Основи організації інженерного забезпечення. Інженерне майно

Основи організації інженерного забезпечення

Інженерне забезпечення організовується та здійснюється з метою створення підрозділам необхідних умов для своєчасного та потайного їх висування, розгор­тання та маневру, підвищення захисту особового складу, озброєння та техніки від усіх засобів ураження, а також для того, щоб завдати противнику втрат та утруднити його дії.

1.1.1Завдання інженерного забезпечення (слайд 6)

Інженерне забезпечення в батальйоні (роті) включає:

- інженерну розвідку противника, місцевості та об'єктів;

- фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів;

- здійснення інженер­них заходів щодо маскування та захисту від високоточ­ної зброї;

- влаштування інженерних загороджень;

- про­роблювання проходів у загородженнях, зруйнуваннях та влаштування переходів через перешкоди;

- обладнан­ня і утримування переправ;

- добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання.

1.1.2Зміст вказівок командира батальйону (роти) щодо інженерного забезпечення (слайд 7)

Під час організації інженерного забезпечення командир батальйону (роти), як правило, вказує:

- ха­рактер, черговість та терміни фортифікаційного обладнання та маскування опорних пунктів (позицій) або ра­йонів розташування підрозділів;

- основні напрямки, які необхідно прикрити загородженнями, які об'єкти зруй­нувати (підготувати до зруйнування), способи і час вико­нання цих завдань;

- кількість, місця, час і способи про­роблювання проходів в загородженнях, порядок їх позначення, утримування та пропуску по них підрозділів;

- порядок подолання підрозділами важкопрохідних ділянок місцевості;

- місця, види та час готовності переправ через водну перешкоду;

- сили і засоби, які залучаються для виконання завдань інженерного забезпечення;

- порядок використання приданих підрозділів інженер­них військ (інженерної техніки).

Зміст основних заходів інженерного забезпечення у підрозділі

1.1.3.1 Фортифікаційне обладнання (слайд 8)

Фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів здійсню­ється з метою захисту особового складу, озброєння і тех­ніки від усіх засобів ураження противника.

Воно ведеться силами самих підрозділів з максимальним вико­ристанням засобів механізації, застосуванням зарядів вибухових речовин, місцевих матеріалів, конструкцій та споруджень промислового виготовлення, а також з ура­хуванням захисних властивостей місцевості.

Черговість та терміни фортифікаційного обладнання опорних пунк­тів (позицій) або районів розташування підрозділів визначаються з урахуванням забезпечення їхньої по­стійної готовності до ведення бою та нарощування за­хисту особового складу, озброєння та техніки від усіх засобів ураження.

Заходи щодо маскування та захисту від високоточної зброї противника

Здійснення інженерних заходів щодо маскування та захисту від високоточної зброї (слайд 9) противника полягає у:

- своєчасному та вмілому застосуванні табельних маску­вальних комплектів та покрить;

- маскувальному фарбу­ванні озброєння та техніки під фон навколишньої місцевості;

- влаштуванні приховуючих масок із місцевих матеріалів, макетів, фальшивих теплових цілей (пасток), фальшивих споруджень, опорних пунктів та ін­ших об'єктів.

Над тепловипромінюючими поверхнями броньованої техніки при необхідності додатково можуть установлюватися перекриття, теплорозтрощуючі екрани та козирки.

Всі заходи здійснюються у поєднанні з макси­мальним використанням маскуючих властивостей місце­вості.

1.1.3.3 Інженерні загородження (слайд 10)

Інженерні загородження влаштовуються в усіх видах бою з метою завдати втрат противнику, затрима­ти просування та сковування його маневру.

Загороджен­нями прикриваються, як правило, опорні пункти, стики та проміжки між підрозділами та їхні відкриті фланги. Для цього встановлюються протитанкові та протипіхот­ні мінні поля, групи мін та окремі міни, підготовляють­ся до зруйнування об'єкти, влаштовуються дротяні ого­рожі та сітки, рогатки та інші невибухові загородження.

Інженерні загородження влаштовуються підрозділа­ми батальйону (роти) і приданими підрозділами інженерних військ.

1.1.3.4 Пророблювання проходів (переходів) (слайд 11)

Пророблювання проходів у загородженнях, зруй­нуваннях та влаштування переходів через перешкоди здійснюються силами батальйону (роти), приданими під­розділами інженерних військ з використанням навісного (вбудованого) обладнання бойової та інженерної техніки, зарядів вибухових речовин та місцевих матеріалів.

