З Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів

(НПАОП 40.1-1.21-98)

 

Пункт 2.1.3. «Працівники, що обслуговують електроустановки, зо­бов’язані знати ці Правила відповідно до займаної посади чи роботи, яку вони виконують, і мати відповідну групу з електробезпеки згідно з таки­ми вимогами:

1) для одержання групи І, незалежно від посади і фаху, необхідно пройти інструктаж з електробезпеки під час роботи в даній електроуста­новці з оформленням в Журналі реєстрації інструктажів з питань охоро­ни праці.

Пункт 2.1.4. «Забороняється допускати до роботи в електроустанов­ках осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань цих Правил.

 

 

.

 

 

При приготуванні дезінфікуючих розчинів

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця інструкція є обов'язковою для виконання особами, які виконують роботи з приготування дезінфікуючих розчинів.

1.1. До виконання самостійних робіт з приготування дезінфікуючих розчинів допускаються особи, які:

- досягли 18 років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допо­моги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.2. Особи, які виконують роботи з приготування дезінфікуючих розчинів зобов'язані:

- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв;

- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;

- не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.

1.3. В процесі роботи на осіб, які зайняті приготуванням дезінфікуючих розчинів, можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

ФІЗИЧНИХ:

- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

- підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена або зніжена температура обладнання, матеріалів;

- гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні заготівлі, інструментів та обладнання.

ХІМІЧНИХ:

- токсична і дратуюча дія дезінфікуючих розчинів на шкіряні покрови, слизові оболонки очей і органи дихання.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:

- нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів).

1.4. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, особам, які виконують роботи з приготування дезінфікуючих розчинів, видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило, змиваючі а знешкоджуючі засоби.

1.5. При виконанні своїх обов'язків особи, зайняті приготуванням дезінфікуючих розчинів, зобов'язані дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;

- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;

- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;

- зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

- зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

1.1. До самостійного виконання робіт з санітарної обробки за допомогою бактерицидних опромінювачів допускаються особи, які:

- досягли 18 років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.3. При проведенні робіт з санітарної обробки за допомогою бактерицидних опромінювачів працівники можуть наражатися на вплив небезпечних та шкідливих виробничих чинників:

ФІЗИЧНИХ:

- підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;

- підвищена температура поверхні обладнання та матеріалів;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

- недостатня освітленість робочої зони;

- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготівель, інструментів та обладнання.

ХІМІЧНИХ:

- токсична та дратуюча дія шкідливих речовин, які є у приміщеннях та обладнанні, де проводиться санітарна обробка.

При дії на кисень повітря ультрафіолетового випромінювання, яке утворюють бактерицидні опромінювачі, утворюється озон. Це газ, що володіє своєрідним запахом і при великих концентраціях нагадує запах хлору.

Гранично допустима концентрація озону у приміщеннях 0.001 мг/л. Збільшення озону в повітрі до 0.002-0.003 мг/л викликає подразнення слизової оболонки носу, горла та очей.

При великих концентраціях озон діє на організм отруйно: з'являється подразнення дихальних шляхів, кашель, блювання, головний біль, запаморочення, сильна втома, можливий різкий занепад серцевої діяльності.

Опромінення бактерицидними опромінювачами може викликати болісний опік шкіри обличчя і рук.

1.4. При виконанні своїх обов'язків особи, які обслуговують бактерицидні опромінювані, зобов'язані дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту, які відповідають вимогам до приміщень відповідного класу чистоти;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

Виробничому персоналу, який проводить санітарну обробку чистих приміщень усіх класів, рекомендується:

- мити голову 1-2 рази на тиждень і носити коротку стрижку;

 

.

Для лаборанта хімічного аналізу

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Всі роботи, що проводяться лаборантом, повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.

1.1. Лаборант має постійне робоче місце.

1.3. До виконання робіт за даним фахом допускаються особи, які:

- досягли 18-років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.5. У процесі роботи лаборанта можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

ФІЗИЧНИХ:

- рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;

- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

- підвищена загазованість та запиленість повітря робочої зони;

- підвищена або знижена температура поверхні обладнання, матеріалів;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

- недостатня освітленість робочої зони;

- гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні заготівлі, інструментів та обладнання.

