Тема 1. Виникнення залізниць як нового

ВИДУ ТРАНСПОРТУ (перша половина ХІХ ст.)

 

План

1 Історичні, економічні та технічні передумови появи залізниць.

2 Будівництво рухомого складу в Європі, США та Росії.

3 Основні тенденції розвитку залізниць у світі у першій половині ХІХ ст.

 

Термінологічний словник

Лежневі шляхи – дерев’яні попередники рейкової залізниці. Вперше прокладались у середні віки на шахтах і копальнях. У 1764 р. лежневу дорогу збудував на Коливаново-Воскресенських заводах (на Алтаї) талановитий російський механік Козьма Дмитрович Фролов (1728 – 1800). У 1778 р. механік Ф. С. Ваганов збудував підземний лежневий шлях на Семенівській копальні (Алтай). В Англії лежневий шлях діяв з 1782 р. в м. Дербі.

Рейка (від лат. regula – прямий ціпок, брусок) – спочатку так називали невеликі, близько 1 м, дерев’яні бруси, що нарощували в довжину за допомогою цвяхів, а пізніше – виготовляли з чавуну.

Вагонетка – відкритий вагон малої місткості, призначений для перевезення вантажів по вузькоколійних залізничних коліях (на шахтах, копальнях).

Парова машина – тепловий двигун зовнішнього згоряння, який перетворює енергію нагрітого пару у механічну роботу.

Паровоз – автономний локомотив з паросиловою установкою, двигуном якого виступає парова машина.

Потяг – склад сформованих і зчеплених залізничних вагонів, що приводяться в рух локомотивом або моторним вагоном.

Залізничний транспорт – наземний вид рейкового транспорту, який використовується для пересування вантажів, пасажирів на великі відстані.

Вокзал – приміщення або комплекс приміщень на залізничній станції для обслуговування обладнання й персоналу, що забезпечує організацію пасажирських перевезень, управління рухом поїздів. Перший у Росії вокзал був збудований на станції Павловськ Царськосільської залізниці. Зразком вокзалу став розважальний центр Vauxhall під Лондоном, що належав Джейн Вокс.

Віадук (від лат. vio – дорога, duco – веду) – міст для проїзду над глибокою щілиною, дорогою або залізничними коліями. Зазвичай віадук – це красива, витончена споруда з металу або залізобетону.

Квиток залізничний – основний документ пасажира, що дає право на проїзд. Квитки на Царськосільській залізниці являли собою жетони, виготовлені з латуні, на яких зазначався тип вагона (карета, диліжанс, шарабан) та номер місця.

Сигналізація (СЦБ) – спосіб повідомлення про початок руху на залізниці. Після нещасного випадку при відкритті залізниці Манчестер-Ліверпуль у 1830 р., коли паровоз наїхав на члена парламенту, про початок руху повідомляли звуковим сигналом ріжка, потім парового свистка, гудка, петард, прапорців, ліхтарів, сирен, дзвонів, семафорів, світлофорів тощо.

 

Персоналії

Ползунов Іван Іванович (1728 – 1766) – російський винахідник, створив першу в Росії парову машину (1764 р.) та перший у світі двоциліндровий паровий двигун.

Ватт Джеймс (1736 – 1819) – видатний шотландський інженер, винахідник-механік, створив універсальну парову машину подвійної дії (1782 р.), що започаткувало індустріальну революцію.

Тревітік Річард (1771 – 1833) – англійський винахідник, інженер. Разом з Дж. Стілом збудував у 1803 – 1804 рр. перший в історії паровоз для заводської Мьортір-Тідвілської чавунної залізниці у Південному Уельсі, який виявився занадто важким для чавунних рейок і не використовувався.

Фролов Петро Кузьмич (1775 – 1839) – інженер, збудував у 1809 р. Зміїногірську дорогу на Алтаї протяжністю 1867 м, яка замінила гужову повинність понад 500 приписних селян; розробив проект будівництва кінно-чавунної майже 150 кілометрової дороги, який не був реалізований у ті часи.

Стефенсон Джордж (1781 – 1848) – англійський винахідник, інженер-механік, один з «батьків» залізничного транспорту, паровозобудівник. Запровадив ширину колії 1435 мм (4 фути 8 ½ дюйми). Заснував у Ньюкаслі паровозобудівний завод (1823 р.)

Бетанкур АвгустинАвгустинович (1758 – 1824) – іспанський, потім російський державний діяч, за проектом якого у Санкт-Петербурзі був заснований Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення. У 1819 – 1824 рр. очолював Головне управління шляхів сполучення.

