Національний університет «юридична академія україни»

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ»

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ВІЙСЬКОВО-ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

Кафедра загальновійськових та правових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри загальновійськових та

правових дисциплін

полковник С.Ю.Поляков

«_____» ___________________ 20­____р.

 

Навчальна дисципліна: ТАКТИКА

ЛЕКЦІЯ № 14

Блок змістових модулів 4 «Всебічне забезпечення підрозділів в основних видах бойових дій»

Змістовий модуль 4.1 «Забезпечення бойових дій підрозділів»

Заняття 4.1.3 «Інженерне забезпечення бойових дій»

 

Харків

Тема: «Інженерне забезпечення бойових дій»

Навчальний потік: 5 курс факультету

Час: 80 хв.

Місце: лекційна аудиторія

Навчальні та виховні цiлi:

Вивчити:

- основи організації інженерного забезпечення в підрозділі;

- інженерне майно, що застосовується в підрозділі;

- параметри окопів, польових і житлових споруд, порядок їх зведення та маскування;

- види мінно-вибухових загороджень, способи їх установки, види та характеристики мін.

Виховувати:

- широкий оперативно-тактичний кругозір;

- зацікавленість щодо вивчення навчальної дисципліни.

Навчальні питання і розрахунок часу (слайд 2)

№ з/п	Зміст занять, навчальні питання	Час
І	Вступна частина
ІІ	Основна частина
1.Основи організації інженерного забезпечення. Інженерне майно.	20
2.Устрій окопів. Польові і житлові споруди. Зведення польових споруд із місцевих матеріалів.	25
3.Маскування фортифікаційних споруд.	10
4.Мінно-вибухові загородження. Тактико-технічні характеристики мін та способи їх застосування.	15
ІІІ	Заключна частина.

 

Література:

1. Бойовий статут Сухопутних військ: Частина ІІІ. Взвод, відділення, танк. — Київ: видавництво «Варта», 1996. — 235 с.;

2. Бойовий статут Сухопутних військ: Частина ІІ. Батальйон, рота. — Київ: видавництво «Варта», 1998. — 264 с.;

3. Меримский В.А. Тактическая подготовка мотострелковых и танковых подразделений. – М.: Воениздат, 1987;

4. Войсковые фортификационные сооружения. – М.: Воениздат, 1984, – 720 с.;

5. Попов О.М., Моргунов О.М., Поляков С.Ю. Тактична підготовка: Навчальний посібник. — Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004, — 215 с.;

Методика викладання лекції

Дана лекція є лекцією інформаційного типу. Вона повинна починатися з короткого вступу, у якому до аудиторії доводиться тема лекції, її значення у системі підготовки військового фахівця, цільова настанова і план лекції. Також необхідно дати стислу характеристику навчальної літератури, яка рекомендується.

В основній частині лекції, при розгляданні кожного питання, доцільно формулювати проблему, яка розглядається, встановлювати її зв’язок із майбутньою діяльністю військового фахівця.

Розкриття питань лекції, як і її загального змісту, здійснюється шляхом раціонального поєднання методів індукції і дедукції, прийомів викладання від часткового до загального. Лекція повинна формувати у тих, хто навчається, здатності до абстрактного мислення.

Лекція повинна закінчитися формулюванням стислих висновків з матеріалу, який розглядався, викладенням рекомендацій для самостійної роботи, якщо вони не були дані раніше у ході лекції, та відповідями викладача на питання студентів.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

ВСТУП....................................................................................................................................................................................................... 5

1. Основи організації інженерного забезпечення. Інженерне майно............................................................................... 6

1.1 Основи організації інженерного забезпечення........................................................................................................... 6

1.1.1 Завдання інженерного забезпечення....................................................................................................................... 6

1.1.2 Зміст вказівок командира батальйону (роти) щодо інженерного забезпечення........................................ 6

1.1.3 Зміст основних заходів інженерного забезпечення у підрозділі...................................................................... 6