ХІМІЧНИХ:

- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:

- нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність праці).

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.

1.8. При виконанні своїх обов'язків лаборант зобов'язаний дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;

- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;

- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;

- зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

Розділ 4. Вимоги безпеки при роботі в спеціальних приміщеннях

 

Операційний блок (ОБ)

 

Операційний блок (ОБ) – це комплекс спеціально обладнаних приміщень, призначених для проведення хірургічних операцій.

Розвиток хірургії, поглиблення її спеціалізації зумовили створення профільованих операційних – травматологічних, нейрохірургічних, офталь­мологічних, гінекологічних, урологічних, стереотаксичних, баро­опе­раційних та ін. Вони відрізняються відповідним обладнанням, зокрема, мікрохірургічною технікою, рентгенівськими та лазерними установками, апаратами для штучного кровообігу та ін.

ОБ, як правило входить до складу хірургічного відділення. Проте у великих лікувальних закладах ОБ може обслуговувати декілька хірургічних відділень. Іноді ОБ виділяють у окреме самостійне відділення.

До ОБ входять: операційна, передопераційна, стерилізаційна, кабінет трансфузійної терапії (переливання крові), наркозна, матеріальна, гіп­сова, кабінет завідувача, кімнати персоналу, санітарний пропускник та ін.

ОБ розташовується ізольовано від інших приміщень стаціонару. Він може знаходитись при відділеннях, які він забезпечує,

ОПЕРАЦІЙНА – спеціально обладнане приміщення для проведення хірургічних операцій.

Загальні вимоги. Операційна для проведення асептичних операцій в типових лікарнях розгортається із розрахунку дві на 100 хірургічних ліжок. У клініках та інших науково-дослідних клінічних закладах - з розрахунку 3-4 на 100 ліжок.

Площа однієї операційної має бути 36-48 м², висота повинна бути не меншою 3,5 м при ширині 5 м. При наявності системи кондиціювання повітря висота може бути 3 м.

Стіни, підлога і стеля мають бути гладкими, стики між ними закругленими. підлогу вистеляють кахельними плитками світлих тонів. З метою запобігання ймовірного утворення іскор від удару металевих предметів об кам’яну підлогу (а це може призвести до нещасного випадку) доцільно підлогу покривати електропровідним технічним пластиком або лінолеумом. У центрі операційної або в одному з кутів у підлозі мається отвір з сіткою для стікання брудної води під час прибирання.

Стіни й стелю зафарбовують масляною фарбою або викладають кахлем у світлі тони (світло-зелений, світло-жовтий, світло-оранжевий). Ці кольори добре відбивають світло. Крім того, світла фарба полегшує контроль за якістю прибирання приміщення.

Комунікації. Водопровідні та каналізаційні труби прокладають у стінах; усі інженерні комунікації (електро-, газопостачання, опалення, вакуум) повинні бути скритими). Електричні проводи повинні проходити в запобіжних бергманнівських трубках.

Електропостачання великих ОБ повинно здійснюватися від двох окремих джерел.

Кисень, газоподібні засоби для наркозу подаються до наркозних апаратів з колекторів, розташованих ззовні приміщення або з балонів. Найбільш доцільним є монтаж газових комунікацій з боку стелі з підведенням до операційного столу на рухомих кронштейнах з використанням промаркованих трубок з метою запобігання можливих помилок при підведенні газу. Вакуум-система також розміщена ззовні приміщення й підводиться в операційну через той же розподільчий щит.

Освітлення. Надзвичайно велике значення має освітлення операційного поля. До нього ставляться такі вимоги: достатня освітленість, мінімальний засліплювальний вплив джерел світла і блискучість; рівномірність освітлення, відсутність різких і глибоких тіней, а також перепадів освітлення під час операції; наближення спектра випромінювання штучного джерела до спектра природного світла; відсутність нагрівання лампи.

