Музейна та бібліотечна справи

Митрополит Андрей був щедрим меценатом українського мистецтва, на якому добре розумівся. Так, він заснував Український національний музей у Львові, купив у 1905 р. для нього спеціальне приміщення. Завдяки піклуванню Шептицького в музеї зібрано одну з найбільших у Європі колекцію іконопису. Виділяв кошти на діяльність Українського народного музею “Гуцульщина” в Коломиї, допомагав іншим музеям та культурним закладам, навіть, іноземним. Лише Національному музею він передав у 1931 році колекцію із 9880 предметів. Серед них – рукописи XV–XVIII ст., стародруки, архівні матеріали XVI–XVIII ст., ікони, твори живопису та графіки, речі культового призначення. Заснував єпархіальну бібліотеку в Станіславові і передав туди 4000 книг з особистої бібліотеки

Бізнесові проекти

Митрополит Андрей був ініціатором і меценатом Земельного банку у Львові, допомагав розбудовувати Іпотечний банк, товариство взаємного страхування “Дністер”. Також заснував у митрополії шість заводів, зокрема кахельний і цегельні. Утворив “Маслосоюз” і “Центросоюз” – спілки кооперативів, які спеціалізувалися на виготовленні та продажі господарської продукції.

Політична діяльність і дипломатія

Працюючи за різних політичних режимів (Австро-Угорська монархія, Польща, радянська влада), він ішов на розумні компроміси, не відступаючи проте, від головної мети. Його обрано членом Національної Ради ЗУНР, почесним президентом Української Національної Ради у Львові, а згодом – Всеукраїнської Національної Ради. Завдяки зусиллям Митрополита Андрея Ватикан де факто визнав УНР.

У дипломатичних поїздках до Бельгії, Голландії, Великобританії, Канади, США, Бразилії, Аргентині, Італії, Австрії відстоював права українців та інтереси Української Держави. З його благословення 30 червня 1941 року відбулося проголошення Акта відновлення Української держави.

Допомога жертвам Голодомору

Шептицький не залишився осторонь тих процесів, що відбувались на підрадянській Україні і разом з іншими єпископами різко засудив Голодомор 1932–1933 років. У цей час ним була започаткована акція зі збору продуктів для голодуючих на Наддніпрянщині, але радянський уряд відмовився від цієї допомоги.

Порятунок євреїв в роки Голокосту

У роки нацистської окупації під час Голокосту на Галичині митрополит врятував життя понад 150 євреям. Він започаткував і очолив кампанію з їх переховування, до якої залучив велику кількість духовенства. За вказівками митрополита євреям видавали фальшиві документи, зокрема, свідоцтва про хрещення, організовували дитячі притулки при монастирях, де перебували єврейські діти.

Літературна спадщина

Митрополит залишив по собі величезний літературний спадок. Зокрема, пастирські послання, трактати, серед яких: “Україна в передсмертних судорогах”, яке засуджувало жорстоку політику Голодомору, “До духовенства й вірних Станіславівської єпархії (1899–1904)”, “Як будувати рідну хату?” де виклав і обґрунтував ідею об’єднаної України, в якій мала бути створена одна Соборна церква, “Про обряди”, “Вірність традиції”. Крім того, митрополит видав чималу кількість статей і звернень як до пастви, так я до високопосадовців іноземних держав.

Вшановуючи постать митрополита, маємо говорити про те, що духовні й матеріальні результати його діяльності сягають далеко за межі Західної України. Його всеукраїнський і світовий спадок вражає масштабами, багатогранністю й розмаїттям.

 

Настанови Андрея Шептицького, які актуальні й сьогодні [3]:

1. “Демократія і свобода, і участь усього народу у виконуванні керівної влади може йому обіцяти мир, добробут і щастя”.

2. “На чому ж опреться єдність хати? На національній єдності. Український народ є одним народом, дехто навіть хоче сказати – одним організмом, тому й належить йому стати і суцільним національним витвором”.

3. “Браття мої милі! Коли любите свої діти і свій нарід, коли дбаєте о щастє і здоровлє, жийте морально, не убивайте самі себе, не убивайте своїх дітей, не марнуйте неморальністю основних, фізичних сил народних! Бійтеся гріха, бійтеся тих страшних наслідків, які наносить неморальність на кождого зосібна, на родину, на цілий народ!”

4. “Християнин може і повинен бути патріотом, але його патріотизм не може бути ненавистю, ані не сміє накладати обов’язків, противних вірі. Те, що видавалося б патріотизмом, а було ненавистю або противилося би вірі, не є правдивим патріотизмом”.

5. “Легше часом кров пролити в однiй хвилi ентузiазму, нiж довгi роки з трудом виконувати обов’язки, зносити спеку дня i жар сонця, злобу людей i ненависть ворогiв, брак довiр’я своїх i недостачу помочi вiд найближчих; i серед такої працi аж до кiнця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврiв перед перемогою, анi винагороди перед заслугою!”

