Стан, перспективи проблеми і напрями в реалізації завдань у агропромисловому комплексі України та обґрунтування теми проекту.

Анотація

В дипломному проекті розкриті питання розвитку сільського господарства у відповідності до рішень уряду України. Дана характеристика господарства, проведено аналіз економічних показників і перспективи розвитку господарства. Виконано обґрунтування теми проекту, вибору оптимальної технології виробництва продукції. Здійснено вибір схеми технологічного процесу переробки насіння соняшника в олію. Вказані проблеми господарства і шляхи їх вирішення. Проведено вибір комплекту обладнання для цеху виробництва олії. Виконані розрахунки продуктивності цеху по випуску олії. Виконано розрахунок кількості обладнання і тривалості його роботи, витрат води та електроенергії на виробництво олії і пристосування на міцність.

Проаналізована харчова цінність сировини, з якої виробляють олію, хімічний склад насіння олійних культур, розглянуті існуючі технології виробництва олії та розроблена принципова схема технологічного процесу виробництва олії в умовах олійниці ТОВ «Мирівський елеватор», охарактеризовано обладнання, що використовується в цеху. Проаналізований стан охорони навколишнього середовища при виконанні робіт в олійниці.

Описані організація праці, розписані обов’язки обслуговуючого персоналу, розроблені заходи охорони праці і протипожежні заходи в цеху. Розроблена техніко-економічна оцінка проекту, розраховані затрати праці і прямі експлуатаційні витрати на одну тонну олії.

Текстова частина дипломного проекту виконана на 73

сторінках і доповнена графічним розділом, який виконано на трьох листах формату А-1. Рисунків 9, таблиць 9.

 

 

Вступ

Обґрунтування теми проекту

 

На підприємстві ТОВ «Мирівський елеватор» в селі Мирове Томаківського району Дніпропетровської області олійниці немає. Через підприємство проходить велика кількість насіння соняшнику, яка в основному, після зберігання на елеваторі далі просто продається як сировина. Але економічні показники підприємства можна покращити, якщо розпочати впровадження переробної галузі. Відомо, що сировина завжди коштує набагато менше ніж готова продукція з неї. Сучасні технології і обладнання, дозволяють забезпечити майже повне вилучення олії з залишковою олійністю жмиху, що не перевищує 4%. Олійність насіння соняшнику складає до 65 %, а вартість олії в порівнянні з вартістю сировини різниться у 4…5 раз, тобто олія дорожче.

Таким чином, метою теми було розробка сучасної схеми переробки сировини з метою більшого вилучення олії, підібрати обладнання і розрахувати необхідну його кількість, а також інші параметри технологічного процесу та спроектувати сучасну технологічну лінію.

 

Характеристика господарства.

 

ТОВ Мирівський елеватор заснований у 1928 році, для зберігання зерна напільним зберіганням. Він знаходиться біля ст. Мирова, Придніпровської залізниці, має свою під'їзну колію, довжиною 777 м. Залізнична вагова знаходиться на балансі станції. Адреса підприємства: селище Мирове, Томаківського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, 2. Це дочірнє підприємство Державної Акціонерної компанії «Хліб України». Основною діяльністю підприємства є оптова торгівля зерном та кормами для тварин в Україні.

Загальна площа території підприємства становить 8 га. і складається з двох виробничих ділянок, елеватор та потокова лінія.

У 1968 - 1970 рр. добудовані 6 силосних корпусів, два з яких збудовані з монолітного залізобетону, а чотири - збірна залізобетонна конструкція.

Загальна ємкість для зберігання продукції складає 93 тис. тонн, з них 69,0 тис. тонн силосного зберігання, 24,0 тис. тонн - складського (напільного) зберігання. З них три склади загальною ємкістю 10,4 тис. тонн, інші склади потребують капітального ремонту.

Елеватор практично забезпечений необхідним обладнанням.

Потокова лінія елеватора складається з трьох складів ємкістю 10,4 тис. тон, оснащена зерносушаркою ДСП 32-2-ОТ, продуктивність 64 тонн/годину. Для очищення зерна використовуються сепаратори АІ-БСХ-100 у кількості 12 штук., в минулому році встановлений сепаратор попереднього очищення СПО-100.