Для освітлення операційної використовують природне (денне) й штучне світло. При плануванні операційну орієнтують за сторонами світу таким чином, щоб вікна виходили на північ, північний схід і захід. Операційний стіл встановлюють перпендикулярно до вікна. У південних широтах для запобігання сильного перегріву операційної сонячними променями ззовні вікон встановлюють рифлені ставні, здатні розсіювати та поглинати сонячне теплою. Норми природного освітлення операційної визначають із співвідношення площі вікон до площі підлоги, яке має бути не меншим 1:3. Денне світло найбільш рівномірно розподіляється в операційній, що має квадратну форму. При цьому глибина приміщення не повинна перевищувати висоту віконних рам більш ніж у 2,5 рази. Освітленість на поверхні операційного поля має бути в межах 3000-4000 лк, в окремих випадках допускається підвищення її до 10000 лк. Освітлення, що відповідає зазначеним вище вимогам, забезпечують безтіньові лампи, які підвішуються над операційним столом.

Шарнірні збалансовані противагами пристрої цих ламп дають можливість змінювати напрямок променів світла. При необхідності додаткового освітлення бокових поверхонь операційного поля використовують пересувні та переносні лампи. Освітлення дублюється також аварійною мережею з живленням від акумуляторів з автоматичним вмиканням.

Мікроклімат. Особливості мікроклімату операційної полягають у тому, що під час операції підвищується температура та вологість повітря, відбувається забруднення його наркотичними газами та бактеріальною флорою, накопичується статична електрика. Все це несприятливо впливає на здоров'я хворих і персоналу, особливо при наявності повітряно-крапельної інфекції, яка може спричинити гнійно-запальні ускладнення.

Температура в операційній має бути в межах 22-23 ^оС. Іноді, наприклад, при опіках, при тривалому оперуванні на відкритій черевній порожнині, необхідно дотримання рівня 25-30 ^оС. Опалення здійснюється електроплитами, вмонтованими в нижню частину стіни, причому з автоматичним регулюванням постійності температури.

Особливі вимоги поставлені до вентиляції, яка за типом мусить бути примусовою притічно-витяжною з переважанням притоку очищеного повітря над відсмоктаним з приміщення при 10-20-кратному повітрообміні за 1 год.

Для боротьби з бактеріальним забрудненням використовують бакте­рицидні опромінювачі з потужними джерелами УФ випроміню­вання. Це або кварцові горілки з суцільним спектром УФ випромінювання або розрядні лампи з лінійчатим спектром. Як правило в операційних площею 40м² на висоті не менше 2 м від підлоги встановлюють дві лампи на протилежних стінах.

До спеціального обладнання відноситься різна вимірювальна апара­тура, наприклад, електрокардіограф, кардіоскоп, тонометр, та ін., де фібрі­лятор, апаратура для екстракорпорального кровообігу, мікроміру­ргічних операцій та операцій з застосуванням лазерної техніки та ін.

Операційна є основним підрозділом ОБ. Інші приміщення виконують допоміжні, проте дуже важливі функції.

Передопераційна призначена для обробки (миття) рук хірургів і медсестер. У відділеннях на менш як 250 ліжок вона може суміщатися з матеріальною та інструментальною кімнатами.

Стерилізаційна. Обладнання: стерилізатори автоклави, стерилізатори-кип'ятильники, сухожарові стерилізатори. Розташовується, як правило, окремо від інших приміщень, але в невеликих лікарнях може бути в межах ОБ, сполучаючись з операційною через вікно.

Кабінет переливання крові. Засоби зберігання крові і плазмозамінюючих розчинів; при відсутності спеціальної лабораторії, в ньому розміщують усе необхідно для визначення групи крові та резус-фактора..

Особливості експлуатації операційної

а) Загальні правила. Доступ в ОБ суворо обмежений. Особи не з числа персоналу можуть перебувати в ОБ лишу у супроводі відповідальних осіб. В операційній заборонено перебувати хворим на ГРІ та гнійно-запальними процесами. В ОБ не можна перебувати в шерстяному та синтетичному одязі. Використовується операційний одяг, який відрізняється від одягу інших підрозділів, у тому числі й гнійної операційної. Перспективним є використання замість традиційної маски прозорого герметичного шолому, до якого постійно подається стерильне повітря, і видихуване повітря видаляється вакуумною системою.

