Тема 4: адміністративно-правові режими (2 години).

Самостійна робота №4

Методичні вказівки

Основне завдання сучасного адміністративного права України полягає в тому, щоб на основі конституційно-правових норм виробити систему адміністративно-правового регулювання, реалізація якої публічною адміністрацією має дієво забезпечити публічні права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, нормальне функціонування громадянського суспільства та держави.

Виховною метою заняття являється націленість студентів на необхідність вивчення дисципліни “адміністративно-правове регулювання” з метою подальшого застосування в професійній діяльності майбутніх юристів.

Навчальною метою заняття по даній темі являється засвоєння студентами знань щодо сучасних адміністративно-правових режимів, правильного орієнтування в інформаційно-правовому просторі з питань правовідносин в адміністративному праві.

 

 

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи виконати такі завдання:

Продовжіть, будь-ласка, думку

1. Сутність адміністративно-правових режимів полягає в тому, що …

2.. Адміністративний розсуд – це правозастосовча діяльність публічної адміністрації …

 

Дати визначення або назвати:

1. Адміністративна правосуб’єктність.

2. Адміністративна правоздатність

3. Адміністративна дієздатність.

5. Адміністративно-правовий статус фізичної особи.

6. Адміністративно-правовий статус об’єктів публічного управління.

7. Форми адміністративно-правового гарантування прав і свобод фізичних та юридичних осіб.

8. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.

9. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади;

10. Адміністративно-правовий статус Президента України;

11. Адміністративно-правовий статус Кабінету міністрів України.

12. Адміністративно-правовий статус центральних органів виконавчої влади.

13. Адміністративно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.

14. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.

15. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян.

16. Адміністративно-правовий статус суб’єктів господарювання.

 

Тести-тренінги

1. Адміністративно-правовий статус особи складається з:

а) публічних суб’єктивних прав та юридичних обов’язків;

б) обсягу і характеру правосуб’єктності;

в) адміністративної відповідальності;

г) дисциплінарної відповідальності посадових осіб публічної адміністрації;

ґ) усіх перерахованих вище елементів.

2. Адміністративно-правовий статус фізичної особи характеризується:

а) негативним статусом особи, позитивним статусом особи та активним статусом громадянина;

б) тільки позитивним статусом;

в) позитивним і негативним статусом;

г) тільки негативним статусом;

г) тільки активним статусом.

3. Права і свободи громадянина України складаються із:

а) громадянських (особистих);

б) політичних;

в) соціально-економічних;

г) та культурно-духовних;

ґ) усіх зазначених вище прав і свобод.

4. Конституція України до обов’язків громадян України віднесла:

а) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів;

б) незаподіяння шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовування завданих збитків;

в) сплачування кожним податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом;

г) неухильне додержання Конституції України та законів України, непосягання на права і свободи, честь і гідність інших людей;

ґ) усі зазначені вище обов’язки.

5. Національний режим іноземців та осіб без громадянства:

а) це сукупність їх прав і обов’язків на території держави перебування, коли вони мають такі ж права, пільги і переваги, які надаються власним громадянам, з деякими нечисленними законодавчо визначеними винятками;

б) цесукупність їх прав і обов’язків, які встановлено в обсязі як для громадян (підданих) третьої держави, що мають на території держави перебування найсприятливіший статус;

в) передбачає надання громадянам іноземної держави прав, які відрізняються від тих, що передбачені для власних громадян чи іноземців за режимом найбільшого сприяння;

г) повністю прирівнює їх у правах із громадянами;

ґ) надає їм право притулку.

6. За характером компетенції ОВВ поділяються на:

а) органи загальної, галузевої та спеціальної компетенції;

б) галузевої, спеціальної та предметної компетенції;

в) органи загальної, галузевої, спеціальної та предметної компетенції;

г) органи загальної, галузевої, спеціальної, предметної та безпосередньої компетенції;

ґ) органи загальної, галузевої, спеціальної, місцевої та предметної компетенції.