1.1.3.1 Фортифікаційне обладнання........................................................................................................................... 6

1.1.3.2 Заходи щодо маскування та захисту від високоточної зброї противника....................................... 7

1.1.3.3 Інженерні загородження................................................................................................................................... 7

1.1.3.4 Пророблювання проходів (переходів)........................................................................................................... 7

1.1.3.5 Обладнання та утримування переправ......................................................................................................... 7

1.1.3.6 Добування, очищення води та обладнання пункту водопостачання.................................................... 8

1.2.1 Лопати.............................................................................................................................................................................. 9

1.2.2 Сокири.............................................................................................................................................................................. 9

1.2.3 Пилки................................................................................................................................................................................ 9

2. Устрій окопів. Польові і житлові споруди. Зведення польових споруд із місцевих матеріалів....................... 9

2.1 Устрій окопів........................................................................................................................................................................ 9

2.1.1 Окопи для особового складу.............................................................................................................................. 10

2.1.1.1 Одиночні окопи................................................................................................................................................. 10

2.1.1.2 Парні окопи........................................................................................................................................................ 11

2.1.1.3 Траншеї і ходи сполучення........................................................................................................................... 12

2.1.1.4 Окоп на відділення........................................................................................................................................... 14

а). Влаштування окопу на відділення вручну........................................................................................................... 14

б). Влаштування окопу відділення на ділянці траншеї, яка відрита землерийною машиною........................... 15

2.1.2 Окопи для бойових машин піхоти і бронетранспортерів........................................................................... 16

а). Окоп для бойової машини піхоти з круговим обстрілом................................................................................. 17

б). Окоп для бронетранспортера............................................................................................................................ 17

2.2 Польові і житлові споруди............................................................................................................................................ 17

2.2.1 Споруди для спостереження й управління вогнем....................................................................................... 17

2.1.2.1 Загальні положення......................................................................................................................................... 17

2.1.2.2 Споруди для КСП командира взводу (роти)............................................................................................ 18

2.1.2.3 Споруда відкритого типу для КСП командира батальйону................................................................ 18

2.2.2 Польові споруди для захисту особового складу......................................................................................... 19

2.2.2.1 Загальні положення......................................................................................................................................... 19

2.2.2.2 Щілини і бліндажі............................................................................................................................................. 20

а). Щілини................................................................................................................................................................... 20

б). Бліндажі................................................................................................................................................................ 20

2.2.3 Польові житлові споруди похідні...................................................................................................................... 22

2.2.3.1 Комплект солдатського плаща-намету..................................................................................................... 22

2.2.3.2 Похідний намет на 1 людину........................................................................................................................ 22

2.2.3.3 Похідний намет на 6 людин.......................................................................................................................... 22

2.2.3.4 Похідний намет на 6 людин над котлованом........................................................................................... 23

2.2.3.5 Комплект зимовий похідного намету на 6 людин................................................................................... 23

2.2.3.6 Комплект намету табірний місткістю 10 людини................................................................................... 23

2.2.4 Зведення польових споруд з місцевих матеріалів........................................................................................ 24

2.2.4.1 Заслони............................................................................................................................................................... 24

2.2.4.2 Курені.................................................................................................................................................................. 24

2.2.4.3 Землянки............................................................................................................................................................. 25

2.2.4.4 Польове відхоже місце.................................................................................................................................... 25

3. Маскування фортифікаційних споруд................................................................................................................................. 26

3.1 Способи маскування....................................................................................................................................................... 26

3.1.1 Приховування......................................................................................................................................................... 26

3.1.2 Імітація...................................................................................................................................................................... 26

3.1.3 Демонстративні дії................................................................................................................................................ 26

3.1.4 Дезінформація......................................................................................................................................................... 26

3.2 Вимоги до маскування.................................................................................................................................................... 26

3.3 Табельні засоби маскування......................................................................................................................................... 27