В операційній для планових втручань виконують спочатку чисті операції (на судинах, щитовидній залозі, суглобах та ін. і лише потім приступають до проведення операцій з можливим мікробним забрудненням (холецистектомія, резекція шлунка та ін.).

До роботи в гнійних операційних. Ставляться додаткові вимоги: інструментарій, білизна і перев'язочний матеріал зберігають окремо і ніколи не застосовують при виконанні чистих операцій. Використаний перев'язочний матеріал спалюють у печах з газовими горілками у підвальному приміщенні (матеріали подаються через спеціальний сміттєпровід і знезаражуються розчином лізолу).

Виключається робота персоналу за сумісництвом (м/с і санітарок) у чистій та гнійній операційних.

б) Прибирання операційного блоку. Виконується вологим способом.

Прибирання попереднє: вологою ганчіркою щодня зранку перед операцією з горизонтальних поверхонь (столи, підлога) прибирають пил, який випав за ніч.

Поточне прибирання: під час операції (збирають салфетки, які впали на підлогу, тампони, протирають забруднену кров'ю підлогу).

Після закінчення чергової операції прибирають весь невикористаний матеріал і інструменти, обробляють антисептиком клейонки операційних столів;

Заключне прибирання: після завершення усіх операцій (миття підлоги, дезінфекція підлоги і меблів з вмиканням на 1 год. бактерицидних ламп;

Генеральне прибирання: проводиться в кінці робочого тижня - стелю, підлогу, стіни і вікна миють із шлангів гарячою водою з милом і антисептиком. Після просушування і протирання насухо включають на 12-14 год. бактерицидні лампи.

в) Бактеріологічний контроль. В приміщеннях ОБ щомісячно здійснюють бактеріологічні посіви повітря, шовного та перев'язочного матеріалу, змивів з інструментів. Не рідше одного разу на тиждень проводять посів з рук учасників операцій.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

4.2. Правила з облаштування і експлуатації інфекційних закладів
(інфекційних відділень, палат) та з охорони праці цих закладів

1. При наданні медичної допомоги хворим на інфекційні захворю­вання або з підозрою на них персонал має постійний безпосередній контакт з хворими, предметами догляду, речами і заразним матеріалом, налаштовуючись на небезпеку зараження різними шляхами: через їжу, повітря, воду, руки, зовнішні покриви тіла

Приміщення інфекційних лікарень та інфекційних відділень загальних і дитячих лікарень, а також ізоляторів повинні бути обладнаними водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, гарячим водопостачанням, і приточно-витяжною вентиляцією з підігрівом притічного повітря.

Витяжні пристрої в боксах, напівбоксах, ізоляторах для різних інфекцій повинні бути відмежовані від витяжних пристроїв інших приміщень.

Усі стічні води від інфекційних відділень перед спуском їх в загальну каналізаційну мережу повинні бути знезаражені на території лікарні (від кожного відділення окремо). При відсутності загальноміської каналізаційні пристрої і очисні споруди.або селищної каналізації інфекційні лікарні повинні мати на своїй території місцеві

Для персоналу мають бути передбачені:

а) окрема гардеробна (типу пропускника) з трьох приміщень - одне для зберігання домашнього одягу, друге – для спецодягу, третє - для душової. Приміщення для особистого одягу і спецодягу обладнуються шафками;

б) окремі вбиральні (або шлюзовані, оснащені вмивальником з ліктьовим краном), мають бути ніжний педальний спуск води з водон­абірного бачка в каналізацію; необхідно передбачити електро­рушник та самостійне зачинення зовнішніх дверей;

в) скрізь, де персонал має контакти з заразним матеріалом, повинні бути мило, щітки для миття рук, рушник та дезінфікуючі розчини для знезараження рук;

г) окремий посуд для прийому їжі, стерилізується кип’ятінням.

Прийом інфекційних хворих проводиться в спеціально відведених (ізольованих) і обладнаних оглядових кабінетах (боксах). Одночасне чекання на прийом 2-х і більше хворих у одному кабінеті забороняється.

Після кожного прийому здійснюється ретельна волога дезінфекція, до закінчення якої допуск в кабінет наступного хворого не допускається.

