Обґрунтування вибору управлінських рішень, спрямованих на розв’язання конкретної проблеми, та оцінка їх результатів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Обґрунтування вибору управлінських рішень, спрямованих на розв’язання конкретної проблеми, та оцінка їх результатів



У розділі 3 студент розкриває зміст запропонованих заходів, спрямованих на удосконалення управління виробництвом, обґрунтовує свої рекомендації і планує очікувані фінансові результати діяльності підприємства на наступний період з урахуванням реалізації розроблених пропозицій.Розділ має розкрити процес практичного моделювання управлінських рішень та обґрунтування розроблених альтернативних варіантів розв’язання відомої проблеми виробничими ресурсами і фінансовими коштами. Первинною інформацією цього розділу слугують звітні дані про роботу аналізованого підприємства.

У підрозділі 3.1 розробляються конкретніуправлінські рішення по поліпшенню діяльності підприємства в обраному напрямку дослідження (не менше 5). Основою для формулювання таких рішень для конкретного підприємства є побудоване у підрозділі 1.2 дерево рішень, а також виявлені у розділі 2 резерви виробничого і ресурсного потенціалів, конкурентні переваги підприємства та можливості зовнішнього середовища.

На етапі формулювання варіантів рішень доцільно скласти таблицю, в одній колонці якої подається перелік виявлених резервів, а в другій – управлінські рішення, реалізація яких спрямована на використання цих резервів.

У подальшому необхідно економічно обґрунтувати розглянуті варіанти рішень. Для цього для кожного з них треба чітко визначити необхідні виробничі ресурси, їх вартість, фінансове забезпечення, що дасть у підрозділі 3.2 встановити окупність альтернативних рішень.

На цьому етапі достатньо встановити додаткову потребу в ресурсах як додатну, так і від’ємну, в залежності від спрямування заходу. Результати розрахованої потреби доцільно узагальнити у відповідній таблиці, в якій кожну альтернативу розглянути з позицій кожного ресурсу в натуральному і грошовому виразі.

При виборі джерел фінансування розроблених управлінських рішень можна розглянути ситуацію змішаного фінансування. Попередньо (за результатами оцінки фінансового стану) визначається розмір внутрішніх джерел фінансування. Для цього залучається інформація стосовно невитрачених на початок планового року фінансових коштів (нерозподіленого прибутку, відображеного у бухгалтерському балансі, амортизаційного фонду тощо), розраховуються притоки коштів від реалізації продукції планового року. Фінансові потоки, що виникатимуть на підприємстві, необхідно показати в календарному розрізі. У разі нестачі власних фінансових ресурсів, розглядається можливість залучення кредитів, з урахуванням умови їх платності.

У підрозділі 3.2 здійснюються розрахунки економічної ефективності кожної з попередньо визначених альтернатив. Підставою для їх проведення слугує методика визначення економічної ефективності реальних інвестицій в ринкових умовах – для варіантів, які потребують капітальних вкладень та алгоритм обчислення величини умовно-річної економії – для всіх інших варіантів.

Оцінку економічної ефективності рішень та порівняння її результатів можна здійснити за допомогою комп’ютерної програми “Project Expert”, яка дозволяє розрахувати як відомі показники ефективності інвестицій, так і провести оцінку їх чутливості до змін різних факторів.

Додатково студент має виконати порівняння варіантів управлінських рішень для умов невизначеності і ризику, що поглиблює обґрунтування їх вибору і робить цей процес адекватним до умов розвитку ринкового середовища.

Оцінку розроблених альтернатив потрібно провести за 4-ма можливими критеріями рішень:

1) за критерієм максиміну (максимуму із мінімуму) – шляхом визначення самої гіршої можливої окупності для кожної альтернативи і вибору альтернативи з кращим поміж гірших значенням;

2) за критерієм максимаксу (максимуму із максимуму) – шляхом визначення найкращої можливої окупності і вибору альтернативи з цим значенням;

3) за критерієм мінімаксу (найменшої шкоди) – шляхом визначення гіршої можливості для кожної альтернативи і вибору альтернативи з кращим поміж гірших значенням;

4) за критерієм Лапласа – шляхом вибору альтернативи з найкращим середнім значенням окупності.

