Тема 4. Київська Русь в добу розквіту.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 4. Київська Русь в добу розквіту.



Становлення ранньофеодальних відносин в Київській державі. Державна і приватна власність на землю. Перехід від полюддя до організованого збору податку. Натуральний характер феодального і селянського господарства. Виникнення феодальнозалежного населення. Русь часів Володимира Великого. Особистість Володимира Святославича. Внутрішні реформи. Остаточна перемога християнства. Міжусобиці на Русі після смерті Володимира.

Розквіт Русі за Ярослава Мудрого. Внутрішньополітичне та зовнішньополітичне становище. Розквіт давньоруської культури. „Руська правда” як юридичний пам’ятник ранньофеодальної епохи.

Тема 5. Київська Русь в умовах кризи та занепаду.

Нова міжусобиця на Русі між синами та онуками Ярослава. Перші тенденції регіоналізації. Князівські з’їзди та боротьба проти половців. Державницький централізм Володимира Мономаха та його спадкоємців. Київська Русь в системи східнохристиянського світу.

 

Модуль II. Удільна Русь XIII – XV ст.

Змістовий модуль 3. Феодальна роздробленість Русі. Руські землі в умовах децентралізації.

Тема 6. Феодальна роздробленість як закономірний етап розвитку феодальної держави.

Причини, загальна характеристика та специфічні риси політичної роздробленості руських земель, її зв’язок з розвитком феодального господарства, суспільно-політичних відносин, матеріальної та духовної культури. Послаблення політичної влади Києва. Посилення ролі удільних князівств. Класова боротьба. Князівська влада і боярство. Боротьба із зовнішніми ворогами.

 

Тема 7. Соціально-економічній та політичний| розвиток| руських| земель|грунтів| в удільну| добу|.

Середньовічні руські князівства і землі|грунти| як система феодальних держав. Характеристика взаємин|взаємостосунків| і особливості внутрішнього соціально-економічного, політичного і культурного розвитку руських князівств і земель|грунтів| в XII - в першій третині XIII ст|. Посилення могутності Ростово-Cуздальського| князівства. Специфіка політичного і економічного розвитку Новгородської та Псковської феодальних республік.

 

Тема 8. Руські землі| в період| монголо-татарського| нашестя|.

Руські землі|грунти| як об’єкт міжнародної агресії. Зміна зовнішньополітичної кон’юнктури на початку XIII ст. Суспільно-економічний лад кочових племен Монголії, їх об’єднання і початок завоювань. Битва на р.Калці. Походи хана Батия на Русь. Героїчний опір русичів. Утворення Золотої Орди та її політика щодо руських земель. Олександр Невський та Данило Галицький в їх дипломатії щодо Золотої Орди. Міжнародне значення боротьби Русі проти монголо-татарського нашестя.

 

Тема 9. Боротьба Русі проти хрестоносної агресії.

Народи Прибалтики в X – XII ст. Розвиток феодальних відносин та їх особливості. Агресія німецьких та датських феодалів. Роль римської курії. Підкорення лівів, естів, прусів. Перша сутичка з русичами в Дорогочинській битві 1237 року. Орден Мечоносців. Тевтонський орден. Наступ німецьких рицарів, датських і шведських феодалів на руські землі. Розгром шведських завойовників на р. Неві та німецьких рицарів на Чудському озері. Олександр Невський – видатний полководець та політичний діяч середньовічної Русі.

Змістовий модуль 4. Руські землі у XIV – XV ст. Утворення Московської держави.

Тема 10. Північно-Східна Русь на початковому етапі об’єднавчого процесу. Піднесення Москви.

Початок політичної централізації Русі. Передумови та особливості процесу утворення єдиної Московської держави. Економічні, політичні та ідеологічні передумови централізації. Вирішальне значення політичних передумов, їх вплів на характер російської державності. Незавершеність процесу централізації та її причини. Періодизація об’єднавчого процесу.

Основні риси економічного та соціально-політичного устою Русі на початку об’єднання. Відновлення економіки. Тенденції розвитку феодального землеволодіння. Зміни в соціальній структурі суспільства. Еволюція інститутів політичної влади та державного управління.

Виникнення центрів „збирання” руських земель. Особливості взаємовідносин Північно-Східної Русі з Ордою. Піднесення Московського князівства та його боротьба за лідерство з Тверським, Рязанським та Суздальсько-Ніжегородським князівствами.

 

Тема 11. Москва на чолі боротьби проти ординського іга.

Політика московських князів щодо Золотої Орди. Послаблення Орди в другій половині XIV ст. Хан Мамай та його політика. Перші відкриті сутички з Ордою. Куликовська битва і її історичне значення. Дмитрій Донський – видатний полководець середньовічної Русі.

Нашестя хана Тохтамиша. Відновлення ординського іга. Центробіжні тенденції в Орді та її розпад. Стояння на р. Угрі. Остаточне скинення ординського іга.

