Мета заняття: 1. Поглибити та закріпити знання студентів про особливості розвитку української феміністичної прози межі к. ХХ – п. ХХІ ст., зміст найпоказовіших творів, розглянути твори про сучасну жінку та її проблеми, розкрити специфіку відтворення психології жінки в часи великих суспільних змін, специфіку феміністичного тексту і письменницького іміджу жінки-авторки в сучасній українській літературі, розглянути проблему подвійної залежності української жінки у творчості О. Забужко.
2. Розширювати світогляд студентів, сприяти усвідомленню необхідності порозуміння між статями, побудови паритетних відносин між ними; відпрацьовувати уміння характеризувати фемінізм як громадянську, політичну і творчу позицію особистості; розвивати асоціативне мислення студентів.
3. Виховувати усвідомлення відповідальності за власний буттєвий вибір, розвивати уміння передбачати його наслідки; сприяти осмисленню студентами особливостей свідомості сучасної людини, проблем протистояння добра і зла в житті та в душі людини; формувати естетичні смаки.
Кількість годин: 2.
Місце занять: згідно з розкладом.
Вид заняття: семінар.
Матеріальне забезпечення заняття: виставка літератури, екіпірування студентів; дошка, крейда.
Література: 1. Агєєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія. – К.: Факт, 2003. 2. Гнатюк О. Прощання з імперією: українські дискусії про ідентичність. – К.: Критика, 2005. – С.379–400. 3. Харчук Р. Б. Сучасна українська проза: Постмодерний період: Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – С.182–197.
№ з/п
| Питання заняття
| Час (хв.)
| Короткий зміст і методичні прийоми
|
І
| Вступна частина
Підкреслення важливості матеріалу заняття
|
| перевірка наявності особового складу;
повідомлення теми, мети, навчальних питань заняття;
обґрунтування важливості теми, зв’язків з попереднім матеріалом;
оголошення порядку роботи;
характеристика літератури.
|
ІІ
| Основна частина
1. Нова і стара репрезентація «жіночого» в літературі.
Організація обговорення питань семінару
Постановка проблемних питань та їх обговорення
|
| При розгляді цього питання студенти повинні звернути увагу та такі важливі аспекти:
- перервність традиції «присутності» жінки у літературі;
- жінки-письменниці п. ХХ ст. («Перший вінок»);
- «нова жінка» Наталки Кобринської, Ольги Кобилянської та Лесі Українки;
- радянський взірець «визволеної» жінки та ідеали жіночого самоздійснення;
- образ «нової жінки» у виробничому та колгоспному романі («Народжується місто» О. Копиленко, «Нові береги» Г. Коцюби);
- «Якими нас прагнете» О. Теліги; жіночий голос у текстах Ліни Костенко, її мрії про лицарське покоління, про п’єдестал, на якому муситьстоятижінка; звернення до проблеми розрізнення жіночого та чоловічого досвіду, жіночих і чоловічих цінностей у літературі 90-х років ХХ ст.; жінка-читач і жінка автор у постсоціалістичній літературі (у прозі Юрія Андруховича, Юрія Покальчука, Євгена Пашковського, В’ячеслава Медведя, Юрія Винничука);
- чоловічий погляд на жінку у літературі; дисбаланс зображень і уявлень чоловіків і жінок одне про одного (у літературі та в житті); образ жінки у творах С. Касьянової; феміністичний текст і письменницький імідж жінки-авторки в сучасній українській літературі; необхідність правди замість втішання міфами та ілюзіями.
|
| 2. Портрет покоління у романах Євгенії Кононенко, Ірен Роздобудько та Наталки Сняданко.
Опитування студентів за питаннями
Постановка проблемних питань та їх обговорення
|
| При розгляді цього питання студенти повинні звернути увагу та такі важливі аспекти:
При розгляді цього питання необхідно звернути увагу на:
- біографію Є. Кононенко;
- соціально-психологічні романи Євгенії Кононенко «Імітація» і «Зрада»;
- «Імітація» як приклад української масової літератури (нашу добу можна назвати імітації – «імітації державотворення, імітації мистецької і творчої, імітації доброчинності, імітації розбудови громадянського суспільства»;
- детективна фабула твору як нагода поговорити про сенс життя;
- точний аналіз атмосфери нашої доби у творі: імітація соціально-економічних реформ, західної допомоги і доброчинності, імітація самого життя;
- об’єкт критики Є. Кононенко;
- роздуми про сучасну жінку та її проблеми;
- екзистенційні проблеми крізь призму детективного жанру;
- роман «Ностальгія» про проблеми приватного життя у сталінському суспільстві (показ того, як тоталітарне суспільство регулює найінтимніші почуття);
- роман «Зрада» і гендерний конфлікт, показ жінки-жертви;
- дослідження фемінізму через відвертий автобіографізм;
- ідея про те, що українські чоловіки і жінки існують у різних суспільствах;
- портрет покоління у романах Євгенії Кононенко;
- продовження Євгенією Кононенко в українській літературі модерністського проекту та осучаснення української національної свідомості завдяки фемінізму.
|
| 3. Інтелектуальний простір Оксани Забужко: «Казка про калинову сопілку», «Notre Dame d’Ukraine»: Леся Українка в конфлікті міфологій», «Хроніки від Фортінбраса».
