Корупція – корозія влади: Соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії. – К.: Юридична думка, 2004. – 397 с.

12. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії. – К.: Атіка, 2001.

13. Мельник М.І. Проблемні питання відповідальності за одержання хабара, залежно від його розмірів // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001 – Випуск 36. – С. 488–496.

14. Мельник М.І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства. – К.: Парламентське видавництво, 2000.

15. Навроцький В.О. Поняття посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, учинених нею // Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. – 2002. – Вип. 4. – С. 84–103.

16. Попов І.М. Провокація хабара або крайня (службова) необхідність // Право і безпека. – 2002. – № 3. – С. 134–136.

17. Салімонов В.Г., Хашев В.Г. Шляхи вирішення проблем відмежування зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2004. – № 1. – С. 155–164.

18. Сервецький І.В., Удовик М.С. Проблеми тлумачення поняття хабара у кримінальному законодавстві // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 3. – С. 74–80.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Адрушко П.П., Стрижевська А.А. Кримінальна відповідальність за одержання хабара (ст. 368 Кримінального Кодексу України) // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 7. – С. 22.

2. Бантышев А. Должностные преступления (вопросы квалификации): Учебное пособие. – К., 1996.

3. Гринберг М.С. Должностные преступления и крайняя необходимость // Советское государство и право. – 1989. – № 5. – С. 64–72.

4. Дудоров О. Кваліфікація одержання хабара, поєднаного з вимагательством // Право України. – 1994. – № 5–6. – С. 34.

5. Дячук С. Проблеми кримінально-правової оцінки діяння службової особи, яка віддала протиправний наказ // Право України. – 1999. – № 9. –

6. Мельник М., Хавронюк М. Розмежування складів злочинів «зловживання владою або посадовим становищем» та «перевищення влади або посадових повноважень» // Право України. – 1997. – № 2. – С. 31.

7. корупцією // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4(15). – С. 157–162.

8. Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. – К.: Наукова думка, 1978.

9. Хавронюк Н. Существенный ущерб как признак объективной сторны превышения власти или служебных полномочий // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 1.

 

Тема 11. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р.

2. Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 р.

3. Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1986 р.

4. Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1993 р.

5. Бажанов М.И. Уголовно-правовая охрана советского правосудия: Учебное пособие. – Х., 1986.

6. Борисов В.І. Кримінальна відповідальність за завідомо незаконні затримання, привід або арешт // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2004. – № 7. – С. 53–59.

7. Голомша М. Об’єкти складу злочину: «Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти» // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Випуск 39. – С. 468–475.

8. Джуган М.П. Класифікація злочинів проти правосуддя // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 1. – С. 83–86.

9. Навроцкий В. Является ли судебный эксперт должностным лицом? // Социалистическая законность. – 1984. – № 1. – С. 55.

10. Осадчий В. Зміст правосуддя у злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. – 2000. – № 11. – С. 110.

11. Осадчий В. Мета в злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. – 1999. – № 10. – С. 82.

12. Осадчий В. Особливості суб’єкта в злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. – 2001. – № 2. – С. 108.

13. Осадчий В. Про зміст насильства в злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. – 1999. – № 6. – С. 109.

14. Прошляков А., Николаева З. Может ли обвиняемый нести ответственность за заведомо ложный донос? // Законность. – 1993. –№ 2. – С. 16.

15. Стуканов А. Уголовные дела о лжесвидетельстве // Законность. – 1996. – № 1. – С. 34.

16. Туменко О. До проблеми завідомо неправдивих показань // Право України. – 1992. – № 9. – С. 23.

17. Хабибуллин М.Х. Ответственность за укрывательство и недоносительство по советскому уголовному праву / Изд-во Казанского университета, 1984.

18. Шиян Д.С. Кримінально-правові наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 2. – С. 203–270.

19. Юриста О. Суб’єкти правоохоронних відносин // Право України. – 1998. – № 2. – С. 69.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Берзін П.С. Кримінальна відповідальність за постановлення завідомо неправосудних постанови і ухвали у цивільних та кримінальних справах // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2003. – № 7. – С. 19–25.

2. Бурдін В.М. Окремі проблеми злочинів проти правосуддя за КК України // Життя і право. – 2004. – № 2. – С. 74–78.

3. Габро О.І. Об’єктивна сторона завідомо неправдивого показання свідка // Держава і право. – 2003. – Вип. 21. – С. 495–500.

4. Кваша О.О. Проблеми кримінальної відповідальності за втручання в діяльність судових органів // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. – 2005. – № 10. – С. 228–236.

5. Маляренко В. Окремі питання відповідальності свідків за дачу завідомо неправдивих показань // Коментар судової практики з кримінальних справ. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996.– № 6. – С. 68–81.

6. Мульченко В. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного // Право України. – 2004. – № 7. – С. 75.

 

Тема 12. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ)