Організація обліку з теми дослідження.

У розділі наводиться коротка характеристика підприємства. Після організаційно-економічної характеристики господарства при висвітленні організації обліку в галузі рослинництва необхідною складовою частиною є аналітичний параграф: “Аналіз виробництва продукції (зерна, цукрових буряків, картоплі, овочів та іншої продукції рослинництва)”.

В цьому розділі аналізується динаміка виробництва продукції за 3 роки, вказуються посівні площі, урожайність, валовий збір.

Потім приступають до аналізу продуктивності праці, собівартості продукції. Ці показники вивчають в динаміці, в порівнянні з даними по району, чи області.

Далі вивчають динаміку рентабельності виробництва тієї чи іншої культури, виявляють фактори, що обумовили зміну показників рентабельності звітного року в порівнянні з показниками попередніх періодів, тобто виявити вплив на зміну рентабельності обсягів виробництва, ціни реалізації і собівартості 1 ц реалізованої продукції. В кінці такого аналізу роблять висновок про рівень ефективності виробництва тієї чи іншої продукції та про можливі резерви покращення стану виробництва.

Щодо аналізу виробництва продукції тваринництва (якщо тема по організації обліку даної галузі) вводять аналогічний параграф, тільки при цьому аналізується виробництво продукції тваринництва (молока, м’яса ВРХ, свинини та інших видів продукції).

Досліджується в натуральних величинах динаміка виробництва того чи іншого виду продукції тваринництва, показують вплив зміни поголів'я і продуктивності на валове виробництво продукції.

Далі, як і в галузі рослинництва, аналізують продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва, з визначенням впливу факторів на зміну цих показників і роблять відповідні висновки.

Щодо аналізу роботи допоміжних виробництв, то особливу увагу приділяють динаміці зміни обсягів виконаних робіт в т/км (вантажний автотранспорт), еталонних гектарах (машинно-тракторний парк).

Потім аналізують основні показники, що характеризують рівень використання роботи цих виробництв.

Особливу увагу приділяють аналізу собівартості одиниці робіт як в цілому, так і по статтям витрат. Роблять висновки по рівню ефективності цих виробництв і вказують шляхи покращення їх роботи (коротко). При аналізі основних засобів доцільним є вивчення таких питань:

- склад, структура і рух основних засобів;

- аналіз фондозабезпеченості, фондоозброєності;

- аналіз показників ефективності використання основних засобів.

При цьому важливо підкреслити співвідношення між основними фондами та іншим капіталом. На основі проведеного аналізу визначають резерви покращення використання основних засобів.

При виконанні магістерської роботи на базі промислових підприємств рекомендується провести аналіз та оцінку фінансового стану (визначення фінансових коефіцієнтів), а також провести аналіз наявності, структури та динаміки предмета дослідження.

У випадку написання магістерської роботи на базі бюджетних установ, банків, страхових компаній тощо автором досліджується фінансовий стан за даними балансу та інших форм фінансової звітності, структура балансу, аналіз виконання кошторису бюджетної установи та інші показники, що характеризують діяльність даних організацій.

Після характеристики та аналізу підприємства в магістерській роботі дипломник повинен висвітлити питання стану організації обліково-аналітичної роботи на підприємстві (форму обліку, розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерії, стан обліку по темі дослідження). По результатам проведеного аналізу встановлюються існуючі на підприємстві особливості і недоліки в організації бухгалтерського обліку окремо по кожному питанню та обґрунтовуються і розробляються конкретні пропозиції по вдосконаленню обліку. Розділ закінчується розробкою облікової політики підприємства.

Аудит теми дослідження.

У розділі важливе місце посідає викладення методів і прийомів дослідження визначених проблем. Розкривається послідовність здійснення аудиторських процедур, а також джерела даних для формування аудиторських доказів. Основне місце повинно бути відведено аналізу стану аудиту (контролю) по темі дослідження з обов’язковим виділенням недоліків.

Автором необхідно дати чіткі, обґрунтовані рекомендації по підвищенню економічної ефективності контрольно – ревізійної роботи та усуненню недоліків які мають місце на підприємстві.

