Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Задача 1. Середня школа на 489 учнів розташована всередині мікрорайону. Земельна ділянка огороджена решітками. На ділянці є спортивна площадка, учбово-дос­лідницька і господарська зони. Площа озеленення займає 25% від площі ді­лянки. Відстань від будівлі до червоної лінії 28 м. Шляхи підходу учнів пересікають проїжджу частину магістральної вулиці. Навчальні приміщення розташовані по одній повздовжній стіні коридору, а друга сторона світлонесуча. Виділені навчальні секції для учнів 1-х класів, 2-4 класів, 5-9 класів, 10-11 класів. Оцініть планування і набір приміщень школи і дайте не­обхідні рекомендації.

Задача 2. При перевірці класу виявлено: клас площею 32 м², учнів – 35, парти в 4 ряди, у 25 % не відповідають росту учнів, перша парта на відстані 1 м від дошки, світло з вікон падає зліва, СК=1/8, КПО 1,18%. Дайте гігієнічне заключення, щодо обладнання та улаштування класу, розробіть рекомендації щодо оптимізації умов навчання дітей.

САМОСТІЙНІ РОБОТИ

Тема 1. Історія виникнення, основні етапи розвитку та сучасний стан гігієни

Актуальність теми

Гігієна як галузь медицини вивчає вплив різноманітних чинників довкілля на здоров’я з метою розроблення практичних санітарних заходів, спрямованих на запобігання захворювань. Санітарія є прикладною ланкою гігієни, яка покликана впроваджувати гігієнічні заходи в повсякденне життя. Екологія вивчає закони взаємовідносин організмів усіх рівнів організації між собою й природним середовищем і розробляє шляхи регулювання й гармонізації взаємин людського суспільства з природою. Таким чином, гігієна й екологія, будучи самостійними науками, які мають різні об’єкти вивчення, водночас дуже близькі, оскільки негативний вплив людської діяльності на довкілля спричиняє шкідливий вплив довкілля на здоров’я людей.

Гігієнічна наука і санітарна практика пройшли в своєму розвитку довгий шлях, який налічує багато прикладів самовідданого служіння вчених-гігієністів і санітарних лікарів справі збереження і зміцнення здоров’я населення, що має величезне загальноосвітнє і виховне значення для молодого покоління.

 

Навчальні цілі

· Знати об’єкти дослідження і завдання гігієни, санітарії та екології.

· Знати основні історичні етапи розвитку гігієни та внесок провідних вчених-гігієністів.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати основні екологічні поняття (біосфера, ноосфера, екосистема, біоценоз, абіотичні, біотичні та антропічні компоненти біосфери, зв’язок між ними) (загальна біологія).

 

Зміст теми

Предмет, зміст і завдання гігієни, санітарії, екології. Основні історичні етапи розвитку гігієни та внесок провідних вчених-гігієністів.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 1999.- С. 3 - 17, 34 - 69.

2. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983.- С. 3 - 8, 18 - 25.

 

 

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. - К.: Вища школа, 1995.- С.6-16, 23-48.

 

Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів

 

Контрольні питання

1. Гігієна, її предмет, об’єкт вивчення, зміст і завдання.

2. Санітарія, її зміст і завдання.

3. Екологія, її предмет, об’єкти вивчення, зміст і завдання.

4. Зародження емпіричної гігієни в первісному суспільстві.

5. Розвиток емпіричної гігієни в рабовласницьких країнах Стародавнього Сходу (Єгипті, Ассиро-Вавілонії, Персії, Китаї, Індії) та в античному світі (Стародавній Греції, Стародавньому Римі, Візантії). Внесок Гіппократа, К.Галена, Ібн-Сіни (Авіценни), Арнольда з Вілланови, М.Маймоніда в розвиток гігієни.

6. Занепад медичних і гігієнічних знань в епоху середньовіччя (феодалізму).

7. Розвиток гігієни в епоху становлення капіталізму. Праці Д.Фракасторо, Б.Рамацціні, М.Ломоносова, М.Леві, Е.Паркса, Ф.Естерлена, І.Франка, К.Гуфеланда. Перші санітарні лікарі (Дж.Саймон).

8. Розвиток експериментальної гігієни. Створення кафедр гігієни (М.Петтенкофер, О.П.Доброславін, Ф.Ф.Ерисман) і перших санітарних закладів (І.І.Моллесон).

9. Історія розвитку гігієни в Україні. Видатні діячі доби Київської Русі (Євпраксія, Феодосій Печерський, Агапіт), середньовіччя та допромислового капіталізму (Ю.Котермак-Дрогобич, П.Могила, П.Пелехін, Х. Борсук-Мойсеєв, Ф. Політковський, Д.Самойлович, Ю.Білопольський, О.Масловський та ін.)

10. Розвиток експериментальної гігієни в Україні. Створення кафедр гігієни в медичних університетах України (М.І.Пирогов, В.А.Суботін, І.Я.Горбачевський, О.В.Корчак-Чепурківський, А.І.Якобій, Г.В.Хлопін, Є.Озаркевич, С.Бондзинський).