Для розвантаження автотранспорту діє автомобілерозвантажувач У15-УРБ для окремих автомашин, а в минулому році встановлений автомобілерозвантажувач У15-УРВС для розвантаження автопоїздів.

Загальна потужність розвантажування зерна складає 140 тонн/годину. Є транспортна можливість зерно з потокової лінії переміщати для розміщення в елеваторі, або відвантажувати на залізничні вагони. Продуктивність завантажувальних робіт на елеваторі - 100 тонн/годину.

 

Елеватор:

Одною з основних операцій елеватора для забезпечення зберігання зернових є сушка. Для цього використовуються сушарки ДСП-32, продуктивністю 50 т/год. у кількості 2 штуки, та модульна сушарка SUKUP від компанії Sukup Mfq Company, яка працює на підприємстві з 2008 року і має продуктивність 56 тонн/годину.

Зерноочисне обладнання: два сепаратори СПО-100, сепаратори АІ-БСХ-100. Для розвантажування автомобілів із зерном на елеваторі використовуються автомобілерозвантажувачі: ГУАР-30 - 4 шт., У15-УРБ -1шт.. Продуктивність по розвантажуванню автотранспорту складає 3000 тонн на добу, з залізничного транспорту 1500 тонн/добу. Продуктивність по відвантаженню в автотранспорт складає 300 тонн/добу, в залізничний транспорт - 1800 тонн/добу.

Для транспортування зерна в середині елеватора використовують транспортне обладнання у вигляді норій та елеваторів. Загальна їх кількість складає 126 шт. Аспіраційних систем, які забезпечують очищення повітря від кормового пилу, на підприємстві 42 шт.

Елеватор оснащений комп'ютерною системою термометрії, потребує оснащення новою системою автоматизації транспортних маршрутів.

Вагове господарство:

А-25 - 1шт., РС-60-16АС - 1 шт., ТП-60А2-18 (електронні, довжина платформи 18 м.) - 1 шт.

Підприємство забезпечено і власним автомобільним транспортом. Автомобілі - самоскид ЗИЛ-130, пожежний автомобіль ЗИЛ-130 АЦ-40, ВАЗ 21043, Таврія ЗАЗ-11022, трактор ЮМЗ-6Л.

Засоби гасіння:

Автомобіль ЗІЛ-130, два водоймища 2х 200 м3.

Лабораторія акредитована 26.03.2009 року.

Підприємство сертифіковане.

Вид опалення - природний газ.

Електроустановки: Обладнання в більшості має електропривод. Для живлення електрообладнання підприємства використовується силова трансформаторна підстанція ТМ 630 - 35/0,4 кВ. у кількості

2 шт. (рік виготовлення 1969). Загальна потужність встановлених електродвигунів приводу обладнання елеватору - 2230 кВт.

 

Підприємство зв’язано з іншими містами України та обласним центром Дніпропетровськом асфальтованими дорогами обласного значення. До Дніпропетровська відстань 80 км, а до Запоріжжя 40 км.

 

 

Розрахунковий розділ

 

Призначення, загальна будова, робота і технічне

Обґрунтування пристосування.

 

Пристосування призначається для випресовування підшипників з корпусів підшипників. Така необхідність часто виникає при технічному обслуговуванні машини. Пристосування показано на третьому листі графічної частини.

Зйомник складається з корпуса – 5, до якого приварена втулка – 4. Силовий гвинт – 1 має отвори і вісь 6, куди шарнірно кріплять два упори 7. Силовий гвинт пропускають через отвір в втулці 4 і на нього накручують гайку – 2. До поверхні гайки за допомогою зварювання прикріплений вороток 3.

Коли необхідно випресувати підшипник гайку максимально відкручують, кільце - 8 піднімають вгору і обидва упори зрушаться назустріч один одному таким чином, що зможуть пройти крізь отвір підшипника. Потім кільце – 8 опускають донизу і упори будуть зафіксовані в стані захвату кільця підшипника.

Далі обертають воротком гвинт і випресовують підшипник.

 

Технологічна частина проекту

 

Обладнання олійного цеху

 

Сепаратор зерновий ЗСМ-100

 

Призначається для відокремлювання від зерна пшениці, маслянистих і інших культур домішок, які відрізняються розмірами та аеродинамічними властивостями. Він показаний на рисунку 3.1.