Транспортний засіб, яким був доставлений хворий, також піддається знезараженню безпосередньо на території лікарні.

При вході в оглядовий кабінет повинні бути халати і головні убори (ковпак, косинка) для персоналу та килимок, змочений дезінфікуючим розчином.

Санітарна обробка хворих

З оглядового кабінету хворого направляють у приміщення для санітарної обробки - сан. пропускник. При поміщенні хворого в боксі санітарна обробка здійснюється в боксі.

Видача родичам речей хворого, що поступає на лікування, без знезараження суворо забороняється.

Медичний персонал (сестра, санітарка) повинні проводити обробку хворого і дезінфекцію сан. пропускника у додатковому халаті, що надягається поверх основного халату і який треба знімати після кожної обробки. При вході і виході взуття необхідно витирати в килимок, змочений дезінфікуючим розчином.

Перед направленням хворого у відповідне відділення стаціонару до отримання результатів обстеження на бациллоносійство він має перебувати в ізоляторі у вигляді боксу або напівбоксу (шлюзовані палати), а також у випадку невстановленого діагнозу. При відсутності ізолятора в лікарні його влаштовують у відділенні в невеликих обов’язково окремих палатах.

Хворих у відділеннях групують таким чином, щоб тільки-но прибулі не знаходилися в одній палаті з тими, що одужують.

Прибирання приміщень волого-механічним способом не менш як двічі на добу з використанням промаркованого інвентаря. Сміття збирають у відра або бачки з кришками і спалюють або знезаражують. Провітрювання палат і коридорів - не менш як тричі на добу.

Предмети догляду закріпляють за хворими на весь час їх перебування на лікуванні.

Підкладні судна, горшки та ін. після кожного використання і випорожнення повинні знезаражуватися.

Наконечники для клізм, термометри, шпателі знезаражуються після кожного використання і повинні зберігатися в посудинах з дезінфікуючими розчинами.

Аптечний посуд також не може поступати в аптеку без попереднього знезараження.

Інфіковану білизну слід відправляти у мішках, попередньо просо­че­них дезінфікуючими розчинами, у лікарняну пральню. До комунальних пралень відправляти білизну інфекційних хворих суворо заборонено.

М’який інвентар (ковдри, матраци, подушки) дезінфікують у дезкамерах.

Столовий посуд, очищений від залишків їжі, опускають у баки для знезараження його термічним або хімічним шляхом, після чого миється у чи­с­тому відділенні буфетної. Залишки їжі знезаражуються шляхом кип’ятіння.

Іграшки для дитячих відділень допускаються тільки нові, які легко піддаються миттю (гумові та пластмасові). Вони не повинні переходити від однієї дитини до іншої без попереднього знезараження. Іграшки з відділення батькам не повертаються, про що останні мають бути попереджені.

Предмети догляду за хворими та інструментарій передаються по чергуванню тільки в знезараженому стані.

Матеріал для лабораторного дослідження від хворих повинен відбиратися у спеціальну стерильну посудину, яка щільно закривається і доставлятися в лабораторію у зачинених контейнерах.

Увесь використаний у лабораторії посуд збирається у спеціальні баки з кришками й підлягає знезараженню до очистки і миття.

Відвідування інфекційних хворих родичами, як правило, забороняється.

Речі та предмети догляду за хворими, що доставляються з дому, підлягають обов’язковому знезараженню персоналом лікарні.

Допуск матерів для догляду за дітьми, окрім дітей грудного віку, в кожному конкретному випадку здійснюється з дозволу лише головного лікаря або завідувача відділенням.

Повернення родичам речей і посуду хворих дозволяється лише після знезараження.

Перед випискою пацієнт, що одужав, обов’язково повинен прийняти ванну або душ.

Знезаражений власний одяг доставляється у виписну кімнату, де він зберігається у спеціальному мішку до одягання хворого.

Правила виконання медичним і обслуговуючим персоналом санітарно-гігієнічного режиму і вимоги охорони праці.

Персонал, який обслуговує інфекційних хворих, зобов’язаний беззастережно виконувати цілий ряд правил санітарно-гігієнічного режиму та вимог ТБ.

