Схема морфологічного аналізу дієслова

1. Виписати слово в необхідному контексті.

2. Записати початкову форму – інфінітив.

3. З'ясувати КГЗ і частиномовну приналежність; до якої групи форм належить (предикативна, інфінітивна, атрибутивна, безособова).

4. Охарактеризувати лексико-граматичний розряд дієслова.

5. Схарактеризувати категорію виду:

· назвати загальне значення;

· часткове ГЗ, виявлене в словоформі;

· видова група (парне, одно- чи двовидове дієслово);

· для парного дієслова – спосіб творення корелятивної пари.

6. З'ясувати особливості лексико-граматичного значення:

· авто- чи синсемантичне;

· об’єктне / безоб'єктне;

· перехідне / неперехідне;

· валентність.

7. Схарактеризувати граматичну категорію стану (за алгоритмом).

8. Характеристика часу:

· матеріальні показники ГЗ;

· пряме / переносне;

· значення форми часу.

9. Характеристика категорії способу:

· показники ГЗ;

· пряме чи переносне значення.

10. Характеристика роду та числа:

· В характеристиці особи з'ясувати, чи повна особова парадигма; ГЗ; показники; пряме / переносне значення особової форми для дієслів минулого часу або умовного способу.

· Показники числа та ГЗ; пряме чи переносне вживання.

11. Формотворення.

12. Характеристика особливостей дієвідмінювання та дієвідміни дієслова.

13. Морфемний аналіз.

14. Словотвірний аналіз. Наголос.

15. Синтаксична роль дієслова.

 

Зразок:

Шелестить пожовкле листя.

1. Шелестить листя.

2. Шелестить.

3. КГЗ процесуальної ознаки предмета, тому це дієслово, позначає дію, є особовою (предикативною) формою дієслова.

4. Позначає неактивну дію предмета.

5. ГК виду позначає відношення дії до дії внутрішньої межі.

ГЗ словоформи – недоконаний вид, тобто дія не має внутрішньої межі, незавершена; належить до групи одновидових дієслів недоконаного виду.

6. Дієслово автосемантичне, бо здатне самостійно виражати свою семантику; отже, воно безоб’єктне, неперехідне; дієслово двовалентне – ліва суб’єктна валентність і права локальна.

7. ГК стану передає відношення дії суб’єкта і об’єкта. Оскільки воно неперехідне і незворотнє, має семантику нульового стану.

8. Дієслово вжито в формі теперішнього часу – дія відбувається в момент мовлення; показник – недоконаний вид + закінчення - ить. Це теперішній актуальний час, пряме значення форми.

9. ГК способу передає відношення дії до дійсності; дієслово має значення дійсного способу – позначає реальну дію, виражену формою теперішнього часу (дієслова змінюються за часами лише у дійсному способі); пряме значення форми способу, бо це реальна дія.

10. Оскільки дієслово теперішнього часу, то визначаємо особу: має значення ІІІ особи однини (на це вказує закінчення - ить); неповна парадигма, пряме значення, протиставляється за числами; вжито в однині; показник – закінчення - ить.

11. Шелестить – недоконаний вид, неперехідне, незворотнє, ІІ дієвідміна.

І – шелести – ІІ шелест / т′

1. шелестів 1. шелестиш

2. шелестів би 2. шелести

3. – бо недоконаний вид 3. –

4. – бо неперехідне 4. – нема в укр. мові

5. – недоконаний вид 5. шелестячи (рідко)

6. – недоконаний вид

7. шелестітиму

12. Належить до ІІ дієвідміни; кінцевий приголосний основи чергується т / т′, нема І особи однини.

13. Шелестить – дієслово змінюване, тому закінчення - ить; основа = кореню, кореневі аломорфи шелест / шелест′.

14. Слово непохідне, тому не підлягає словотвірному аналізу.

У початковій формі наголос на тематичному суфіксі, в особових формах – на закінченні.

15. Виконує синтаксичну роль простого дієслівного присудка.

 

Схема морфологічного розбору прислівника

1. Виписати аналізовану словоформу в необхідному контексті.

2. Визначити КГЗ і частиномовну належність аналізованого слова.

3. Вказати підрозряд: якісно-означальний, кількісно-означальний, способу дії; якщо обставинний – яке саме обставинне значення передає: часу, місця, причини чи мети.

4. Схарактеризувати ГК прислівника (для якісно-означальних – ступені порівняння).

5. Визначити, з якою частиною мови співвідноситься за походженням.

6. Провести морфемний аналіз прислівника.