3.3.1 Маскувальний комбінезон.................................................................................................................................. 27

3.3.2 Маскувальний костюм......................................................................................................................................... 27

3.3.3 Маскувальні комплекти тканинні (бавовняні)............................................................................................... 27

3.4 Маскування фортифікаційних споруд........................................................................................................................ 28

3.4.1 Приховування фортифікаційних споруд в ході їх зведення....................................................................... 28

3.4.2 Приховання місцеположення і призначення споруд................................................................................... 29

3.4.3 Маскування окопів для техніки......................................................................................................................... 29

3.4.4 Імітація...................................................................................................................................................................... 30

4. Мінно-вибухові загородження. Тактико-технічні характеристики мін та способи їх застосування.......... 30

4.1 Установка мінних полів.................................................................................................................................................. 30

4.1.1 Міри безпеки при поводженні з мінами........................................................................................................... 30

4.1.2 Способи установки мінних полів...................................................................................................................... 31

4.1.2.1 Способи установки протитанкових мінних полів.................................................................................. 31

а). Установка протитанкового мінного поля вручну способом стройового розрахунку.................................. 31

б). Установка протитанкового мінного поля за допомогою мінного загороджувача..................................... 32

4.1.2.2 Установка протипіхотних мінних полів.................................................................................................... 32

4.2 Тактико-технічні характеристики мін........................................................................................................................ 34

ЗАКІНЧЕННЯ....................................................................................................................................................................................... 35

 

ВСТУП

Військово-інженерна справа охоплює теорію і практику організації і виконання військами різних військово-інженерних задач, в тому числі і по інженерному забезпеченню бою. Без твердих знань основ військово-інженерної справи не можна розраховувати на досягнення успіху в сучасному бою (слайд 3).

Інженерне забезпечення організується і здійснюється з метою створення частинам і підрозділам необхідних умов для своєчасного і потайного їх висунення, розгортання, маневру і успішного виконання бойових задач, підвищення захисту особового складу і бойової техніки від всіх сучасних засобів ураження, а також для нанесення втрат противнику і ускладнення його дій (слайд 4).

Підрозділи родів військ, спеціальних військ і тилу, виконуючи задачі інженерного забезпечення повинні уміти:

- правильно використати захисні властивості місцевості при пересуванні, виборі позицій і зведенні споруджень на цих позиціях;

- здійснювати фортифікаційне обладнання і маскування районів і позицій, що займаються (швидко проводити самообкопування, будувати відкриті та закриті споруди для ведення вогню і спостереження. укриття для особового складу і бойової техніки, використовувати маскуючі властивості місцевості, встановлювати маски з підручних матеріалів і табельних засобів, проводити маскувальне фарбування бойової техніки, виготовляти найпростіші хибні макети і споруди);

- влаштовувати мінно-вибухові і інші загородження для прикриття своїх позицій (районів) і долати загородження противника;

- прокладати колонні шляхи, долати природні загородження і проводити ремонт доріг;

- форсувати водні перешкоди убрід, під водою, на місцевих засобах і на плаваючій бойовій техніці, переправлятися на десантних і паромних переправних засобах та по мостах;

- підривати бойову техніку, озброєння і інші об'єкти;

- добувати і очищати воду з використанням табельних засобів;

- зводити польові житлові і господарські споруди;

- заготовлювати матеріали для інженерних робіт;

- вести боротьбу з пожежами.

Для виконання перелічених задач підрозділи повинні уміло використати штабну інженерну техніку, інженерні боєприпаси, збірні конструкції інженерних споруд і місцеві будівельні матеріали, засоби маскування, видобутку і очищена води, шанцевий інструмент і інше інженерне майно (слайд 5). Інженерні роботи повинні починатися негайно з прибуттям частин, підрозділів в призначені райони і виконуватися потайно, з повним напруженням сил, у послідовності, яка забезпечила б постійну готовність військ до ведення бою.

