Добір та опрацювання літератури

Для написання курсової роботи потрібен ретельний і виважений добір літератури, складання загальної бібліографії. Ознайомлення з літературою здійснюється під час вивчення теми у ході навчального процесу. Далі, під час написання курсової роботи проводиться систематизація джерел.

До складу бібліографії мають бути віднесені вітчизняні та міжнародні нормативні акти, підручники, навчальні посібники, довідники, збірники, словники, енциклопедії, монографії, матеріали наукових конференцій, журнальні та газетні статті тощо.

Вивчення літератури та дослідження проблеми повинні проводитись в історичному аспекті – від історії питання, його теоретичних засадах, до сучасного стану, практичної реалізації, перспектив розвитку. Це дозволяє вивчити явище чи проблему в динаміці, виявити тенденції розвитку, науково спрогнозувати її.

Після підбору літератури слід розпочинати її вивчення, систематизацію, конспектування. Виконуючи цю роботу, необхідно пам’ятати, що вивчення – це не лише механічне засвоєння інформації, а й активний творчий процес, спрямований на вирішення поставлених завдань. Працюючи над тією чи іншою монографією чи статтею, слід конспектувати основні положення, точки зору, висновки та їх обґрунтування. Кожну виписку рекомендується робити на окремих аркушах з вказівкою всіх вихідних даних видання, що дасть змогу зробити правильне посилання на літературу.

Вивчаючи літературу, не намагайтеся тільки запозичити матеріал. Паралельно обдумайте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, які виникли в ході знайомства із чужими працями, стануть основою для отримання нового знання. Звичайно використовується не вся інформація, що міститься і певному джерелі, а тільки та, яка безпосередньо стосується теми курсової роботи і найбільш цінна і корисна. отже, критерієм оцінювання вивченого є можливість його практичного використання в курсовій роботі.

Опрацьовуючи літературні джерела необхідно добирати не будь-які, а тільки наукові факти. Поняття “науковий факт” значно ширше і багатогранніше, ніж поняття “факт”, що застосовується у повсякденному житті. Коли говорять про наукові факти, то розуміють їх як складові елементи основи наукового знання, віддзеркалення об’єктивних властивостей речей і процесів. На підставі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.

Наукові факти характеризуються такими властивостями, як новизна, точність, об’єктивність і достовірність. Новизна наукового факту свідчить про принципово новий, невідомий досі предмет, явище або процес. Це не обов’язково наукове відкриття, але нове знання про те, чого ми до тепер не знали. Нові наукою факти, часом досить значні, саме через те, що їх значення недостатньо розкрите, можуть надовго залишатися у резерві науки і не використовуватися на практиці. Точність наукового факту визначається об’єктивними методами і характеризує сукупність найсуттєвіших прикмет предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень.

Достовірність наукових фактів значною мірою залежить від достовірності першоджерел, від їх цільового характеру їх інформації. Очевидно, що офіційне видання, опубліковане від імені державних або громадських організацій, установ і відомств, містить матеріали, точність яких викликає найменший сумнів.

Під час роботи над теоретичною літературою студент повинен зуміти дати аналіз прочитаної праці, критично розібрати концепції автора, відзначивши їх сильні та слабкі сторони. Особливу увагу слід звернути на питання, що не знайшли висвітлення у сучасній літературі чи були лише висвітлені в працях дослідників. Якщо з даної проблеми існує декілька точок зору, то автор курсової роботи повинен коротко викласти кожну з них, дати їм критичну оцінку й обґрунтувати, чому він дотримується тієї чи іншої концепції, чи висунути та довести власну точку зору.

Якісне написання курсової роботи забезпечується використанням (вивченням) не одного джерела, а декількох, як рекомендованих, так і вибраних самостійно.

Написання роботи

Головним завданням цього етапу є написання курсової роботи відпо­відно до узгоджених теми та плану. Студент має ґрунтовно ознайомитись з теоретичними засадами обраної проблематики, узагальнити існуючі підходи та обґрунтувати методичний фундамент своїх досліджень на підставі аналізу літературних дже­рел. За допомогою цього інструментарію та загальновідомих сучасних прийомів і методів аналізу проводиться діагностика об’єкта дослідження під кутом зору обраної теми та визначаються наявні проблеми і причини їх виникнення. Це, в свою чергу, є основою для розробки і обґрунтування альтернативних пропо­зицій щодо усунення проблем і визначення найбільш доцільного способу їх вирі­шення.

