Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розділово-категоричні міркування
Розділово-категоричне міркування — це міркування, один із засновків якого є диз'юнктивним висловлюванням, а другий засновок і висновок — прості висловлювання або їх заперечення. Розрізняють два основні види (модуси) розділово-категоричних міркувань: ♦ modus tollendo ponens», або «заперечувально-стверджувальний» модус; ♦ «modus ponendo tollens», або «заперечувально-стверджувальний» модус. Modus tollendo ponens, або заперечувалько-стверджувальний модус*. Цьому модусу відповідають 4 схеми побудови розділово-категоричних міркувань. Схема 6. Схема 7. Схема 8. Схема 9. ♦ Цей злочин вчинив Іваненко або Сидоренко. Сидоренко не вчиняв цього злочину. Іваненко вчинив цей злочин. Наведене міркування побудоване за схемою 7. Для того, щоб у розділово-категоричних міркуваннях, які побудовані за «modus tollendo ponens», завжди з істинних засновків отримувати істинний висновок, необхідно додержуватися правила: у диз'юнктивному засновку повинні бути перераховані всі можливі альтернативи. ♦ Розглянемо таке міркування. Угоди можуть бути двосторонніми або багатосторонніми. Здійснена угода не є двосторонньою. Здійснена угода є багатосторонньою. У цьому прикладі отриманий висновок може виявитися як істин ним, так і хибним, тому що в диз'юнктивному засновку перераховані не всі альтернативи (угода може бути й односторонньою: для її здійснення достатньо волі однієї особи — видача доручення, складання заповіту, відмова від спадщини тощо). Modus ponendo tollens», або «заперєчувально-стверджувальний модус». Цьому модусу відповідають 2 схеми побудови розділово-категоричних міркувань.
Схема 10. Схема 11. ♦ Цей злочин вчинений шляхом дії або шляхом бездіяльності. Цей злочин вчинений шляхом дії. Цей злочин не вчинений шляхом бездіяльності. Наведене міркування побудоване за схемою 10. Зверніть увагу на те, що у «modus tollendo ponens» завжди у розділовому засновку використовується логічний сполучник «строга (сильна) диз'юнкція». Якщо замінити у схемах цього модусу строгу (сильну) диз'юнкцію на нестрогу (слабку) диз'юнкцію, то отри мані схеми не будуть схемами правильних міркувань. Схема 12.
Схема 13. Ці схеми не є схемами дедуктивних міркувань. Умовно-розділові міркування Умовно-розділове міркування — це міркування, один із засновків якого є диз'юнктивним висловлюванням, а інші засновки — імплікативними висловлюваннями.
Розрізняють різні види умовно-розділових міркувань. Так, за кількістю альтернатив у диз'юнктивному засновку умов но-розділові міркування поділяються на: ♦ дилеми (дві альтернативи); ♦ трилеми (три альтернативи); ♦ полілеми (чотири і більше альтернатив). На практиці найчастіше за все застосовують дилеми. Дилеми можна поділити за двома основами: ♦ за характером висновку; ♦ за складом висновку. За характером висновку усі дилеми поділяються на: ♦ конструктивні; ♦ деструктивні. Конструктивна дилема — це дилема, у висновку якої щось стверджується. Деструктивна дилема — це дилема, у висновку якої щось заперечується. За складом висновку усі дилеми поділяються на: ♦ прості; ♦ складні. Проста дилема — це дилема, висновок якої є простим висловлюванням або його запереченням. Складна дилема — це дилема, висновок якої є складним (диз'юнктивним) висловлюванням. На підставі цього поділу у логіці наводиться об'єднана класифікація умовно-розділових міркувань (дилем). Відповідно до неї вони поділяються на такі види: ♦ прості конструктивні дилеми; ♦ складні конструктивні дилеми; ♦ прості деструктивні дилеми; ♦ складні деструктивні дилеми.
. Прості конструктивні дилеми.
Схема 14. ♦ Якщо обвинувачений винний у явно незаконному арешті, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 371 КК України. Якщо він винний у явно незаконному затриманні, то він підлягає кримінальній відповідальності за цією ж статтею. Обвинувачений винний або в явно незаконному арешті, або в явно незаконному затриманні. Обвинувачений підлягає кримінальній відповідальності за ст. 371 КК України.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 351; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.190.167 (0.049 с.) |