ТЕМА 7. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ ДОГОВОРІВ.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА 7. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ ДОГОВОРІВ.



 

1. Як називається договір, згідно з яким одна сторона зобов’язується передати майно у власність

іншій стороні, а сторона, яка одержала майно у власність, зобов’язується прийняти майно i

сплатити за нього певну грошову суму?

1) договір купiвлi-продажу;

2) договір позики;

3) договір контрактації;

4) договір майнового найму.

 

2. Договір купівлі-продажу є:

1) оплатним, двостороннім, консенсуальним;

2) реальним, двостороннім, оплатним;

3) реальним, каузальним, додатковим;

4) оплатним, одностороннім, каузальним.

 

3. Законодавство про захист прав споживачів не поширюється на відносини:

1) придбання товарів в рекламних цілях;

2) придбання товарів для власних потреб;

3) придбання товарів для власних потреб;

4) придбання товарі для споживання іншою особою (придбання подарунків).

 

4. Протягом якого часу споживач має право пред’явити претензію щодо неналежної якості

рухомого майна, якщо на цей товар не встановлений гарантійний строк?

1) протягом шести місяців із дня придбання товару;

2) протягом трьох місяців з дня придбання товару;

3) протягом одного місяця з дня придбання товару;

4) протягом 14 днів з дня придбання товару.

 

 

5. Сторонами договору поставки можуть бути:

1) суб’єкти підприємницької діяльності;

2) оптові організації, уповноважені державою, що виконують державне замовлення;

3) тільки юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності;

4) будь-які суб’єкти господарювання.

 

6. Яка тривалість строків позовної давності за позовами, що випливають з поставки продукції

неналежної якості:

1) 6 місяців;

2) дев’ять місяців;

3) один рік;

4) три роки.

 

7. Чи підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між двома юридичними особами?

1) підлягає лише тоді, коли на цьому наполягає одна з сторін договору;

2) підлягає у будь-якому випадку;

3) підлягає нотаріальному посвідченню у випадку коли предметом купівлі-продажу є державне майно;

4) підлягає, якщо договір укладається між двома господарськими товариствами.

 

Договори про передачу майна в користування

 

1. Договір оренди вважається укладеним:

1) з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов і надання договору належної форми;

2) з моменту страхування об’єкта оренди орендарем;

3) з моменту передачі майна орендарю;

4) з моменту нотаріального посвідчення договору оренди.

 

2. Якщо в договорі оренди не встановлені обов’язки сторін щодо здійснення поточного та капітального ремонту, то хто відповідає за проведення цих видів ремонту:

1) орендар здійснює поточний ремонт, а орендодавець – капітальний;

2) орендар здійснює капітальний ремонт, а орендодавець – поточний;

3) з моменту страхування об’єкта оренди орендарем;

4) оскільки майном користується і володіє орендар, то саме на нього покладається обов’язок проведення усіх видів ремонту.

 

3. Які правові наслідки виникають в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну

договору оренди державного майна після закінчення його строку?

1) договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

2) договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час;

3) договір вважається поновленим ще на один рік;

4) договір вважається розірваним.

 

4. Вкажіть наслідки продажу власником майна, яке було передано в оренду?

1) договір оренди зберігає силу для нового власника, а покупець повинен бути попереджений про права орендаря на майно;

2) договір оренди припиняється;

3) орендар повинен бути завчасно попереджений про намір власника продати майно, що перебуває в оренді та має право привілейованої купівлі зазначеного майна;

4) таке майно не може бути продане без згоди орендаря.

 

5. Фізична особа хоче взяти в оренду індивідуально визначене майно державного підприємства

(обладнання). Що для цього потрібно?

1) одержати дозвіл регіонального відділення Фонду державного майна України;

2) зареєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності і подати заяву до уповноваженого органу;

3) повідомити про це трудовий колектив відповідного державного підприємства.

4) потрібне узгодження з органом, повноважним управляти відповідним державним майном.

 

6. Форма лізингу, при якій лізингодавець набуває майно у власника і передає його йому у користування:

1) зворотній лізинг;

2) пайовий лізинг;

3) корпоративний лізинг;

4) фінансовий лізинг.

