Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки курсової роботи

Обсяг ПЗ встановлено в межах 40–60 сторінок формату А4 (без додатків), враховуючи всі вимоги цих методичних рекомендації.

Графічна частини курсової роботи повинна становити 2 листа формату А3 з слідуючими обов'язковими кресленнями:

1. Схема технологічного процесу та схема (електрична) розміщення

електрообладнання.

2. Техніко-економічний аналіз роботи.

На титульній сторінці курсової роботи необхідно обов'язково зазначити її тему та тему спеціальної частини.

При виконанні роботи студент повинен використовувати новітні дані з періодичної та неперіодичної літератури. Також при виборі енергозберігаючого обладнання слід використовувати каталоги фірм-виробників електричного обладнання. Всі технічні характеристики обладнання, що використовуються в роботі, повинні бути представлені у вигляді ксерокопій у додатках до курсової роботи із зазначенням джерела інформації (наприклад, "Каталог люмінесцентних ламп РНILIРS за 2002 рік").

Текст курсової роботи слід подавати державною (українською) мовою.

В тексті ПЗ забороняється використовувати техніцизми та професіоналізми (наприклад, має бути написано не автомат, а автоматичний вимикач).

У пояснювальній записці потрібно вживати однакові терміни, умовні позначення та символи. Термінологія та визначення мають відповідати встановленим державним стандартам.

У випадку здійснення циклічних розрахунків слід детально представити один цикл розрахунків, а решту – звести в таблицю.

Пояснювальну записку слід оформити на комп'ютері. Курсова робота (текст та нескладні рисунки (схеми)) має бути виконана у вигляді стандартного текстового файлу, створеного в редакторі Microsoft Word. Решта рисунків повинна бути виконана у форматі gif, tif, jpg. Графіки та складні креслення слід здійснювати в призначених для цього програмах. Фінансово-економічний аналіз роботи слід здійснювати в табличному редакторі МS Ехсеl.

Пояснювальна запискаповинна бути надрукована на білому папері формату А4 (210 х 297 мм), орієнтація – «книжна» (крім ілюстративного матеріалу, для якого, в разі потреби, допускається «альбомна» орієнтація). Допускається використання аркушів формату А3 (297 х 420 мм), коли це необхідно. На листах повинна бути рамка для технічної документації (за винятком додатків).

Основний шрифт при написанні курсової роботи - ТІМЕ NEW ROMAN, розмір шрифту -14 кегель, міжрядковий інтервал – 1,0, абзацний відступ – 10 мм, вирівнювання тексту – за шириною сторінки. Текст друкується з відступами на сторінці: ліве поле – 2,5 см, праве – 1,0 см, верхнє і нижнє поле – 1,5 см.

Нумерація сторінок є обов’язковою. Номери виставляються у правому верхньому куті однаковим з основним текстом шрифтом. Номер на титульній сторінці не ставиться, а сторінці, наступній за титульною, присвоюється номер 2.

Кожен розділ і підрозділ ПЗ повинні мати заголовок. Назви розділів та підрозділів повинні бути короткими та чіткими. Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами, напівжирним шрифтом та без підкреслювань. Вони повинні бути розміщені по центру листа, симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) напівжирним шрифтом з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з 2-х або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1 рядку. Відстань між текстом та заголовком наступного підрозділу має становити два рядки.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, таблиць, формул, рисунків і структурних частинкурсової роботи подають арабськими цифрами без знака №. Кожен заголовок, окрім заголовків "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ"(не нумеруються як розділи), повинен мати нумерацію.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу за такими ж правилами, як підрозділи. Номер пункту складатися з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку напівжирним шрифтом наводять заголовок пункту.

У курсовій роботі необхідно використовувати ілюстративний матеріал – таблиці, рисунки, схеми, діаграми, графіки, формули тощо. В тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.

Ілюстративний матеріал, оформлений у вигляді схеми, діаграми або графіка, позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації. Наприклад: «Рис.1.3» (третій рисунок першого розділу). Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Номер ілюстрації, її назва і, за потреби, пояснювальні підписи друкують напівжирним шрифтом симетрично до тексту, під ілюстрацією.

У тому місці, де викладається текст, пов'язаний з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщується посилання у круглих дужках у вигляді виразу (рис. 3.1.) або зворот типу «як це видно з рис. 3.1.» або «як це показано на рис. 3.1.».

Якість ілюстративного матеріалу повинна забезпечувати їх чітке

сприйняття.

Ілюстративний матеріал, оформлений у вигляді таблиці, розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Кожна таблиця повинна мати назву, котру розміщують над нею і друкують напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Назву не підкреслюють. Назву і слово «Таблиця» починають з великої букви. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, а підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Обов’язково зазначаються одиниці виміру. Якщо всі одиниці виміру однакові, їх виносять у заголовок таблиці. Текст у таблиці варто друкувати кеглем 12 з одинарним інтервалом.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу, за винятком таблиць, поданих у додатках. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Таблиця 3.5» (п’ята таблиця третього розділу).

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово «Продовження табл.» і вказують номер таблиці. Наприклад: «Продовження табл. 3.5».

Всі формули в ПЗ повинні бути набрані в редакторі формул, інтегрованому в MS WORD. Формули для розрахунків повинні мати посилання на їх джерело (наприклад: "Розраховуємо величину сумарних втрат електроенергії в електродвигунах [3]").

Довгі та громіздкі формули розміщують на окремих рядках. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого краю сторінки без крапок від формули до її номера. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Посилання на джерела в тексті курсової роботи слід зазначати порядковим номером за переліком у списку використаної літератури, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [3,5]...". Коли в тексті необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, в такому разі наводиться посилання у квадратних дужках, де до порядкового номера додаються відповідні сторінки джерела. Наприклад: [14, с. 31 - 47].

Список використаних джерел повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць.

Спочатку зазначаються нормативні документи (Закони України, Укази Президента України, Постанови КМУ), потім видання українською та російською мовами, потім – іноземними мовами і наприкінці - ресурси Internet.

Бібліографічні записи в списку повинні мати порядкову нумерацію.

Список використаної літератури слід подати подібно до прикладу:

1. Попов, В.М. Водоотливные установки: Справочное пособие / В.М. Попов – М.: Недра, 2000. – 254 с.

2. Руководящий технический материал по расчету и проектированию ленточных конвейеров: РТМ 24.093.04–80 / ВНИИПТмаш. – М., 2001.

3. Машины непрерывного транспорта: Номенклатурный справочник. – М.: НИИ-информтяжмаш, 2003. – 56 с.

4. Кунгс, Я. А. Рациональное использование электроэнергии в осветительных установках промышленных предприятий / Я. А. Кунгс // Промышленная энергетика. – 2005. – №1. – С. 10–12.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних його сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. При оформленні додатків після списку використаної літератури на новому аркуші, посередині листа друкують великими літерами слово „ДОДАТКИ”. На наступних сторінках розміщують самі додатки. Кожний додаток починається з нової сторінки. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Усі додатки повинні мати назви, що відповідають їхньому змісту. Заголовок додатку друкується напівжирним шрифтом малими літерами з першої великої та розміщується симетрично до тексту сторінки. З правої сторони рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає цей додаток. Наприклад, «Додаток Б».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожний номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатку А.

Графічну частину роботи слід виконувати на листах формату А3 (297 х 420 мм) або на комп'ютері за допомогою спеціальних програм (АutoCAD, CorelDraw, Е1есІгісСS, VISIO та ін.), або олівцем.