 

Тема 12. Завершальний етап об’єднання руських земель навколо Москви. Утворення Московської держави.

Територіальне зростання Московської держави у XV ст. та спроби удільних князів перешкодити процесу централізації. Перемога Василя Темного у феодальній війні в другій чверті XV ст. Реорганізація удільної системи та зміцнення великокнязівської влади як підсумок феодальної війни. Внутрішня політика Івана III. Посилення великокнязівської влади та зміцнення її соціальної опори. Еволюція системи центрального і місцевого управління та судочинства, кодифікація законодавства. Судебник 1497 року. Зовнішня політика Івана III. Приєднання до Москви Ярославського, Ростовського та Тверського князівств. Походи на Новгород та його остаточне приєднання.

Московська держава на початку XVI ст. Завершення політичного об’єднання. Московський князь Василь III. Характеристика державної території та політичного устрою. Особливості аграрного розвитку. Пріоритети московської зовнішньої політики.

 

Тема 13. Культура та побут| руських| земель|грунтів| у|біля,в| XIV – XV ст.

|спілЗанепад культури в період монгольського нашестя|навали| і початку ординського іга|іга|. Трагічна тема у фольклорі та літературі.

Початок національного відродження Русі. Ідея незалежності в літературі та мистецтві. Патріотична тема в пам’ятниках куликовського| циклу.

Загальний|спільний| підйом культури в зв’язку з успіхами політичної централізації та зміцненням економіки. Відродження літописання.

Розвиток основних літературних жанрів (житія, ходіння, повісті). Емоційно-експресивний стиль в літературі і мистецтві. Творчість митрополита Кипріана, Епіфанія Премудрого, Пахомія Лагофета. Публіцистика другої половини ХV ст.

Розквіт живопису. Феофан Грек. Андрій Рубльов. Діонісій.

Відновлення|поновлення| і розвиток кам’яної церковної та світської архітектури. Діяльність італійських архітекторів в Москві в кінці|у кінці,наприкінці| XV| ст.

Розповсюдження|поширення| природничих знань.

Побут та звичаї. Інтеграція місцевих культурних традицій в загальноруську культуру.


II семестр

МодульІII. Московська держава в|біля,в| період| пізнього| середньовіччя| XVI – XVII ст.

Змістовій модуль 5. Московська держава у|біля,в| XVI ст.

Тема 14. Московська держава в 30 – 50-ті| роки| XVI ст. Реформи періоду| Виборної Ради.

Смерть Василя III і династична криза поч.|розпочинала,зачинала| 30 -х років XVI ст. Узурпація влади Оленою Глинською та її діяльність. Боротьба боярських угрупувань за владу 1537-1547 років: причини, хід і наслідки. Внутрішня політика боярських „урядів” в 1530-і – 1540-і роки. Коронація Івана Грозного. Велике московське повстання 1547 року та його наслідки|результату|.

Реформи середини XVI ст.: причини і передумови реформ, їх зв’язок з|із| реформаторською| діяльністю попередніх урядів. Вибрана рада: історіографічна дискусія про її існування, склад, компетенцію. Характеристика реформ середини XVI ст. в галузі судочинства, адміністративного управління, організації збройних сил і податкової системи. Роль реформ у зміцненні самодержавної влади.

Тема 15. Опричнина Івана IV.

Формування нового політичного курсу Московської держави в кін.|у кінці,наприкінці| 50 -х– поч. 60-х років XVI ст. Опричнина як система політичного управління: історія виникнення і організаційна структура. Роль і місце опричного апарату управління в організації влади в Московській державі. Характеристика опричнини в сучасній| історіографії. Перший етап опричного правління (1565 – 1572 роки): основні етапи терору та його спрямованість. „Опричнина без опричнини”: другий етап опричнини ( 1572-1584 роки). Соціально-політичні та економічні наслідки опричнини.

­

Тема 16. Зовнішня політика| часів| Івана IV.

Основні завдання|задачі| та напрями|направлення| зовнішньої політики Московської держави в XVI ст. Російсько-казанські відносини. Воєнна|воєнна| кампанія 1552 року і взяття|взяття| Казані. Встановлення контролю Москви над Середнім і Нижнім Поволжьєм. Росія і Європа. Балтійське питання в європейській політиці в сер. XVI ст. Інтереси Росії в Балтійському регіоні. Лівонська війна: причини, передумови, періодизація і характеристика етапів. Підсумки Лівонської війни. Відносини з|із| Кримським ханством. Політика Росії на Сході. Похід Єрмака в Сибір та включення|приєднання| Сибіру до складу Московського Царства.

Змістовій модуль 6. Московська держава наприкінці|
XVI - на початку XVII ст. Смутні часи|.

Тема 17. Московська держава в умовах| кризи| кінця| XVI ст.