Врахування умов ризику при визначенні кращих рішень рекомендується здійснити за критерієм очікуваної грошової вартості. При цьому зазначений показник обчислюється для кожної альтернативи і вибирається альтернатива з самим високим його значенням. Слід нагадати, що очікувана грошова вартість – це сума значень окупності для кожної альтернативи, причому кожне значення виважується з точки зору ймовірності відповідної умови. Вибір рішення за цим критерієм є найбільш виправданим, оскільки особа, яка його приймає, намагається не ризикувати, але й не уникає ризику, а відноситься до нього нейтрально. Використання цього підходу показує на довгострокову, середню окупність. Практично зазначений критеріальний підхід потрібно реалізувати шляхом застосування комп’ютерної програми „Вибір стратегії підприємства”.

З урахуванням оцінки ефективності заходів в умовах невизначеності та ризиковості, а також приймаючи до уваги наявні джерела фінансування, в першу чергу власні, встановлюються переважні варіанти управлінських рішень і приймається остаточне рішення відносно формування плану організаційно-технічного розвитку підприємства на перспективу і на поточний рік.

Підрозділі 3.3 цілком присвячено складанню зведеного бюджету підприємства як найдійовішого методу успішного фінансового планування і контролю його діяльності. У даному підрозділі розробляються основні документи зведеного бюджету підприємства, до яких відносять: бюджетний звіт про прибутки, бюджет грошових коштів і бюджетний баланс. Розробка цих документів повинна здійснюватись шляхом коригування форм фактичної фінансової (бухгалтерської) звітності на результати і витрати відібраних до реалізації управлінських рішень. Спрощена структура бюджетних документів подана у додатках Б, В, Г.

Бюджетний звіт про прибутки – це проформа фінансової звітності (аналог форми № 2 “Звіт про фінансові результати”), яка складається до початку звітного періоду і відображає фінансовий результат діяльності, що передбачається. Складання даного звіту необхідно пояснити за кожною статтею, при чому пояснення повинні розшифровувати всі розроблені заходи.

Бюджет грошових коштів відображає майбутні платежі і надходження грошових коштів. Він складається на основі операційних бюджетів і бюджету капітальних вкладень. Аналогічно до складання попереднього звіту при складанні бюджету грошових коштів потрібно пояснити узагальнення планової інформації.

Так, залишок коштів на початок періоду переноситься з бухгалтерського балансу. Надходження від реалізації попереднього року коригуються на збільшення реалізації планового року (з урахуванням зміни обсягів поставок та цін на продукцію). Платежі за матеріали і на виплату заробітної плати потрібно відкоригувати на зміну обсягів виробництва і зміни цих витрат в результаті реалізації власних пропозицій. Крім того, платежі за матеріали і на виплату заробітної плати можуть враховувати кредиторську заборгованість на початок періоду і нормальну заборгованість станом на кінець відповідного періоду.

Переважна частина платежів є постійною в межах кожного кварталу і якщо за пропозиціями їх величина не змінюється, то вони залишаються на рівні квартальної величини попереднього року. У випадку реалізації капіталомістких заходів на відповідну величину інвестицій заповнюється стаття “Купівля устаткування”. Статті “Податок на прибуток” і “Дивіденди” заповнюються за даними попередньо складеного бюджетного звіту про прибутки.

Бюджетний баланс – це також проформа фінансової звітності, яка містить інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства, що очікується в результаті запланованих операцій. Він складається на основі бухгалтерського балансу бюджетного року, бюджетів операційних витрат і бюджету грошових коштів.

