Базові знання, вміння та навики

Знати методи кількісного визначення хімічних речовин (хімія). Колообіг речовин у природі (біологія). Принципи і методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин (гігієна).

Збудники інфекційних та інвазійних захворювань, що передаються через атмосферне повітря, воду та грунт (біологія, мікробіологія).

 

Зміст теми

Біосфера, її складові (атмосфера, гідросфера, літосфера). Вчення В.І. Вернадського про ноосферу. Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери).

Джерела забруднення атмосферного повітря, води та грунту: промисловість, енергетичні установки, транспортні засоби, хімізація сільського господарства тощо. Основні забрудники довкілля, вплив на здоров’я та санітарно-побутові умови життя населення. Гігієнічне, фізіологічне та господарське значення води. Гострі та хронічні специфічні і неспецифічні захворювання хімічної етіології. Комплекс заходів охорони атмосферного повітря, води та грунту: планувальні, технологічні, санітарно-технічні, законодавчі. Поняття про ГДВ та ГДС. Гігієнічне нормування хімічних чинників біосфери.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Основи екології. Підручник /Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю Костіков. – К.: Либідь, 2004. – С. 127-148,161-164.

2. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. - Львів: Афіша, 2000. - С. 41-57, 62-70.

3. Даценко І.І., Габович р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 75-98, 141-152, 205-215.

4. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г.Гончарука. - К.: Вища школа, 1995.- С. 283-324.

Додаткова:

1. Гончарук Е.И., Сидоренко Г.И. Захарченко М.П., Щербо А.П. Экогигиенические проблемы антропогенных изменений почвы // Современные проблемы экогигиены. – Гл. VІ. – С. 144-173.

Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Біосфера, її складові (атмосфера, гідросфера, літосфера).

2. Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.

3. Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери).

4. Природний склад атмосферного повітря, гігієнічне значення його окремих компонентів.

5. Основні джерела забруднення повітряного середовища.

6. Роль промисловості у забрудненні атмосферного повітря. Вплив на здоров’я і санітарно-побутові умови життя населення.

7. Роль енергетичних установок у забрудненні атмосферного повітря. Вплив на здоров’я і санітарно-побутові умови життя населення.

8. Хімізація сільського господарства, її роль у забрудненні атмосферного повітря, вплив на здоров’я і санітарно-побутові умови життя населення.

9. Вклад автотранспорту у забруднення атмосферного повітря. Вплив на здоров’я і санітарно-побутові умови життя населення.

10. Умови утворення токсичних туманів, вплив на здоров’я та санітарно-побутові умови життя населення.

11. Умови утворення фотохімічних смогів, вплив на здоров’я та санітарно-побутові умови життя населення.

12. Комплекс заходів охорони і оздоровлення повітряного басейну міст.

13. Гігієнічне значення води. Норми водопостачання для фізіологічних, комунально-побутових та господарських потреб.

14. Джерела водопостачання, їх види, порівняльна характеристика.

15. Стан водних басейнів України.

16. Джерела забруднення води. Шляхи надходження забруднень у підземні та поверхневі вододжерела.

17. Зони санітарної охорони (ЗСО), гігієнічне значення, умови їх утримання.

18. Визначення поняття літосфери, її функції.

19. Грунт, ґрунтоутворення, значення.

20. Чинники, що визначають гігієнічне значення грунту.

21. Основні причини деградації грунтів і стан їх охорони.

22. Особливості гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у воді водойм.

23. Особливості гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у атмосферному повітрі.

24. Особливості гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у грунті.

Контрольні тести:

1. Тривале зростання рівня якого з перелічених компонентів антропогенного забруднення атмосферного повітря може спричинити виникнення

"парникового ефекта" в біосфері?

а) бензолу; б) вуглекислого газу; в) озону; г) оксиду азоту; д) монооксиду

вуглецю; е) 3,4-бензпірену.

2. Назвіть характерні ознаки токсичного впливу на організм монооксиду вуглецю.
а) головний біль; б) головокружіння; в) лейкопенія; г) білок у сечі;
д) карбоксигемоглобін у крові; е) карбгемоглобін у крові.

