Методика оцінки розміщення підприємства.

Процес економічного обґрунтування галузевого розміщення виробництва в загальному вигляді складається з таких найважливіших етапів: аналіз попереднього і сучасного розвитку та розміщення галузі; визначення основних умов і чинників розвитку галузі та окремих підприємств на перспективу; вироблення варіантів розвитку галузі й визначення найоптимальнішого з них.

На першому етапі виявляють диспропорції (невідповідності між окремими стадіями) в розвитку і розміщенні виробництва, виробничих резервів (потенційних можливостей) та визначають шляхи їх усунення.

На другому етапі аналізу досліджують основні умови й чинники розвитку й розміщення виробництва. Вирішальним чинником розвитку виробництва є потреби внутрішнього і зовнішнього ринків у певному виді продукції, забезпечення яких залежить від можливостей розвитку суміжних галузей.

Для розміщення багатьох виробництв вирішальним є ресурсний чинник. Різні галузі та їх структурні підрозділи за виробничо-технологічною специфікою розрізняються за показниками енергоємності, матеріало-, водо-, трудо- і капіталомісткості, які враховують витрати зазначених ресурсів на виробництво одиниці продукції. У зв'язку з посиленням ролі екологічних чинників у розміщенні виробництва актуальними є показники екологомісткості, які характеризують зменшення негативного впливу виробництва на навколишнє середовище. Під час розміщення виробництва враховують також транспортний та споживчий чинники.

На третьому етапі відповідно до вибраних місць розташування нових підприємств та обсягів виробництва розробляють кілька можливих напрямів (варіантів) розвитку галузі. Для всіх варіантів визначають обсяги й технології виробництва, разові (капітальні вкладення) й поточні (на експлуатацію) витрати, які обчислюють за чинними нормативами та стандартами виробництва. Після цього оцінюють економічну ефективність варіантів розміщення із застосуванням економіко-математичних методів та обчислювальної техніки. Критерії оцінки ефективності можуть бути різними, в тому числі й максимальні прибутки за певних витрат. Це фактично означає необхідність аналізу можливих прибутків підприємства або галузі при фіксованих коштах, які можна спрямувати на їх створення або реконструкцію.

Варіанти розміщення обґрунтовують також методом мінімізації приведених витрат, які обчислюють за формулою

де С — собівартість продукції з урахуванням транспортування до споживача; Е — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень; К — капітальні вкладення.

З усіх варіантів вибирають той, за якого приведені витрати (Ва) є найменшими. Це й буде оптимальний варіант розміщення виробництва. У дод. 4 наведено приклад такого розрахунку.

Оптимальний варіант доповнюється галузевими показниками рівня інтенсифікації виробництва: фондовіддачі, рентабельності, продуктивності праці тощо. На основі вибраного варіанта уточнюють і розробляють інші показники розвитку галузі.

Можна використовувати ще так званий "мішаний" метод оцінки. Він полягає у порівнянні доходу (обсягу чистої продукції у вартісному вираженні, або прибутку) і приведених витрат на його виробництво:

де Е — абсолютна економічна ефективність; Д — річний дохід підприємства або галузі; С + ЕщК — приведені витрати.

Може бути кілька варіантів оцінки, найефективнішим буде той, що дасть змогу отримати найбільший дохід (прибуток) за найменших витрат.

Розглянуті методи обґрунтування розміщення й розвитку галузі або підприємства по суті є елементами економічної експертизи (оцінки) перспективного розвитку виробництва.

22. Попит буває: негативний, відсутній, прихований, падаючий, нерегулярний, повноцінний, надмірний, нераціональний.1. Негативний попит викликаний негативним ставленням покупців до товару або послуг. Завдання маркетингу в цих умовах проаналізувати, чому ринок відчуває неприязнь до товару, і чи може програма маркетингу змінити негативне ставлення до товару за допомогою його переробки, зниження цін і більш активного стимулювання.

2. Відсутність попиту. Цільові споживачі можуть бути не зацікавлені в товарі або байдужими до нього. Завдання маркетингу - відшукати способи ув'язування властивих товару вигод з природними потребами та інтересами людини.