Рухливість і маневреність військ, що зросли, а також наявність засобів масового ураження, зобов'язує війська виконувати інженерні роботи в обмежені терміни, вимагають високий рівень інженерної підготовки всіх родів військ. Офіцери, сержанти і солдати повинні добре знати військово-інженерну справу і мати навички щодо виконання інженерних робіт в різних умовах бойової обстановки, в будь-яку погоду, в будь-який час року і діб.

Інженерне майно

Для інженерних робіт, що виконуються вручну, війська забезпечуються шанцевим, майстерним і іншими інструментами.

До шанцевого інструмента (рис. 1.1, слайд 14) відносяться:

- велика саперна лопата;

- сокира теслярна;

- лопата піхотна (мала);

- киркомотига;

- лом;

- пилка поперечна;

- шнур трасирувальний.

Крім шанцевого інструмента війська використовують ножиці для різання колючого дроту (рис 1.2), а також комплекти теслярно-столярного і ковальсько-слюсарного інструмента, що використо-вуються для підгонки і виготовлення дерев'яних і металевих виробів.

Інструмент повинен бути міцно посаджений на держаки (топорища) і добре заточений і заправлений. Киркомотиги і ломи заправляються ковальським способом.

Після роботи інструмент необхідно очистити від землі, бруду, пилу, іржі, усунути дрібні несправності і досуха протерти. Піхотні лопати, не мастячи, вкладаються в чохли, інший інструмент злегка мастять і укладають в ящики або здають в спеціальні сховища. У холодний час року протирати і мастити інструмент треба після того, як відпотіє в теплому приміщенні або висохне біля багаття.

1.2.1 Лопати

Лопати заточуються на ручних (механічних) жорнах, електрозаточувальних верстатах і за допомогою напилків. У саперних лопатах заточують нижнє ребро з передньої (угнутої) сторони, ширина фаски 6…8 мм. У піхотних лопатах (рис. 1.3) заточують нижні і бічні ребра з передньої сторони, ширина фаски 3…5 мм.

Сокири

Лезо сокири спочатку грубо заточують на ручному жорні або електрозагострюючому верстаті з обох сторін. Ширина фасок, що заточуються – 10…15 мм, кут заточування – 23°. Нижню частину леза зрізують на 1 мм. Потім проводять правку леза на бруску і остаточне доведення на осельку. При доведенні і правці проводять загострення леза з обох сторін на ширину фасок 1…2 мм. Для перерубування дроту лезо сокири притупляють напилком або бруском до товщини 1,25 мм.

1.2.3 Пилки

При догляді за пилками проводять правку, розводку і заточування зуб’ів. Правка пилки полягає у виправленні погнутості полотна і зуб’ів. Пилку правлять дерев'яним молотком на дерев'яній прокладці. Розводку зуб’ів пилок виробляють універсальними (рис. 1.4) або звичайними розводками Універсальна розводка дозволяє робити точно розводку зуб’ів на подвійну товщину полотна пилки. При роботі із звичайною розводкою зуб’я пилки відгинають на око. Після виправлення і розводки зуб’я пилки заточують тригранним напилком, зрізуючи на зубі фаску під кутом 55°. Пилку можна точити на руках або затиснувши в лещата (слайд 15).

 

Окопи для особового складу

2.1.1.1 Одиночні окопи (слайд 17)

Перед самообкопуванням кожний солдат приміряється до місцевості, розташовуючись так, щоб був хороший огляд і обстріл в заданому секторі і щоб він сам був менш помітний противнику. Потім солдат відриває одиночний окоп для стрільби лежачи (рис. 2.1) і усуває місцеві предмети (кущі, високу траву, купину і т.п.), якщо вони заважають огляду і обстрілу.

Одиночний окоп для стрільби з автомата (кулемета) влаштовують спочатку для стрільби лежачи. На влаштування кожного окопу піхотною лопатою потрібно 0,5 люд.-год.