Політична боротьба у вищих ешелонах влади в 1584 – 1585 роках. Піднесення|підвищення| Бориса Годунова і його відносини з|із| придворними угрупуваннями. Царювання Федора Івановича. Династична криза. |Собор 1598 року та обрання Годунова на царство. Зовнішня і внутрішня політика Годунова на рубежі XVI – XVII ст. та її кінцева|скінченна| неспроможність. Посилення системної кризи московської державності як головна причина громадянської війни поч. XVII ст.

 

Тема 18. „Велика смута” в Московській державі| на початку XVII ст.

Історіографічна дискусія про характер|вдачу|, зміст|вміст,утримання| і періодизацію Смутного часу.

Авантюра Григорія Отрєп’єва та його діяльність на території Речи |промовПосполитої. Вторгнення Лжедмитрія I до Московської держави. Смерть Бориса Годунова та її політичні наслідки. Захоплення|захват| влади Лжедмитрієм I та його політичний курс. Травневий переворот 1606 року.

Правління Василя Шуйського (1606 – 1610 рр.) Повстання під проводом І. Болотникова: соціальний склад повстанських армій, цілі повстання. Хід воєнних|воєнних| дій. Лжедмитрій II. Посилення політичної деінтеграціі| країни. Початок відкритої|відчиняти| інтервенції Речи|промови| Посполитої. Скинення Василя Шуйського. Семибоярщина і її варіант політичного устрою Московської держави. Захоплення|захват| поляками Москви. Шведська інтервенція.

 

Тема 19. Національно-візвольній рух| в Московській державі| та закінчення| Смути.

Формування Першого Земського ополчення. Політичні погляди| керівників|ватажків| ополчення, його соціальний склад і воєнні|воєнні| дії по звільненню|визволення| Москви. Адміністративно-політична діяльність керівників Першого ополчення та її крах. Друге Земське ополчення: умови формування, склад, воєнно- політичні і адміністративні дії. Звільнення|визволення| Москви від польських інтервентів. Організація і проведення Земського Собору 1613 року. Початок нової династії Романових. Війни з|із| Річчю |промовою| Посполитою і Швецією. Столбовський мир|світу| 1617 року та Деулінськє перемир’я 1618 року.

Подолання|здолання| наслідків Смути. Відновлення національного господарства і системи оподаткування. Роль Земських Соборів і приказної бюрократії в процесі економічного і політичного відродження.

Змістовій модуль 7. Московська держава на порозі| нового часу.

Тема 20. Соціально-економічній та політичний| розвиток| Московської держави| у|біля,в| XVII ст.

Нові риси|межі| в господарському житті країни. Зміни в організації феодального господарства та в структурі феодальних повинностей. Еволюція форм феодального землеволодіння. Феодально-кріпосницька експлуатація. Соборне Уложення 1649 року – кодекс феодального права. Завершення юридичного оформлення загальнодержавної системи кріпосного|кріпака| права. Джерела економічного піднесення|зросту| держави. Розвиток суспільного|громадського| розподілу праці та товарного виробництва. Особливості становлення мануфактурного виробництва. Товарна спеціалізація регіонів і початок формування внутрішнього національного ринку.

Державно-політичний устрій|устрій| Московської держави в другій половині XVII століття|віку|. Доля органів станового представництва. Розвиток приказної системи. Посилення самодержавної влади. Перехід до абсолютизму.

 

Тема 21. Народні рухи| у|біля,в| XVII ст.

Зростання|зріст| соціального напруження в 1630-х – 1640 -х роках. Посилення опозиційних настроїв у середовищі|середі| служилого і посадського населення. Міські повстання кінця 1630-х - 1640-х років. Соляний бунт в Москві в 1648 році. Норми соціально -політичного врегулювання у Соборному Уложенні 1649 року. Загострення класової боротьби в Московській державі в другій половині XVII ст. Мідний бунт в Москві 1662 року. Селянський рух під проводом С|із|. Разіна.

Тема 22. Держава і церква| у|біля,в| XVII ст.

Церква після|потім| Смути. Реформи патріарха Никона: причини, зміст|вміст,утримання|, наслідки. Церковний розкол. Старообрядчество. Протопіп Авакум. Посилення розбіжностей між церквою і царською владою. Вплив церковного розколу на російську культуру.

Тема 23. Зовнішня політика| Московської держави| у|біля,в| XVII ст.

Міжнародне положення|становище| Московської держави після|потім| Смути. Зовнішньополітичні цілі та пріоритети. Російсько-польські суперечності|протиріччя|. Зовнішня політика Московської держави в контексті Тридцятирічної війни. Смоленська війна 1632-1634 років. Національно-визвольна боротьба в Україні і Білорусії та її роль у формуванні зовнішньополітичного курсу Московської держави в сер. XVII| ст. Російсько-польська і російсько-шведська війни. Відносини Росії з|із| Туреччиною|Турцією| і Кримським ханством в 1670-х – 1680-х роках. Інтереси Росії в Східному Сибіру і на Далекому Сході. Нерченський трактат.

