Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Львівський національний університет ім. Івана ФранкаСтр 1 из 2Следующая ⇒
Кафедра загальної та соціальної педагогіки
«Психологічно-педагогічні особливості гри в шахи на основі власного досвіду.» Виконав: Студент групи ФФП-21с Кузьмин Святослав Перевірив: Доц. Караманов О.В.
Львів – 2016р. Вступ Я впевнений, кожен з нас неодноразово зустрічався із поняттям досвіду. Людина навчається протягом свого життя завжди. Досвід є всюди, і у всьому, пов’язаний напряму із процесом навчання (в результаті якого власне й виникає) та пізнання людиною світу і самої себе. Так, у когось його багато, у когось ще ні, що залежить від фізичного перебування людини у нашому світі, тобто у процесі онтогенезу, висловлюючись мовою науки, від бажання розвиватися у різних сферах життя та й багатьох інших факторів. Та й власне кажучи саме життя у його активному ритмі, приготувало нам багато різних ситуацій і хто-зна, можливо саме завдяки набутому нами досвіду, неважливо чи буде він випадковим чи цілеспрямованим, ми зможемо сублімувавши набуті знання та уникнути неприємної для нас, а можливо й для інших людей ситуації, використавши його на власне благо чи на благо суспільства. Всі ми чудово знаємо, що для того, щоб гідно прожити життя та й загалом, щоб виживати в світі, необхідно вміти спочатку до нього адаптуватися: до всіх його законів, які встановлює держава чи до сімейних традицій та вірувань, знати як і коли вжити це чи інше слово в соціумі (для підтримання розмови чи для пояснення чогось) і тому подібне. Однак варто зауважити, що не завжди вони були і виникли у процесі еволюції, тому найелементарнішими прикладами адаптованості у світі на думку автора є насамперед задоволення людиною своїх фізіологічних базових потреб. Наприклад, як не крути, однак скільки разів ти б не промовляв слово їжа, ситнішим від цього все одно не станеш і щоб задовольнити свою потребу в їжі – необхідно її спочатку здобути. Відтак у різні часи задоволення цієї потреби відбувалося по-різному: у древні часи люди йшли на полювання, добували їжу чи вирощували її самі, або ж вимінювали у інших людей, тепер з поширенням цивілізації та ринкових відносин майже все можна купити і перелік цих товарів далеко не обмежується продуктами харчування. Однак до чого власне веде автор: серед усіх цих наведених вище прикладів є одна маленька з боку не завжди помітна деталь на якій і базується процес адаптації, а саме – навчання, адже щоб досягнути успіхів у чомусь, цього спочатку потрібно навчитися, недарма колись німецький філософ і психолог Еріх Фром, ведучи мову про кохання, говорив: «Кохання – це мистецтво, якого, як і будь-якого іншого мистецтва потрібно спочатку навчитися». А щоб навчитись чомусь, потрібен той, хто цими знаннями уже володіє і зможе передати їх вам з власної практики, нехай навіть не через прямий контакт, а через різні види ЗМІ, однак передача набутих з роками знань відбувається. Так ось ці знання, якими людина може оперувати на доброму рівні, як в теорії, так й на практиці і називаються досвідом, який відповідає на питання: як?, де?, яким чином? Простіше кажучи, саме він допомагає людині пристосуватися у середовищі, даючи собою людині знання, як, де і яким чином можна здобути чи вполювати в даному прикладі їжу, виміняти її чи купити в іншої людині, однак перш ніж купити її, потрібно знати скільки саме потрібно на це заощаджень, щоб вистачило на цю річ, а перед цим треба знати, як назбирати матеріальних статків, щоб здійснити цю процедуру, тобто це ланцюжкова система, яка постійно базується на знаннях, що пояснює те, що процес навчання оточує нас всюди, у всьому і завжди, тому вважаю, що питання актуальності здобуття та використання досвіду є очевидним і вище обґрунтованим. Думаю, досвід буває різним і його функції теж різними. Він може здобуватися самою людиною у процесі життєдіяльності мимовільно, або ж передаватися їй від інших людей в процесі навчання, що є ефективнішим та допомагає уникнути безлічі помилок. Та й його призначення може відрізнятися, залежно від прагнень, людини та потреб, які вона намагається задовольнити. Однак не будемо заглиблюватись у філософські роздуми, щодо необхідності досвіду та в його теоретичні засади, оскільки мова зараз не про те, моя мета сьогодні – розповісти про мій власний досвід у житті, здобутий та адаптований у процесі навчання, отже – почнімо.