 

 

Рис. 3.1. Повітряно – ситовий сепаратор ЗСМ-100.

1 – станина; 2 – верхній ситовий кузов; 3 – нижній ситовий кузов; 4 – пнемосепаруючий канал; 5 – магнітний захист; 6 – електродвигун; 7 – ексцентриковий коливач; 8 – приймальна камера; 9 – аспірацій на камера; 10 – вентилятор; 11 – пелюсткові канали; 12 – лоток; 13 – інерційний очищувальний механізм.

Основою сепаратору є зварна станина, на якій встановлено верхній та нижній ситові кузова, приймальна та аспіраційна камери, вентилятори з приводом і пневмосепаруючі канали із магнітним захистом. Ситові кузова здійснюють коливальні рухи від ексцентрикового коливача.

 

Бильна насінерушка МРН

 

Бильна насінерушка МРН застосовується для лущення насіння соняшника і відокремлення твердих оболонок. Насінерушка показана на рисунку 3.2.

 

 

Рис. 3.2. Насіннерушка МРН:

1 – дека; 2 – регульована заслінуа; 3 – рифлений валок; 4 – живильний бункер; 5 – барабан; 6 – вал; 7 – ребра; 8 – била; 9 – механізм регулювання зазору; 10 – відбивний щиток.

 

Робочими органами машини є бильний барабан із розміщеними на ньому стальними билами, та дека, яка охоплює барабан по дузі 110^о хвилястою поверхнею. Деку можна наближати або віддаляти від барабана, що необхідно для регулювання якості лущення.

Насіння, яке подається на барабан, відкидається площинами бил на деку і розколюється, внаслідок сильного удару по її хвилястим поверхням. Зазор між билами та декою встановлюється в межах 8 х 30 мм в залежності від вологості насіння та його розміру. Вологе насіння потребує меншого зазору, сухе – більшого. Сила удару визначається частотою обертання барабану і відстанню між бичами та декою.

Процес руйнування оболонки насіння в насіннерушці відбувається у верхній частині деки. Після першого удару насіння зруйновані та незруйновані оболонки отримують удари послідуючими бичами аж до моменту виходу рушанки із машини.

 

Валковий верстат Б6-МВА.

 

Призначений для попереднього грубого подрібнення цілого насіння, ядра або продукту переробки насіння на пресах (жмиху або макухи). Глибина рифлів у валків сягає 3 мм.

В конструкції верстата (Рис. 3.5.) можна виділити наступні основні складові частини: станина, живильний пристрій, механізми приводу робочих органів (валків), приводний пристрій.

Живильний пристрій призначається для рівномірного розподілення по усій довжині першого між валкового проходу, що подається на подрібнення ядра олійного насіння.

Робочі органи для подрібнення ядер олійних культур складаються з чотирьох валків, діаметром 400 мм та довжиною 1250 мм, що розташовані один під одним.

 

 

Рис. 3.5. Валковий верстат Б6-МВА.

1 – електродвигун; 2 – валок; 3 – направляючий пристрій; 4 – скребок; 5 – механізм регулювання між валкового простору; 6 – натяжний пристрій; 7 – паси; 8 – станина; 9, 10 – колони; 11 – пружинний пристрій; 12 – живильний пристрій;

 

Зазор між валками регулюють механізмом регулювання

Перша (верхня) пара валків виконана у вигляді рифлів і може плавно змінювати кількість обертів (1-й верхній валок 229 об/хв, 2-й валок - 239 об/хв). Це дозволяє більш ефективно проводити попереднє подрібнення вихідного олійного матеріалу.

Нижні два валка гладенькі, обертаються з однаковою частотою (244 об/хв).

Величину робочих зазорів можна регулювати за допомогою клинового механізму. Робочі зазори між валками другої пари повинні бути меншими.

Продукт, що налипає на валки зчищають спеціальними скобами. Подрібнений продукт (м’ятку) після останнього проходу між двох валків виводиться з верстату за допомогою двох направляючих щитків.

Особливості експлуатації верстата полягають в наступному. При запуску верстата послідовно включають живлення пульту управління, потім включають електродвигуни верстата і тільки після цього включають подачу насіння, відрегулювавши за допомогою живильного пристрою рівномірну подачу насіння.