Черепанови Єфим Олексійович (1774 – 1842)та Мирон Єфимович (1803 – 1849) – російські механіки-винахідники, кріпаки. Побудований ними у 1834 р. на Нижньо-Тагільському заводі перший у Росії паровоз возив потяг вагою 3,3 т зі швидкістю від 13 до 16 км/год. Їх другий паровоз (1835 р.) міг перевозити до 16 т вантажу.

Герстнер Франц Антон (1796 – 1840) – австрійський і чеський інженер, будівник перших залізниць в Чехії, Австрії та Росії (Царськосільська).

Мельников Павло Петрович (1804 – 1880) – російський інженер, один з авторів проекту залізниці Санкт-Петербург – Царське Село, автор першого в Росії навчального посібника по залізничному транспорту «О железных дорогах» (1835 р.), перший міністр шляхів сполучення Російської імперії (1865 – 1869 рр.)

 

Найважливіші події

XVI – XVIIІ ст. –застосування лежневих шляхів, попередників залізниць.

1765 р. – англієць Дж. Ватт запатентував першу парову машину.

1767 р. –Річард Рейнольдс виготовив чавунні накладки на дерев’яні основи рейок для продовження терміну їх служби.

1788 р. – на Олександрівському заводі в Петрозаводську відлито перші чавунні рейки й прокладено колію для перевезення вантажів у вагонетках з кінною тягою.

1803 р. – поблизу Лондона у графстві Суррей відкрита перша пасажирська залізниця громадського користування з кінною тягою.

1806 – 1809 рр. – в Росії інженер П. К. Фролов збудував чавунні колії з кінною тягою між Зміїногірською копальнею та сріблоплавильним заводом.

1809 р., 20 листопада – відкритий перший в Росії технічний вищий навчальний заклад – Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення у м. Санкт-Петербург (ЛІІЗТ, зараз – Петербурзький державний університет шляхів сполучення).

1813 р. – в Росії в Петербурзькому інституті корпусу інженерів шляхів сполучень заснований Музей (зараз – Центральний музей залізничного транспорту РФ).

1825, 27 вересня –відкриття першої залізниці Стоктон – Дарлінгтон (Англія) загального користування з паровою тягою – день народження залізничного транспорту в світі.

1826 р. в Росії вийшов перший номер «Журнала путей сообщения» – щомісячного техніко-економічного видання.

1829 р. – створено Головне управління шляхів сполучення Російської імперії.

 

1830 р., 24 травня – введена в експлуатацію перша дільниця залізничної лінії Балтимор-Огайо (США).

1830 р., 15 вересня – відкрита залізниця між Манчестером і Ліверпулем довжиною 56,3 км. Уперше в світі здійснено офіційне перевезення пошти.

1834 р. – на Нижньотагільській залізниці почали використовувати парову тягу – вагонетки переміщував паровоз, збудований Є. та М. Черепановими.

1836 р. – з’явився перший спальний вагон «Чемберсбург» на лінії Харрісбург – Чемберсбург у штаті Пенсильванія. Вагон мав чотири спальні відділення по чотири койки в кожному. Постіль пасажирам не видавали, вони спали одягнуті.

1837 р., 30 жовтня, 12 год 30 хв – відкрита перша в Росії залізниця між Петербургом і Царським Селом.

 

1838 р., січень – з Лондона виїхав перший спеціальний поштовий вагон. Цього ж року в Росії були організовані рухомі поштові відділення на залізниці Петербург ─ Павловськ. З 1843 р. введений тариф на поштові перевезення – 10 коп. за одне відправлення.

1842 р. – в Управлінні шляхів сполучення і публічних приміщень Росії було створено Департамент залізниць.

1842 р. – в Шотландії на залізниці Глазго – Единбург випробувано локомотив з автономними батареями (прототип електровоза).

1846 р. – на Олександрівському заводі в Петербурзі почався випуск перших у Росії серійних паровозів. Нові машини позначали літерами Д, Т та Ч (відповідно кількості осей – дві, три, чотири).

1850 р. – в Шотландії збудований перший у світі залізничний пором.

1851 р., 6 серпня – поява залізничних військ у Росії. За указом царя Миколи І технічний персонал, який обслуговував залізничні колії, було поділено на роти. Роти підтримували у належному стані залізничну колію, забезпечували безперебійну роботу станцій, охорону мостів і залізничних переїздів.

1851 р., 1 листопада – введена в дію перша в Росії магістральна залізниця довжиною 644,4 км між Петербургом та Москвою (Миколаївська, зараз – Жовтнева залізниця).