Види та форми взаємодії слідчих, оперативно розшуковик та контролюючих органів у процес розслідування господарських злочинів

 

Взаємодія правоохоронних та інших державних органів і службових осіб у процесі розкриття і розслідування злочинів являє собою узгоджену діяльність різноманітних ланок однієї або декількох організованих систем, спрямовану на досягнення спільної мети з найменшими витратами сил,засобів і часу.

До системи взаємодії в практичній діяльності з розкриття і розслідування злочинів належать:

· органи прокуратури;

· органи внутрішніх справ;

· органи Служби безпеки;

· деякі державні органи України (Національний банк, Міністерство фінансів);

· Державна митна служба;

· Фонддержавного майна;

· Державна податкова адміністрація;

· Експертні установи (або окремі експерти і спеціалісти);

· громадські формування з охорони громадського порядку.

види взаємодії:

1) взаємодія слідчого та органів дізнання в роботі з конкретної кримінальної справи. Цей вид взаємодії с найбільшим поширеним і здійснюється в різних формах;

2) взаємодія прокурора зі слідчим. У цьому випадку взаємодія має місце тоді коли прокурор дає доручення і вказівки слідчому по конкретних кримінальних справах або сам бере участь у розслідування, провадить окремі слідчі дії.

3) взаємодія слідчого з експертами і спеціалістами. Підготування і збирання інформації та матеріалів для експертного дослідження або під час експертного дослідження. При провадженні окремих слідчих дій, в яких бере участь експерт або спеціаліст (огляд місій події, допит неповнолітніх, обшук автотранспортних засобів та ін.).

4) взаємодія слідчого з окремими представниками державних служб. Співробітництва щодоодержанння інформації у службових осіб податкових інспекцій або адміністрацій, пенсійному фонді, митних службах тощо.

5) взаємодія слідчого з громадськими формуваннями;

 

Формами взаємодії є:

1) створення слідчо-оперативних груп (бригад)різного призначення

2) узгодження планування і проведення оперативно розшукових, організаційних та процесуально спрямованих на розкриття злочинів;

3) взаємодія інформування учасників взаємодій;

4) взаємодія і розроблення найбільш ефективних способів і засобів здійснення спільних заходів.

5) спільна організація розшуку злочинів по гарячих слідах

 

Процесуально-правовими формами взаємодії можуть бути названі:

1) взаємодія, коли у процесі розслідування слідчий провадить слідчі дії, а орган дізнання паралельно здійснює необхідні оперативно розшукові заходи, координуючи свою роботу зі слідчим;

2) виконання органом дізнання доручень слідчого щодо провадження розшукових дій;

3) сприяння слідчому при провадженні окремих слідчих дій:

4) взаємодія у справах, припинених у зв'язку з невстановленням особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений.

 

Кримінальна характеристика шахрайства з фінансовим ресурсами

Шахрайство з фінансовими ресурсами (сі. 222 КК)

надання громадянином - підприємцем або засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевої о самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності.

Загальним предметом злочинного посягання виступають безготівкові кошти у вигляді субсидій, субвенцій. дотацій. кредитів або пільг по податкам, які опосередковані у недоплачених бюджетних коштах, є записами грошових сум на банківських рахунках. Безпосереднім предметом злочинних посягань е:

Кошти у безготівковій чи готівковій формі у вигляді кредитних фінансових ресурсів держави. ЮО. ФО у національній та іноземній валюті;

Матеріальні цінності, які призвані за отримання фінансової допомоги або у вигляді товарного кредиту; Окремі пільги по податкам.

Знаряддям вчинення злочинів (де містяться ознаки злочину) у сфері отримання допомоги виступають документи в яких містяться неправдиві відомості (фальсифіковані) до яких відносяться:

• Установчі документи;

| Техніко-економічне обґрунтування використання коштів; | Проектно-кошторисна документація;

• Документи про фінансовий стан і платоспроможність підприємства; і Документи які стосуються застави або гарантій;

Способи вчинення злочину:

1) Надання у фінансову установу громадянином, підприємством, посадовими особами (власник, засновник) підприємства свідомо неправдивої інформації для держання фінансової допомоги:

Свідомо неправдива інформація - повинна бути така, що обумовлює можливість прийняття рішення відповідальними особами про надання фінансової допомоги. Може стосуватись: | Господарського положення позичальника; | Фінансового стану позичальника;

| Інформації, що підтверджує виконання кредитних зобов'язань; і Інформації, що підтверджує правовий статус підприємства-позичальника.

