Від сукупності прав та обов’язків: прості, складні

Набуття права власності

Первинні способи – право власності виникає на річ вперше або не залежно від попередніх власників. Загальні: виробництво, специфікація, володіння. Спеціальні: націоналізація, реквізиція, конфіскація, скарб, набуття права власності на знахідку, привласнення загальнодержавних дарів природи.

Похідні способи- право виникає в наслідок волевиявлення поперед.. власника майна. Напр.. купівля-продаж, поставка, дарування, договір міни.

Припинення права власності

Відчуження власником майна, відмова від права власності, якщо майно за законом не належить особі, знищення майна, викуп памяток історії, викуп землі для сус-них потреб, викуп нерух.. майна, звернення стягнення на майно, реквізиція, конфіскація, смерть власника.

Реквізиція - це примусове відчуження майна у власника на підставі та порядку, встановленому законом, обов'язково з метою суспільної необхідності, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості. Обставини: стихійне лихо, аварія, епідемія, воєнний стан.

Конфіскація - конфіскація - позбавлення права власності на майно за рішення суду як санкція за вчинення правопорушення у випадках, обсягу та порядку.

Націоналізація – вилучення з приватної власності осіб у власність держ.. землі, підприємства, або цілих галузей народного господарювання захист нац. інтересів, прив. власність на користь держави.

Господарським зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ознаки: виника з підстав передбачених ГКУ, між учасниками господ. Відносин, де беруть участь 2 або більше визначені особи з яких хоч один є суб’єктами господарюння;виникають та функціонують у сфері господ. вироб. та організаційно-господ.. правовід, об’єкт –певні дії господ.чи орган.-господ.. характеру, зміст – сукупність суб’єктних прав і обов’язків його учасників, належне виконання – забез.. держ.. примусом. Має такі елементи: суб’єкти, об’єкти, зміст. Субєкти: кредитор(актив) боржник(пасив)

Класифікація

За множинністю осіб: пайові( кожен із борж.. зобов.. виконати дію в певній часткі ) солідарні( кожен зобов.. викон. зобов.. повністю. Регресні зобов’язання - зоб.. де одна особа, що з вини борж.. спалт.. певну грош.. суму кредитору, має право вимагати від боржника повернення цих коштів )субсидіарні( за невикон.. зобов., відповід.. за певних обставин може бути покладена на додаткового боржника )

Від особливості змісту специфіки об’єкта і підстав виникнення: односторонні( якщо право належить одній стороні, іншій - обовязки ) двосторонні( двом сторонам належать права і обовязки )

Від ступення визначеності: однообєктне( вимагання потрібного обєкта )альтернативні( право вимоги і обов’язок одну з кількох дій на вибір )факультативний( боржник повинен виконати певну дію, має мож.. замість неї викон. іншу )

Від сукупності прав та обов’язків: прості, складні

Об’єкти зобов’язань -це те, нащо спрямовані права та обов'язки суб'єктів, тобто певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії полягати: 1) в передачі речі у власність чи користування; 2) виконанні певної роботи; 3) сплаті грошей (відшкодуванні збитків) та ін. дії зобов'язаної особи є юри­дичним об'єктом зобов'язання, а речі, гроші, послуги — це матеріальні об'єкти зобов'язання.

Стаття 174. Господарські зобов'язання можуть виникати: із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом

господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Майново-господарськими 175 -цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Організаційно-господарськими 176 господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський договір — це угода майнового характеру між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами — юридичними особами, яка встановлює, змінює, або припиняє права та обов'язки сторін при здійсненні господарської діяльності.

Стаття 179. Загальні умови укладання договорів

1. Майново-господарські зобов'язання, між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

2. Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

3. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання

4. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління, типового договору, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для нших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

5. Зміст договору, -повинен відповідати цьому замовленню.

6. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

7. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Основні чинники банкрутства

*Зовнішні чинники впливу

- Недосконалість законодавчої системи

- кризові явища в інвестиційній політиці

- нестабільний стан світової фінансової системи

*Внутрішні чинники

- Низький технічний рівень виробництва

- Недосконалість механізму ціноутворення

- нераціональне управління

- прорахунки в організації праці

З моменту визнання боржника банкрутом:

ž припиняється підприємницька діяльність боржника;

ž до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута і всі його майнові права та обов'язки;

ž вважаються такими, що минули, строки усіх боргових зобов'язань банкрута;

ž припиняється нарахування пені та процентів з усіх видів заборгованості банкрута.

