що оцінюються та складають основу заліку

До теми 2. Описати реальний міжособистісний конфлікт (письмово). Визначити причини. (Виконання завдання оцінюється в 12 балів).

До теми 3. Навести приклади конфліктів взаємин, цінностей, інтересів, структурних, інформаційних (письмово) (15 балів).

Розробити програму психокорекції для випадку (письмово) (30 балів).

1 варіант:

На консультацію прийшла жінка 43 роки. Переживає сильну фрустрацію через обставини, що склалися в її житті. Її донька (23 роки) живе з приятелем (не одружені). Обидва студенти і самі себе матеріально не забезпечують. Ця ситуація призвела до серйозного конфлікту в сім’ї: чоловік клієнтки обурений поведінкою доньки, відмовляється їй допомагати і забороняє це робити дружині. Чоловіка клієнтки підтримують його батьки, що живуть в селі. Живе клієнтка зі своєю сім’єю разом з її батьками, які до зятя ставляться з упередженням, але звинувачують доньку, що «розпестила» онуку. Матеріальне становище сім’ї далеко не найкраще: часто доводиться відмовляти собі в необхідному.

2 варіант:

На консультацію прийшов хлопець 19 років (студент, відмінник, староста групи). Має молодих батьків (їм по 35 років), але не знаходить з ними спільної мови, йому здається, що він їм не потрібен. Батьки не цікавляться його життям, інколи навіть докоряють, що він досі «сидить у них на шиї», хоча він грошей майже не бере, має роботу і на свої видатки заробляє. Хлопець любить батьків і ця ситуація для нього нестерпна. Батьки, на думку клієнта, люблять, піклуються і пестять лише його молодшу сестру (5 років).

3 варіант:

На консультацію прийшов чоловік 45 років, приватний підприємець, власник сітки парфумерних крамниць. Фірму він утворив разом з двома своїми друзями 7 років тому. Клієнт вважає себе ініціатором створення фірми. Спочатку все йшло добре: друзі розподілили обов’язки, довіряли один одному, бізнес активно розвивався. Клієнт намагався працювати якомога активніше, не рахувався з часом, вкладав всі свої кошти в розвиток справи. Останнім часом стосунки з друзями-партнерами стають все гіршими. Вони звинувачують клієнта у тому, що він узурпував владу у фірмі, одноосібно приймає рішення, не дослухається до їхньої думки. Клієнт вважає, що вони йому заздрять, що самі усунулися від керівництва бізнесом, не сприяють його розвиткові, забагато коштів витрачають на свої примхи та забаганки своїх домашніх.

6. УМОВИ ДОПУСКУ СТУДЕНТІВ ДО ІСПИТУ (ЗАЛІКУ)

З курсу «Психологія конфлікту»

Студенти повинні відпрацювати всі практичні заняття та самостійно виконати практичні завдання.

ГРАФІК БІЖУЧОГО КОНТРОЛЮ

З курсу «Психологія конфлікту»

6 тиждень – контрольна робота «Природа, причини, аналіз конфлікту»

15 тиждень – контрольна робота зі взаємним рецензуванням «Допомога у розв’язанні конфліктів, процедури примирення»

ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Під час вивчення курс «Психологія конфлікту»

№	Зміст роботи	Оцінка
	Активна робота на практичних заняттях	7 балів
	Активна робота під час лекцій	6 балів
	Контрольна робота	15 балів
	Контрольна робота зі взаємним рецензуванням	15 балів
	Практичне завдання 1 (до теми 2)	12 балів
	Практичне завдання 2 (до теми 3)	15 балів
	Розробка програми психокорекції до випадку	30 балів
	Непідготовленість до заняття	- 2 бали

7.СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

 

Оцінка ECTS та визначення	Кількість балів від 1 до 100	Оцінка за традиційною п‘ятибальною системою
А – відмінно	90 – 100	Відмінно
В – дуже добре	81 – 89	Добре
С – добре	71 – 80
D – задовільно	61 – 70	Задовільно
E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії	51 – 60
FX – незадовільно	25 – 50	Незадовільно
F – незадовільно (потрібна додаткова робота)	0 – 24

 

FX означає: «незадовільно» – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F означає: «незадовільно» – необхідна значна подальша робота; з такою оцінкою студент відраховується після незадовільної відповіді на комісії.

 

.

 

 

ПИТАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

(модуль І)

1. Конфліктогенна ситуація і конфлікт.

2. Спір і суперечка.

3. Конфлікт як процес.

4. Причини конфліктів.

5. Пастка відповідальності як причина конфліктів.

6. Вікові особливості особистості і причини конфліктів.

7. Класифікації конфліктів.

