На ситах з прямокутними отворами.

4. Відбір проб зерна здійснюється:

1) у полі;

2) з бункера комбайна;

3) з кузова автомобіля;

4) у трієрі.

5. Для відбору проб зерна використовують:

1) решето;

2) конусний щуп;

3) літрову пурку;

4) трієр.

6. Зерно вважається сухим із вологістю до:

1) 17%;

2) 16%;

3) 15%;

4) 14%.

7. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового станка системи дертя є:

1) порушення технології гідротермічної обробки;

2) перекос вальців;

3) затуплення рифлів вальців;

Будь-яка з вказаних причин.

8. Сепарування зернопродуктів в падді-машинах відбувається:

1) за товщиною і шириною компонентів;

2) за довжиною компонентів;

3) за щільністю, пружністю і фрикційними властивостями;

4) за аеродинамічними та фрикційними властивостями.

9. Для лущення пшениці та ячменю застосовують:

1) вальцьовий верстат з обгумованими вальцями;

2) лущильно-шліфувальну машину;

3) відцентрову лущильну машину;

4) бильну насіннєрушку.

10. Які машини використовуються для сухої очистки поверхні пшениці і жита від пилу, часткового відділення плодових оболонок і зародишу?

1) оббивальні;

2) щіточці;

3) лущильні;

4) протиральні.

 

11. Які машини використовуються для очистки поверхні та борозенки зернини від пилу?

1) оббивальні;

2) лущильні;

3) щіточні;

4) протиральні.

 

12. Які машини використовуються для гідротермічної обробки зерна при підготовці його до помелу?

1) зволожувальні;

2) мийні;

3) лущінні;

4) сушильні.

 

13. Який вид дії робочих органів використовується при подрібнені продукту в плющильному станку?

1) стискання;

2) тертя;

3) удар;

4) удар та тертя.

 

14. Відбирають виїмку із зашитих мішків щупом:

1) мішечним;

2) конусним;

3) циліндричним;

4) конічним.

 

15. Психрометр призначений для визначення:

1) відносної вологості повітря;

2) коефіцієнта тертя;

3) пружності;

4) температури.

16. Відносну вологість агента сушіння визначають у:

1) градусах;

2) відсотках;

3) ньютонах;

4) кілограмах.

17. Агентом сушіння називають:

1) пару;

2) фреон;

3) нагріте повітря;

4) сонячні промені.

18. Сутність процесу теплопередачі полягає у:

1) охолодженні;

2) процесі передачі тепла теплоносіями;

3) конденсації;

4) нагріванні.

19. Сутність дифузійного процесу полягає у:

1) видаленні вологи;

2) переході однієї речовини в іншу;

3) видаленні твердої речовини;

4) нагріванні.

20. У результаті знищення шкідниками, птахами, втрати зерна в масі відбуваються:

1) механічні;

2) біологічні;

3) фізіологічні;

4) хімічні.

21. Зерно, багате крохмалем відносять до групи рослин:

1) бобові;

2) зернові;

3) олійні;

4) круп’яні.

22. Зерно, багате білками відносять до групи рослин:

1) бобові;

2) масличні;

3) зернові;

4) білкові.

23. Борошно отримують з частини зерна:

1) оболонок;

2) зародка;

3) ендосперма;

4) серцевини.

24. Вологість зерна визначається у:

1) літрах;

2) відсотках;

3) грамах;

4) кПа.

25. Сипкість відносять до властивостей зернової маси:

1) фізичних;

2) хімічних;

3) фізіологічних;

4) біологічних.

26. Скважитість відносять до властивостей зернової маси:

1) хімічних;

2) фізіологічних;

3) фізичних;

4) біологічних.

27. Відшелушення насіння у голендрах відбувається за принципом:

1) тертя;

2) зжимання;

3) удару;

4) охолодження.

 

28. Домішки, які відбираються із зернової маси у повітряно-решетному сепараторі, це:

1) металомагнітні;

2) камні та скло;

3) легкі, великі, мілкі;

4) короткі.

29. Домішки, які відбираються із зернової маси у трієрах, це:

1) камні, скло;

2) довгі, короткі;

3) легкі, мілкі;

4) важкі.