 

Чанна жаровня Ж-68

 

Є найбільш розповсюдженим апаратом для виконання другого етапу вологотеплової обробки – прожарювання м’ятки.

Основним елементом жаровні є чани. Вони бувають чавунні ливарні або сталеві зварені.

Жаровня (рис. 3.8.) складається з 6 чанів, розміщених один над одним. Чани нагріваються парою, яка подається по паропровідній системі труб. Конденсат з парових сорочок відводять в конденсаційні горщики.

На бічних стінках кожного чана мають місце монтажні люки, які закриваються дверцятами, а також аспірацій ні вікна. В нижньому чані є два симетричних вікна для виведення м’язги у маслопреси.

 

 

 

 

Рис. 3.8. Будова жаровні Ж-68:

1 – дно; 2 – обейчатка; 3 – парова сорочка; 4 – анкерні зв’язки для жорсткості конструкції; 5 – вал; 6 – мішалка; 7 – подача пари.

 

Перемішування м’язги в чанах здійснюється горизонтально розташованими ножами, які закріплені на вертикальному валу. Вал проходить по осі апарата через всі чани, і приводиться в обертання за допомогою електродвигуна через редуктор, розташований над верхнім чаном. Перемішувана ножами м’язга перепускається з верхніх чанів у нижні через отвори, які закриваються перепускними клапанами, і за допомогою яких регулюється товщина шару м’язги у чанах.

Гази, які утворюються під час прожарювання м’язги, відводяться через аспіраційні вікна в кожному із чанів в загальну витяжну трубу, яка виведена через кришу будівлі вище конька на 1,5 метра. Тяга в аспіраційній системі природна.

Пар подається в м’ятку через лопаті ножів мішалки.

Підшипники вала являють собою чавунні стакани із бронзовими втулками, всередині яких виготовлені канали для введення консистентної змазки.

 

 

Волого-теплова обробка м’ятки сприяє процесу переходу олії з хімічно зв’язаного стану у вільний. В результаті такого перетворення стає можливим більш повне вилучення олії.

На наступному етапі проводять вилучення олії пресуванням на пресах з утворенням олії та макухи, з залишковим вмістом олії до 7 % і навіть до 4,5...4 %;

 

Прес ЕТП-20

 

Нині широко застосовують безперервний спосіб вилучення олії на шнекових пресах. Розрізняють шнекові преси для попереднього пресування олії (форпреси) та для кінцевого вилучення олії (експеллери). Головною різницею в конструкції основного органу цих двох пресів є конструкція шнекового вала. Для форпресів характерно інтенсивне зменшення кроку витків та їх діаметру від початку до кінця вала. А для експеллерів крок та діаметр витків змінюється в значно меншому ступіні.

Сучасним пресам характерно застосування на одному валу преса набору з двох типів витків. Це дає змогу застосовувати один прес і значно скоротити процес вилучення олії.

При пресуванні олії двома пресами технологія значно ускладнюється за рахунок необхідності додаткової обробки жмиху, який виходить після форпресу: подрібнення, просіювання, відокремлювання металодомішок, послідовна обробка в ін активаторі та жаровні і тільки після цього – експелер.

Прес ЕТП-20 призначається для відтискання олії із м’ятки по схемі однократного пресування (рис. 3.9.).

Рис. 3.9. Прес ЕТП-20

1 – електродвигун; 2 – редуктор; 3 - муфта; 4 – приводна зірочка живильника; 5 - живильник; 6 – шнекові витки; 8 – перехідні кільця; 9 – зеєрний циліндр; 10 – механізм регулювання товщини жмиху; 14 – станина; 15 – масло збиральний пристрій; 16 – підшипники;

 

Принцип роботи пресу полягає в тому, що при обертанні шнекового вала, розміщеного в зеєрному барабані, пресує мий матеріал підвергається стисканню. В матеріалі, що пресується, виникає тиск, який відтискає олію від мезги. Олія проходить через зазори в зеєрному барабані та збирається в піддоні.

