Задум гри, постановка ігрових цілей і завдань

1. Як виникає задум гри (визначається ігровим середо­вищем, пропозицією однолітка, виникає за ініціативою самої дитини тощо).

2. Чи обговорює задум гри з партнерами, чи враховує їхню точку зору.

3. Наскільки стійкий задум гри. Чи бачить дитина перс­пективу гри.

4. Чи статичний задум або розвивається по ходу гри. Наскільки часто спостерігається імпровізація в грі.

5. Чи уміє сформулювати ігрову мету, ігрове завдання словесно і запропонувати його іншим дітям.

Зміст гри

1. Що складає основний зміст гри (дія з предметами, побутові або суспільні взаємини між людьми).

2. Наскільки різноманітний зміст гри. Як часто повто­рюються ігри з однаковим змістом. Яке співвідношення предметних, побутових ігор, ігор, що відображають сус­пільні відносини.

Сюжет гри

1. Наскільки різноманітні сюжети ігор. Вказати їх наз­ву і кількість.

2. Яка стійкість сюжету гри, тобто наскільки дитина слідує одному сюжету.

3. Скільки подій дитина об'єднує в один сюжет.

4. Наскільки розгорнутий сюжет. Чи являє він собою ланцюжок подій або одночасно дитина є учасником декіль­кох подій, включених у сюжет.

5. Як виявляється уміння спільно будувати і творчо роз­вивати сюжет гри.

6. Які джерела сюжетів гри (кінофільми, книги, спосте­реження, розповіді дорослих тощо).

Виконання ролі і взаємодія дітей у грі

1. Чи позначає виконувану роль словом і коли (до гри або під час гри).

2. Які засоби використовує для взаємодії з партнером по грі (рольова мова, наочні дії, міміка і пантоміміка).

3. Які відмінні особливості рольового діалогу (ступінь розгорнутості: окремі репліки, фрази, тривалість рольового діалогу, спрямованість до іграшки, реального або уявного партнера).

4. Чи передає і як передає характерні особливості персо­нажа.

5. Як бере участь у розподілі ролей. Хто керує розподі­лом ролей. Які ролі частіше виконує - головні або другоряд­ні. Як ставиться до необхідності виконувати другорядні ролі.

6. Що вважає за краще дитина: грати одна або входити в ігрове об'єднання. Дати характеристику цього об'єднан­ня: чисельність, стійкість і характер взаємин.

7. Чи є у дитини улюблені ролі, і скільки вона може ви­конувати ролей у різних іграх.

Ігрові дії і ігрові предмети

1. Чи використовує дитина в грі предмети-замінники і які. За яким принципом вона вибирає предмети-замінники і перетворює їх для використання в грі.

2. Чи дає словесне позначення предметам-замінникам, наскільки легко це робить.

3. Хто є ініціатором вибору предмета-замінника: сама дитина або дорослий. Чи пропонує свій варіант заміщення партнеру.

4. Чи використовує в грі образні іграшки і як часто. Чи є у дитини улюблені іграшки.

5. Характеристики ігрових дій: ступінь узагальненості, розгорнутості, різноманітності, адекватності, узгодженості своїх дій з діями партнера по грі. Яка роль слова в здійснен­ні ігрових дій.

6. Як сприймає уявну ситуацію, чи розуміє її умовність, чи грає з уявними предметами.

Ігрові правила

1. Чи виконують правила функцію регулятора гри. Чи усвідомлюється правило дитиною.

2. Як співвідносить дитина виконання правила з узятою на себе роллю.

3. Чи стежить за виконанням правил іншими дітьми. Як реагує на порушення правил партнерами по грі.

4. Як ставиться до зауважень партнера по грі з приводу виконання ним правил.

Досягнення результату гри

1.Як співвідносяться первинний задум і його реалізація в грі.

2. Чи співвідносить дитина свій задум з досягнутим результатом.

3. Якими засобами досягається реалізація задуму.

Особливості конфліктів у грі

1.З приводу чого найчастіше виникають конфлікти (розподіл ролей, виконання правил, володіння іграшкою тощо).

2. Які способи вирішення конфліктів.

Ігрове середовище

1. Чи готує ігрове середовище наперед або підбирає предмети по ходу гри.