6. “Справедливість постає в тому, що блаженні в небі віддають кожному те, що йому належиться”.

7. “Тяжкий досвід, який впаде на нашу Церкву, є хвилевий. Я виджу відродження нашої Церкви. Вона буде гарніша, величавіша від давньої, та буде обнімати цілий наш народ. Україна увільниться зі свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорівнювати другим високо розвинутим державам…”

8. “Дивним способом обманюють себе і людей ті, що політичне вбивство не уважають гріхом, наче би політика звільнила чоловіка від обов’язку Божого закону та оправдувала злочин, противний людській природі”.

9. “Мусимо, однак, від усіх домагатися залишення раз на все всяких партійних роздорів і внутренної партійної боротьби. Хто приносить нам домашню війну, той шкодить народній справі навіть тоді, коли б для неї мав і великі заслуги… партійні роздори є національним злочином, якого терпіти не можемо”.

10.“Життя – це мистецтво, а його твори – це дiла розуму й волі, цілої людської душі”.

11. “Чоловік лінивий, до праці тяжкий, буде тягарем і для родини, і для цілої громади; не лишень маєток змарнує, а й через лінивство стане з часом нездатним до праці”.

12. “Ми, українці, більше, може, ніж інші народи світу, маємо важливі і глибокі причини бажати справедливого поєднання народів, що між собою ведуть війну, і порозуміння в любови тих віросповідань, що усталюють та поглиблюють чвари між людьми”.

13. “Всі суспільні групи, що представляють інтерес одної суспільної верстви або одної частини суспільности, не зможуть єднати всіх людей, тому часто ведуть їх до взаємної боротьби і в самих своїх принципах борються не лише проти супротивних принципів, але і з їх прихильниками”.

14. “Нехай майбутні покоління візьмуть в свої руки торгівлю і промисел, бо слабкою завжди є суспільність, що свого промислу не має; убогою суспільність, в котрій торгують чужинці”.

15. “Багатство обіцяє щастя, а часто дає нещастя – обіцяє життя, а дає смерть. Обман є в тому, що багатство видається невинним, видається добром, а веде в гріх...”

16. “Не та суспільність щаслива і багата, котра численних має теоретиків, а та, котра в кожнім напрямі сама себе забезпечує”.

17. “Ідеалом нашого національного життя є наша рідна всенаціональна Хата-Батьківщина… Завдання Українського народу буде в тому, щоб створити такі суспільно-християнські обставини, які запевнювали б громадянам правдиве і стале щастя та мали досить внутрішньої сили, щоб поборювати відцентрові тенденції внутрішнього розкладу й успішно захищати межі від зовнішніх ворогів”.

18. “Могутньою та такою, що забезпечує щастя всім громадянам організацією може бути Батьківщина тільки тоді, коли не буде цілістю, зложеною штучно з різних і різнорідних частин, а подібним до моноліту організму, себто тілом, оживленим одним духом”.

 

Корисні інтернет-посилання:

1. Альбом, присвячений Шептицькому: унікальні фото розкажуть більше, ніж текст [Електронний ресурс] // Інформаційний ресурс УГКЦ [сайт]. – 14.08.2015. – Режимдоступу:http://news.ugcc.ua/articles/albom_prisvyacheniy_sheptitskomu_un%D1%96kaln%D1%96_foto_rozkazhut_b%D1%96lshe_n%D1%96zh_tekst_74517.html

2. Гайова О. Климончук О. Сироти називали його “найкращий мій татусь” [Електронний ресурс] // Газета “День” [сайт] / Гайова О. Климончук О. – 19.02.2015 – Режим доступу: http://m.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/v-ukrayini-tryvaye-rik-andriya-sheptyckogo

3. Гунчак Т. Коли я називаю Андрея Шептицького святим, я не перебільшую [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Гунчак Т. – 11.12.2010 – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/11/8491/

4. Лозинська Ю. Андрей Шептицький: мільйонер, що став праведником [Електронний ресурс] // Газета “Експрес” [сайт] / Лозинська Ю. – 30.07.2015. Режим доступу:http://expres.ua/main/2015/07/30/145549-andrey-sheptyckyy-milyoner-stav-pravednykom

3. Митрополит Андрей Шептицький [Електронний ресурс] // Інформаційний ресурс Українського інституту національної пам’яті [сайт]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/publication/mitropolit-andrei-sheptitskii

4. Носкіна Н., Захаров Д. Андрей Шептицький – предстоятель Української греко-католицької церкви. До 150-річчя від дня народження (Матеріали до бібліографії з газетної періодики) [Електронний ресурс] // Носкіна Н., Захаров Д. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/2266