11. Виникнення медико-санітарної служби в УНР (Б.Матюшенко), ЗУНР (І.Курівець), Росії (М.О.Семашко, З.П.Соловйов, О.М.Сисін), УРСР (В.Г.Соболєв, О.М.Марзеєв).

12. Сучасний період розвитку та диференціації гігієни. Внесок російських (Ф.Г.Кротков, В.О.Рязанов, С.Н.Черкінський, А.А.Летавет, О.О.Мінх, Г.Н.Сердюковська, Г.І.Сидоренко, Г.І.Румянцев, К.А.Буштуєва та ін.) та українських (В.К.Навроцький, Л.І.Медвідь, Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.З.Мартинюк, Р.Д.Габович, І.І.Даценко, Г.І.Столмакова, Б.М.Штабський та ін.) вчених в розвиток сучасної гігієни.

 

Контрольні тести

1.Засновником експериментальної гігієни вважається:

а) Гіппократ; б) Гален; в) Б.Рамацціні; г) Петтенкофер; д) Ерісман.

2. Засновником кафедри гігієни у Львові був:

а) С.Бондзинський; б) П. Кучера; в) З.Штойзінг; г) В.Мартинюк;

д) І.Даценко.

1. Засновником кафедри гігієни у Київському університеті був:

а) М.Пирогов; б) В.Суботін; в) О.Корчак-Чепурківський;

г) В.Орлов; д) К.Добровольський.

4. Кафедра гігієни у Львові заснована у... році:

а) 1871; б) 1873; в) 1899; г) 1922; д) 1927.

5. Кафедра гігієни у Києві заснована у... році:

а) 1871 б) 1873; в) 1899; г) 1922; д) 1927.

6. Перша санітарно-епідеміологічна станція в Україні створена у... році:

а) 1871; б) 1873; в) 1899; г) 1922; д) 1927.

7. Закони Ману і Аюрведі з’явились у:

а) Стародавньому Єгипті; б) Ассиро-Вавілонському царстві;

в) Китаї; г) Індії; д) Стародавній Греції; е) Стародавньому Римі.

8. Вираз “хворобі легше запобігти, ніж лікувати” належить:

а) Гіппократу; б) Галену; в) Б.Рамацціні; г) Петтенкоферу;

д) Ерісману.

9. До визначних санітарно-технічних споруд Стародавнього Риму належать:

а) водогін; б) каналізація; в) лазні; г) цвинтар; д) басейни.

10. “Канон лікарської науки” належить перу:

а) Гіппократа; б) Галена; в) Авіценни; г) Арнольда з Вілланови,

д) Маймоніда.

11. “Салернський кодекс здоров’я” належить перу:

а) Гіппократа; б) Галена; в) Авіценни; г) Арнольда з Вілланови;

д) Маймоніда.

12. Перший український медичний трактат, що містить багато гігієнічних правил, належить перу:

а) Євпраксії; б) Нестора Літописця; в) Агапіта; г) Ю.Котермака-Дрогобича;

д) П.Могили.

13. Одним з перших професорів медицини - вихідців з західноукраїнських земель, який займався питаннями профілактичної медицини, був:

а) П.Могила; б)Х.Борсук-Мойсеєв; в) Ю.Котермак-Дрогобич;

г) Ф.Політковський; д) Д.Самойлович.

14. Праця “Роздуми про хвороби ремісників” належить перу:

а) Д.Фракасторо; б) Б.Рамацціні; в) М.Ломоносова;

г) Е.Паркса; д) І.Франка.

15. Ініціатором створення санітарно-епідеміологічних станцій в Україні був:

а) В.Г.Соболєв; б) О.М.Марзеєв; в) М.О.Семашко;

г) З.П.Соловйов; д) О.М.Сисін.

16. У якому році у Львові було побудовано перший водогін?

а) 988; б)1256; в) 1404; г) 1586; д) 1623.

17. Ініціатор створення Лікарської комісії НТШ у Львові, пропагандист гігієнічних знань у Галичині:

а) О.Кониський; б) І.Верхратський; в) І. Горбачевський;

г) Є. Озаркевич; д) М.Панчишин.

18. У якому місті України було створено перший медичний навчальний заклад

Collegium Medicum (1773), який пізніше (1784) було об’єднано з медичним факультетом університету:

а) Київ; б) Острог; в) Замость; г) Єлісаветград; д) Львів.

Тема 2. Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери)

 

Актуальність теми

Стан атмосфери, гідросфери і літосфери прямо та опосередковано впливає на здоров’я людини, сприяє виникненню та поширенню захворювань інфекційної та неінфекційної природи, створенню оптимальних санітарно-побутових умов проживання населення, що обумовлює необхідність вивчення гігієнічних характеристик повітря, води та грунту, а також опрацювання і проведення заходів з охорони довкілля.

 

Навчальні цілі

Засвоїти гігієнічне значення атмосферного повітря, води та грунту, їх роль у виникненні та розповсюдженні захворювань інфекційної та неінфекційної природи.

Знати основні джерела забруднення та характерні забрудники атмосферного повітря, води та грунту.

Засвоїти комплекс заходів охорони і оздоровлення атмосферного повітря, води та грунту.

Вміти оцінити санітарний стан атмосферного повітря, води та грунту.