3. Прихований попит - це коли багато споживачів не можуть задовольнити свої бажання з допомогою пропонованих на ринку товарів і послуг, (нешкідливі сигарети, більш економічні автомобілі). Завдання маркетингу - оцінити величину потенційного ринку і створити ефективні товари і послуги, здатні задовольнити попит.

4. Падаючий попит. Завдання маркетингу проаналізувати причини падіння попиту і визначити, чи можна знову стимулювати збут шляхом відшукання нових цільових ринків, зміни характеристик товару і т.п.

5. Нерегулярний попит (коливання на сезонній, щоденній і навіть погодинній основі): - годинники пік на транспорті, перевантаження музеїв у вихідні дні. Завдання маркетингу - знайти способи згладити коливання в розподілі попиту за часом за допомогою гнучких цін, заходів стимулювання та інших прийомів спонукання.

6. Повноцінний попит. Такий попит зазвичай має місце тоді, коли організація задоволена своїм торговим оборотом.

Задача маркетингу - підтримати існуючий рівень попиту, незважаючи на мінливі споживчі переваги та підсилюється конкуренцію.

7. Надмірний попит - це, коли рівень попиту вище, ніж можливість його задовольнити. Завдання маркетингу, іменованого в даному випадку "демаркетінгом", - знайти способи тимчасового або постійного зниження попиту, а не його ліквідації.

8. Нераціональний попит, тобто попит на шкідливі для здоров'я товари та послуги; сигарети, алкогольні напої, наркотики і т.п. Завдання маркетингу - переконати таких любителів відмовитися від таких звичок.

Тактика форм і реалізац задач підпр на конкрет ринку по кожному товару в конкрет період часу на основі стратег маркет. Тактика-оцінюють і вибирають напрямки по діяльності кожного ринку з кожним товаром в залежн від зміни ситуац на ринку. Аналіз внутр і зовн

Середов, в якому діє п-во в яке входить ринок постачальник та інші субєкти які безпосередньо вплив на діяльн підпр., аналіз споживачів як актуал покупців їх треба вивчати аналізувати демографічні і географ дослідж, Вивч товарів їх концепцій створ нов товару та життсв циклу товару. Планув товаро руху і збуту продукції. Попит на промислові товари може бути визначений, як:

 

- вторинний, похідний;

 

- нееластичний;

 

- нестійкий;

 

- парний.

 

Вторинність попиту - попит на промисловому ринку зумовлюється попитом на споживчому ринку, тому, наприклад, " поки кінцевий споживач не буде чутливим до ціни на мобільні телефони, доти виробник не чутливий до ціни на електронні компоненти."

23. Відповідно до хар-ру попиту виділяють декілька типів М. кожний з них передбачає конкретну програму, спрямовану на досягнення конкретної марк.мети. 1) Конверсійний М. – мета – створити попит, програма передбачає різні заходи жормування попиту та стимулю­вання збуту. 2) Стимулюючий М. мета – стимулювати попит. За­ходи різноманітні – від ознайомлення спживачів з можли­востями товару до зміни об’єктивних умов, що стимулю­ють його викор-ня. 3) Синхромаркетинг. Мета – регулювання попиту при його коливаннях (пільгові ціни на туристичні путівки взимку). 4) Підтримуючий М. Мета –підтримати задовільний попит. Інструмени– продумана політика цін, контоль витрат на М. 5) Ремаркетинг. Мета – відновити попит, що знизився. Методи: надання товару ринкової новізни, переорієнтація під-ва на нові ринки. 6) Демаркетинг. Мета – зменшити надмірний попит. Програма реалізується через підвищення цін, скорочення або припинення реклами, продаж ліцензій на право в-ва товарів. 7) Протидіючий М. Мета – звести нанівець попит, який суперечить інтересам сус-ва, п-ва припиняють в-во таких товарів, контрольні органи вилучають їх із торговлі, через засоби масової інф-ії кампанії проти споживання товару (алкогольні напої, тютюнові вироби). 12. Сутність та принципи соціально-етичного маркетингу М. за своєю суттю не є альтруїстичним. Прагнення до прибутку є норальним орієнтиром д-ті фірми, але іноді обраний шлях суперечить моральним нормам та довго­строковим інтересам сус-ва. Якщо до формули “М. як д-ть, орієнтована на потреби споживача” додати з “одночас­ним поліпшенням життєвого рівня сус-ва “, то отримаємо концепцію соц.-етичного М. Йдеться, зокрема, про зростання уваги проблем захисту навкол-го сер-ща. 13. Комплекс маркетингу. Комплекс М-гу являє собою поєднання чотирьох скла­дових – товару, виробу (product), ціни (price), місця (place), методів поширення (promotion). 14. Система маркетинг-мікс.