Залишкова вартість основних засобів у балансі підприємства визначається з урахуванням запланованої купівлі устаткування і нарахованої суми амортизації. Залишок матеріалів визначається виходячи із запасів на початок року. Залишок готової продукції визначається з інформації бухгалтерського балансу та очікуваних залишків на кінець періоду. Дебіторська заборгованість розраховується за даними обсягів поставок у плановому періоді і графіку очікувань грошових надходжень. Залишок грошових коштів переноситься з бюджету грошових коштів. Кредиторська заборгованість на кінець року визначається з урахуванням заборгованості на початок року і розрахунків грошових коштів на оплату матеріалів, на виплату заробітної плати і оплати комунальних платежів. Нерозподілений прибуток – це сума залишку на початок року (в балансі) і нерозподіленого прибутку бюджетного року (з бюджетного звіту про прибутки).

На підставі інформації основних документів розробленого зведеного бюджету підприємства виконується розрахунок показників його фінансового стану і конкурентноздатності (див. підрозділ 2.2). Узагальнення розрахованих за відповідною комп’ютерною програмою планових показників та порівняння їх значень з фактичними значеннями за останній звітний період потрібно здійснити у табличній формі. Розмір та характер відхилень буде при цьому свідчити про те, що розроблені пропозиції призвели до певного поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його конкурентного статусу.

Узагальнююча характеристика організації впровадження обґрунтованих пропозицій подається в табличній формі, де для кожного управлінського рішення зазначається місце його впровадження (конкретний виробничий підрозділ), термін реалізації (певний квартал), обсяг фінансування, джерело фінансування витрат, розмір економічного ефекту, відповідальні за впровадження.

У коротких висновках з розділу 3 зазначається, як виявлені в аналітичному розділі курсової роботи резерви враховані при плануванні діяльності підприємства на наступний бюджетний період, яка економічна ефективність розроблених пропозицій, відображається вплив умов господарювання на рівноцінність рішень та показується їх вплив на поліпшення фінансового стану підприємства.

Обсяг третього розділу – 11 -14 сторінок.

Висновки по роботі в цілому повинні відобразити основні її положення та охарактеризувати досягнуті результати, згруповані за розділами. На підставі сформульованих у вступі мети і завдань курсової роботи необхідно послідовно показати сутність проблеми, яка була вирішена, які альтернативи при цьому були розроблені, якими методами досліджувалася проблема, яким чином виконане обґрунтування управлінських рішень та вибір прийнятного варіанту, а також навести вплив результатів рішень на фінансові показники діяльності підприємства.

Мета курсової роботи вважається досягнутою, якщо її автору вдалося з поміж 5-7 можливих альтернатив отримати варіант розвитку підприємства, в якому враховано дію різних факторів і який задовольняє всім критеріям, у тому числі критеріям ефективності. При цьому розроблений варіант повинен бути більш ефективним, ніж базовий (варіант, в якому не проводяться ніякі зміни).

Обсяг висновків – до 3-з сторінок.

 

Оформлення курсової роботи

 

Курсова робота повинна бути написана літературно грамотно та правильно й акуратно оформлена. Дозволяється використання чорнил (пасти) тільки темного кольору та стандартних аркушів паперу (210 х 297 мм). Робота може виконуватись вручну або за допомогою ПК з додержанням полуторного міжрядкового інтервалу. У чистовому вигляді не можна робити виправлень, закреслень, вставок, а також скорочувати слова, окрім загальноприйнятих.

У готовому вигляді робота компонується в такому порядку: 1) титульний лист (додаток Д); 2) завдання на виконання курсової роботи; 3) анотація (додаток Е); 4) зміст (із зазначенням перших сторінок кожної структурної частини); 5) основна частина роботи (вступ, розділ 1, розділ 2, розділ 3, висновки); 6) список використаних джерел; 7) додатки.