3. Назвіть основні ознаки шкідливого впливу на організм людини сірчистого ангідриду.
а) бронхіт, набряк легень; б) еритроцитоз, лейкоцитоз; в) еритизм;
г) метгемоглобін у крові; д) карбгемоглобін у крові; е) кон’юнктивіт.

4. Назвіть основні симптоми отруєння оксидами азоту.
а) бронхіт, набряк легень; б) збільшення гематопорфірину у сечі; в) еритизм; г) кон’юнктивіт; д) метгемоглобін у крові; е) карбоксигемоглобін у крові.

5. Ризиком виникнення якого захворювання серед населення є порушення озонового шару атмосфери?
а) рак шкіри; б) пневмонія; в) туберкульоз; г) алергічні захворювання;
д) бронхіт; е) серцево-судинні захворювання.

6. У забрудненні повітряного басейну будь-якого міста провідне місце займають такі галузі промисловості:

а) хімічна; б) нафтопереробна; в) енергетична; г) чорна металургія;

д) кольорова металургія; е) автотранспорт.

7. Назвіть основні компоненти токсичних туманів:
а) завислі речовини; б) водяна пара; в) сірчистий ангідрид; г) вуглеводні;
д) 3-4-бензпірен; е) альдегіди; є) кетони

8. Інтенсивність утворення фотооксидантів та виникнення у приземному шарі атмосфери міста фотохімічного смогу можна передбачити, контролюючи рівень концентрацій таких основних шкідливих домішок:

а) вуглеводнів; б) окису вуглецю; в) окислів азоту; г) 3-4-бензпірену;
д) альдегідів; е) сажі; є) пилу.

9. Які передбачаються групи заходів охорони атмосферного повітря міст від забруднення викидами промисловості?
а) планувальні; б) організація санітарно-захисних зон; в) зонування території міста; г) санітарно-технічні; д) технологічні; е) організаційні.

10. До планувальних заходів охорони атмосферного повітря міст від забруднення відпрацьованими газами автотранспорту відносяться:

а) раціональна забудова вулиць; б) озеленення житлової території міста;
в) санітарна очистка території міста; г) організація твердого покриття доріг; д) екранування житлових будинків; е) спорудження тонелів на основних агістралях; є) тип забудови житлових кварталів.

11. Яка фізіологічна потреба у воді дорослої людини, що виконує роботу середньої важкості в умовах кімнатної температури, (л)?
а) 1-2; б) 2,5-3; в) 3-4,5; г) 4-5,5; д) 5-7.

12. Яка мінімальна кількість води (л/добу) необхідна людині для комунально-побутових потреб у місті?
а)10; б)50; в)100; г) 150; д) 350.

13. Практично постійно знаходяться у грунті спороносні мікроорганізми-збудники:
а) сибірки; б) правцю; в) висипного тифу; г) актиномікозу; д) ботулізму.

14. У садово-городньому орному шарі грунту частіше знаходяться:
а) спори правцю; б) дизентерійна паличка; в) спори газової гангрени; г) мікобактерії туберкульозу; д) сальмонели черевного тифу.

15. Недостатність селену у грунті сприяє виникненню хвороби:
а) Кешана; б) Кашина-Бека; в) Прасада; г) Мінамата; д) Лайма.

 

Контрольні задачі:

Задача 1. При лабораторному аналізі проб атмосферного повітря, відібраних у районі впливу цементного заводу, виявлено неорганічний пил, максимально разова концентрація якого становить 1,2 мг/ дм³.

1. Оцініть стан атмосферного повітря.

2. Який вплив на здоров’я населення за часом прояву ефекту спричинить дана концентрація.

3. Як впливатиме дана концентрація на санітарно-побутові умови життя населення?

Задача 2. У атмосферному повітря населеного пункту присутня суміш речовин: аміак та формальдегід у максимально разових концентраціях на рівні ГДК. Цим речовинам властива сумація біологічної дії.