 

 

24. Маркетингова діяльність на різних етапах ЖЦТ.

Традиційна крива життєвого циклу товару включає такі періоди: розроблення, упровадження, зростання, зрілості, спаду. Для типового товару найкоротшою є стадія упровадження, а найтривалішою - стадія спаду. Залежно від особливостей і тривалості реалізації розрізняють: класичну криву (бум); криву захоплення; криву довгострокового захоплення; сезонну криву; криву відновлення (ностальгії); криву провалу.

Установлено, що тривалість виробництва ТПП та коливання їх обсягів циклічні: від виробництва першої партії до зняття даної моделі з виробництва у зв'язку з моральним старінням.

Це явище отримало назву економічний цикл ТПП.

Існує шість основних етапів економічного циклу товарів промислового призначення:

· Етап розробки нового товару

· Етап освоєння промислового виробництва

· Перший етап виробництва

· Етап модернізації

· Другий етап виробництва (елімінування)

· Ліквідація моделі.

 

Початковий етап - розроблення нового товару, під час якого здійснюється апробація наукової ідеї чи гіпотези про принципово нове рішення. Проводяться НДР, розробляються принципова побудова вузлів та деталей, їх креслення, перевіряється їхня технологічність, обираються та обґрунтовуються матеріали, технологія оброблення. Це не виробничий, а швидше творчий процес. Початок: поява наукової ідеї, розроблення та обґрунтування концепції товару, технічного проекту, робочого проекту, виготовлення дослідного зразку товару.

Наступний етап передбачає освоєння промислового виробництва.

Наступний етап - перший етап виробництва - це серцевина економічного циклу життя ТПП. Оскільки ТПП призначені, як правило, для багатьох галузей, то вони визначають матеріальну базу економіки країни в цілому.

Чим довша тривалість етапу виробництва, тим більш стале становище виробника, хоча тим нижчі темпи НТП на підприємстві.

Отже, необхідно намагатись оптимізувати тривалість етапу виробництва за економічним критерієм, плануючи його розширення шляхом модернізації: тобто збільшення тривалості економічного циклу внаслідок вдосконалення техніко-економічних показників (або другий етап виробництва).

Стадія зростання настає, коли новий товар задовольняє вимогам ринку і обсяг його продажу починає збільшуватися. Головною метою маркетингу на цьому етапі є розширення збуту і сукупності доступних модифікацій продукту. Швидке зростання обсягів реалізації підтримується за рахунок: 1) підвищення якості товару, створення нових моделей продукції; 2) виходу на нові сегменти ринку; 3) освоєння нових каналів збуту; 4) підсилення реклами; 5) зниження ціни на товар.

На стадії зрілості спостерігається уповільнення зростання обсягів продажу. Цей етап довготривалий, його можна розподілити на три фази: зрілість, що зростає; стабільна зрілість; зрілість на зниженні.

На стадії зрілості мають застосовування такі стратегічні методи маркетингу: модифікація ринку; модифікація товару; модифікація засобів маркетингу.

Стадія спаду засвідчується різким зменшенням обсягів продажу товару. На цьому етапі скорочуються маркетингові програми, змінюються форми збуту продукту, приймаються рішення про закінчення випуску товару.

Життєвий цикл продукції, яка випускається підприємством, перетинається з життєвим циклом технологічної системи або життєвим циклом технологічного устаткування. Ряд процесів цих життєвих циклів взаємодіють і являють собою один життєвий цикл продукції або технології.

При розробленні нових видів продукції реалізуються досягнення науково-технічного прогресу, тому дії підприємства і реакція на зміни в навколишньому середовищі мають конкурентний, інноваційний чи підприємницький характер.