Опитування студентів за питаннями
Постановка проблемних питань та їх обговорення
|
| При розгляді цього питання студенти повинні звернути увагу та такі важливі аспекти:
- «Казка про калинову сопілку» як розповідь про нежіночу землю, про мінус-простір чи про відсутність простору, котрий утікає жінці з-під ніг, цілковито позбавляючи можливості самоздійснення;
- «Казка про калинову сопілку» як історія сестровбивства,у якій побутове тло служить для розгортання міфологічного сюжету, жіночої інверсії сказання про Каїна і Авеля
- наповнення казкового сюжету «новочасним катастрофічним змістом»;
- історія про не шеренгову жінку, котра хоче вивищитися над оточенням;
- мотиви конформізму та прагнення людини володіти іншою.
- «Польові дослідження з українського сексу» як «перша послідовна спроба української літературної відвертості»;
- звинувачення у руйнуванні суспільної моралі; особливості твору (сповідальність, ліричність); проблема подвійної залежності української жінки; психологічні портрети українських чоловіка і жінки у творі;
- філософсько-екзистенційний рівень твору; фемінізм в поєднанні з колоніалізмом та консервативною традицією; сексуальність як вияв самотності у прозі Оксани Забужко; жіночий нарцисизм як форма убезпечення особистості;
- утвердження жіночої цінності національного світу та пошук шляхів порозуміння обох статей.
- інтелектуальний простір Оксани Забужко в «Хроніках від Фортінбраса; основні питання «пострарагічного часу: мови, історичної пам’яті, засад тожсамості та «прощання з імперією»; інтеркультурна та українська проблематика «Хронік»; інтелектуальний портрет епохи: тоталітаризм, колоніалізм та гендерна проблематика; аналіз української колоніальної історії в гендерному ключі, окреслення моделі українського гендеру; обстоювання ідеї про те, що і національна, і сексуальна тожсамість походять з любові (саме її відсутність призводить до втрати тожсамості); відстоювання необхідності свободи духу; ідеї про межовий досвід і крах міфу «історичних» та «неісторичних» народів, про літературу як велику транснаціональну резервацію;
- підсумковий есеїстичний характер «дослідницької трилогії» «п’ятнадцятилітнього, завдовжки якраз в історію української незалежності, «інтелектуального роману» авторки з класиками» – І. Франком, Т. Шевченком та Лесею Українкою.
- розповідь про Україну шляхетську, «косачівсько-драгоманівську»;
- єретична феміністична інтерпретація творчості Лесі Українки як складова сучасної моди на гностицизм;
- основа інтелектуального роману О.Забужко (історико-культурний сюжет деструктивного релігійного пошуку, що формується на основі феміністичної теології та постколоніальних студій);
- використання гностичних моделей як свідчення проблемно-пошукового осмислення релігійного світогляду в українській культурі;
- Леся Українка як «лицареса Святого Духа» (Леся Україна, на думку О. Забужко, належала не лише до української аристократичної культури, але й «трас європейського лицарського кола»);
- дослідження проблеми «Леся Українка й українська колоніальна культура»;
- використання феміністичної теології та літературного фемінізму для конструювання матріархального канону в історії української літератури; парадокс дослідження – поєднання феміністичної єресі х українським націоналізмом; феміністична теологія і літературний фемінізм О. Забужко; утвердження літературного фемінізму як найвищої культурної цінності; показ розриву соборності національного духовного пошуку на користь матріархальної міфології;
- «Notre Dame d’Ukraine»: Леся Українка в конфлікті міфологій» як код до розуміння України, «яку ми втратили». Проблеми твору: українська аристократія, криміналізована еліта та підміна проекту модерної України.- традиції, культурний контекст та полемічність творчості О. Забужко.
|
ІІІ
| Висновки
|
| загальні висновки з викладеного матеріалу;
підведення підсумків заняття;
оголошення оцінок;
відповіді на запитання студентів.
|
«___» _______ 201 р. Викладач кафедри педагогіки та психології
пр. ДПС Шумовецька С. П.