Для всебічного вивчення об’єкту, що аналізується, студенту необхідно зібраний матеріал узагальнити і згрупувати в таблиці для кращого аналізу і формування висновків.

Протягом підготовки курсової роботи керівник проводить консультації (згідно графіку, визначеного кафедрою) та контролює виконання окремих етапів роботи.

Оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути виконаною і оформленою з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути роздрукованим чітко, без виправлень че­рез півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Шрифт Times New Roman, 14 пт.

При написанні тексту курсової роботи необхідно залишати поля таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній та нижній – 20 мм. Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” і “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Відстань між заголовком структурної частини і пунктом має складати 2 інтервали. Відстань між заголовком пункту і текстом відсутня.

Кожну структурну частину курсової роботи потрібно розпочинати з нової сторінки. Структура і зміст роботи, співвідношення її розділів визначаються обраною метою.

Рекомендується така структура курсової роботи:

1. Титульна сторінка (додаток Г).

2. Завдання на курсову роботу (додаток В).

3. Зміст роботи (вказуються назви розділів і пунктів та сторінки, на яких вони відображені).

4. Вступ і основний зміст роботи (складається з трьох розділів, кожен з яких може мати декілька пунктів).

5. Висновки.

7. Список використаних джерел.

8. Додатки.

Текст роботи викладається від третьої особи або у формі безособових речень, уникаючи займенників "я" та "ми". Рекомендується вживати слово "автор".

НУМЕРАЦІЯ

Нумерація сторінок, розділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць та формул подається арабськими цифрами без знака “№”.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації. На титульній сторінці номер не ставлять. Нумерацію сторінок починають з початкової сторінки вступу. Номер проставляють в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Зміст, вступ, список використаних джерел висновки не нумерують. Пункти нумерують в межах кожного розділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.” (третій пункт першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщенні на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.”. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі дано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “ Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово “Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “ Продовження табл. 1.2”.

Формули в курсовій роботі нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку.

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

ІЛЮСТРАЦІЇ

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При

необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий текст).

 

ТАБЛИЦІ

Цифровий матеріал, як правило, повинен бути поданий у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і пишуть симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких літер, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву вміщують над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – бокових.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

ФОРМУЛИ

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти із тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід переносити після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

ПОСИЛАННЯ

У курсовій роботі не повинно бути повторень, надмірного цитування. Цитати повинні бути короткими і органічно поєднуватися з основним текстом. На використані у роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела відповідно до бібліографічного опису, а після коми сторінка, на якій розміщений текст цитати (наприклад: [10, с.19]).

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: “Рис. 1.2”.

Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: “ ... у формулі (2.1) ”.

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “ ... в табл. 1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “ див. табл. 1.3”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Список використаних джерел літератури дається у такій послідовності:

1. Конституція і закони України.

2. Укази Президента України.

3. Постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

4. Нормативні акти міністерств і відомств.

5. Доповіді, виступи керівників держави.

6. Спеціальна література (автори монографій, статей, підручників, посібників тощо в алфавітному порядку).

Обсяг списку використаних джерел не повинен бути меншим за 30 найменувань.

ДОДАТКИ

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформляють на наступних сторінках курсової роботи, то кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований посередині угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Додатки, слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: “ Додаток А ” і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують в межах кожного додатка. В цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1. – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д.1. – перший рисунок додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Для якісного мовностилістичного оформлення курсової роботи студентам важливо вміти організовувати накопичену наукову інформацію у зв’язний текст.

Курсова робота повинна бути виконана згідно з методичними вказівками, інакше вона не буде допущена до захисту, незалежно від її змісту. Вона повинна бути переплетена в тверду обкладинку. Робота повинна мати певну логічну побудову, послідовність та завершеність розгляду відповідного кола питань. Обсяг курсової роботи повинен бути в межах 30-40 друкованих сторінок формату А4.