 

7. Який вид лізингу передбачає передачу після закінчення строку договору лізингу об'єкту лізингу у

власність лізингоотримувача:

1) фінансовий лізинг;

2) оперативний лізинг;

3) міжнародний лізинг;

4) пайовий лізинг.

 

8. Не може бути об'єктами оренди:

1) цілісні майнові комплекси;

2) інтелектуальна власність;

3) індивідуально-визначене майно;

4) земельні ділянки.

 

9. Хто несе ризик випадкової загибелі або пошкодження об’єкта оренди, якщо ці питання не врегульовані у договорі?

1) орендар;

2) орендодавець (власник) майна що передається в оренду;

3) Фонд державного майна України;

4) орендодавець, якщо інше не встановлено договором оренди.

 

Договори про виконання робіт та надання послуг

 

1. Хто несе ризик випадкової загибелі або псування вантажу за договором перевезення?

1) власник вантажу, якщо інше не передбачено договором;

2) перевізник вантажу;

3) одержувач вантажу;

4) відправник вантажу.

 

2. За договором доручення повірений виконує юридичні дії:

1) від імені і за рахунок довірителя;

2) від імені довірителя за свій рахунок;

3) від свого імені та за свій рахунок;

4) від свого імені за рахунок довірителя.

 

3. За договором комісії комісіонер вчиняє угоду:

1) від свого імені за рахунок комітента;

2) від імені комітента за свій рахунок;

3) від свого імені і за свій рахунок;

4) від імені і за рахунок комітента.

 

4. Коли, за загальним правилом, договір страхування набирає чинності?

1) з моменту внесення першого страхового платежу;

2) з моменту підписання договору його сторонами;

3) з моменту підписання договору його сторонами;

4) після передачі страхового свідоцтва.

 

5. Яким чином підприємець може використати отриманий кредит:

1) кошти, отримані у кредит, можуть використовуватись тільки на цілі, передбачені кредитним договором;

2) позичальник самостійно визначає призначення коштів, отриманих у кредит, про що сповіщає установу банку;

3) дані положення не розглядаються сторонами;

4) позичальник може використати кредит за власним розсудом без будь-якого погодження.

 

6. Суб’єкти підприємницької діяльності вправі надавати одне одному кредит:

1) комерційний;

2) короткостроковий;

3) іпотечний;

4) бланковий.

 

 

7. Споживчий кредит надається:

1) фізичним особам;

2) фізичним та юридичним особам у будь-якій валюті;

3) суб’єктам господарювання;

4) юридичним особам для придбання устаткування.

 

8. Використання кредитних коштів не за цільовим призначенням тягне:

1) право кредитора (банку) достроково розірвати договір і звернути стягнення на кошти позичальника;

2) визнання кредитного договору недійсним;

3) відповідальність несуть посадові особи, що використали кредитні кошти не за цільовим призначенням;

4) не має ніяких правових наслідків, якщо інше не передбачено договором;

 

9. Який строк позовної давності встановлено для подання позову до перевізника за договором перевезення вантажів?

1) два місяці;

2) шість місяців;

3) один рік;

4) три роки.

 

 

Зобов’язання про сумісну діяльність. Договори про створення юридичної особи

 

1. Сторонами договору про спільну (сумісну) діяльність можуть бути:

1) будь які фізичні та юридичні особи, які мають необхідний обсяг правоздатності та дієздатності;

2) виключно юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності;

3) юридичні особи, які діють для досягнення певної господарської мети;

4) тільки суб’єкти підприємницької діяльності.

 

2. Майно, що передається для спільної (сумісної) діяльності:

1) належить суб’єктам підприємництва на праві спільної часткової власності;

2) належить на праві спільної сумісної власності;

3) передається на безоплатній основі учаснику договору про спільну (сумісну) діяльність, що здійснює ведення справ за договором;

4) належить на праві власності кожній з сторін договору в відповідних частках.

 

3. Договір про спільну (сумісну) діяльність підлягає державній реєстрації:

1) в Міністерстві економіки України;

2) в органах місцевих рад;

3) в місцевих податкових органах;

4) в органах державної реєстрації.

 

4. Метою укладення договору про спільну (сумісну) діяльність є:

1) досягнення спільної господарської мети;

2) збільшення частки об’єднання підприємців на певному товарному ринку;

3) задоволення особистих потреб членів трудового колективу підприємств-учасників;



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.124.56 (0.047 с.)