30. Пшоно виробляють із:

1) вівса;

2) ячменю;

3) проса;

4) гречки.

31. Гідротермічну обробку зерна та насіння проводять з метою:

1) надання зерну смакових якостей;

2) ефективного відділення оболонки від ендосперму;

3) більш швидкого варіння круп;

4) зменшення вмісту вологи.

32. Процес здрібнення, це:

1) зменшення розмірів часток матеріалу;

2) зменшення великих часток матеріалу;

3) зменшення дрібних часток матеріалу;

4) зменшення середніх часток матеріалу.

33. Ступінь здрібнення, це:

1) відношення загальної площини часток продукту до загальної площини часток матеріалу;

2) відношення загальної площини часток матеріалу до загальної площини часток продукту;

3) відношення маси матеріалу до маси продукту;

4) відношення маси продукту до маси матеріалу.

34. Діаметр часток суміші, за якими визначають ступінь здрібнення матеріалу:

1) найменший;

2) найбільший;

3) середній;

4) фактичний.

35. Розміщення решіт за ситового аналізу:

1) убуванням розмірів отворів зверху до низу;

2) збільшенням розмірів отворів зверху до низу;

3) комбіноване положення решет;

4) убуванням розмірів отворів з низу до верху.

36. Цифри на решетах означають:

1) пропускну здатність решета;

2) розмір решета;

3) кількість ниток на один квадратний сантиметр;

4) діаметр отворів чи кількість ниток на один лінійний дюйм.

37. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за:

1) розмірами часток;

2) коефіцієнтом тертя;

3) аеродинамічними властивостями;

4) формою частинок.

38. Клейковина пшениці – це:

1) комплекс білкових сполук;

2) один із показників зародка пшениці;

3) кількість крохмалю в борошні;

4) показник стиглості пшениці.

39. Призначення оббивальної абразивної машини в підготовчому відділенні вальцьового млина, це:

1) очищення поверхні зернівок від бруду;

2) часткове відділення оболонок та зародка;

3) лущення вівса і ячменю;

Очищення поверхні зернівок від бруду та часткове відділення оболонок і зародка.

40. Боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового поставу виконують функції:

1) переміщення продуктів подрібнення;

2) підвищення інтенсивності процесу подрібнення;

3) охолодження розмельної зони вентилюванням;

Усі перелічені функції.

 

41. Подрібнювач для повторювального помелу зерна на сортове борошно, це:

1) молоткова дробарка;

2) дисковий подрібнювач;

3) вальцьовий станок;

4) жорновий поставу.

 

42. Вибрати з переліку обладнання, що застосовується тільки для гідротермічної обробки зерна на вальцьовому млині:

1) зволожувач, пропарювач, сушарка;

2) жаровня, колонка охолодна;

3) зволожувач, бункер для відволоження;

4) сушарка, колонка охолодна, зволожувач.

43. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна в жорновому поставі:

1) швидкість обертання диска;

2) зміна профілю боріздок;

3) зміна відстані між робочими поверхнями каменів;

4) будь-який із перелічених.

44. Продуктивність жорнового посаду залежить:

1) від питомого навантаження на диск;

2) від частоти обертання диска;

3) від діаметра диска;

Від усіх перелічених.

45. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового верстата системи дертя є:

1) порушення технології гідротермічної обробки зерна;

2) перевищення питомого навантаження на вальці більше допустимого;

3) перекоси вальців;

Будь-яка з вказаних причин.

46. Для гідротермічної обробки зерна у борошномельному виробництві використовують:

1) зволожувач;

2) кондиціонер;

3) апарати для пропарювання зерна;

4) бункер відволоження.

 

47. Для розмелу зерна та продуктів його переробки на борошномельних заводах та для подрібнення зерномінеральних та інших компонентів на комбікормових заводах використовують машини:

1) подрібнювачі;

2) лущильні;

3 оббивальні;

4) протиральні.

 

48. Для сортування (просіювання) продуктів подрібнення зерна на сучасних борошномельних заводах використовують:

1) постав;

2) розсіювач;

3) калібратор;

4) сито.