Процедури,щодо неплатоспроможного боржника:

ü Розпорядження майном боржника

ü Мирова угода

ü Санація

ü Ліквідація банкрута

Призначені судом ліквідатори утворюють ліквідаційну комісію, якій надаються повноваження:

ž - управляє майном банкрута

ž - здійснює інвентаризацію та оцінку майна

ž - визначає ліквідаційну масу (майнові активи банкрута)

ž - вживає заходів для стягнення дебіторської заборгованості

ž - реалізує майно за допомогою розподілу між кредиторами, надання в оренду, продаж одному або декільком покупцям.

Повне товариство

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.

Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариства.

Підстави припинення діяльності товариства

а) після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;

б) за рішенням вищого органу товариства;

в) на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;

г) на підставі рішення господарського суду в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

д) з інших підстав, передбачених установчими документами.

 

Господарська діяльність - діяльність суб’єктів господарювання в сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому така діяльність розділяється на:

- комерційну (підприємницьку);

- некомерційну (непідприємницьку).

Некомерційне господарювання — це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Суб’єкти некомерційної господарської діяльності:

• установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за кошти відповідних бюджетів;

• установи, організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за кошти відповідних бюджетів;

• кредитні спілки;

• благодійні фонди і благодійні організації;

• громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;

• творчі спілки;

• політичні партії;

• науково-дослідні установи;

• вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Набуття права власності

Первинні способи – право власності виникає на річ вперше або не залежно від попередніх власників. Загальні: виробництво, специфікація, володіння. Спеціальні: націоналізація, реквізиція, конфіскація, скарб, набуття права власності на знахідку, привласнення загальнодержавних дарів природи.

Похідні способи- право виникає в наслідок волевиявлення поперед.. власника майна. Напр.. купівля-продаж, поставка, дарування, договір міни.

Припинення права власності

Відчуження власником майна, відмова від права власності, якщо майно за законом не належить особі, знищення майна, викуп памяток історії, викуп землі для сус-них потреб, викуп нерух.. майна, звернення стягнення на майно, реквізиція, конфіскація, смерть власника.

Реквізиція - це примусове відчуження майна у власника на підставі та порядку, встановленому законом, обов'язково з метою суспільної необхідності, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості. Обставини: стихійне лихо, аварія, епідемія, воєнний стан.

Конфіскація - конфіскація - позбавлення права власності на майно за рішення суду як санкція за вчинення правопорушення у випадках, обсягу та порядку.

Націоналізація – вилучення з приватної власності осіб у власність держ.. землі, підприємства, або цілих галузей народного господарювання захист нац. інтересів, прив. власність на користь держави.

Господарським зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ознаки: виника з підстав передбачених ГКУ, між учасниками господ. Відносин, де беруть участь 2 або більше визначені особи з яких хоч один є суб’єктами господарюння;виникають та функціонують у сфері господ. вироб. та організаційно-господ.. правовід, об’єкт –певні дії господ.чи орган.-господ.. характеру, зміст – сукупність суб’єктних прав і обов’язків його учасників, належне виконання – забез.. держ.. примусом. Має такі елементи: суб’єкти, об’єкти, зміст. Субєкти: кредитор(актив) боржник(пасив)

Класифікація

За множинністю осіб: пайові( кожен із борж.. зобов.. виконати дію в певній часткі ) солідарні( кожен зобов.. викон. зобов.. повністю. Регресні зобов’язання - зоб.. де одна особа, що з вини борж.. спалт.. певну грош.. суму кредитору, має право вимагати від боржника повернення цих коштів )субсидіарні( за невикон.. зобов., відповід.. за певних обставин може бути покладена на додаткового боржника )

Від особливості змісту специфіки об’єкта і підстав виникнення: односторонні( якщо право належить одній стороні, іншій - обовязки ) двосторонні( двом сторонам належать права і обовязки )

Від ступення визначеності: однообєктне( вимагання потрібного обєкта )альтернативні( право вимоги і обов’язок одну з кількох дій на вибір )факультативний( боржник повинен виконати певну дію, має мож.. замість неї викон. іншу )

Від сукупності прав та обов’язків: прості, складні

Об’єкти зобов’язань -це те, нащо спрямовані права та обов'язки суб'єктів, тобто певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії полягати: 1) в передачі речі у власність чи користування; 2) виконанні певної роботи; 3) сплаті грошей (відшкодуванні збитків) та ін. дії зобов'язаної особи є юри­дичним об'єктом зобов'язання, а речі, гроші, послуги — це матеріальні об'єкти зобов'язання.

Стаття 174. Господарські зобов'язання можуть виникати: із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом

господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Майново-господарськими 175 -цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Організаційно-господарськими 176 господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський договір — це угода майнового характеру між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами — юридичними особами, яка встановлює, змінює, або припиняє права та обов'язки сторін при здійсненні господарської діяльності.