5. Слобожаніна Н. Митрополит Андрей: ювіляр, блаженний, правденик [Електронний ресурс] // Інформаційний ресурс Українського інституту національної пам’яті [сайт] / Слобожаніна Н. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/mitropolit-andrei-yuvilyar-blazhennii-pravednik

6. Терещук Г. Митрополит Андрей Шептицький – найвеличніша церковна постать в історії української Церкви [Електронний ресурс] // Кредо [сайт] // Терещук Г. – Режим доступу: http://www.credo-ua.org/2012/06/65250

7. Терещук Г. Чому митрополит Андрей Шептицький готовий був прийняти мученицьку смерть? [Електронний ресурс] // Свобода [сайт] / Терещук Г. – 05.10.2015. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/27158625.html

8. Турій О. Митрополит Шептицький і політика [Електронний ресурс] // Український католицький університет [сайт] / Турій О. – 18.05.2015. – Режим доступу: http://ucu.edu.ua/library/25185/

9. Турій О. Митрополит Андрей (Шептицький) про християнські засади політичного життя [Електронний ресурс] // Інститут історії церкви Українського католицького університету [сайт] / Турій О. – 25.05.2015. – Режим доступу: http://ichistory.org.ua/blog/2015/05/25/mytropolyt-andrej-sheptyts-kyj-pro-hrystyyans-ki-zasady-politychnogo-zhyttya/

10. Формула успіху: 365 днів на рік. Андрей Шептицький [Електронний ресурс] / 29.07.2012. – Режим доступу: http://365dniv.blogspot.com/2012/07/blog-post_29.html

11. Центральний державний історичний архів України в м. Львові [Електронний ресурс. Інформаційний портал] / Режим доступу: http://tsdial.archives.gov.ua/?url=/gallery/gallery1/

12. Як митрополит Шептицький створив музей і подарував мистецьку колекцію [Електронний ресурс] // Дивен світ [сайт]. – 02.07.2015. – Режим доступу: http://dyvensvit.org/articles/105700.html

 

Література, яка висвітлює життя та діяльність митрополита УГКЦ Андрея Шептицького:

1. Гайковський М. УГКЦ в часи митрополитування Андрія Шептицького // Київська Церква / Гайковський М. – 2001. – №1-3. – С. 32–48.

2. Гель І. Митрополит Андрій Шептицький і українська національна ідея // Літературна Україна / Гель І. – 1996. – 8 лютого.

3. Кам’янський П. Митрополит Андрій Шептицький та єпископ Григорій Хомишин в боротьбі за українську церкву і державність у першій половині ХХ століття // Схід / Кам’янський П. – 2006. – №4. – С. 66–70.

4. Кравченюк О. Хроніка життя і діяльності митрополита Шептицького // Патріярхат. За єдність церкви і народу / Кравченюк О. – 1990. – Ч 6. – С. 20–22.

5. Красівський О. За українську державу і церкву. Громадська і суспільно-політична діяльність митрополита А. Шептицького в 1918 - 1923 рр. - Львів, 1996. – 84 с.

6. Лаба В. Митрополит Андрій Шептицький. Його життя і заслуги / Лаба В. – Львів: Свічадо, 1990. – 62 с.

7. Ленцик Василь. Визначні постаті Української Церкви: Митрополит Андрей Шептицький і Патріярх Йосиф Сліпий / Наукове товариство ім. Шевченка / Анна Ленцик-Павлічко (ред.). – Л.: Свічадо, 2001. – 608 с.

8. Мартирологія українських церков у чотирьох томах. Т. ІІ. Українська католицька церква. Документи, матеріали. Християнський самвидав України / Під ред. О. Зінкевича, Т. Лонгина. – Торонто, 1985. – 839 с.

9. Митрополит Андрей Шептицький: документи i матерiали, 1941–1944 / сост. Ж.Ковба; науч. ред. А. Кравчук. – К.: Дух i лiтера, 2003. – 314 с.

10. Митрополит Андрей Шептицький: матеріали та документи (1865–1944 рр.) / Я.Ю.Заборовський (ред.). – 2 вид., доп. – Л.: Фірма “Олір”, 1995. – 176 с.

11. Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів держаної безпеки (1939–1944 рр.) – К..: Українська Видавнича Спілка, 2005. – 480 с.

12. Сергійчук В.І. Українські державники: Андрей Шептицький / В. Сергійчук. – 2015

13. Твори слуги Божого митрополита Андрія Шептицького. Пастирські листи. Том ІІ. – Тороно, 1965. – 277 с.

14. Терещук Г. Думанська О. Шептицький від А до Я / Терещук Г. Думанська О. – Вид-во Старого Лева, 2015.

15. Цвенгрош Г. Апостольський Престол і митрополит Андрій Шептицький / Цвенгрош Г. – Львів, 1992. – 37 с.

16. Цегельський Л. Митрополит Андрій Шептицький / Цегельський Л. – Львів: Місіонер, 1995. – 77 с.