Регулювальний пристрій 10 конусного типу забезпечує регулювання тиску в робочій камері пресу, що необхідно в період пуску преса і виходу його на робочий температурний режим. На холодному пресі зазор збільшують шляхом відсування конусу на максимальну відстань. Відтиснутий матеріал (жом) виходить через щілину (зазор) між зеєрним барабаном та шнековим гвинтом.

Регулятор живлення забезпечує рівномірну подачу матеріалу в робочу камеру преса, а також необхідну щільність матеріалу на приймальному витку шнекового вала, що дозволяє підтримувати номінальну продуктивність і залишковий вміст олії в жомі. Він являє собою вертикальний одновитковий шнек, розміщений безпосередньо над приймальним витком шнекового вала. Привод шнеку здійснюється від електродвигуна з редуктором.

 

Організаційна частина.

Обовязки електрика.

Електрик повинен постійно оглядати електрообладнання олійниці, усувати несправності діючого обладнання, проводити ремонт електрообладнання відповідно до графіку, виконувати відключення окремих ділянок мережі або агрегатів по узгодженню з керівництвом, займатися питаннями економії електроенергії, слідкувати за виконанням вимог електробезпеки особами, які експлуатують електрообладнання.

В його розпорядженні знаходяться необхідні контрольно-вимірювальні прилади для контролю технічного стану електрообладнання, зокрема, опору ізоляції і заземлення і т. і.

 

 

Він повинен забезпечити безперебійну роботу всього обладнання олійниці. Йому забороняється залишати місце роботи без дозволу керівництва та проводити самовільне спрощення або зміну електросхеми управління обладнанням.

 

Обовязки зварювальника.

Зварювальник залучається до робіт з майстерні господарства, якщо виникає така потреба. Він виконує роботи, пов’язані з ремонтом технологічного обладнання, якщо необхідно виконати роботи по з’єднанню або роз’єднанню деталей з металу.

Він повинен добре знати вимоги пожежної безпеки. Він відповідає за збереженість, справність, чистотою і правильністю використання зварювальних апаратів, балонів з газом, редукторів, манометрів, шлангів тощо. Він працює в бригаді слюсарів по ремонту технологічного обладнання та підкоряється наказам керівника підприємства.

 

Обов’язки слюсаря.

Слюсар зобов’язаний слідкувати за справністю діючого обладнання, усувати негаразди в роботі обладнання, слідкувати за рівнем оливи в редукторах, роботою вентиляційної системи. Він має право зупиняти роботу обладнання, якщо його експлуатація проводиться з порушенням вимог техніки безпеки і це може призвести до виходу з ладу обладнання або до травматизму робітників.

Слюсар зобов’язаний добре знати конструкцію обладнання, вміти проводити якісний його ремонт, вміти організовувати безпечне проведення робіт.

В обов’язки слюсаря-наладчика входить своєчасне і якісне проведення технічного обслуговування машин і обладнання, усувати несправності, виконувати регулювання бункерів постачальників на відповідну норму видачі кормових компонентів, в процесі роботи машин і обладнання слідкувати за показниками контрольно-вимірювальних приладів, появою не характерних шумів в роботі машин і механізмів.

Охорона праці

Економічна частина проекту

 

Тонни олії.

 

, (6.12)

 

де: ціна 1кВт

 

грн.

 

Література

 

1. Романій С.І. Методичні рекомендації до використання конструктивної частини дипломного проекту. НКДДАУ. 2005.

3. Подпрятов Г. І. Зберігання і переробка продукції рослинництва: навчальний посібник. – К.: Мета, 2002. – 495 с.

4. Маньківський А.Я. Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.

5. Соколов А.Я. Технологическое оборудование предприятий по хранению и переработке зерна.- 5 изд., перераб. и доп.- М.: Колос, 1984.-445 с.

6. Кошевой Е.П. Оборудование для производства растительных масел. М.: Агропромиздат 1991-208с.

7. Криницкий В.С. Переработка сельскохозяйственной продукции. Технологии, ресурсы, оборудование, экономические расчеты. Энциклопедия 2. Николаев-2001 г. стр.5…35.)

8. Г.П. Жемела, В.І. Шемавньов. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Полтава.: 2003.