Одиночний окоп для стрільби лежачи під впливом вогню противника відривають так:

- солдат, лежачи на вибраному місці, кладе автомат праворуч від себе на відстань довгастої руки;

- повернувшись на лівий бік, він витягує лівою рукою лопату з чохла, обхоплює її держак двома руками і ударами на себе підрізує дерен або верхній ущільнений шар землі, визначаючи спереду межі виїмки;

- після цього ударами від себе він відвертає дерен, кладе його спереду і приступає до уривку.

- лопату потрібно врізати в землю не прямовисно, а під кутом;

- тонке коріння перерубувати гострим краєм лопати;

- для утворення бруствера дерен і землю викидати уперед у бік противника, залишаючи між краєм виїмки і бруствером невеликий майданчик, званий бермою, шириною 30…40 см (окоп для ведення флангового вогню повинен мати бруствер висотою 30 см з боку противника на всю довжину окопу);

- голову тримати ближче до землі, не припиняючи спостереження за противником;

- коли в передній частині окопу буде досягнута необхідна глибина, відсунувшись назад, продовжити його відриву до необхідної довжини, щоб укрити тулуб і ноги;

- по закінченні відривання бруствер розрівняти лопатою і замаскувати під вид і колір місцевості місцевим матеріалом: травою, гілками, орною землею.

У подальшому окоп для стрільби з автомата лежачи заглиблюють для стрільби з коліна до 60 см (рис. 2.3), а для стрільби стоячи - до 110 см (рис. 2.4, слайд 18). На влаштування окопу для стрільби стоячи піхотною лопатою потрібно 2,5 люд.-год., саперною лопатою – 1,5 люд.-год..

При відриві окопів ґрунт викидають уперед і в сторони, утворюючи бруствер, що захищає стрільця від фронтального і флангового вогню стрілецької зброї та сколків снарядів (товщину брустверів роблять, виходячи із захисних властивостей матеріалів). Бійниці для стрільби влаштовують з сектором обстрілу не більше за 60°. Нішу для боєприпасів обладнують у бічній крутості окопу.

Конфігурація окопу та його розміри залежуть від озброєння солдата і приведені в Бойовому статуті, частина ІІІ, додаток 19, а також в керивництвах за інженерною службою (наприклад, в [4].

Парні окопи

Парні окопи влаштовуються у випадках, коли виникає потрібність вести вогонь двома солдатами одночасно (або одним солдатом, за необхідністю) у двох напрямках, наприклад, у бік фронту і у бік флангу позиції відділення. У парному окопі влаштовуються дві бійниці (рис. 2.5) і дві ніші для боєприпасів.

Конфігурація окопу та його розміри залежуть від озброєння солдат, що його займають. При наявністі часу і матеріалів окоп доповнюється перекритою нішою для захісту особового складу від куль і сколків снарядів під час авіаційних ударів і обстрілу позиції відділення противником, а також для його відпочинку і укриття від негоди в перервах бою.

Траншеї і ходи сполучення

Траншея призначаються для ведення вогню, спостереження, прихованого розташування підрозділу та маневру у ході бою. Вона обладнується бійницями, чарунками для стрільців, майданчиками для кулеметів і чарунками для інших вогневих засобів, а також схованками для особового складу.

Траншеї (ходи сполучення) відривають вручну або землерийними машинами (слайд 19). При відриванні вручну вони влаштовуються ломаного накреслення в плані із протяжністю прямолінійних ділянок 40...50 м.

Траншеї основного профілю (рис. 2.6-а, слайд 20) глибиною 110 см дозволяють ведення вогню із стрілецької зброї стоячи на дні рову.

На окремих ділянках при наявністі часу траншею поглиблюють до повного профілю (рис. 2.6-б) – 150 см.

Землерийні машини можуть застосовуватися для відривання траншей в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником. Профілі траншей (ходів сполучення), що відриваються різними землерийними машинами (рис. 2.6), залежать від конструкції робочого органу машини.