Тема 24. Московська держава в кінці| XVII ст. напередодні| петровської| модернізації|.

Внутрішньополітичне|внутріполітичне|, економічне і міжнародне положення|становище| Московської держави в кінці|у кінці,наприкінці| XVII ст. Передумови та спроби| перетворень. Правління царя Федора Олексійовича: реалії і тенденції. Централізація і бюрократизація державного апарату. Відміна місництва. Боротьба придворних угрупувань за владу. Стрілецький бунт 1682 року. Хованщина. Правління царівни Софії та її поразка|ураження| в боротьбі з|із| Петром. Правління Петра I до 1700 року: Азовські походи, Велике посольство до Європи.

 

Тема 25. Культура та суспільно-політична| думка|вважати| Московської держави у|біля,в| XVI – XVII ст.

Культурне піднесення|спіль в XVI ст. у зв’язку з успіхами політичної централізації та зміцненням економіки|зрост. Розвиток основних літературних жанрів. Суспільно-політична думка|гадка|: єресь і вільнодумство. Російська публіцистика. Теми політичного устрою і міжнародного значення московського царства в публіцистиці XVI ст. Початок книгодрукування|друкарства|. Розвиток церковної та світської архітектури та іконопису. Кризові|кризисні| явища в культурі другої половини XVI ст., зростання елементів ізоляціонізму, консерватизму і регламентації з боку церкви і держави.

Суспільно-політична думка|гадка| і культура Московської держави в XVII ст.

Оформлення і боротьба в суспільній|громадській| свідомості різних поглядів на перспективи розвитку держави. Криза середньовічних політико-церковних| доктрин. „Грекофіли”, „західники” і традиціоналісти та їх ідейно-політичні зв’язки і суперечності|протиріччя|. Формування системи державної освіти|утворення|. Розвиток традиційних і нових жанрів в російській літературі. Придворний театр і періодичний друк|печатка|. Барочна традиція в російській архітектурі і живопису. Загальний|спільний| процес секуляризації| культури і початку розколу російської культури.

 


Практичні заняття

 

Практичні заняття з курсу „Історія слов’янських народів” є важливою й невід’ємною частиною роботи студента. Вони, як і лекції, носять елективний (вибірковий) характер. Практичні заняття проводяться з окремих питань навчальної програми курсу, вони доповнюють і корегують проблематику лекцій. Метою практичних занять, насамперед, є поглиблене вивчення найбільш складних питань курсу, розширення знань студентів в процесі колективного обговорення питань.

Важливою частиною практичного заняття є етап попередньої підготовки студентів до нього, який включає вивчення джерел, навчальної та монографічної літератури, а також матеріалів періодичних видань. Підготовка до практичного заняття та участь в ньому розвиває в студентів навички самостійного пошуку та аналізу навчальної інформації, формує наукове мислення, уміння брати участь у творчий дискусії, робити правильні висновки, аргументовано висловлювати та відстоювати свою думку.

Поширеною формою роботи на практичному занятті є доповідь з певних питань, що винесені на обговорення. Завданням доповіді є самостійна і поглиблена розробка запропонованого питання із залученням додаткової літератури. Доповідь – це лаконічне і компактне висвітлення питання в одному виступі. При цьому аудиторія повинна також підготувати це питання, інакше сприйняття й обговорення доповіді буде утруднено.

Обов’язковою складовою практичного заняття є організація обговорення поставлених питань із залученням до нього усієї аудиторії. Дискусія повинна проводитися самими студентами під контролем та регулюванням з боку викладача.

Послідовність вивчення матеріалу, форми і методи проведення занять визначає викладач, який веде практичні заняття.

Практичні заняття служать однією із основних форм підведення підсумків самостійної роботи студентів.

 

 

Плани практичних| занять|позичати,посідати|

 

Практичне заняття| №1

Тема: Східні слов’яни| в давнину| (VІ| – перша половина ІХ ст.)

Питання для обговорення

1. Походження та розселення| східнослов’янських| племен.

2. Процес генезису феодалізму| у|біля,в| східних| слов’ян| та його| особливості|.

3. Проблема етногенезу| східних| слов’ян|.

4. Економічній розвиток| східнослов’янських| племен напередодні| утворення| держави|.

5. Суспільній устрій| та перші| політичні| об’єднання| у|біля,в| східних| слов’ян|.

6. Вірування східних| слов’ян|.

7. Теорії утворення| Давньоруської держави|. Норманізм та антинорманізм|.