1. Оцініть стан атмосферного повітря.

2. Який рівень концентрації цих домішок у суміші гарантуватиме безпечність атмосферного повітря для здоров’я населення?

3. Сформулюйте поняття комбінована та комплексна дія.

Задача 3. У сільській місцевості зареєстровано спалах кишкових інфекцій серед мешканців селища, які проживають в радіусі водокористуван­ня з громадського колодязя. За розпорядженням лікаря ще до розслідування причин виникнення вогнища інфек­ції фахівцями СЕС, була проведена дезінфекція колодязної води об’ємним методом з застосуванням хлорного вапна з розрахунку 100 мг/дм³ активного хлору. В колодязь було внесено 300г 27% сухого хлорного вапна. Зруб колодязя циліндричний, об’єм води в колодязі – 2,5 м³.

1. Поясніть, з яких міркувань виходив лікар, даючи дане розпорядження?

2. Перевірте правильність розрахунків внесеного дезінфектанту.

3. За допомогою якого пристрою проводять безперервне знезараження води у шахтному колодязі?

4. Перелічіть санітарно-технічні заходи при влаштуванні шахтного колодязя для попередження забруднення підземного водоносного горизонту.

Задача 4. Скласти графологічну структуру інфекційних, вірусних та паразитарних захворювання, які можуть передаватися через грунт.

Тема 3. Ендемічний зоб як гігієнічна проблема, його етіологія, профілактика (продукти моря, йодована сіль). Ендемічний флюороз та карієс, як гігієнічна проблема, його профілактика (дефторування, фторування води, зубні пасти)

Актуальність теми

Зростання захворюваності на ендемічний зоб є наслідком складної взаємодії природних і штучних факторів навколишнього середовища, що можна визначити як біогеоценоз – комплекс клімато-географічних, екологічних, медико-соціальних комплексів

Нестача або надлишок фтору у ґрунті приводить до нестачі або надлишку його у воді та харчових продуктах. при тривалому споживанні води та харчових продуктів вміст фтору у яких не відповідає гігієнічним нормам у населення може розвинутись геохімічне ендемічне захворювання флюороз чи карієс.

 

Навчальні цілі

Знати роль йоду у виникненні ендемічного зобу.

Вміти науково обґрунтувати комплекс заходів з запобігання впливу нестачі йоду на здоров’я людини.

Знати рекомендовані величини йоду для різних вікових груп населення України.

Ознайомитися з основними методами і засобами профілактики ендемічного зобу у населення.

Знати роль ґрунту води та харчових продуктів у розповсюдженні флюорозу та карієсу. Вміти науково обґрунтувати комплекс заходів із запобігання впливу нестачі або надлишку фтору у ґрунті на здоров’я людини.

Знати гігієнічне значення води у забезпеченні населення фтором.

Знати рекомендовані добові потреби споживання фтору з харчовими продуктами для населення України.

Ознайомитися з основними принципами профілактики карієсу та флюорозу зубів у населення.

 

Базові знання та вміння

Знати фізіологічне значення гормонів щитоподібної залози (нормальна фізіологія, біохімія). Геохімічні провінції, геохімічні ендемії (загальна гігієна).

Знати визначення понять “геохімічна провінція” та “геохімічні ендемічні захворювання”. Основні геохімічні провінції на території України (загальна гігієна).

Гігієнічне значення води (фізіологічне та ендемічне). Гігієнічне значення води для забезпечення населення мінеральними солями і мікроелементами. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води. Роль води у виникненні неінфекційних захворювань. Спеціальні методи поліпшення якості води, їх сутність та гігієнічна характеристика (фторування, дефторування).

Знати і вміти обґрунтувати значення мінеральних речовин, зокрема і фтору, у харчуванні людини, добові потреби (нормальна фізіологія, біохімія, загальна гігієна).