2. Чи використовує запропоноване ігрове середовище (устаткування ігрового куточка) і як.

Роль дорослого в керівництві грою

1.Чи звертається дитина до дорослого в процесі гри і з приводу чого. Як часто звертається.

2.Чи пропонує прийняти дорослого в гру.

Додаток 12

 

СХЕМА АНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ (І варіант)

1. Організаційна діяльність вихователя на занятті. Наявність плану (конспекту) заняття, ступінь реалізації його вихователем, оснащеність наочними посібниками і ефективність їх використовування на занятті; виконання психологічних і гігієнічних вимог до організації заняття (чергування видів діяльності на занятті, оптимальність повітряного, теплового і санітарного режиму, облік індивідуальних і психологічних особливостей дітей), рівень підготовленості вихователя, раціональність використовування часи: тривалість всього заняття, його частин і етапів.

2. Дидактична діяльність вихователя на занятті аналізується з погляду обліку і відображення в діяльності вихователя принципів і методів дидактики. Також здійснення диференційованого підходу до навчання дошкільників з урахуванням трьох груп дітей (відповідно до рекомендацій А.Усової): а) ті, що слабко засвоюють звання; б) ті, що виявляють підвищену цікавість і бажання засвоювати знання; у) основна маса дітей. Аналізується ступінь виконання програмного змісту (досягнення дидактичної мети); оптимальність методів навчання, використовуваних вихователем на занятті; їх поєднання, відповідність логіки заняття зросту і розвитку дітей, використання елементів проблемності, що підвищує активність пізнавальної діяльності дошкільників на занятті.

3. Виховна діяльність педагога на занятті аналізується виходячи з того, в якій мірі вирішені завдання етичного виховання дітей, який рівень естетичного впливу заняття на дітей, рівень використання інших виховних можливостей.

4. Прояв особистісних якостей педагога на занятті. Мовлення вихователя (темп, дикція, емоційність, образність), педагогічна культура, такт, його позиція по відношенню до дітей, стиль педагогічного керівництва групою на занятті (авторитарний, демократичний, ліберальний), зовнішній вигляд педагога на занятті.

5. Діяльність дітей на занятті: рівень активності і рівень працездатності дітей на занятті; наявність інтересу до заняття, навичок самостійної роботи, рівень розвитку мовлення, темп діяльності дітей і рівень сформованості у дошкільників простих навичок навчальної діяльності (уміння слухати і чути, виконувати вказівки вихователя, проявляти ініціативу, кмітливість, критичність думок), стиль відношення дітей один до одного, зовнішній вигляд дітей на занятті.

6. Корекційно-педагогічна спрямованість заняття: контроль педагога за мовленням дітей за автоматизацією та диференціацією звуків (виправлення помилок, наголошення на правильній вимові звуків, повторення звуків тощо), наявність завдань спрямованих на розвиток зв’язного мовлення дітей, збагачення словникового запасу тощо.

 

 

 

СХЕМА АНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ (ІІ варіант)

Дата.

1. П. І.по-б. вихователя. Кількість дітей в підгрупі, їх вік.

2. Вид заняття.

3. Тема заняття.

4. Програмовий зміст.

5. Обладнання заняття.

6. Організація заняття: санітарно-гігієнічний стан кімнати, гігієнічна та педагогічна оцінка умов розміщення дітей, вихователя, демонстраційного, роздавального матеріалу; підготовленість та якість наочних посібників та атрибутів; зовнішній вигляд дітей і вихователя.

7. Програмовий зміст заняття, його оцінка: відповідність програмових завдань програмовим вимогам вікової групи та рівню розвитку дітей; точність і повнота формулювання завдань; виховний та розвиваючий вплив даного програмового матеріалу, наявність ускладнень для підгрупи.

8. Структура заняття: основні компоненти, їх послідовність, логічність,

завершеність. Доцільність тривалості складових заняття.

9. Методи та прийоми, різноманітність, доцільність, відповідність завданням заняття і вікові дітей. Прийоми активізації і підтримки уваги та зацікавленість дітей.

10. Прийоми забезпечення позитивного емоційного стану. Доступність, емоційність, лаконічність мовлення вихователя. Індивідуальна робота з дітьми.

11. Характер спілкування вихователя з дітьми.

Додаток 13