Зміна життєвих циклів підпорядкована закону підвищення потреб, тому виникає необхідність розробити товари з вищими споживчими властивостями. Крім того, ЖЦТ підлягає закону прискорення темпів суспільного розвитку. Як наслідок дії цих законів є прискорення процесу оновлення продукції, скорочення життєвого циклу товарів.

Найбільші труднощі в службі маркетингу з'являються при визначенні критичної точки, коли необхідно виріб знімати з виробництва і виводити з ринку, а потім вводити інший виріб.

25. Життєвий цикл товарів промислового призначення.

Концепція життєвого циклу товару (ЖЦТ) характеризує збут продукту, прибуток, споживачів, конкурентів і відповідну стратегію маркетингу а моменту надходження товару на ринок і до припинення його реалізації.

 

Традиційна крива життєвого циклу товару включає такі періоди: розроблення, упровадження, зростання, зрілості, спаду. Для типового товару найкоротшою є стадія упровадження, а найтривалішою - стадія спаду.

 

Залежно від особливостей і тривалості реалізації розрізняють:

класичну криву (бум);

криву захоплення;

криву довгострокового захоплення;

сезонну криву;

криву відновлення (ностальгії);

криву провалу.

 

Тривалість виробництва ТПП та коливання їх обсягів носять циклічний характер: від виробництва першої партії до зняття даної моделі з виробництва в зв'язку з моральним старінням. Дане явище отримало назву економічний цикл товарів промислового призначення.

 

Існує шість основних етапів економічного циклу товарів промислового призначення:

· Етап розробки нового товару

· Етап освоєння промислового виробництва

· Перший етап виробництва

· Етап модернізації

· Другий етап виробництва (елімінування)

· Ліквідація моделі

·

Початковий етап - розроблення нового товару, під час якого здійснюється апробація наукової ідеї чи гіпотези про принципово нове рішення. Проводяться НДР, розробляються принципова побудова вузлів та деталей, їх креслення, перевіряється їхня технологічність, обираються та обґрунтовуються матеріали, технологія оброблення. Це не виробничий, а швидше творчий процес. Початок: поява наукової ідеї, розроблення та обґрунтування концепції товару, технічного проекту, робочого проекту, виготовлення дослідного зразку товару.

Наступний етап передбачає освоєння промислового виробництва.

Наступний етап - перший етап виробництва - це серцевина економічного циклу життя ТПП. Оскільки ТПП призначені, як правило, для багатьох галузей, то вони визначають матеріальну базу економіки країни в цілому.

На стадії зрілості спостерігається уповільнення зростання обсягів продажу. Цей етап довготривалий, його можна розподілити на три фази: зрілість, що зростає; стабільна зрілість; зрілість на зниженні.

На стадії зрілості мають застосовування такі стратегічні методи маркетингу: модифікація ринку; модифікація товару; модифікація засобів маркетингу.

Стадія спаду засвідчується різким зменшенням обсягів продажу товару. На цьому етапі скорочуються маркетингові програми, змінюються форми збуту продукту, приймаються рішення про закінчення випуску товару.

 

 

Кожен товар характеризується науково-технічним рівнем - сукупність параметрів, які визначають рівень новизни наукового принципу, закладених в основу його розробки, рівень конструкторських рішень, технології, використовуємих матеріалів. Він являється постійним, а в зв'язку з постійною модернізацією продукції, змінюється.

 

Для науково-технічного рівня існують слідуючи границі:

1. Фізичний поріг. Він визначається обраним принципом функціонування товару відповідно до НТП (коефіцієнт корисної дії не може перевищувати 100%). Цей поріг не може бути перевищений при будь-якій модифікації і модернізації товару;

2. Технічний поріг. Неможливо досягти абсолютної точності конструкцій, чистоти поверхні. Ступінь досягнення максимуму залежить від рівня технології, точності верстатів і обладнання, засобів вимірювання, кваліфікації персоналу і т. ін.;

3. Економічний поріг. Він визначається сукупністю затрат, необхідних для виготовлення і реалізації даного виробу за наявної технології виробництва товару, реалізації і післяпродажного обслуговування. Можна, наприклад, підвищити економічну чистоту товару, але витрати при цьому збільшаться в сотні разів.