Порядок звільнення засуджених

 

Звільнення засудженого за відбут­тям строку покарання, призначеного вироком суду - основна і безумов­на підстава звільнення засудженого. Будь-яка особа, засудже­на на певний строк до будь-якого покарання, за закінченням цього строку має бути звільнена від його відбування.

Закінчення строку покарання означає його відбуття в об­сязі, встановленому вироком суду, засуджений підлягає звільненню (за винятком осіб, які в уста­нові виконання покарання вчинили новий злочин, за який вони засуджені до позбавлення волі).

Кримінально-виконавчий кодекс України (ст.153) встановлює порядок звіль­нення засуджених у зв'язку з відбуттям строку покарання у виді позбавлення права обіймати певні по­сади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, три­мання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбав­лення волі на певний строк, за яким відбування покарання припиняється в першій половині останнього дня строку по­карання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.

Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засуджений звільняється у передвихідний або передсвятковий день. При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповідно­го числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа, — в останній день цього місяця. Йдеться, зокрема, про випад­ки, коли закінчення строку покарання припадає на 29 лютого (у вісокосний рік, один раз на 4 роки)). Якщо рік, коли строк покарання закінчується, не має такого числа, засудже­ного звільняють 28 лютого.

З метою своєчасного проведення розрахунку із звільненими, забезпечення їх за рахунок коштів установи (СІЗО) проїзними квитками та харчуванням на час проїзду, завчасно, але не менше як за три місяці до звільнення відповідальний підрозділ повідомляє відповідні служби установи.

З особою, яка звільняється, проводиться повний розрахунок, повертаються особисті документи, цінності та речі, які їй належать, видаються документи про освіту та виробничу кваліфікацію, які отримані в установі виконан­ня покарань, гроші, що зберігалися на її особовому рахунку, а також довідка встанов­леного зразка із зазначенням підстав і дати звільнення. На прохання особи, яка звільняється видається характеристика.

На довідку про звільнення наклеюється фотокартка встановленого для внутрішнього паспорта громадянина України зразка. Довідку підписує начальник установи (СІЗО) та начальник підрозділу установи (СІЗО) або особи, які виконують їх обов`язки. На фотокартку засудженого (особи, взятоїпід варту) проставляється гербова печатка установи.

При звільненні проводиться ідентифікація особи за фотокарткою, особливими прикметами або шляхом порівнювання наданих нею відповідей з даними, що знаходяться в її особовій справі. При виникненні підозри в правильності встановлення особи проводиться її дактилоскопіювання, встановлюється дактилоформула, яка звіряється з даними дактилоскопічної карти.

За отримані особисті документи, речі, коштовності звільнений розписується на внутрішньому боці другого аркуша обкладинки особової справи з обов`язковим особистим записом про те, що він не має (має) претензій (претензії) до адміністрації установи (СІЗО). Частина А довідки про звільнення підшивається до особової справи засудженого (особи, взятої під варту), а частина Б видається засудженому під підпис. На прохання осо­би, яку звільняють, видається характеристика.

Довідка про звільнення засудженого, у якого строк покарання закінчується під час дозволеного коротко строкового виїзду за межі установи (СІЗО), надсилається до органів внутрішніх справ за місцем виїзду цієї особи.

Довідка про звільнення особи, хворої на психічні розлади, яка направляється після звільнення до психіатричного лікувального закладу охорони здоров`я, передається разом з цією особою та її особистими документами адміністрації психіатричного лікувального закладу, а якщо ця особа передається під опіку родичам або опікуну, - то цим особам під розписку.

Якщо довідка про звільнення особою, яка прибула до місця постійного проживання після звільнення з установи (СІЗО), була втрачена, то за запитом органу внутрішніх справ надсилається дублікат цієї довідки.

У разі якщо архівна особова справа засудженого (особи, взятої під варту) знищена після закінчення строку її зберігання, на підставі даних архівної картотеки надається довідка про перебування в установі (СІЗО) довільної форми.

Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді аре­шту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація устано­ви виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання. Раніше, згідно з виправно-трудовим законодавством, засудженому видавалась лише довідка про звільнення, на підставі якої орган внутрішніх справ за місцем вибуття звільненого видавав паспорт.

Начальник відповідної установи зобов’язаний провести бесіду з засудженим, роз'яснити його права та обов'язки, пов'язані із звільненням від відбування покарання.

Детально порядок обліку осіб, які підлягають звільненню, та процедура звільнення виписані в Інструкції про роботу відділів (груп, старших інспекторів) установ виконання покарань та слідчих ізоляторів по контролю за виконанням судових рішень, затвердженої наказом Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11.01.2008 N 1, погодженої з Міністром юстиції України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2008 р. за N 109/14800. Відповідно до наказу в установах (СІЗО) з метою забезпечення своєчасності звільнення засуджених один раз на рік, у січні, проводиться звірка даних про строк покарання, що містяться в судових рішеннях, особовій справі, обліковій і контрольно-строкових картках засудженого.

Для проведення звірки наказом начальника установи (СІЗО) або особи, яка виконує його обов`язки, створюється комісія та затверджується її склад. Комісією перевіряються усі форми обліку та облікові документи осіб, які перебувають в установі та звільнених за останній рік.

Прокурору слід мати на увазі, що в та установах виконання покарань ведуться такі форми обліку засуджених:

персональний:

за особовою справою засудженого (особи, взятої під варту);

за обліковою карткою;

кількісний:

за журналом обліку переміщення засуджених та реєстрації їх

особових справ.

У СІЗО:

персональний:

за особовою справою засудженого (особи, взятої під варту);

за алфавітною карткою форми 1;

кількісний:

за добовими відомостями обліку доставлених осіб.

Облікові та алфавітні картки форми 1 заповнюються на підставі документів особових справ засуджених (осіб, взятих під варту), які прибули до установи (СІЗО), з яких складається картотека в алфавітному порядку.

Облікові картки та алфавітні картки форми 1 засуджених (осіб, взятих під варту), знятих з обліку, з картотеки вилучаються. На них робиться відмітка про підставу для зняття засудженого (особи, взятої під варту) з обліку. З цих карток складається архівна картотека в алфавітному порядку.

Якщо засуджений (особа, взята під варту) змінив своє прізвище у зв`язку з одруженням, то на нього заповнюється сигнальна картка за обраним ним прізвищем. В обліковій картці або алфавітній картці форми 1 робиться запис про наявність сигнальної картки на нове прізвище. У разі розірвання шлюбу засудженим (особою, взятою під варту) та відновлення його дошлюбного прізвища сигнальна картка після внесення в неї виправлення поміщається до архівної картотеки.

Правильність формування та ведення зазначених картотек також перевіряється комісією.

Про результати звірки комісією складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається до територіального органу управління Департаменту, а другий залишається для контролю в установі.

Звільнення засуджених (осіб, взятих під варту) здійснюється на підставі звірених даних про строк призначеного покарання (строк тримання під вартою), зазначених у рішеннях суду, облікових документах та контрольно-строкових картках засуджених.

Про всі випадки несвоєчасного звільнення засуджених (осіб, взятих під варту) начальник установи (СІЗО) негайно повідомляє територіальний орган управління Департаменту, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів в установі, а також Департамент з наступним направленням їм матеріалів службового розслідування.

Щодо покарання у виді громадських чи виправних робіт, то в день закінчення строку відбуття цих покарань кримінально-виконавча інспекція направляє повідомлення власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де засуджений відбував покарання, про припинення виконання громадських робіт чи відраху­вань з його заробітної плати (у разі відбування покарання у виді виправ­них робіт). Засудженому за його вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього

Законом передбачений ряд видів дострокового звільнення від покарання, тобто до закінчення строків покарання, встановлених обвинувальним вироком суду.