Траншеї розташовуються на передніх і зворотніх схилах висот у залежністі від бойового завдання підрозділу й умов місцевості. Розташування траншей повинне забезпечувати огляд й обстріл місцевості перед ними на відстань не менше 400 м.

На передньому схилі зручнішим місцем для розташування траншеї є бойовий гребень. При розташуванні траншеї у підгрунтя схилу забезпечуються задовільні умови ведення вогню, але погіршується сполучення з тилом. При розташуванні траншеї в районі топографічного гребню погіршуються умови обстрілу підступів із-за наявності дулянок місцевості, о не прострілюються.

На зворотньому схилі траншеї слід відривати на віддаленні 200...300 м від топографічного гребню.

Ділянки траншей і ходів сполучення на основних позиціях підрозділів, які відриті у слабких і нестійких грунтах, слід влаштовувати з одягом крутостей із жердин і дерну (рис.2.8, слайд 21).

Ходи сполучення улаштовуються для укритого переміщення особового складу і маневру усередині опорних пунктів, а також для сполучення з тилом.

Для захисту траншей і ходів сполучення від заповнення водою улаштовуються нагорні водовідвідні канави, водозбірні і водопоглимлюючі колодязі. Водовідвідна канава відривається на схилі на 5...10 м вище траншеї. Винутий грунт укладається валикім за нижнім краєм канави. Вода із канави відводиться на більш низькі ділянки місцевості. Водозбірні (водопоглимлюючі) колодязі улаштовуються в найнизьких точках дна траншеї.

Окоп на відділення

Окоп на відділення розташовується на місцевості за можливістю таким чином, щоб він не спостерегався противником і одночасно забезпечував можливість ведення дійсного вогню на всіх підступах перед позицією відділення і на флангах, на підходах до загороджень і перешкод можливість спостереження за ними.

а). Влаштування окопу на відділення вручну

Влаштування окопу на відділення починається з відривання одиночних окопів (рис. 2.9, слайд 22), які потім поглублюються (рис. 2.10, слайд 23) і з’єднуються траншеєю (рис. 2.11).

Надалі (рис. 2.12, слайд 24) окоп на відділення поглиблюється до 1,1 м, в ньому влаштовуються бійниці, перекриті щілини (бліндажі) і ніші для боєприпасів, призводиться його бойове, господарче та санітарне обладнання, відривається і обладнується хід сполучення в тил.

На влаштування окопу на відділення потрібне:

- піхотною лопатою – 200...300 люд.-год.;

- саперною лопатою – 100...150 люд.-год.

б).
Влаштування окопу відділення на ділянці траншеї, яка відрита землерийною машиною

Після відривання землерийними машинами траншеї обладнуються механізованими підрозділами вручну у бойовому, господарчому та санітарному відношенні.

Обладнання траншеї включає (рис. 2.13, слайд 25):

- очищення берми;

- влаштування:

- перекритих щелин (бліндажів) для особового складу;

- ніш для боєприпасів;

- туалетів.

Після виконання першочергових робіт обладнання траншеї на позиції підрозділу безперервно удосконалююється.

Чарункі і майданчикі для ведення вогню із автоматів, кулеметів та інших вогневих засобів влаштовуються приєднаними (з поширеною бермою) або винесеними (для прикриття підступів до позиції фланговим вогнем).

Для ведення вогню із ручного протитанкового гранатомету (реактивного піхотного вогнемету) у передній крутісті траншеї улаштовується відкрита бійниця або винесена чарунка. В тильній крутісті траншеї для забезпечення виходу газового потоку бруствер не створююється.

На устаткування позиції потрібне:

- піхотною лопатою – 120 люд.-год.;

- саперною лопатою – 65 люд.-год.

Польові і житлові споруди

Загальні положення

Споруди для спостереження і управління вогнем влаштовуються на командно-спостережних пунктах (КСП) командирів підрозділів.