49. Розділення за фракціями подрібненого матеріалу проводять у:

1) циклоні;

2) розсіві;

3) дробарці;

4) жорновому поставі.

50. Під час формування помельних партій враховують:

1) склоподібність, кількість та якість клітковини, зольність;

2) масу, форму, натуру та розмір зерна;

3) засміченість, склоподібність;

4) вологість.

 

МОДУЛЬ 2

МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИПІКАННЯ ХЛІБА, ВИРОБНИЦТВА МАКАРОННИХ ВИРОБІВ І ОТРИМАННЯ ОЛІЇ

1. Просіювач борошна виконує функції:

1) видалення з борошна феродомішки;

2) аерацію борошна;

3) видалення сторонніх великих часточок;

Всі названі функції.

 

2. Для замісу тіста на підприємствах хлібопекарної та кондитерської промисловості використовують:

1) тістоділильні машини;

2) тістомісильні машини;

3) тістоформувальні машини;

4) місильно - формувальні машини.

3. Призначення діжі:

1) для замісу тіста;

2) для замісу й бродіння тіста;

3) для зберігання тіста;

4) для бродіння тіста.

4. Тістоприготувальні агрегати призначені:

1) для приготування опари і тіста;

2) для приготування опари;

3) приготування тіста;

4) для приготування та замісу тіста.

5. Призначення ділильної головки:

1) для розділу тіста на куски рівної маси;

2) для розділу тіста на куски рівного об’єму та маси;

3) для розділу тіста на куски рівного об’єму;

4) для розділу тіста на куски з гладкою поверхнею.

 

6. Для відділення кусків тіста від загального обсягу тіста або для розділення раніше зважених кусків на декілька однакових порцій використовують:

1) тістомісильні машини;

2) тістоприготувальні агрегати;

3) ділильно-формувальні машини;

Тістоділильні машини.

 

7. Для обробки кусків тіста та надання їм форми використовують:

1) тістомісильні машини;

2) тістоділильні машини;

3) тістоформувальні машини;

4) тістоприготувальні машини.

 

8. Для надання шматку тіста кульоподібної форми використовують:

1) закатні машини;

2) спеціальні машини;

3) округлювальні машини;

4) ділильні машини.

 

9. Для надання шматку тіста циліндричної, подовженої форми використовують:

1) округлювальні машини;

2) закатні машини;

3) спеціальні формувальні машини;

4) ділильні машини.

 

10. Для запобігання залипання тістових заготовок у тістоокруглювальних машинах:

1) посипають борошном;

2) посипають борошном та обдувають повітрям;

3) посипають борошном, обдувають повітрям та змащують олією;

4) обдувають повітрям.

11. Частіше застосовують для боротьби з адгезією у тістоокруглюваних машинах:

1) змазування поверхонь тертя маслом;

2) поверхні облицьовують фторопластом;

3) обдування підігрітим повітрям робочих поверхонь;

4) покриття робочих поверхонь спеціальними матеріалами.

12. Передбачають вистоювань у процесі оброблення пшеничного тіста:

1) два;

2) одне;

3) ні одного;

4) три.

13. Передбачають вистоювань у процесі оброблення житнього тіста:

1) одне;

2) два;

3) три;

4) ні одного.

14. На малих хлібопекарських підприємствах попереднє вистоювання здійснюють:

1) у шафах;

2) на спеціально обладнаних стелажах у шафах;

3) на спеціально обладнаних стелажах;

4) на конвеєрі.

15. На середніх і великих хлібопекарських підприємствах, що мають потокові технологічні лінії для попереднього вистоювання застосовують:

1) спеціально обладнані стелажі;

2) конвеєри;

3) спеціально обладнані стелажі на конвеєрах;

Шафи.

16. На малих хлібопекарських підприємствах остаточне вистоювання здійснюють:

1) у шафах;

2) на спеціально обладнаних стелажах;

3) на конвеєрі;

4) на спеціально обладнаних стелажах у конвеєрах.

17. На великих хлібопекарських підприємствах, що мають потокові технологічні лінії, для остаточного вистоювання застосовують:

1) універсальні шафи і конвеєрні агрегати;

2) спеціально обладнані стелажі;

3) конвеєри;

4) шафи.