Для цього повинні бути представлені конкретні розрахунки, які підтверджують дієвість даних рекомендацій з урахуванням досвіду інших підприємств. Можуть бути внесені пропозиції по використанню більш раціональних способів і прийомів перевірки, які сприятимуть розкриттю допущених порушень і зловживань. У розділі також можуть бути розроблені заходи щодо профілактики порушень фінансової, трудової та виробничої дисципліни.

Завершується написання розділу висновком, який повинен відображати оцінку одержаних результатів.

Організація інформаційних систем обліку та аудиту.

Існує два варіанта виконання даного розділу.

В випадку, якщо на підприємстві бухгалтерський облік ведеться за допомогою інформаційної системи обліку та аудиту, в магістерській роботи цей розділ іде під нумерацією 2.2. після розділу 2.1. В розділі необхідно відобразити: характеристику загального стану автоматизації бух обліку, який можна представити в вигляді таблиці; інформацію про кількість комп’ютерної техніки, яка використовується в бухгалтерії, програмне забезпечення та інше; загальну характеристику програми, яка використовується.

В випадку, якщо на підприємстві не використовується інформаційна система бухгалтерського обліку та аудиту, розділ має номер четвертий. Будова розділу повинна відповідати таким вимогам: вступ, в якому висвітлюється питання актуальності автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві впровадження на підприємстві інформаційної системи обліку; характеристика нормативно-довідкової інформації, куди входить перелік та формування довідників і нормативної інформації необхідної для роботи бухгалтера; перелік вхідної інформації до якої відноситься інформація, яка вноситься оператором в програму чи передається в електронному вигляді до бази даних; вихідна інформація формується на основі даних занесених у базу даних з первинних документів, ручних проводок і інформації отриманої з інших автоматизованих робочих місць.

Висновки і пропозиції.

В висновках в загальному вигляді відображається сутність дипломної роботи. Він містить стислий виклад актуальності теми, проведеного аналізу організації обліку та аудиту на підприємстві та результатів досліджень по основних питаннях теми, вказуються конкретні пропозиції для впровадження.

Список використаної літератури.

В список повинні бути включені використані при підготовці і написанню магістерської роботи літературні джерела, законодавчі та інші нормативні документи.

Додатки.

В додатки виносять громіздкі таблиці, схеми, первинні і зведені документи, регістри обліку, які пропонуються для впровадження та інші матеріали.

Загальний обсяг магістерської роботи не повинен бути більше 80 сторінок основного тексту.

Послідовність розміщення:

Титульний лист

Завдання на дипломну роботу

Зміст (1–2 стор.)

Вступ (3–5 стор.)

Розділ 1 (20-25 стор.)

Розділ 2 (25-30 стор.)

Розділ 3 (13-15 стор.)

Розділ 4 (8-10 стор.)

Висновки і пропозиції (3-5 стор.)

Список використаної літератури

Додатки (обсяг та перелік встановлюється в залежності від теми магістерської роботи).

Окремі розділи роботи (організація інформаційних систем в обліку та аудиті, охорона праці, екологічна експертиза) виконуються при консультуванні викладачів відповідних кафедр.

5. Вимоги щодо оформлення магістерської роботи

Загальні вимоги

Магістерську роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через полуторний міжрядковий інтервал шрифт Times New Roman.

Обсяг основного тексту магістерської роботи повинен становити 70-75 сторінок основного тексту (не включаючи спеціальних розділів).

Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - 30 мм, правий - 15 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту повинна бути однаковою.

Помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання магістерської роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) друкованим способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок і розміщують, як правило, в додатках.

Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам. Кожну структурну частину магістерської роботи треба починати з нової сторінки.

Всі сторінки зазначених елементів магістерської роботи підлягають нумерації на загальних засадах, окрім додатків.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.»(другий пункт третього підрозділу першого розділу).

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в магістерській роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку.

Ілюстрації

Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

— найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

— порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

— тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

— експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

Рис. 1.24. Схема обліку касових операцій:

1– рух коштів;

2– звірка записів в облікові регістри.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Повторювані слова виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків слова розміщують у заголовку над ним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш.

Формули

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.