8. Внутрішньоособистісний конфлікт.

9. Міжособистісні конфлікти.

10. Конфлікт взаємин.

11. Інформаційний конфлікт.

12. Конфлікт цінностей.

13. Конфлікт інтересів.

14. Конфлікт структурний.

15. Структура конфлікту: проблема, сторони, позиції.

16. Конфлікт як процес.

17. Розвиток конфлікту на рівні емоцій.

18. Розгортання суперечки в відкрите протистояння.

19. Аналіз конфлікту.

20. Карта конфлікту.

21. Конфліктологічна експертиза.

22. Сітка стилів поведінки особистості в конфлікті
К. Томаса та Кілмена.

23. Аналіз позитивних і негативних сторін суперництва.

24. Аналіз позитивних і негативних сторін співробітництва.

25. Аналіз позитивних і негативних сторін втечі.

26. Аналіз позитивних і негативних сторін пристосування.

27. Аналіз позитивних і негативних сторін компромісу.

28. Взаємодія партнерів в конфлікті з різними комбінаціями стилів поведінки в конфлікті та проблема розв’язання (або ескалації конфлікту).

29. Визначення стилів поведінки особистості в конфлікті.

30. Основні підходи і концепції переговорів.

31. Підготовка до переговорів.

32. Протистояння емоційному тиску партнера в переговорах.

33. Етапи переговорів.

34. Принципи позиційних і принципових переговорів.

 

 

ПИТАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

(модуль ІІ)

1. Посередництво як процедура примирення.

2. Моделі посередництва.

3. Посередницька служба і психологія конфлікту.

4. Вимоги до особистості посередника.

5. Процедура посередництва: етапи, правила.

6. Своєрідність посередництва в різних сферах життя: міжнародні конфлікти, трудові спори, сімейні конфлікти, тощо.

7. Процедура фасилітації як процедури примирення.

8. Вимоги до особистості фасилітатора.

9. Правила фасилітації.

10. Своєрідність експертної поради як процедури примирення.

11. Психолог як експерт.

12. Група як експерт.

13. Прийняття експертного рішення в групі.

14. Методики активізації прийняття рішення.

15. Мозковий штурм в груповій розробці експертної поради.

16. Вікові особливості конфліктної поведінки.

17. Корекція конфліктної поведінки: ефективність різноманітних технік.

18. Соціально-психологічний тренінг – «школа» вмінь і навичок розв’язання конфліктів.

19. Конфліктологічна експертиза: проблеми і перспективи.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

На іспит (залік) з предмету «Психологія конфлікту»

1. Предмет, методи і завдання психології конфлікту.

2. Місце психології конфлікту в системі психологічних дисциплін.

3. Конфліктогенна ситуація і конфлікт.

4. Конфлікт як процес.

5. Конфлікт і агресія.

6. Правила фасилітації.

7. Агресія як нанесення шкоди іншому.

8. Аутоагресія в конфлікті.

9. Типологія конфліктів.

10. Конструктивні і деструктивні конфлікти.

11. Мотиваційний конфлікт.

12. Внутрішній конфлікт: причини, протікання, корекція.

13. Природа внутрішнього конфлікту за К. Хорні.

14. Психологічні причини конфліктів.

15. Структура конфлікту.

16. Розвиток конфлікту на рівні емоцій.

17. Карта конфлікту.

18. Конфліктологічна експертиза.

19. Стилі поведінки особистості в конфлікті.

20. Вплив темпераменту на особливості поведінки людини в конфлікті.

21. Процедури примирення.

22. Підходи та моделі розв’язання конфлікту в психології.

23. Основні концепції переговорів.

24. Психологічна підготовка до переговорів.

25. Психологічне забезпечення ходу переговорів.

26. Протистояння емоційному тиску в переговорах.

27. Роль психолога в підготовці і проведенні переговорів.

28. Посередництво у розв’язанні конфліктів.

29. Посередницька служба і психологія конфлікту.

30. Процедура посередництва.

31. Вимоги до посередника.

32. Своєрідність фасилітації як процедури примирення.

33. Вимоги до фасилітатора.

34. Процедура фасилітації.

35. Процедура експертної поради.

36. Вимоги до експертів, що дають допомогу у розв’язанні конфліктів.

37. Вікові особливості конфліктної поведінки.

38. Корекція конфліктної поведінки.

39. Застосування тренінгів в психокорекції конфліктної поведінки.

40. Конфліктологічна експертиза: проблеми і перспективи.

41. Ігрові способи корекції конфліктів: межі застосування, чинники ефективності.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова література

1. Гришина Н. В. Психология конфликта. – М., 2000. – 425 с.