 

Основні поняття| та терміни|

Історія, історична гіпотеза|, генезис, етногенез|, язичництво|, венеди|, склавини|, поліетнічність|, асиміляція|, волхви|, племінні союзи|спілки,сполучники|, анти, сусідська община, соціальна структура, воєнна|воєнна| демократія, норманська теорія|, антинорманизм|.

 

Література

1. Арцыбашева Т.Н. Славяне - русы - варяги – кто они? // Вопросы истории. – №1. – 2004. – С. 118-125.

2. Баран В., Козак Ю. Походження слов’ян. – К., 1991.

3. Волков В.А. Древняя Русь ІХ-ХІІІ в.в. // Вопросы истории. №1. – 2004. – С. 168-170.

4. Гумилёв Л.Н. От Руси до России. Очерки этнической истории. – М., 1995. – С. 34-55.

5. История Отечества. Люди, идеи, решения. – М., 1991.

6. Кісь Я.П. Етногенез слов’ян. – Львів, 1985.

7. Котляр И.Ф. Древняя Русь и Киев в летописных преданиях и легендах. – Киев, 1986.

8. Літопис Руський. – К.,1983.

9. Ловмянський Х. Русь и норманы. – М., 1986.

10. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 5-24.

11. Ронин В.В. Южнобалтийское происхождение варяжской Руси // Вопросы истории. – №8. – 2004. – С. 149-142.

12. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981

13. Рыбаков Б.А. Мир истории: начальные века русской истории. – М., 1980.

14. Седов В.В. Происхождение и ранняя история славян. – М., 1979.

15. Щавелев С.П. Славянская дань Хазарии: новые материалы к интерпретации // Вопросы истории. – №10. – 2003. – С. 141-146.

 

 

Практичне заняття №2

Тема: Ранньофеодальна східнослов’янська держава
Київська Русь у IX-XII ст.

Питання для обговорення

1. Становлення ранньофеодальної державності у східних слов’ян. Київська Русь за перших Рюриковичів.

2. Соціально-економічний та політичний розвиток Київської Русі часів розквіту.

3. Хрещення Русі: причини вибору, християнізація, церковна організація.

4. Причини занепаду та роздробленості Русі: період правління Ярославичів та Володимира Мономаха.

5. Давньоруська держава в історичній долі східного слов’янства.

 

Основні поняття| та терміни|

Погост, смерд, ловище|, каган|, полюддя|, закуп, мир|світ|, рядович|, вервь|, „лествичний”, ранньофеодальна монархія, княжий|князівський| домен, огнищинин|, отроки, „Руська правда”.

Література

1. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. –К., 1988.

2. Горский А. О месте средневековой Руси в истории // Преподавание истории в школе. – 2002. – №3.

3. Греков Б.Д. Киевская Русь. – М., 1955.

4. Даркевич В. Христианство Древней Руси // Наука и
жизнь. – 1998. – №1.

5. Демин А. Общественные отношения на Руси // Газета „История”. – 2001. – №32.

6. Літопис Руський. – К, 1983.

7. Мавродин В.В. Происхождение русского народа. – Л., 1978.

8. Мономах. Поучение. // Газета „История”. – 2001. – № 5.

9. Новосельцев А.П., Пашуто В.Т., Черепин Л.В. Пути развития феодализма: Закавказье, Средняя Азия, Русь,
Прибалтика. – М.,1972.

10. Овчинникова Л. Владимир Мономах и его время. // Газета „История”. – 2001. – №5.

11. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 24-56.

12. Памятники литературы Древней Руси (XI-XII в.). – М., 1978.

13. Пашуто В.Т., Флоря Б.Н., Хорошкевич А.Л. Древнеруское наследие и исторические судьбы восточного славянства. – М., 1982.

14. Перхавко Б. Этноконфессиональная ситуация в Древней Руси.// Преподавание истории в школе. – 2002. – №4.

15. Поляков А. Древнерусская цивилизация: основы политического строя // Вопросы истории. – 2007. – №3.

16. Пушкарева Н. Какими были древнерусские женщины.// Наука и жизнь. - 1991. – № 8.

17. Рапов О.М. Княжие владения на Руси в X-пер. пол. XIIІ в. – М., 1977.

18. Российское законодательство Х-ХХ веков. Том 1. – М., 1985.

19. Рыбаков Б. А. Первые века русской истории. – М., 1980.

20. Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. – М., 1987.

21. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества в
XII-XIII в. – М., 1982.

22. Сахаров А.М. Дипломатия Древней Руси. – М., 1980.

23. Семенова Т. Древняя Русь и Франция: судьба русской царевны Анны Ярославны. //Наука и жизнь. – 2004. – №5.

24. Тихомиров М.Н. Древняя Русь. – М., 1975.

25. Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987.

26. Фроянов И.Я. Киевская Русь. – Л., 1980.

27. Харламова Е. Древнерусский город. // Газета „История”. – 2002. – №20.


Практичне заняття №3

Тема: Руські землі в удільний період.