Це стосується, насамперед, вимог носіння спецодягу, обов’язкового миття в душі після закінчення роботи, правил зберігання спецодягу, вимог особистої гігієни та ін. Наприклад, при наявності на руках порізів та подряпин необхідно одягати гумові рукавички, які після закінчення роботи підлягають знезараженню.

Про кожний підозрілий на інфекцію випадок захворювання на квартирі медичного працівника, що працює в інфекційній лікарні, в сім’ї треба негайно повідомити головному лікареві, зав. відділенням або старшій медичній сестрі.

Обслуговуючому персоналу забороняється:

а) сідати на ліжко хворих,

б) з’являтися у відділенні без спецодягу,

в) виходити у спецодязі за межі відділення або надягати верхній одяг на спецодяг, або виносити спецодяг додому з будь-якою метою,

г) з’являтися у спецодязі в столовій або буфеті,

д) користуватися туалетом, призначеним для хворих, посудом та іншими речами, що є в користуванні хворих,

е) приймати їжу в палатах, коридорах і лабораторіях,

ж) вживати харчові продукти та залишки харчів від хворих,

з) палити в палатах, коридорах і лабораторіях.

Для пиття води в персоналу має бути окремий посуд.

Медичне освідчення персоналу та допуск до роботи.

До роботи в інфекційні заклади та палати або відділення інших закладів приймаються особи в віці не молодші 18 років.

Усі, кого приймають на роботу, повинні обов’язково пройти медогляд, яким передбачено бактеріологічні обстеження на бацилоносійство дифтерійних мікробів та мікробів групи кишкових інфекцій. Крім того, повинен збиратися анамнез щодо перенесених інфекцій.

Хворі відкритою формою туберкульозу, венеричними і заразними хворобами шкіри і слизових оболонок на роботу в інфекційні лікарні і відділення не приймаються.

Усі без винятку працівники повинні проходити періодичні медогляди в залежності від показань, але не рідше як 2 рази на рік.

Для попередження заражень увесь медичний і обслуговуючий персонал, який приймають на роботу, повинні проходити щеплення проти ряду інфекцій, встановлених для всіх громадян, а при наявності відповідних епідеміологічних показань - профілактичні щеплення проти особливо небезпечних та інших інфекцій (віспа, холера, туляремія, грип, висипний тиф та ін.).

Допуск до роботи без проходження інструктажу заборонено.

В подальшому не рідше 1 разу на рік повинен проводитися повторний інструктаж з правил особистої санітарної профілактики та ТБ. Інструктаж проводиться завідувачем відділення.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

 

4.3. Правила санітарії при роботі в протитуберкульозних закладах

 

У цілому заходи щодо забезпечення гігієнічного режиму для працівників протитуберкульозних закладів аналогічні тим, що прийняті при роботі в інфекційних лікарнях і відділеннях. Проте є ряд суттєвих відмінностей.

Так, особи, які стикаються з інфікованим матеріалом (працівники прозекторських, бактеріологічних лабораторій і віваріїв, зубні лікарі, лікарі-ларингологи та ін.) зобов’язані носити маски.

Маски повинні надягати й інші працівники (в перев’язочних, опе­раційних, стерилізаційних, при роботі з антибіотиками, в мікробіолог­гічних лабораторіях, при проведенні спеціальних досліджень.

Заборонено персоналу бактеріологічних лабораторій вести розмови під час виконання маніпуляцій.

Усі роботи, пов’язані з можливістю забруднення рук харкотинням або іншими виділеннями хворих повинні виконуватися в гумових рукавичках. Після роботи вони обробляються кип’ятінням або замочуванням в 0,25% активованому розчині хлораміну протягом 1 години.

Персонал (санітарки, буфетниці) зобов’язані надягати прогумований фартух при збиранні брудного посуду в палах або столовій, а також під час миття посуду.

Дезінфектори під час перебування в брудній половині приміщення дезкамери повинні надягати халат, косинку, прогумований фартух, рукавиці, респіратори, окуляри та калоші.

Зміна халатів, шапочок (косинок) проводиться 2 рази на тиждень, костюмів (платтів) – 2 рази на місяць. При забрудненні мокротою (харкотинням) або іншими виділеннями хворих спецодяг замінюється негайно.