Дистанційно встановлені мінні поля обходяться по розвіданих напрямках, а при неможливості долаються з використанням мінних тралів, по проходах, які пророб­лені групами розгородження (розмінування) батальйо­нів (рот).

Група розгородження в батальйоні створюється із приданих підрозділів інженерних військ і при необхід­ності посилюється загальновійськовим підрозділом.

Група розмінування в роті призначається із числа підготовлених для цього відділень (екіпажів). Вона за­безпечується возимим комплектом розмінування і під­ривними зарядами.

1.1.3.5 Обладнання та утримування переправ (слайд 12)

Обладнання та утримування переправ на штат­ній плаваючій бойовій техніці, вбрід і танків під водою включають:

- визначення та позначення напрямків (діля­нок) переправ та напрямків (маршрутів) виходу до них;

- влаштування спусків у воду та виїздів із води;

- маску­вання та охорону переправ, комендантську службу на них;

- пророблювання проходів у загородженнях на бере­гах та у воді.

Під, час дій у передовому загоні, авангарді або у на­прямку головного удару бригади (полку) обладнання та утримання переправ батальйон, як правило, здійснює своїми силами та приданими підрозділами інженерних військ.

Діючи у складі головних сил, підрозділи форсу­ють водну перешкоду, як правило, на штатній плаваючій бойовій техніці і по переправах, обладнаних силами і засобами старшого командира (слайд 13).

Добування, очищення води та обладнання пункту водопостачання

Добування, очищення води та обладнання пункту водопостачання здійснюється, як правило, в батальйоні своїми силами з використанням табельних засобів по­льового водопостачання. При відсутності місцевих дже­рел води, а також на маловодній місцевості водопоста­чання організовується силами і засобами старшого командира.

Інженерне майно

Для інженерних робіт, що виконуються вручну, війська забезпечуються шанцевим, майстерним і іншими інструментами.

До шанцевого інструмента (рис. 1.1, слайд 14) відносяться:

- велика саперна лопата;

- сокира теслярна;

- лопата піхотна (мала);

- киркомотига;

- лом;

- пилка поперечна;

- шнур трасирувальний.

Крім шанцевого інструмента війська використовують ножиці для різання колючого дроту (рис 1.2), а також комплекти теслярно-столярного і ковальсько-слюсарного інструмента, що використо-вуються для підгонки і виготовлення дерев'яних і металевих виробів.

Інструмент повинен бути міцно посаджений на держаки (топорища) і добре заточений і заправлений. Киркомотиги і ломи заправляються ковальським способом.

Після роботи інструмент необхідно очистити від землі, бруду, пилу, іржі, усунути дрібні несправності і досуха протерти. Піхотні лопати, не мастячи, вкладаються в чохли, інший інструмент злегка мастять і укладають в ящики або здають в спеціальні сховища. У холодний час року протирати і мастити інструмент треба після того, як відпотіє в теплому приміщенні або висохне біля багаття.

1.2.1 Лопати

Лопати заточуються на ручних (механічних) жорнах, електрозаточувальних верстатах і за допомогою напилків. У саперних лопатах заточують нижнє ребро з передньої (угнутої) сторони, ширина фаски 6…8 мм. У піхотних лопатах (рис. 1.3) заточують нижні і бічні ребра з передньої сторони, ширина фаски 3…5 мм.

Сокири

Лезо сокири спочатку грубо заточують на ручному жорні або електрозагострюючому верстаті з обох сторін. Ширина фасок, що заточуються – 10…15 мм, кут заточування – 23°. Нижню частину леза зрізують на 1 мм. Потім проводять правку леза на бруску і остаточне доведення на осельку. При доведенні і правці проводять загострення леза з обох сторін на ширину фасок 1…2 мм. Для перерубування дроту лезо сокири притупляють напилком або бруском до товщини 1,25 мм.

1.2.3 Пилки

При догляді за пилками проводять правку, розводку і заточування зуб’ів. Правка пилки полягає у виправленні погнутості полотна і зуб’ів. Пилку правлять дерев'яним молотком на дерев'яній прокладці. Розводку зуб’ів пилок виробляють універсальними (рис. 1.4) або звичайними розводками Універсальна розводка дозволяє робити точно розводку зуб’ів на подвійну товщину полотна пилки. При роботі із звичайною розводкою зуб’я пилки відгинають на око. Після виправлення і розводки зуб’я пилки заточують тригранним напилком, зрізуючи на зубі фаску під кутом 55°. Пилку можна точити на руках або затиснувши в лещата (слайд 15).