Споруди відкритого типу для спостереження забезпечують необхідні умови і зручності візуального спостереження за полем бою в широкому секторі та захист особового складу з технічними засобами спостереження, управління і зв’язку. Споруди закритого типу мають більш високі захисні якості, але сектор спостереження в них значно обмежується.

Споруди для спостереження розташовуються в місцях, звідки краще проглядається місцевість у напрямках і на відстанях, які відповідають призначенню спостережного пункту. Їх доцільно розташовувати на бойовому гребні, з якого забезпечується найкращий огляд місцевості, що попереду.

Споруди закритого типу для спостереження через амбразуру або оглядову щілину влаштовують на пересіченій місцевості, яка має природні маски.

На рівнинній місцевості, яка не має природні маски, доцільно влаштовувати споруди відкритого типу або споруду закритого типу для спостереження через перископ.

Поблизу КСП можуть створюватися перекриті щілини або бліндажі для захисту і відпочинку особового складу. Для забезпечення оборони КСП обладнуються чарунки для стрільби із автоматів або для цього пристосовуються чарунки для спостереження.

В нестійких ґрунтах влаштовують одяг стінок траншеї й чарунок із місцевих матеріалів (жердин, хмизу) або паперових земленосних мішків.

Щілини і бліндажі

Щілини і бліндажі є найбільш масовими укриттями для особового складу, що забезпечують захист від вогню противника і відпочинок особового складу.

а). Щілини

Щілини (слайд 33) призначаються для відділень, артилерійських обслуг тощо. Довжина щілини приймається із розрахунку 0,5 м на людину, що ховається. Вони можуть влашто-вуватися приєднаними до окопів на відділення, до парних і одиночних окопів, окопів для техніки, траншей (рис 2.19), ходів сполучення і інших споруджень, а також влаштовуватися окремо (рис. 2.20).

Жердини

При наявності часу і матеріалів над щілиною влаштовують перекриття із колод діаметром не менш 14 см із ґрунтовою насипкою товщиною не менш 60 см. Перед укладанням ґрунту нещільності між елементами перекриття закладають травою, гилками, дернинами, а за можливістю – водонепро-хідним матеріалом. Для підвищення захисних якостей щілини ділянку траншеї, що підходить до неї, протяжністю 2,5 м перекривають колодами.

У слабких ґрунтах для запобігання зруйнуванню крутості щілин слід одягати місцевими матеріалами або паперовими земленосними мішками. При відсутності круглого лісу для влаштування перекриття щілини можуть використовуватися інші місцеві матеріали.

б). Бліндажі

Бліндажі при обладнанні позицій і районів розташування механізованих, танкових, артилерійських та інших підрозділів влаштовуються на кожне відділення (обслугу, екіпаж). Залежно матеріалів, що є, бліндажі зводять їх тонкомірних колод, жердин і підтоварнику, земленосних мішків та оболонок, елементів хвилястої сталі ФВС та інших будівельних матеріалів.

Бліндажі (слайд 34) влаштовують довжиною 3,6 м, ємністю на 8 осіб (місць для відпочинку лежачи – 4, для відпочинку сидячи – 4) або довжиною 2,5 м, ємністю на 4 людини (місць для відпочинку лежачи – 3, для відпочинку сидячи – 1).

Вхід в бліндаж обладнують дверним щитом з герметизуючою завісою а при наявності часу і матеріалів – захисним дверним блоком БД-50 із пиломатеріалів або захисно-герметизуючим входом «Лаз» промислового виробництва. Ділянка траншеї (ходу сполучення) довжиною 2,5 м перед входом у бліндаж перекривається колодами діаметром не менше 14 см з шаром ґрунту товщиною не менш 0,8 м. При слабких ґрунтах крутості ділянки траншеї (ходу сполучення), що перекрита, одягають місцевими матеріалами або земленосними мішками.