Санітарно-гігієнічні умови праці.

Санітарно-гігієнічні умови праці в протитуберкульозних закладах у цілому такі ж, як і в інших інфекційних лікарнях або відділеннях з деякими особливостями, які витікають із специфічного характеру тубер­куль­озного збудника.

Так, у всіх протитуберкульозних стаціонарах повинні бути окремі приміщення:

а) для миття і стерилізації плювальниць і знезараження харкотиння хімічним або термічним шляхом;

б) для апаратів автоматичного миття і стерилізації суден і сечозбір­ни­ків.

При мийці суден і сечозбірників персонал повинен користуватися прогумованим фартухом і гумовими рукавичками.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

4.4. Правила облаштування
і експлуатації психоневрологічних і психіатричних лікарень

Територія лікарняного двору повинна відповідати певним вимогам. Вона має бути відгородженою по всьому кордону й доступ на територію стороннім особам має бути обмеженим і бути під контролем. Освітлення в нічний час.

Відходи, які залишаються після ін’єкцій аміназину, перед викиданням на сміття повинні оброблятися соляною кислотою.

Особливості облаштування приміщень.

Підлоги повинні покриватися лінолеумом. Стіни на 2/3 висоти покривають масляною фарбою, вони не повинні мати ніяких гострих виступів.

Вікна повинні бути засклені міцним ударостійким прозорим матері­а­лом. Рами подвійні, не повинні відкриватися. Двері одностулкові, замикаються на вагонний психіатричний замок. Внутрішні двері відчиняються в коридор, зовнішні – всередину відділення. Двері вбиралень замикаються тільки ззовні.

Центральне опалення панельне зі скритою проводкою та приладами. Електропроводка виконана скритою. Освітлювальні прилади монтуються на стелі з матовими плафонами.

Водопровід і каналізація також виконуються скритими.

Сигналізація повинна бути світловою і звуковою. Телефонний зв’язок: внутрішній та з виходом у місто.

До роботи по обслуговуванню психічно хворих не допускаються особи, молодші 18 років, а також особи, які перенесли хронічні психічні захворювання.

При прийомі на роботу, а в подальшому не рідше 1 разу на рік з усіма працівниками проводиться детальний інструктаж, в якому роз’яснюють усі специфічні подробиці роботи в психоневрологічних закладах, правила внутрішнього розпорядку для персоналу, настанови щодо виконання заходів з попередження нападів хворих на персонал, ознайомлюють персонал з їх правами і обов’язками.

Охорона праці персоналу.

Адміністрація лікарні зобов’язана забезпечити персонал лікарні санітарним одягом, спецвзуттям і запобіжними засобами у відповідності з діючими нормами та організувати регулярне прання спецодягу.

У кожному відділенні повинен бути журнал для запису усіх тілесних пошкоджень, нанесених хворими персоналом.

На нещасні випадки, які викликали втрату працездатності на 1 робочий день і більше, завідувачем відділенням складається акт за формою Н-1.

У відділенні повинен знаходитися тільки персонал, зайнятий на чергуванні. Категорично забороняється персоналу, вільному від чергуванні, перебувати у відділенні.

При роботі персоналу з аміназином обов’язково керуватися Інструктивними вказівками щодо профілактики контактних ускладнень при користуванні аміназином.

Самовільне полишення робочого місця персоналом забороняється. У випадку збудження хворих медперсонал повинен допомагати один одному в заспокоєнні хворих.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

4.5. Правила облаштування, техніки безпеки і виробничої санітарії
і особистої гігієни при роботі в лабораторіях
санітарно-епідеміологічних установ

Правила передбачають проведення заходів, спрямованих на поперед­ження небезпеки, пов’язаної з особливостями роботи в лабораторіях:

- можливості зараження персоналу при дослідженні матеріалів, які містять збудників інфекційних і паразитарних хвороб;

- отруєнь, алергізації, опіків та інших уражень, пов’язаних з застосу­ва­нням отруйних і вогненебезпечних речовин сильних кислот, лугів та ін.;

- шкідливостей, які виникають при роботі з апаратами, обладнанням і скляним посудом.