ТОП 10:

Результати мікробіологічного дослідження



 

Також нами було проведено мікробіологічне дослідження для сполук 35-45.Для цього ми приготували робочі розчини наших синтезованих сполук в ДМСО з розрахунком 1 мг речовини в 1 мл розчинника (див. рис 9). Безпосередньо виявлення дії робочого розчину на ряд мікроорганізмів проведено на кафедрі мікробіології медичного факультету.

Опис послідовності дослідження:

Метою випробування було визначення антимікробної активності розчинів сполук (I-X) до 9 культур бактерій різних таксономічних груп: грампозитивні – Staphylococcus albus, Staphylococcus aureus АТСС 25923, Sarcina flava, Bacillus subtilis АТСС 6633, Candida albicans ССМ 885 (музейні культури) та грамнегативні (Klebsiella pheumoniae 5056, Klebsiella oxytoca АТСС 13182, Pseudom aeruginosa АТСС 27853) тести мікроорганізмів, а також E. Coli М-17.

Для проведення дослідження були використані методичні вказівки затверджені МОЗ України Наказом № 167 від 05.04.2007 р. «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів».

Згідно методичних вказівок в роботі використовували диско-фузійний метод, який оснований на здатності антибактеріальних препаратів дифундувати з просочених паперових дисків в поживне середовище і пригнічувати ріст мікроорганізмів посіяних на поверхні агару.

Для визначення чутливості диско-фузійним методом використовували поживне середовище Мюллер-Хінтона. Щільне поживне середовище готували відповідно до інструкції виробника, розливали у чашкі Петрі шаром товщиною 4.0±0.5 мм, попередньо виставивши їх на горизонтальну поверхню (це важливо, оскільки розмір та форма зони пригнічення росту залежить від глибини і рівномірності агарового шару). Чашки Петрі залишали при кімнатній температурі для застигання. Перед інокуляцією чашки підсушували у термостаті при 35 ºС з привідкритою кришкою протягом 10-20 хв.

Диски з антибіотиками для визначення чутливості диско-фузійним методом використовували стандартизовані та якісні.

Для приготування бактерійної суспензії з музейних культур використовували стандартний інокулюм, що відповідає 0,5 за стандартом Макфарланда, тобто містить приблизно 1,5·108 мл/см3. Інокулюм (бак суспензія) використовувалась протягом 15 хв з моменту приготування. Для інокуляції чашок з агаром наносили приготовлену бак суспензію на поверхню чашки Петрі з поживним середовищем Мюллер-Хінтона в об’ємі 1-2 см3, рівномірно розподіляючи по поверхні похитуванням, надлишок видаляли пастеркою. Привідкриті чашки підсушували при кімнатній температурі протягом 10-15 хв. Після цього наносили диски на поверхню поживного середовища за допомогою стерильного пінцета. Відстань від диска до краю чашки і між дисками була 15-20 мм. Диски рівномірно контактували з поверхнею агару, для цього ми їх акуратно притискали пінцетом.

Відразу після аплікації дисків чашки Петрі поміщали в термостат догори дном і інкубували при температурі 35ºС протягом 18-24 год.

Облік результатів:

Після інкубації чашки поміщали догори дном на темну матову поверхню так, щоб світло падало на них під кутом 45º. Діаметр зон затримки росту виміряли з точністю до 1 мм, використовуючи для цього лінійку Hi Antibiotic Zone Scale – C виробника Himedia.

При вимірюванні зон затримки росту орієнтувалися на зону повного пригнічення видимого росту.

 

Результати попереднього випробування (мінімально чутлива концентрація) дії сполук (I-X) на окремі бактерії Таблиця 3

  №   Щільне середовище
E. Coli М-17 St.aureus АТСС 25923 B. subtilis АТСС 6633 Cand.albicans ССМ 885
I н/ч н/ч н/ч н/ч
II н/ч н/ч н/ч н/ч
III н/ч н/ч н/ч
IV н/ч н/ч н/ч н/ч
V н/ч н/ч н/ч
VI н/ч н/ч н/ч н/ч
VII н/ч н/ч н/ч н/ч
VIII н/ч
IX н/ч н/ч н/ч
X н/ч н/ч н/ч

Означення: 10 мм – зона затримки росту в мм; н/ч – не чутливий.

Також було визначено чутливість досліджуваних бактерій до антибактеріальних препаратів. Діапазони зон пригнічення росту в мм контрольних штамів мікроорганізмів, які використовувались в роботі представлені в таблиці 4:

  Антибіотики   Щільне середовище
E. Coli М-17 St.aureus АТСС 25923 B. subtilis АТСС 6633 Cand.albicans ССМ 885
Цефатоксим  
Еритроміцин  
Амікацин  
Клемдоміцин  
Лінкоміцин  
Тетрациклін  
Левофлоксацин  
Цефтриаксон  
Левоміцетин      
Офлоксацин  
Азитроміцин  
Пеніцилін    
Ципрофлоксацин  
Рифампіцин    
Нистатин      
Клотримазол      
Інтраканазол      
Флюконазол      

Вивчено дію досліджуваних сполук (I-X) (робоча концентрація) на ряди бактерій, результати якої представлено рисунках 6 та рисунках 7 -9.

Рисунок 6. Приготовлені робочі розчини для мікробіологічного дослідження.

Отримані результати свідчать, що одержані нові селеновмісні гетероциклічні сполуки проявляють антимікробну активність. Зроблений висновок може бути підставою для проведення подальших наукових досліджень з метою більш глибшого вивчення їх дії на різні групи мікроорганізмів з перспективою їх практичного застосування в медичній практиці.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.208.159.25 (0.003 с.)