Питання для обговорення

1. Причини роздробленості Русі: політичні, соціальні та економічні фактори.

2. Утворення нових державних центрів та моделі політичного устрою руських земель.

3. Економічний та культурний розвиток руських земель в удільну добу.

4. Володимиро-Суздальське князівство як осередок майбутньої Московської держави.

5. Новгородська боярська республіка: исторична альтернатива розвитку руських земель.

6. Наслідки феодальної роздробленості для руських земель.

 

Основні поняття| та терміни|

Поліцентризм, сепаратизм, натуральне господарство, боярська республіка, посадник, тисяцький|, віче, Рада панів, берестяна грамота, Залеська Русь, Боголюбово.

Література

1. Греков И.Б., Шахмагонов Ф.Ф. Русские земли в XIII-XIV вв. – М., 1986.

2. Древнерусские княжества Х-ХІІІ вв. – М., 1975.

3. Колесов В. Повесть об убиении Андрея Боголюбского. // Газета „История”. – 2002. – № 19.

4. Минц М. Коллекция легенд об основании Москвы // Газета „История”. – 2001. – № 29.

5. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 56-66.

6. Очери русской культуры ХІІ-ХV вв. – М, 1970.

7. Повести Древней Руси (ХІ-ХІІ в.). – Л., 1983.

8. Пятнов А. Борьба за киевский стол в 1148-1151 гг. // Вестник Московского университета. Серия 8. „История”. – 2003. – №1.

9. Рапов О.М. Княжие владения на Руси в Х – пер. пол. XIII в. – М., 1987.

10. Романов Б.А. Люди и нравы Древней Руси: историко-бытовые очерки XI-XIII вв. – М, 1987.

11. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества в
ХІІ-ХІІІ в. – М., 1982.

12. Толочко П.П. Київ і Київська земля в епоху феодальної роздробленості ХІІ-ХІІІ ст. – К., 1980.

13. Феннел Дж. Кризис средневековой Руси 1200-1304. – М., 1989.

14. Янин В.Л. Я послал тебе бересту. – Л., 1975.

 

Практичне заняття №4

Тема: Боротьба народів Русі із зовнішньою агресією ХІІІ ст.

Питання для обговорення

1. Економічні та політичні передумови експансії на Русь із Заходу та Сходу в ХІІІ ст.

2. Монголо-татарське нашестя на Русь.

3. Хрестоноська агресія у Північно-Західну Русь у ХІІІ ст.

4. Проблема іга та його наслідків в історичній науці.

 

Основні поняття| та терміни|

Іго, Орден, баскак, тьма|пітьма|, нойон|, богатур|, улус, курултай, басурман, Велика Ясса, Drang| nach| Osten|.

 

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 66 – 81.

2. Греков И.Б., Шахмагонов Ф.Ф. Мир Истории: Русские земли в ХІІІ-ХV вв. – М., 1986.

3. Гумилев Л.Н. От Руси до России. – М., 1995.

4. Егоров В.П. Золотая Орда: мифы и реальность. – М.,1990.

5. Каргалов В.В. Внешнеполитические факторы развития феодальной Руси. Русь и кочевники. – М., 1967.

6. Каргалов В.В. Монголо-татарское нашествие на Русь в ХІІІ в. – М., 1976.

7. Пашуто В.Т. Александр Невский. – М., 1975.

8. Полубоярникова М.Д. Русские люди в Золотой Орде (XІІІ-ХV в.). – М., 1978.

9. Татаро-монголы в Европе и Азии. Сб. статей. – М., 1977.

10. Федоров-Давыдов Г.А. Общественный строй Золотой Орды. – М., 1973.

11. Феннел Дж. Кризис средневековой Руси. 1200-1304. – М., 1985.

12. Щаскольский И.П. Борьба Руси против крестоносной агрессии на берегах Балтики в ХІІ-ХІІІ в. – Л., 1978.

13. Хан Н. Ярлык в традиции политической культуры Восточной Европы в ХIV веке.// Вопросы истории. – №6. – 2004.

14. Рязановский В. К вопросу о влиянии монгольской культуры и права.// Вопросы истории. – №7. – 1993.

15. Кощеев В. Еще раз о численности монгольского войска в 1237 году // Вопросы истории. – №10. – 1993.

16. Гумилёв Л.Н.Князь Александр и Хан Батый.//Газета „История”. – №44. – 2000.

17. Житие Александра Невского. Переложение на современный русский язык// Газета „История”. – №43 – 2000.

Практичне заняття №5

Тема: Утворення та розвиток Московської централізованої держави (кін. ХІІІ ст. – поч. ХVІ ст.)

Питання для обговорення

1. Передумови, етапи та особливості утворення єдиної Московської держави.

2. Соціально-економічний та політичний лад Русі другої половини ХІІІ – першої половини ХV ст. (до правління Івана ІІІ)

3. Боротьба Русі проти ординського іга. Куликовська битва. Остаточне скинення іга.