 

Зміст теми

Біологічна роль та гігієнічне значення йоду. Шляхи надходження йоду в організм людини. Захворювання зумовлені впливом йодної недостатності в різні періоди життя. Етіологія клінічні прояви. Вміст йоду у воді та харчових продуктах. Рекомендовані величини йоду для різних вікових груп населення України. Методи і засоби профілактики йодної недостатності. Йодування солі як гігієнічна проблема. Йодування хліба та булочних виробів.

Шляхи надходження фтору в організм. Заходи профілактики флюорозу та карієсу як геохімічних ендемічних захворювань.

Гігієнічне значення та біологічна роль фтору, його гранично допустима концентрація у воді, ґрунті та повітрі. Обґрунтування доцільності та методики фторування та дефторування води. Залежність фторування води від кліматичних умов місцевості. Вміст фтору у ґрунті різних регіонів України. Безпечні рівні споживання фтору з харчовими продуктами в залежності від віку. Шляхи профілактики виникнення ендемічного флюорозу і карієсу серед населення. Роль зубних паст і порошків у профілактиці карієсу.

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Гігієна та екологія / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 178 – 210, 3303 0 310, 536 – 546.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За редакцією Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 484.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 141-166, 210-230, 306 – 309, 623-624.

4. Даценко І.І. Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999.-С. 159-175, 185-187, 222-248, 335-339.

5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять./За ред. І.І. Даценко -Львів: Світ, 2001. – С. 104-124, 128.

6. Бардов В.Г., Сергета I.В. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 63-67.

7. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред. В.І. Ципріяна. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 94-97, 100.

 

Додаткова:

1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х., Гигиена.-К.: Вища школа, 1983.- С.61-67, 72-73, 87-106.

2. Гігієна харчування з основами нутріціології / За ред. В.І. Ципріяна. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 88-101, 440-444.

3. Николышин А.К. Флюороз зубов. Часть 1. Биоология ткани и зуба при фтористои интоксикации. – Полтава. – 1995. – 63 с.

4. Николышин А.К. Флюороз зубов. Часть 2. Клиника, диагностика, лечение и профилактика. – Полтава. – 1995. – 71 с.

5. Гигиенические критерии состояния окружающей среды: Совмест. изд. Программы ООН по окружающей среде и Всемир. орг. здравоохранения. – Вып. 36: Фтор и фториды / Пер. с англ. – М.: Медицина. – 1989. – С. 94.

6. Патогенез, профілактика и лечение фтористой интоксикации / В.Н. Окунев, В.И. Смоляр, Л.Ф. Лаврушенко – К.: Здоров’я. 1987. – 152 с.

7. Габович Р.Д., Овруцкий Г.Д. Фтор в стоматологии.- Казань, 1969. – 510 с.

8. Тимченко А., Казаков О., кравчун Н. Вирішення проблеми масової профілактики йоддефіцитних станів // Ліки України. – 2005 - № 2. – С.104 – 110.

9. Подрушняк А.Є., Макарчук Т.Л., Кравцова Ю.В. Актуальні проблеми фортифікації та контролю якості харчових продуктів, збагачених йодом. //Проблеми харчування. – 2006 - №1,10. - С. 31 – 35.

10. Арсеньєва Л.Ю., Герасименко Л.О., Антонюк М.Н. Досвід і перспективи збагачення хліба йодом.// Проблеми харчування. – 2004 - №1,2. – С.35 – 43.

11. Йоддефіцитні захворювання: Практичний посібник / В.І. Паньків. – К.: 2003. – 72 с.

Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів

Контрольні питання:

1. Біологічна роль та гігієнічне значення йоду.

2. Ендемічний зоб, етіологія клінічні прояви.

3. Вміст йоду у воді та харчових продуктах.

4. Рекомендовані величини йоду для різних вікових груп населення України.

5. Методи і засоби профілактики йодної недостатності.

6. Масова йодна профілактика.

7. Групова йодна профілактика.

8. Індивідуальна йодна профілактика.

9. Йодування солі як гігієнічна проблема.

10. Йодування хліба та булочних виробів.

