Заняття 3. Жіночі голоси в сучасній українській літературі. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Заняття 3. Жіночі голоси в сучасній українській літературі.



Мета заняття: 1. Поглибити та закріпити знання студентів про особливості розвитку української феміністичної прози межі к. ХХ – п. ХХІ ст., зміст найпоказовіших творів, розглянути твори про сучасну жінку та її проблеми, розкрити специфіку відтворення психології жінки в часи великих суспільних змін, специфіку феміністичного тексту і письменницького іміджу жінки-авторки в сучасній українській літературі, розглянути проблему подвійної залежності української жінки у творчості О. Забужко.

2. Розширювати світогляд студентів, сприяти усвідомленню необхідності порозуміння між статями, побудови паритетних відносин між ними; відпрацьовувати уміння характеризувати фемінізм як громадянську, політичну і творчу позицію особистості; розвивати асоціативне мислення студентів.

3. Виховувати усвідомлення відповідальності за власний буттєвий вибір, розвивати уміння передбачати його наслідки; сприяти осмисленню студентами особливостей свідомості сучасної людини, проблем протистояння добра і зла в житті та в душі людини; формувати естетичні смаки.

Кількість годин: 2.

Місце занять: згідно з розкладом.

Вид заняття: семінар.

Матеріальне забезпечення заняття: виставка літератури, екіпірування студентів; дошка, крейда.

Література: 1. Агєєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія. – К.: Факт, 2003. 2. Гнатюк О. Прощання з імперією: українські дискусії про ідентичність. – К.: Критика, 2005. – С.379–400. 3. Харчук Р. Б. Сучасна українська проза: Постмодерний період: Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – С.182–197.

 