4. Політичний устрій Московської держави в кін. ХV–ХVІ ст. Судебник Івана ІІІ.

5. Руська православна церква в кін. ХІІІ – ХV ст.

 

Основні поняття| та терміни|

Пожилоє|літнє|, „Задонщина”, Судебник, „Москва – третій Рим”, приказ|наказ-інструкція|, Боярська дума, Освященний собор, вотчина, тюфяк, помістя|, посад, уділ|, иосифляне|, нестяжатели|, кормління, місництво.

Література

1. Алексеев Ю.Г. Государь всея Руси. – Новосибирск, 1991.

2. Алексеев Ю.Г. Освобождение Руси от ордынского ига. – Л., 1989.

3. Артамонов В. Василий III // Наука и жизнь. – 1997. – № 6.

4. Бегичева Б. Москва ! Как много в этом звуке… (Новейшие исследования об Иване Калите) // Наука и религия. – 2006. – №4.

5. Быков А., Кузьмина О. Олег Рязанский. // Газета „История” – 2002. – №4.

6. Ермолаев И. Золотординский фактор в становлении российского самодержавия. // Преподавание истории в школе. – 2006. – №8.

7. Зимин А.А. Витязь на распутье. – М., 1991.

8. Зимин А.А. Россия на рубеже ХV-ХVI вв. – М., 1982.

9. Кобрин Б.Д. Власть и собственность средневековой Руси. –М., 1985.

10. Кобрин Б.Д., Юрчаков А.Л. Становление деспотического самодержавия в средневековой Руси.// История СССР. – № 2. – 1991.

11. Козляков В., Зимин А. Витязь на распутье: Феодальная война в России в ХV веке // Вопросы истории. – 1992. – №10.

12. Колосов Д. Парадоксальная победа: 625 лет со дня битвы на Куликовом поле. // Наука и жизнь. – 2005. – №12.

13. Кучкин В. Сергей Радонежский.// Вопросы истории. –
1992. – №10.

14. Лощиц Ю.М. Дмитрий Донской. М., 1980.

15. Лурье Я. Русские современники Возрождения. М., 1980.

16. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. М. – 2000. – С. 81 – 110.

17. Петров А. Эпоха Дмитрия Донского// Преподавание истории в школе. – 2002. – 1997. – №6.

18. Пресняков А.Е. Русские самодержцы. – М., 1990.

19. Рассказы русских летописей ХV-XVIII вв. – М., 1976.

20. Сахаров А.М. Образование и развитие российского государства в ХIV-ХVII вв. – М., 1963.

21. Тихомиров М.Н. Российское государство в XV-XVII вв. –М., 1973.

22. Хорошевич А.Л. Русское государство в системе международных отношений кон. XV- нач. XVI в. – М., 1980.

23. Черепнин Л.А. Образование Русского централизованного государства: очерки социально-экономической и политической истории. – М., 1980.

24. Шапиро А.Ю. Проблемы социально-экономической истории Руси XIV-XVI вв. – Л., 1977.

 

 

Практичне заняття| №6

Тема: Руська історія VI - ХV ст. на сторінках історичних періодичних видань

 

Для підготовки до заняття необхідно ознайомитися з|із| наступними|слідуючими| статтями:

1. Арцыбашева Т.Н. Славяне – русы – варяги – кто они?// Вопросы истории. – № 1. – 2004. – С. 118-125.

2. Белозеров И.В. Русские митрополиты и ханы золотой Орды: система отношений.// Вестник Московского университета. – Серия 8. История. – 2003. – №3.

3. Кощеев В.Б. Еще раз о численности монгольского войска в 1237 году.// Вопросы истории. – 1993. – №10. – С.131-135.

4. Кучки В. Сергей Радонежский. // Вопросы истории. - 1992. - № 10.

5. Петров А. Эпоха Дмитрия Донского (до 1380 г.)// Преподавание истории в школе. – 2002. – №7, 8.

6. Поляков А. Древнерусская цивилизация: основы политического строя.// Вопросы истории. – 2007. – №3. – С.50-70.

7. Федина Н. Александр Невский: современные взгляды на политику великого князя.// Газета «История». – №43. – 2000.

8. Фомин О. Священная Артания: попытка толкования.// Газета «История». – №40. – 2001.

9. Шокарев С. Русские княжества в XIV-XV столетиях.// Газета «История». – №1. – 2003.

 

Практичне заняття| №7

Тема: Московська держава часів Івана IV : два підходи до реформування держави

Питання для обговорення|

1. Іван IV в період боярського| правління.

2. Реформи 50-х років XVI ст. та їх вплив на зміцнення централізованої | влади.

3. Опричнина: причини, хід, наслідки.