11. Продукти моря: риба, морські водорості (ламінарія, цистозіра, костарія, фукус).

12. Біологічна роль та гігієнічне значення фтору.

13. Ендемічний флюороз, умови виникнення і шляхи профілактики. Стадії флюорозу зубів.

14. Ендемічний карієс, умови виникнення і шляхи профілактики.

15. Роль концентрації фтору у ґрунті в розвитку ендемічного флюорозу та карієсу.

16. Фтор як токсикологічний показник якості води. Гігієнічні нормативи вмісту фтору у питній воді та їх наукове обґрунтування в залежності від кліматичного регіону.

17. Гігієнічні покази та методи до фторування води.

18. Гігієнічні покази та методи до дефторування (реагентні, фільтраційні) води. Залежність фторування води від кліматичних умов місцевості.

19. Вміст фтору у харчових продуктах та добових раціонах харчування.

20. Безпечні рівні споживання фтору з харчовими продуктами в залежності від віку. Шляхи забезпечення населення фтором в умовах його дефіциту.

21. Джерела забруднення фтором об’єктів навколишнього середовища.

22. Фторопрофілактика карієсу зубів та її значення в практиці централізованого водопостачання.

23. Значення зубних паст і порошків для профілактики карієсу у населення.

 

Контрольні тести:

1. Для дітей дошкільного віку (від 0 до 6 років) добові потреби йоду становлять (мкг):

а) 50; б) 90; в) 120; г) 150; д) 200.

2. Для дітей шкільного віку (від 6 до 12 років) добові потреби йоду становлять (мкг):

а) 50; б) 90; в) 120; г) 150; д) 200.

3. Для дорослих (понад 12 років) добові потреби йоду становлять (мкг):

а) 50; б) 90; в) 120; г) 150; д) 200.

4. Для вагітних і жінок в період годування груддю добові потреби йоду становлять (мкг):

а) 50; б) 90; в) 120; г) 150; д) 200.

5. Прикарпатський геохімічний регіон характеризується:

а) надлишком йоду та фтору; б) надлишком йоду та нестачею фтору; в) надлишком фтору; г) нестачею йоду; д) нестачею фтору та йоду.

6. У яких продуктах харчування міститься найбільша кількість йоду?

а) у прісноводній рибі; б) у морській капусті; в) у м’ясі; г) у молоці; д) у сирі.

7. Недостатність яких нутрієнтів негативно впливає на обмін йоду:

а) білків; б) білків тваринного походження; в) вуглеводів; г) жирів; д) жирів рослинного походження; е) вітамінів; є) ПНЖК.

8. Які препарати йоду використовують для групової профілактики ендемічного зобу?

а) антиструмін; б) 3 % розчин йоду; в) розчин Люголю; г) йодид калію, йодат

калію.

9. Яку кількість йодату калію (мг) вносять в Україні на 1 кг солі з метою використання її для профілактики ендемічного зобу?

а) 10; б) 30; в) 40; г) 50; д) 60.

10. Наявність якої хімічної речовини в надмірних чи недостатніх кількостях може

спричинити до виникнення ендемічного карієсу:

а) збільшення свинцю; б) збільшення молібдену; в) збільшення фтору;

г) зменшення фтору; д) зменшення йоду.

11. Наявність якої хімічної речовини в надмірних чи недостатніх кількостях може

спричинити до виникнення ендемічного флюорозу:

а) збільшення свинцю; б) збільшення молібдену; в) збільшення фтору;

г) зменшення фтору; д) зменшення йоду.

12. При якій кількості фтору у питній воді виникає ймовірність розвитку флюорозу

зубів у населення, що проживає у I – II кліматичному поясі?

а) 0,05 мг/дм³; б) 0,8 мг/дм³; в) 1,5 мг/дм³; г) 3,8 мг/дм³; д) 6,3 мг/дм³.

13 невідповідність рекомендованим гігієнічним нормативам вмісту у воді якої

хімічної речовини може спричинити до збільшення розвитку карієсу у

населення?