№ з/п Питання заняття Час (хв.) Короткий зміст і методичні прийоми
І Вступна частина   Підкреслення важливості матеріалу заняття   перевірка наявності особового складу; повідомлення теми, мети, навчальних питань заняття; обґрунтування важливості теми, зв’язків з попереднім матеріалом; оголошення порядку роботи; характеристика літератури.
ІІ Основна частина 1. Нова і стара репрезентація «жіночого» в літературі.     Організація обговорення питань семінару   Постановка проблемних питань та їх обговорення     При розгляді цього питання студенти повинні звернути увагу та такі важливі аспекти: - перервність традиції «присутності» жінки у літературі; - жінки-письменниці п. ХХ ст. («Перший вінок»); - «нова жінка» Наталки Кобринської, Ольги Кобилянської та Лесі Українки; - радянський взірець «визволеної» жінки та ідеали жіночого самоздійснення; - образ «нової жінки» у виробничому та колгоспному романі («Народжується місто» О. Копиленко, «Нові береги» Г. Коцюби); - «Якими нас прагнете» О. Теліги; жіночий голос у текстах Ліни Костенко, її мрії про лицарське покоління, про п’єдестал, на якому муситьстоятижінка; звернення до проблеми розрізнення жіночого та чоловічого досвіду, жіночих і чоловічих цінностей у літературі 90-х років ХХ ст.; жінка-читач і жінка автор у постсоціалістичній літературі (у прозі Юрія Андруховича, Юрія Покальчука, Євгена Пашковського, В’ячеслава Медведя, Юрія Винничука); - чоловічий погляд на жінку у літературі; дисбаланс зображень і уявлень чоловіків і жінок одне про одного (у літературі та в житті); образ жінки у творах С. Касьянової; феміністичний текст і письменницький імідж жінки-авторки в сучасній українській літературі; необхідність правди замість втішання міфами та ілюзіями.
  2. Портрет покоління у романах Євгенії Кононенко, Ірен Роздобудько та Наталки Сняданко.     Опитування студентів за питаннями     Постановка проблемних питань та їх обговорення     При розгляді цього питання студенти повинні звернути увагу та такі важливі аспекти: При розгляді цього питання необхідно звернути увагу на: - біографію Є. Кононенко; - соціально-психологічні романи Євгенії Кононенко «Імітація» і «Зрада»; - «Імітація» як приклад української масової літератури (нашу добу можна назвати імітації – «імітації державотворення, імітації мистецької і творчої, імітації доброчинності, імітації розбудови громадянського суспільства»; - детективна фабула твору як нагода поговорити про сенс життя; - точний аналіз атмосфери нашої доби у творі: імітація соціально-економічних реформ, західної допомоги і доброчинності, імітація самого життя; - об’єкт критики Є. Кононенко; - роздуми про сучасну жінку та її проблеми; - екзистенційні проблеми крізь призму детективного жанру; - роман «Ностальгія» про проблеми приватного життя у сталінському суспільстві (показ того, як тоталітарне суспільство регулює найінтимніші почуття); - роман «Зрада» і гендерний конфлікт, показ жінки-жертви; - дослідження фемінізму через відвертий автобіографізм; - ідея про те, що українські чоловіки і жінки існують у різних суспільствах; - портрет покоління у романах Євгенії Кононенко; - продовження Євгенією Кононенко в українській літературі модерністського проекту та осучаснення української національної свідомості завдяки фемінізму.
  3. Інтелектуальний простір Оксани Забужко: «Казка про калинову сопілку», «Notre Dame d’Ukraine»: Леся Українка в конфлікті міфологій», «Хроніки від Фортінбраса».     Опитування студентів за питаннями   Постановка проблемних питань та їх обговорення     При розгляді цього питання студенти повинні звернути увагу та такі важливі аспекти: - «Казка про калинову сопілку» як розповідь про нежіночу землю, про мінус-простір чи про відсутність простору, котрий утікає жінці з-під ніг, цілковито позбавляючи можливості самоздійснення; - «Казка про калинову сопілку» як історія сестровбивства,у якій побутове тло служить для розгортання міфологічного сюжету, жіночої інверсії сказання про Каїна і Авеля - наповнення казкового сюжету «новочасним катастрофічним змістом»; - історія про не шеренгову жінку, котра хоче вивищитися над оточенням; - мотиви конформізму та прагнення людини володіти іншою. - «Польові дослідження з українського сексу» як «перша послідовна спроба української літературної відвертості»; - звинувачення у руйнуванні суспільної моралі; особливості твору (сповідальність, ліричність); проблема подвійної залежності української жінки; психологічні портрети українських чоловіка і жінки у творі; - філософсько-екзистенційний рівень твору; фемінізм в поєднанні з колоніалізмом та консервативною традицією; сексуальність як вияв самотності у прозі Оксани Забужко; жіночий нарцисизм як форма убезпечення особистості; - утвердження жіночої цінності національного світу та пошук шляхів порозуміння обох статей. - інтелектуальний простір Оксани Забужко в «Хроніках від Фортінбраса; основні питання «пострарагічного часу: мови, історичної пам’яті, засад тожсамості та «прощання з імперією»; інтеркультурна та українська проблематика «Хронік»; інтелектуальний портрет епохи: тоталітаризм, колоніалізм та гендерна проблематика; аналіз української колоніальної історії в гендерному ключі, окреслення моделі українського гендеру; обстоювання ідеї про те, що і національна, і сексуальна тожсамість походять з любові (саме її відсутність призводить до втрати тожсамості); відстоювання необхідності свободи духу; ідеї про межовий досвід і крах міфу «історичних» та «неісторичних» народів, про літературу як велику транснаціональну резервацію; - підсумковий есеїстичний характер «дослідницької трилогії» «п’ятнадцятилітнього, завдовжки якраз в історію української незалежності, «інтелектуального роману» авторки з класиками» – І. Франком, Т. Шевченком та Лесею Українкою. - розповідь про Україну шляхетську, «косачівсько-драгоманівську»; - єретична феміністична інтерпретація творчості Лесі Українки як складова сучасної моди на гностицизм; - основа інтелектуального роману О.Забужко (історико-культурний сюжет деструктивного релігійного пошуку, що формується на основі феміністичної теології та постколоніальних студій); - використання гностичних моделей як свідчення проблемно-пошукового осмислення релігійного світогляду в українській культурі; - Леся Українка як «лицареса Святого Духа» (Леся Україна, на думку О. Забужко, належала не лише до української аристократичної культури, але й «трас європейського лицарського кола»); - дослідження проблеми «Леся Українка й українська колоніальна культура»; - використання феміністичної теології та літературного фемінізму для конструювання матріархального канону в історії української літератури; парадокс дослідження – поєднання феміністичної єресі х українським націоналізмом; феміністична теологія і літературний фемінізм О. Забужко; утвердження літературного фемінізму як найвищої культурної цінності; показ розриву соборності національного духовного пошуку на користь матріархальної міфології; - «Notre Dame d’Ukraine»: Леся Українка в конфлікті міфологій» як код до розуміння України, «яку ми втратили». Проблеми твору: українська аристократія, криміналізована еліта та підміна проекту модерної України.- традиції, культурний контекст та полемічність творчості О. Забужко.
ІІІ Висновки   загальні висновки з викладеного матеріалу; підведення підсумків заняття; оголошення оцінок; відповіді на запитання студентів.

 

«___» _______ 201 р. Викладач кафедри педагогіки та психології

пр. ДПС Шумовецька С. П.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 164; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.168.16 (0.006 с.)