1. Окресліть Ваші бажання та мотиви до оволодіння новим досвідомдіяльності. Як у Вас виникнув інтерес до нього? Звідки Ви отримали
Інформацію про цей досвід? Сьогодні, я хочу розповісти про своє хобі, яке принесло мені чимало досвіду, користі, а також цікавих та незабутніх моментів у житті, нових друзів та багато-багато чого іншого. Цим хобі, яке супроводжує мене життям є шахи. Вперше поріг рідного ДШК (дитячого шахового клубу) «Прометей», я переступив у восьмирічному віці і саме з цього моменту у мене появилося моє найдорожче хобі. На той час, я майже нічогісінько не знав, що таке шахи і як у них грають, однак побачивши їх, вони мені одразу припали до душі. З посмішкою на обличчі згадую ті часи, коли у мене ще не було шахів і я прагнув знайти собі, якесь заняття, вид спорту до душі. У більшості моїх друзів, вибір хобі варіював від футболу до вільної боротьби, однак зараз я розумію, що ці уподобання залежать від їхнього темпераменту і характеру. Чесно кажучи, я переконаний, що саме хобі обирає собі людину, яка віддасть йому себе настільки це можливо, а не навпаки (що буде детальніше обґрунтоване дещо пізніше). Оскільки ні футбол ні боротьба мене не дуже цікавили, оскільки вимагали сильної рухливості та гострої конкуренції, яку я дуже не любив, а також могли нести по собі фізичні травми, що мене ще більше віднаджувало від них. Я був дитиною з флегматичним типом темпераменту, не любив конкуренції, любив більше помріяти, погуляти у затишному середовищі, а також коли іноді траплялися конфліктні ситуації, я намагався вирішити їх словами, а не фізичною силою, що чудово знали мої «товариші» та часто могли скористатись моєю нездатністю до фізичного самозахисту. І ось трапилось так, що фактично моє хобі само знайшло мене в прямому і переносному значенні. Річ у тім, що до восьмого класу я можна сказати жив і не знав, що у моєму будинку знаходиться шахова секція, я думаю це можна пояснити тим, що окрім них там було, на той час, багато інших видів занять. Інформацію про це, я отримав тоді, коли повертаючись із прогулянки, ми з мамою зустрілися із дідусем похилого віку, який і був моїм першим шаховим тренером та працював у цьому клубі. Дотепер пам’ятаю моє перше заняття, на якому тренер розповів мені та записав у мій зошит назви фігур і клітинок, а також, як необхідно правильно їх розставляти. Із цього заняття я зрозумів, що віднайшов саме те, що шукав. Я відчув цю атмосферу, яку важко передати дослівно. Мені сподобалось в шахах те, що тут панує спокійна, дружня атмосфера, немає фізичної конкуренції та насамперед цінується розумова сила, яку тобі тут допоможуть розвинути, а також те, що у шахи грають зазвичай люди, які мали такий же характер, як і я, а інші, не маючи терпіння та наснаги монотонно працювати та здобувати щось нове – не затримувались довго тут: декому набридало, інші знаходили кращі види занять. Правильно говорив відомий шахіст А. Карпов: «Шахи – просто небезпечна для психіки річ. Якщо не мати внутрішніх сил до опору, то справа може скінчитися дурдомом. Шахи – це пастка. Вони сильніше за людину», наочно я сам міг переконатися в цьому, коли мої «друзі» могли інколи прийти, оскільки не було чим зайнятись. Однак слова Карпова мали рацію і хлопці не могли довго всидіти тут, однак кожному своє до душі. Зрозуміло з моїх слів поданих вище, що інтерес до гри в мене вже був, стимулом до гри та до розвитку було досягнення знань в чомусь новому, а також на початках ще те, що кожного місяця в клубі проводились змагання, на яких можна було перевірити свій рівень гри, а також завоювати по можливості призове місце, отримавши за нього нагороду та повагу за старання від оточуючих. Конкуренції я не дуже й тепер люблю, однак думаю ви самі відчуваєте відмінність від між розумовою і фізичною конкуренцією, оскільки це лише інтелектуальні змагання, які не несуть фізичної шкоди. Та й мрією моєю на той час, навчившись мінімальних основ гри та відвідавши перші свої змагання було отримати хоча б одну грамоту, яка давалася тільки за перші три призові місця. «Людина прагне до переваги», як це влучно зазначив А. Адлер у своїй психологічній теорії, тобто людина завжди хоче бути кращою та показувати добрі результати у своїй улюбленій справі в чому він абсолютно був правий і я з часом зрозумів це. Такими були мої перші стимули у грі, яку я освоював все більше і більше у процесі навчання.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-24; просмотров: 101; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.236.44 (0.015 с.) |