2. Ложкін Г. В., Пов’якель Н. І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика: Навчальний посібник. –
К.: Професіонал, 2007. – 416 с.

3. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. – СПб.: Питер, 2001. – 395 с.

 

Допоміжна література

1. Альтернативні підходи до розв’язання конфліктів: теорія і практика застосування / Укладачі: Н. Гайдук, І. Сенюта,О. Бік, Х. Герешко. – Львів: ПАІС, 2007. –206 с.

2. Гірник А. М. Управління конфліктом (соціально-психологічний аспект). – Світ безпеки. – 1996. – № 9. – С. 27-44.

3. Гірник А. М. Як досягти успіху у переговорах? – Хмельницький, 1992. – 125 с.

4. Гірник А., Бодро А. Конфлікти: структура, ескалація, залагодження. – К., 2003. – 236 с.

5. Глушакова Т. И. Переговоры: эффективное «ты-я-взаимодействие». – М., 1991. – 251 с.

6. Горностай П. П., Васьковская С. В. Теория и практика психологического консультирования. Проблемный подход. – К., 1995. – 340 с.

7. Грабовська С., Равчина Т. Конфлікти без насильства. Посібник. – Львів, 2003. – 276 с.

8. Коммуникативная компетентность руководителя: Методические рекомендации / сост. А. Н. Гирнык,
Н. П. Тименко, В. В. Савченко, И. И. Авдеева. – Севастополь, 1994. – 115 с.

9. Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. –
К., 1999. – 100 с.

10. Добровский П. Переговоры творческие и взаимовыгодные. – ЭКО, 1991. – № 1. – С. 183-188.

11. Каррас Ч. Искусство ведения переговоров. – М., 1997. – 324 с.

12. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. – М., 1992. – 245 с.

13. Кэгел С., Келли К. Анатомия медиации. – Семинар по разрешению конфликтов «Практическая медиация». – Донецк, 1998. – С. 24-28.

14. Ложкин Г. В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта:Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 256 с.

15. Мастенбрук В. Переговоры. – Калуга, 1993. – 227 с.

16. Ниренберг Дж. Маэстро переговоров: Деловой бестселлер. – Минск, 1996. – 310 с.

17. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. 4-е изд. – Спб.: Питер, 2000. – 522 с.

18. Пірен М. Основи конфліктології. – К., 1998. – 238с.

19. Примуш М. В. Конфліктологія: Навчальний посібник. – К. Професіонал, 2006. – 288 с.

20. Психология конфликта / Сост. и общ ред. Н.В. Гришиной. – Спб.: Питер, 2001. – 448 с.

21. Соснин В. А. Урегулирование и разрешение конфликтов: проблема посредничества в прикладной исследовательской практике Запада. – Психологический журнал. – 1994. – Т. 15. – № 5. – С. 130-141.

22. Фишер Р., Браун С. Путь к совместному успеху. –
Спб.: Питер, 1997. – 379 с.

23. Фишер Р., Эртель Д. Подготовка к переговорам. –
М.: Мысль, 1996. – 375 с.

24. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражения. – М.: Мысль, 1990. – 217 с.

25. Цепцов В. А. Переговоры: психология, воздействие, практика. – М.: Знание, 1996. – 398 с.

26. Юри У. Преодолевая «нет» или Переговоры с трудными детьми. – М.: Мысль, 1993. – 214 с.

27. Psychologia: Podrecznik akademicki / Red. nauk. J. Strelau, D. Dolinski. – Gdansk: GWP, 2008. – T 1. – 963 p.

 

 

Інформаційні ресурси

www. Psychlit

www.Psychinfo

 

10. Міжпредметні з’язки курсу «Психологія конфлікту» з іншими курсами напряму «Психологія»

Курс «Психологія конфлікту» належить до циклу дисциплін самостійного вибору навчального закладу. Оскільки ця дисципліна належить до прикладних і базується на знаннях студентів з базових дисциплін циклу професійної та практичної підготовки: Загальної психології, Вікової психології, Соціальної психології, Історії психології, Експериментальної психології, Психології управління, Практикуму з загальної психології, Психодіагностики.

 

 

ЗМІСТ

1.	Програма курсу………………………………......
2.	Навчальний план…………………………………
3.	Література…………………………...……...…….
4.	Зміст тем...………………………………………..
5.	Практичні заняття………………………………..
6.	Умови допуску до іспиту (заліку)……………....
7.	Система оцінювання……………………………..
8.	Питання до контрольних робіт………………….
9.	Контрольні питання на іспит (залік)…………....
	Міжпредметні з’язки курсу «Психологія конфлікту» з іншими курсами напряму «Психологія»……………………………………..