Для вентиляції бліндажу влаштовується вентиляційний короб із заслінкою, для обігріву – пічки.

Освітлення бліндажу здійснюється, як правило, керосиновими ліхтарями. Речові мішки, протигази і предмети екіпіровки особового складу зберігаються на ліжках (в головах) і під сидіннями; особиста зброя знаходиться при собі.

Бліндаж безврубочної конструкції із лісоматеріалу на відділення (екіпаж) (рис. 2.21, (слайд 35)) зводять із круглого лісу діаметром 8...16 см. З’єднання елементів остову в кутах учиняється без врубування: накат споруди спирається на ґрунт, а забірка стін – на верхні і нижні розпірні рами. При вході у бліндаж обладнується перекрита ділянка траншеї, що прилягає, вхід обладнується дверним блоком БД-50 і герметизуючою завісою. Для влаштування бліндажу безврубочної конструкції на відділення (екіпаж) обсяг витягнутого ґрунту складає 45 м³ (40) люд.-год., лісоматеріалу – 4,5 (3,8) м³, дроту – 5 кг.

Похідний намет на 1 людину

Похідний намет на 1 людину (рис. 2.23) влаштовують з одного комплекту солдатського плаща-намету. Полотнище плаща-намету підпирають з одного боку стійкою з відтяжкою і прикріпляють у всіх кутах приколишами.

Похідний намет на 6 людин

Похідний намет на 6 людини (рис. 2.24, слайд 37) влаштовують з 6 комплектів:

- двома вірьовками зшивають чотири полотнища двосхилої частини намету;

- два полотнища, складені трикут-ником, пришнуровують до них по торцях, утворюючи стінки намету;

- полотнище з боку вхідного торця роблять відкидним шляхом пришнурову-вання тільки однієї його кромки;

- зшитий намет підіймають на три зібрані стійки і крайні з них кріплять відтяжками;

- намет розтягують і прив'язують кінцями шнурованих вірьовок до приколишів.

Заслони

Заслони являють собою вертикальні і похилі стінки для захисту особового складу від непогоди, в основному – від вітру. Як заслони можна використати паркани, огорожі, снігові вали. Заслони-навіси (рис. 2.26, слайд 39) влаштовують односторонніми і двосторонніми на відділення або взвод довжиною з розрахунку 0,5 м на людину.

Курені

Курені влаштовують з жердин, гілок і хмизу. Вони бувають двосхилі (рис. 2.27, слайд 40) і конусні (рис. 2.28). Покрівлю куреня роблять з лавнику, гілок, очерету або соломи, а торці закладають плотом з залишенням в одному з них вхідного отвору, який закривають плащем-наметом

Для устрою конусного куреня на взвод на розчищеному майданчику по колу діаметром 6 м укладають жердини вершинами до центра, які прив'язують вірьовкою так, щоб між жердинами залишалися проміжки 5…6 см. Зв'язані жердини підіймають, встановлюючи їх нижні кінці в заздалегідь відриті ямки по колу, і, одночасно обертають в одну сторону так, щоб вгорі утворилася горловина, а кістяк отримав стійке положення. Кістяк куреня обплітають гілками або хмизом, окривають гілками або наметовими полотнищами. Всередині куреня обладнують тапчан. Вихід завішують плащем-наметом. У центрі куреня відривають яму для багаття. Для підведення зовнішнього повітря до багаття влаштовують прориту канавку.

У зимових умовах влаштовують снігові курені з покриттям з жердяного настилу або з хмизу.

2.2.4.3 Землянки (слайд 41)

Землянки влаштовують на відділення і взвод: двосхилі – на рівній місцевості, односхилі – на узгір'ї.

Для устрою двосхилої землянки на відділення відривають котлован і одягають його стінки. По сторонах котловану укладають опорні колоди і лежнів, а в середні встановлюють стійки і на них закріплюють перекладину.

Односхилу землянку на відділення влаштовують так само, як і двосхилу.