Текст необхідно розміщувати на одній стороні кожного аркуша, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм; праве - 10 мм, верхнє і нижнє – по 20 мм.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” пишуть великими літерами симетрично до тексту, напівжирним шрифтом. Заголовки підрозділів пишуть малими літерами (крім першої великої) з абзацу, також напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовками і наступним текстом повинна дорівнювати 2-3 міжрядковим інтервалам. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація. Нумерацію сторінок розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті листа без крапки в кінці. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка великими буквами симетрично до тексту пишуть заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації позначають словом “Рис” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. На наступному рядку по центру подається напівжирним шрифтом назва таблиці. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. При переносі частини таблиці на інший аркуш пишуть слова “Продовження табл.1.2”.

Таблиці і рисунки потрібно наводити після першого згадування про них в тексті роботи, при цьому слова “таблиця” і “рисунок” прийнято писати скорочено, наприклад: “... в табл. 3.2”, “... на рис. 1.4”.

Формули нумерують у межах розділу, як і таблиці. Номер пишеться біля правого берега аркуша на рівні формули в круглих дужках. Зверху і знизу кожної формули пропускається по вільному рядку. Пояснення символів, числових коефіцієнтів потрібно подавати безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони наводяться в формулі. Значення кожного символу потрібно наводити з нового рядка. Перший рядок починають зі слова “де” без двокрапки.

Посилання. Посилання в тексті роботи на літературні джерела слід зазначати порядковим номером за переліком у загальному списку та номером сторінки у квадратних дужках. Посилання на ілюстрації, таблиці і формули вказують за їх порядковим номером. Тоді посилання на джерело матиме такий вигляд: [5, с.31]. Крім посилань на опрацьовані літературні джерела, у курсовій роботі мають бути посилання на всі таблиці і рисунки, які розміщені як в основній частині так і в додатках, а також посилання на джерела аналітичної інформації.

У роботі не може бути надмірного цитування. Цитати повинні бути короткими й органічно пов’язуватися з основним текстом.

Список використаних джерел. Виконання курсової роботи передбачає вивчення студентом значної кількості літературних джерел, які найчастіше подаються у наступному порядку: спочатку вказуються законодавчі та нормативні акти (Закони України, Укази Президента, постанови КМУ тощо) з відповідних господарських питань; статистичні довідники, загальна та спеціальна література за алфавітом; електронні ресурси з мережі Інтернет.

Відомості про джерела слід давати згідно з вимогами державного стандарту. В обов’язковому порядку слід зазначати прізвище та ініціали автора (авторів), назву, місто видання, видавництво, рік видання. Якщо авторський колектив налічує більш трьох авторів, достатньо вказати трьох перших, а далі написати “та інші”.

У списку обов’язково повинні бути законодавчі і нормативні акти з питань, що розглядаються, а також статті з економічних журналів і газет, основна частина яких опублікована протягом 2-3-х останніх років.

Анотація. З метою надання узагальнюючої та стислої характеристики результатів виконаної курсової роботи складається анотація загальним обсягом 1 стор., яка розміщується за листом завдання.

Анотація складається за формою, яка має такий зміст:

- прізвище та ініціали студента, тема курсової роботи;

- спеціальність (шифр і назва); назва ВНЗ, де виконана робота; місто, рік;

- основні ідеї, результати та висновки курсової роботи;

- ключові слова (від 3 до 10).

Зразок анотації наведено в додатку Е.

Анотація, зміст, вступ, кожний розділ, висновки і список літератури розпочинаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього.

Додатки, як правило, містять матеріал, який є необхідним для повноти роботи, але включення його в основну частину роботи може змінити упорядковане та логічне уявлення про роботу; не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг. До них можуть бути включені додаткові ілюстрації чи таблиці, проміжні формули, деталізовані розрахунки та ін.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках і розміщують у порядку появи посилань на них в тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати свою назву.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишеться слово “Додаток...” і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках нумерують у межах кожного додатка. Якщо до окремого додатку вміщено більш ніж одну таблицю або рисунок, то кожний з них нумерується з присвоєнням літери додатка і порядкового номеру в його межах, наприклад табл. Д.4 або формула (А.2).

У кінці курсової роботи (перед списком літературних джерел) ставиться дата закінчення її написання та власний підпис.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 253; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.84.65.73 (0.073 с.)