 

Анотація

В дипломному проекті розкриті питання розвитку сільського господарства у відповідності до рішень уряду України. Дана характеристика господарства, проведено аналіз економічних показників і перспективи розвитку господарства. Виконано обґрунтування теми проекту, вибору оптимальної технології виробництва продукції. Здійснено вибір схеми технологічного процесу переробки насіння соняшника в олію. Вказані проблеми господарства і шляхи їх вирішення. Проведено вибір комплекту обладнання для цеху виробництва олії. Виконані розрахунки продуктивності цеху по випуску олії. Виконано розрахунок кількості обладнання і тривалості його роботи, витрат води та електроенергії на виробництво олії і пристосування на міцність.

Проаналізована харчова цінність сировини, з якої виробляють олію, хімічний склад насіння олійних культур, розглянуті існуючі технології виробництва олії та розроблена принципова схема технологічного процесу виробництва олії в умовах олійниці ТОВ «Мирівський елеватор», охарактеризовано обладнання, що використовується в цеху. Проаналізований стан охорони навколишнього середовища при виконанні робіт в олійниці.

Описані організація праці, розписані обов’язки обслуговуючого персоналу, розроблені заходи охорони праці і протипожежні заходи в цеху. Розроблена техніко-економічна оцінка проекту, розраховані затрати праці і прямі експлуатаційні витрати на одну тонну олії.

Текстова частина дипломного проекту виконана на 73

сторінках і доповнена графічним розділом, який виконано на трьох листах формату А-1. Рисунків 9, таблиць 9.

 

 

Вступ

Стан, перспективи проблеми і напрями в реалізації завдань у агропромисловому комплексі України та обґрунтування теми проекту.

 

Розвиток аграрного сектору економіки в даний час ґрунтується на широкому впровадженні новітніх інноваційних технологій, спрямованих на нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції як для внутрішнього, так і міждержавного продовольчих ринків.

Кризова ситуація в АПК досить негативно позначилась і на розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, що спричинило значне скорочення випуску тракторів, машин і знарядь, обладнання для зберігання та переробки сільгосппродукції. Значно зменшилась кількість наявних сільськогосподарських машин і знарядь, значна частка яких відпрацювала один і більше нормативних строків експлуатації.

Як визначено в Законі України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу", розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, разом з його складовими: створення і виробництво техніки та обладнання, її технічне обслуговування і ремонт, а також формування інфраструктури ринку, є пріоритетними напрямами розвитку національної економіки.

Законом також передбачено, що видатки Держав­ного бюджету України на пріоритетний розвиток вітчизнянногого машинобудування для агропромислового комплексу щорічно, визначатимуться у державному бюджеті З окремим рядком і повинні складати до одного відсотка від загальних видатків державного бюджету. Ці кошти мають бути спрямовані на:

· створення та підготовку серійного виробництва нової конкурентоспроможної техніки і обладнання згідно схвалених Урядом програм;

· техніко-технологічне переоснащення промислових підприємств сільськогосподарського машинобудування;

· формування і розвиток ринку техніки і обладнання та вдосконалення його інфраструктури.

Тобто, першим стратегічним напрямком діяльності Мінпромполітики в сфері машинобудування для АПК е створення І виробництво високотехнологічної і конкурентоспроможної техніки, в першу чергу:

 

· універсально-просапних та універсальних еноргонасичених тракторів;

· зернозбиральних комбайнів, у тому числі роторного типу;

· інтегральних комплексів модульної побудови для одночасного виконання кількох основних операцій,
призначених для агрегатування з новими моделями малогабаритних, універсально-просапних та універсальних еноргонасичених тракторів;

· технологічних комплексів машин і обладнання для вирощування й збирання цукрових буряків, картоплі, льону;

· комплексів машин для виробництва тваринницької продукції;

· обладнання для підприємств харчової та переробної промисловості.

Реалізація цих заходів стане надійним підґрунтям для подальшого стабільного технічного переоснащення агропромислового комплексу України та розвитку вітчизняних підприємств машинобудування для АПК, які його обслуговують.