2) Надання посадовою особою підприємства у кредитно-фінансову установу підроблених документів для одержання фінансової допомоги.

3) Використання фінансової допомоги (у повному обсязі або частково) у супереч їх цільовому призначенню, тобто в протиріччі і цільовою програмою і умовами одержання фінансової допомоги.

4) Створення та використання фіктивної підприємницької структури для одержання субсидій, субвенцій. дотацій тощо.

5) Навмисне доведення до банкрутства підприємства власником після отримання фінансової допомоги:

6) Подання до кредитно-фінансової установи посадовою особою підприємства інформації щодо своєї стійкої фінансової неспроможності;

7) Посадова особа фінансової установи у веденні якої знаходяться прийняття рішення про виділення фінансової допомоги, надає її в обсягах, що перевищують затверджені розміри.

8) Посадова особа, яка наділена відповідними повноваженнями видає фінансову допомогу без належної перевірки кредитоспроможності і своєчасного повернення фінансової допомоги:

Обстановка вчинення даного злочину визначається технологічним процесом видачі фінансової допомоги, що включає специфіку документації та документообігу, нормативно-правового регулювання, практику надання фінансової допомоги та іншими об'єктивними і суб'єктивними чинниками.

 

 

Білет 4

Планування та організація розслідування злочинів у сфері господарської діяльності

Обставини що підлягають встановленню.

Планування та організація розслідування злочинів у сфері господарської діяльності

Планування розслідування - визначення шляхів розслідування злочинів, окреслення обставин, що підлягають з'ясуванню, а також встановлення найбільш доцільної системи слідчихдій і оперативно-розшукових заходів та строків їхнього проведення.

Конструкція плану:

1) версії розслідування;

2) обставини, що підлягають з'ясуванню;

3) слідчі дії та оперативно-розшукові заходи;

4) строк виконання;

5) виконавець.

Види планування:

- просте планування,

- планування за епізодами, планування при розслідуванні групою слідчих (бригадою).

 

Організація розслідування передбачає створення оптимальних умов для розслідування і містить такі напрямки діяльності:

1. своєчасне розроблення узгодженого плану заходів при розслідуванні;

2. належну координацію діяльності слідчих, оперативно-розшукових органів і судово-експертних установ;

3. проведення систематичних оперативних нарад слідчо-оперативних груп з метою обміну інформацією і врахування динаміки планування.

Рівні здійснення організаційних заходів:

· вищий, в якому організація розслідування виступає як специфічна форма діяльності всіх компетентних органів держави (органів дізнання, досудового слідства);

· управлінський, що забезпечує оптимальну структуру органів розслідування, ефективність їхньої діяльності;

· методичний, що припускає організацію розслідування конкретного злочину, його методику і тактику.

Слід зазначити, що в процесі розслідування версія тісно пов'язана з плануванням.

 

2. Обставини що підлягають встановленню;

1) Вид фінансової допомоги і на яку мету був виділений;

2) Загальна характеристика суб'єкта господарської діяльності, що одержав фінансову допомогу;

3) Які документи виявилися підставою для одержання фінансової допомоги;

4) Характер і зміст недостовірної інформації у представлених документах;

5) Відповідність характеру і змісту виконуваних господарських фінансових операцій в цільовому призначенні виданої фінансової допомоги;

6) Мета на яку дійсно були витрачені кошти:

7) Час, протягом якого використовувалися кошти;

8) Коло осіб причетних до вчинення злочину і ступінь їх вини;

9) Коло осіб, що брали участь у виконанні конкретної фінансово-господарської операції;

 

 

Білет 5