а) збільшення йоду; б) зменшення йоду; в) збільшення фтору; г) зменшення

фтору; д) збільшення кальцію.

14. При якій кількості фтору у питній виникає ймовірність розвитку карієсу у

населення, що проживає у I – II кліматичному поясі?

а) 0,05 мг/дм³; б) 0,8 мг/дм³; в) 1,5 мг/дм³; г) 3,8 мг/дм³; д) 6,3 мг/дм³.

15. Який основний шлях надходження фтору в організм людини?

а) з харчовими продуктами рослинного походження; б) з харчовими

продуктами тваринного походження в) з продуктами моря; г) з водою;
д)

через повітря.

16. Які реагенти використовують з метою дефторування води?

а) гідроокис алюмінію і магнію; б) двоокис хлору; в) гідроокис заліза;
г) калій перманганат; д) діоксид вуглецю.

17. Які способи застосовують для фторування води?

а) щотижнево; б) щомісячно; в) поквартально; г) посезонно (зимою і літом);

д) протягом року однією дозою.

18. Рекомендована добова потреба фтору для дорослого населення України

становить, мг:

а) 0,15; б) 0,75; в) 2; г) 15; д) 40.

19. Добові безпечні рівні споживання фтору із харчовими продуктами для дітей

4 – 6 років становить, мг:

а) 0,01 – 0,25; б) 0,6 – 1; в) 1,5 – 2; г) 5 – 10; д) 15 – 30

20. Під час стоматологічного обстеження дітей виявлено на зубах білі непрозорі

плями, які розташовані симетрично. Яку стадію флюорозу зубів діагностовано

у дітей?

а) І; б) ІІ; в) ІІІ; г) ІV; д)V.

Контрольні задачі:

Задача 1. Жінка 40 років на добу споживає 10 г солі. В 1 грамі йодованої солі міститься в середньому 40 мкг йоду. Встановлено, що 50% йоду втрачається при зберіганні солі та кулінарній обробці харчових продуктів. Розрахуйте скільки йоду надійте з сіллю в організм жінки? Укажіть чи надходження йоду забезпечить фізіологічні потреби організму жінки?

Задача 2. Оцінюючи стан харчування дівчаток 11 – 13 років було встановлено, що їх харчовий раціон містить Са – 1200 мг, Fe – 15 мг, Zn – 12 мг, Mg – 270 мг, J – 90 мкг. Вміст якої мінеральної речовини слід відкоригувати у харчовому раціон? Які продукти харчування слід внести у харчовий раціон дівчаток? Для дівчаток 11 – 13 років добові потреби у мінеральних речовинах становлять.

Задача 3. За результатами лабораторного дослідження води відібраної з водопровідної мережі складіть санітарне заключення і обґрунтуйте, при необхідності, доцільність використання методів поліпшення якості води, якщо отримані наступні дані: прозорість – більше 25 см; колірність – 20⁰; запах та присмак – не перевищують 2 бали; осад – відсутній; каламутність – 2 мг/ л; сухий залишок 200 мг/ л; залізо загальне – 0,3 мг/ л; сульфати – 250 мг/ л; хлориди – 100 мг/л; фтор – 0,05 мг/л; свинець – 0,008 мг/л; алюміній – 0,02 мг/л; нітрати 10 мг/ л; загальна твердість 6,3 мг-екв. СаО/л; мікробне число – 73 КУО/см³; колі-індекс – 2 КУО/см³.

Задача 4. Під час обстеження дітей 7 – 10 років Полтавської області виявлено, що у 45 % обстежених школярів наявні коричневі плями на симетрично розташованих зубах та стертість емалі, у 30 % дітей – білі непрозорі плями на зубах, які займають більше 50% поверхні зуба. Найбільш виражена клінічна картина даного захворювання спостерігалась на центральних різцях та перших молярах.

За даними ситуаційної задачі дайте відповіді на поставлені запитання.

1. Яке захворювання діагностовано у дітей?

2. Що може бути причиною даного захворювання?

3. Запропонуйте заходи профілактики.