Сільське господарство України було і залишається пріоритетною галуззю економіки, що обумовлено необхідністю забезпечення продовольчої безпеки держави та нарощування її експортного потенціалу на світовому ринку продовольства. В останні роки перед сільським господарством поїхала низка проблем, основ­ною з яких є зростання диспари­тету цін на матеріально-технічні ресурси. Згідно із статистичними даними коефіцієнт оновлення основних засобів зменшився в 10 і більше разів. Споживання паливно-енергетичних ресурсів у порівнянні з 1990 р. знизилось в 3 рази. Старіння матеріально технічної бази, зменшення споживання енергоносіїв негативно вплинуло на своєчасність і якість виконання технологічних операцій, що призвело до зниження врожайності сільгоспкультур в 1,3-1,4 раза та зменшення валового виробництва продукції. Вартість паливно-енергетичних ресурсів у структур) прямих витрат на виробництво продукції досягла 28-30%. Тому основою стратегії ведення сільського господарства Має бути висока окупність всіх видів ресурсів, що витрачаються на виробництво сільгосппродукції.

У зв'язку з цим необхідно докорінно переглянути агротехніку та всі машинні технології на відповідність їх проблемі ресурсозбереження. Вкрай важливо вир-бити і реалізувати стратегію відтворення машинно-тракторного парку (МТП) аграрних підприємств і його використання. Ми маємо відтворити МТП не просто новими машинами з попередніми технічними характе­ристиками, а відновити його машинами високого технічного рівня, які забезпечать суттєве підвищення продуктивності праці, економію ресурсів, створять оптимальні умови для формування високої продуктивності рослин і тварин.

 

Найважливіша роль в реалізації ресурсозберігаючої концепції розвитку сільського господарства нале­жать мобільній енергетиці.

Розроблення нових технічних засобів має здійснюватись з урахуванням вимог перспективних технологій, максимально враховуючи властивості й харак­теристики середовища, де вони функціонуватимуть, різноукладність господарської діяльності та різноманітність господарюючих суб'єктів, що утворилися в процесі реформування відносин власності на селі,

Важливе місце в ресурсозбереженні належить організаційним та організаційно-технічним заходам, основними з яких є: комплектування МТП під відповідні технологи та обсяги робіт, об'єктивне планування, раціональне використання та облік витрат паливно-енергетичних ресурсів, підвищення кваліфікації спеціалістів і механізаторів, стабільне функціонування системи технічного сервісу, зменшення простоїв машинно-тракторних агрегатів з технічних причин, ор­ганізація і облік роботи машинно-тракторних агрегатів, мінімалізація їх холостих переїздів та втрат нафтопродуктів при зберіганні, транспорту ванн і та заправці, підтримання параметрів робочих органів у визначених технічними умовами значеннях.

Перспективним є використання альтернативних видів енергоносіїв, зокрема виробництво і використан­ня біодизельного палива зменшить загіежність підприємств від Імпортних нафтопродуктів. Кабінетом Міністрів України затверджена Програма розвитку виробництва дизельного біопалива, спрямована на створення сировинної бази для виробництва дизельного біопалива за рахунок розширення площ посіву ріпаку і підвищення його врожайності. Програмою передбачено також створення технічної бази для забезпечення вирощування, зберігання і перероблення насіння ріпаку за ресурсозаощаджуючими технологіями та розроблення нормативно! бази з виробництва та використання ди­зельного біопалива. В результаті в Україні має бути побудовано 20 заводів сумарною потужністю 623 тис. т біопалива.

 

Обґрунтування теми проекту

 

На підприємстві ТОВ «Мирівський елеватор» в селі Мирове Томаківського району Дніпропетровської області олійниці немає. Через підприємство проходить велика кількість насіння соняшнику, яка в основному, після зберігання на елеваторі далі просто продається як сировина. Але економічні показники підприємства можна покращити, якщо розпочати впровадження переробної галузі. Відомо, що сировина завжди коштує набагато менше ніж готова продукція з неї. Сучасні технології і обладнання, дозволяють забезпечити майже повне вилучення олії з залишковою олійністю жмиху, що не перевищує 4%. Олійність насіння соняшнику складає до 65 %, а вартість олії в порівнянні з вартістю сировини різниться у 4…5 раз, тобто олія дорожче.

Таким чином, метою теми було розробка сучасної схеми переробки сировини з метою більшого вилучення олії, підібрати обладнання і розрахувати необхідну його кількість, а також інші параметри технологічного процесу та спроектувати сучасну технологічну лінію.