4. Оцінка діяльності Івана Грозного в дореволюційній, радянській та сучасній історичній літературі.

 

Основні поняття| та терміни|

Виборна рада, Земський собор, місництво, стрілецьке військо, „служба по отечеству”, „служба по прибору”, губна ізба, опричнина, земщина|, Стоглав, заповідні літа, засічна| межа.

Література

1. Альшиц Д.М. Начало самодержавия в России. – Л., 1988.

2. Валишевский. К. Иван Грозный. – М., 1989.

3. Вострышев М. Эпоха Ивана Грозного: события, отложившиеся в текстах. // Вопросы истории. – 2004. - № 11.

4. Дягтерев П.А. Трудный век Российского государства. – М., 1985.

5. Ельянов Е. Субъективные интерпретации: отечественные историки об эпохе Ивана Грозного. // Газета «История». – 2001. - № 42.

6. Зимин А.А. Опричнина Ивана Грозного. М., 1964.

7. Зимин А.А., Хорошевич А.Л. Россия времени Ивана Грозного. – М., 1982.

8. История Отечества в лицах: Иван Васильевич Грозный. – М., 1993.

9. История Отечества в романах, повестях и документах. Московское государство. Век XVI. – М., 1986.

10. Карамзин Н.М. И что была тогда Россия. – Харьков, 1990.

11. Ковалевский П.И. Одаренные безумием. – К., 1994.

12. Курбский Андрей. История о великом князе Московском. – М., 1986.

13. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С.110-131.

14. Переписка Ивана Грозного с Андреем Курбским. – Л., 1975.

15. Скрынников Р.Г. Иван Грозный. – М., 1991.

16. Скрынников Р.Г. Россия после опричнины. – М., 1975.

17. Скрынников Р.Г. Царство террора. – С.-П., 1992.

 

Практичне заняття| № 8

Тема: Московська держава в умовах кризи кін|кін|. XVI - поч|. XVII ст.

Питання для обговорення|

1. Московська держава після смерті Івана Грозного. Загострення династичного питання.

2. Цар Федір Іванович і Борис Годунов.

3. Царювання Бориса Годунова: досягнення і прорахунки.

 

Основні поняття| та терміни|

Регентська рада|порада|, патріаршество, Углицька справа|річ|, урочні|призначені| літа, кабальний холоп, самозванчество|, династична криза.

Література

1. Буганов В.И. Крестьянская война в России в начале XVII века. – М., 1989.

2. Буганов В.И. Мир истории. Россия в XVII веке. – М., 1989.

3. Буссов К. Московская хроника (1584-1619). – Л., 1981.

4. Морозова Л. Патриарх Иов. Царевич Федор Борисович. // Преподавание истории в школе. – 2000. - № 8.

5. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – C.131-136.

6. Петрухинцев Н. Причины закрепления крестьян в России в конце ХVІ века. // Вопросы истории. – 2004. - № 7.

7. Плегузов А. Смута в Московском государстве. – М., 1989.

8. Скрынников Р.Г. Минин и Пожарский: хроника “смутного времени”. – М., 1981.

9. Скрынников Р.Г. Борис Годунов. – М., 1983.

10. Скрынников Р.Г. Россия накануне смутного времени. – М.,1980.

11. Скрынников Р.Г. Самозванцы в России в начале XVII
века. – Новосибирск, 1987.

12. Тихомиров М.Н. Классовая борьба в России в XVII в. – М., 1969.

13. Ульяновский В.И. Русские самозванцы: Лжедмитрий І. – К., 1993.

14. Ульяновський В.І. Лжедмитрій І на Україні. // Наука і суспільство. – №5. – 1990.

 

Практичне заняття| № 9

Тема: Смутні часи в Московській державі

Питання для обговорення|

1. Історіографія Смути: дискусії| про початок|спричиняй|, етапи| та наслідки|.

2. Лжедмитрій І, його| особа, політична| орієнтація| та прихід| до влади|.

3. Селянська війна| під| проводом|проводом| Івана Болотникова.

4. Лжедмитрій ІІ та Тушинський| табір|.

5. Польська та шведська| інтервенція. Перше та друге ополчення|. Звільнення Москви.

 

Основні поняття| та терміни|

Смута, Семибоярщина, Тушинський табір, інтервенція, земське ополчення, Рада|порада| всієї землі.|грунту|

Література

1. Буганов В.И. Крестьянская война в России в начале XVII века. – М., 1989.

2. Буганов В.И. Мир истории. Россия в XVII веке. – М., 1989.

3. Буссов К. Московская хроника (1584-1619). – Л., 1981.

4. Игнатов А. Хронология "Смутного времени".// Газета «История». – 2002. - № 3.

5. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – C.137-147.

6. Плегузов А. Смута в Московском государстве. – М., 1989.

7. Попов К. Уроки Смутного времени. // На<



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 262; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.55.253 (0.018 с.)