Розкрийте подальше думку:

Суб’єкти адміністративного права – це …;

Індивідуальні суб’єкти адміністративного права – це …;

Колективні суб’єкти адміністративного права – це …;

Адміністративна деліктоздатність – це …;

Виконавча влада – це …;

Орган виконавчої влади – це …;

Компетенція органу виконавчої влади – це …;

Адміністративно-правовий статус приватної фізичної особи – це ….

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки – перевірка виконаного завдання

 

ТЕМА 5: Проблеми тлумачення норм адміністративного права (2 години).

Самостійна робота №5

Методичні вказівки

Україна прямує до соціальної, демократичної та правової держави з громадянським суспільством, отже проблеми тлумачення норм адміністративного права набувають особливого значення.

Провідне місце серед галузей публічного права відіграє адміністративне право України, теоретичні положення якого є базовими для всіх галузей публічного права. Воно складає основу правового регулювання суспільних відносин, які виникають у різноманітних сферах суспільного життя.

Основне завдання сучасного адміністративного права України полягає в тому, щоб на основі конституційно-правових норм виробити систему адміністративно-правового регулювання, реалізація якої публічною адміністрацією має дієво забезпечити публічні права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, нормальне функціонування громадянського суспільства та держави.

Студенти юридичного факультету повинні приділяти достатньо уваги для вивчення даного предмету для того щоб стати висококваліфікованими спеціалістами.

Письмово виконайте в зошитах для самостійної роботи відповіді на вказані питання:

Тести-тренінги

1. Органи спеціальної (функціональної) компетенції забезпечують:

а) реалізацію державної політики в одній чи декількох сферах шляхом надання адміністративних послуг, державного нагляду (контролю), управління об’єктами державної власності, узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції, розробку пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на них Президентом України;

б) управління державними підприємствами, установами;

в) реалізацію державної політики у відповідній галузі;

г) адміністративно-правове регулювання, управління та координацію всіх або більшості підпорядкованих чи підконтрольних їм органів галузевої чи функціональної компетенції;

ґ) державне управління в межах підвідомчої їм території.

2. Акти Кабінету Міністрів України видаються:

а) на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України – у формі постанов і розпорядження,

б) нормативного характеру – у формі постанов, з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань – у формі розпоряджень

в) підписуються Прем’єр-міністром України; якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу КМУ і за цей проект проголосував Прем’єр-міністр України, рішення вважається прийнятим;

г) реєструються у Міністерстві юстиції України;

ґ) у сукупності вимог, висвітлених у пп. а, б, в.

9. До системи центральні органи виконавчої влади України входять:

а) міністерства та центральні органи виконавчої влади України: державні служби, державні інспекції, державні агентства, державна комісія, Пенсійний фонд, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

б) міністерства та центральні органи виконавчої влади України: державні служби, державні агентства, державна комісія, Пенсійний фонд, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

в) міністерства та центральні органи виконавчої влади: державні служби, державні інспекції, державні агентства, державна комісія, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

г) міністерства та центральні органи виконавчої влади: державні служби, державні інспекції, державні агентства, Пенсійний фонд, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

ґ) міністерства та центральні органи виконавчої влади: державні служби, державні інспекції, державні агентства, державна комісія, державні відомства, Пенсійний фонд, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

3. Основними завданнями центральних органів виконавчої влади є:

а) надання адміністративних послуг,

б) здійснення державного нагляду (контролю), управління об’єктами державної власності;

в) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх діяльність;

г) здійснення інших завдань, визначених законами України та покладених на них Президентом України;

ґ) усі перераховані вище завдання.