7. Провести словотвірний аналіз прислівника.

8. Визначити синтаксичну функцію прислівника.

9. Схарактеризувати особливості правопису.

Зразок:

Хлопець приїхав уранці.

1. Приїхав уранці.

2. Має КГЗ непроцесуальної ознаки дії, тому це прислівник.

3. Обставинний, позначає обставину часу.

4. Не має ГК.

5. За походженням співвідноситься з іменником.

6. Незмінюване слово, основа збігається зі словом; корінь – ран: ранок, рано, ранесенько; аломорфи кореневої морфеми – ран, ран'-, ран^о. Суфікси - ц' (аломорф суфікса -ок), -і. Префікс у-.

7. Похідне слово, твірне слово – ранок, твірна основа – ранц -. Формант – префікс у- та суфікс – і. Спосіб творення – морфологічний, суфіксальний.

8. Є обставиною часу.

9. Пишеться одним словом.

 

 

Схема морфологічного аналізу слова категорії стану (станівника)

1. Виписати словоформу в необхідному контексті.

2. Визначити КГЗ і частиномовну належність аналізованого слова.

3. Встановити семантичний розряд: позначає стан людини, довкілля, просторових чи часових відношень, позитивну чи негативну оцінку стану або дії, модальну характеристику, необхідність припинення дії тощо.

4. Зазначити, від якої частини мови походить (від іменника, від прислівника чи не співвідноситься з певною частиною мови).

5. Схарактеризувати граматичні особливості слів КС:

- час, спосіб, вид. ступені порівняння, керування відмінковими формами, наявність форм ступенів порівняння, оцінних форм.

6. Визначити синтаксичну роль.

Зразок:

Коли вам страшно — геть ідіть з дороги (Укр.).

10. Страшно

11. Це слово категорії стану, оскільки позначає стан людини.

12. Має семантику емоційного стану людини

13. Походить від якісно-означального прислівника

14. Граматичні особливості: дійсний спосіб, теперішній час, може мати форми ступенів порівняння: страшніше, найстрашніше тощо.

15. Є головним членом безособового складного речення.

 

Схема морфолологічного аналізу прийменника

1. Виписати слово в необхідному контексті.

2. З'ясувати частиномовну належність і функцію в реченні.

3. Встановити розряд за походженням – первинний чи вторинний.

4. Визначити розряд прийменника за відношеннями, які він передає в реченні:

- просторовий;

- темпоральний;

- причиновий;

- цільовий;

- допустовий;

- семантично послаблений.

5. Схарактеризуйте морфологічні властивості (з яким відмінком уживається).

6. Морфемний аналіз.

7. Словотвірний аналіз.

8. Зазначте, до якого члена речення входить.

9. Особливості правопису.

 

Зразок:

Хлопець підійшов до стежки і задумався.

 

1. Підійшов до стежки; до – прийменник.

2. Функція в реченні – служить для оформлення підрядного зв’язку в словосполученні.

3. Первинний за послідовністю виникнення. Простий первинний, складається з одного кореня.

4. Розряд прийменника за відношеннями, які він передає – просторовий.

5. Прийменник до вживається з Р. в. (до школи).

6. До

· один корінь;

· одна основа (непохідна, неподільна, вільна).

7. Словотвірний аналіз не проводимо, оскільки це непохідний прийменник.

8. Особливостей правопису не має.

 

 

Схема морфолологічного аналізу сполучника

1. Виписати слово в необхідному контексті.

2. З’ясувати частиномовну належність і що саме пов'язує (однорідні члени речення, частини складносурядного чи складнопідрядного речення).

3. Встановити розряд сполучника (сурядний чи підрядний).

4. З'ясувати різновид сполучника у межах розряду:

сурядний: єднальний, протиставний, розділовий тощо;

підрядний: порівняльний, часовий, причини, мети, умови, допусту, наслідку, з'ясувальний тощо.

5. Визначити тип сполучника за будовою: простий, складний, складений.

6. Схарактеризувати сполучник за морфологічним складом: похідний чи непохідний.

7. Установити різновид сполучника за вживанням: одиничний, парний чи повторюваний.

8. Правопис та особливості вживання.

 

Зразок:

1. Співав і танцював.

2. Це сполучник, оскільки служить для зв’язку слів у реченні (чи речень), пов'язує однорідні присудки в реченні.

3. Розряд сполучника – сурядний.

4. Єднальний сполучник.

5. Простий (за будовою).

6. За морфологічним складом сполучник є непохідним.

7. За вживанням – одиничний.

8. Особливостей правопису немає.