4. Центральний орган виконавчої влади для виконання покладених на нього завдань має право:

а) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, зокрема на договірній основі, працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади;

б) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

в) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, зокрема урядовими;г) користуватись системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;ґ) використовувати усі перераховані вище права. 5. Відповідно до теорії адміністративного права державне агентство – це:

а) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики шляхом надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам в одній чи декількох сферах адміністративно-правового регулювання;

б) центральний посередницький (між відповідним міністерством і об’єктами державного управління) орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики шляхом реалізації управлінських функцій у сфері використання державного майна та надання адміністративних послуг у відповідній сфері адміністративно-правового регулювання;

в) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики шляхом здійснення нагляду (контролю) за дотриманням і виконанням законодавства різними об’єктами публічного управління у відповідній сфері адміністративно-правового регулювання;

г) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики шляхом надання сервісних послуг фізичним і юридичним особам в одній сфері адміністративно-правового регулювання;

ґ) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує застосування засобів адміністративного примусу.

6. Порядок і процедура ухвалення адміністративних актів радами народних депутатів:

а) адміністративні акти (нормативно-правові та індивідуальні акти) ухвалюються радою у формі рішень;

б) адміністративні акти такої форми ухвалюють і виконавчі комітети рад;

в) рішення ради ухвалюють на її пленарному засіданні після обговорення більшістю голосів депутатів від загального складу ради;

г) рішення ради нормативно-правового характеру набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк уведення цих рішень у дію;

ґ) визначається відповідно до всіх зазначених вище положень.

7. Чому громадська організація може виступати як суб’єкт публічної адміністрації?

а) бо законодавством України об’єднанням громадян можуть делегуватись деякі державні владні повноваження;

б) бо спеціальні громадські організації можуть вживати заходи до припинення адміністративних правопорушень;

в) бо члени громадських організацій мають право проводити індивідуально-профілактичну роботу з особами, схильними до вчинення адміністративних правопорушень;

г) бо вони можуть надавати допомогу у попередженні правопорушень;

ґ) бо громадські організації можуть здійснювати всі перераховані вище повноваження.

8. До загальних адміністративних обов’язків суб’єктів господарю­вання належать:

а) своєчасна та у повному обсязі сплата податків та інших публічних обов’язкових соціальних платежів;

б) отримання ліцензії для здійснення тих видів господарської діяльності, щодо яких законодавство передбачає необхідність отримання спеціальних дозволу, отримання в передбачених законом випадках патенту для здійснення окремих видів підприємницької діяльності;

в) дотримання вимог антимонопольного конкурентного законодавства; ведення бухгалтерського обліку і звітності;

г) забезпечення безпеки виробництва (екологічної, пожежної, радіаційної, санітарно-епідеміологічної, щодо охорони праці тощо);

ґ) усі перераховані вище обов’язки.

 

Завдання на перерахування:

- права і свобод громадянин в Україні – …;

- права і свободи іноземців та осіб без громадянства в Україні – …;

- правова природа адміністративно-правових повноважень публічної адміністрації – …;

- класифікація органів виконавчої влади – …;

- повноваження Президента України у сфері забезпечення конституційних прав і свобод громадян та внутрішнього державного управління – …;

- основні функції Ради національної безпеки і оборони України – …;

- основні повноваження Кабінету Міністрів України як вищого органу виконавчої влади – …;

- основні функції міністерства – …;

- основні функції державної служби – …;

- основні функції державної агенції – …;

- основні функції державної інспекції – …;

- основні функції місцевих державних адміністрацій – …;

- основні функції органів місцевого самоврядування у сфері внутрішнього публічного управління та надання адміністративних послуг – …;

- основні функції громадських організацій стосовно реалізації делегованих державних функцій у сфері внутрішнього публічного управління та надання адміністративних послуг – …;

- основні функції суб’єктів господарювання стосовно реалізації делегованих державних функцій у сфері внутрішнього публічного управління та надання адміністративних послуг – ….

 

Завдання на порівняння:

- суб’єкт адміністративного права та суб’єкт адміністративно-правових відносин;

- адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації та об’єктів публічного управління;

- адміністративно-правовий статус Президента України та Кабінету Міністрів України;

- адміністративно-правовий статус місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

 

Для підготовки завдань користуйтесь, будь-ласка, літературою, що вказана в списку використаних джерел.

 

Форма перевірки – перевірка виконаного завдання