Травневі бомбардування Києва у 43-му



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Травневі бомбардування Києва у 43-му



Якось пізнього травневого вечора 1943 року, тоді я-підліток, не засвічуючи каганця, щоб не затемнювати вікна, як того вимагала військова обстановка, роздягався спати. Раптом за вікнами, на дворі стався яскравий спалах. Я оторопів. Тоді швидко вибіг на балкон. Переді мною постало щось незбагненне. Я спостерігав з 5-го поверху. Місто було освітлене дивовижним сяйвом. У небі висіли яскраві вогні. Бачилось усе майже, як удень. Це були САБи - світні авіабомби.

Травневі бомбардування Києва у 43-му

Якось пізнього травневого вечора 1943 року я, тоді ще підліток, не засвічуючи каганця, як того вимагала військова обстановка, лягав спати. Раптом за вікнами побачив яскравий спалах. Я оторопів. Потім швидко вибіг на балкон. Місто було освітлене дивовижним сяйвом. У небі висіли яскраві вогні. Видно було майже як удень. Це були САБи - світлові авіабомби.

 

Одразу видно, що перший з двох текстів є невідредагованим, оскільки допущено логічні помилки(«тоді я-підліток», «роздягався спати»,світні авіабомби»), прослідковується тавтологія(«за вікнами, на дворі»), текст перенасичений інформацієї. Прослідковується часте вживання особового займенника «я». Проте другий текст не є повністю відредагованим – його об’єм став меншим, виправлено деякі помилки(замість «тоді я-підліток» - «я,тоді ще підліток», замість «роздягався спати» - «лягав спати»). Проте це редагування не є успішним, оскільки залишеними без уваги є такі помилки як: тавтологія («освітлене сяйвом»), повтори («яскравим сяйвом», «яскраві вогні»), які негативно впливають на сприйняття тексту та ріжуть слух реципієнту. Рецепціація та верифікація застосовані у редагованому тексті.

 

2) Відредагуйте уривок з тексту, пояснивши в тексті чи в примітках поняття, маловідомі масовому читачу. Яке із завдань редагування ви таким чином виконаєте?

***

Костюм(Традиційне вбрання) населення південної частини України - наслідок взаємодії культур українського, російського, молдавського та інших народів, що(які) заселяли край.

Традиційні ж жіночі сорочки Півдня України - з прямими вставками, пришитими по(до) основі(и) (з лиштовочками1), з підтичкою2 або додільні3. Низи рукавів збиралися на нитку, іноді (до них)пришивали обор­ки – чохли4. Вишивка сорочок - біла або червоно-чорна; вишива­лися рукави, вставки, іноді(-)поділ та комір. Наприкінці XIX ст. по­ширюються сорочки до гестки5, до талійки6 - переважно з фабричного полотна.

Поясним одягом слугували обгортка7 та дерга8 чорного кольо­ру з вузькою кольоровою смужкою. Плахти9 носили лише в деяких селах. Пізніше на зміну цим видам убрання приходять вовняні (ка­шемірові) або з кубового ситцю рясні спідниці (кількість пілок сяга­ла дев’яти), а також спідниці з оборкою, пришитою до подолу. Попе­редниці10 чи запони11 були двох видів: із грудинкою та на паску; перший здебільшого правив за робочий одяг, другий був святковим.

Нагрудним жіночим одягом були короткі безрукавки з фабричної тканини, прямого крою або в талію; корсетки до вусів12 із невідрізною спинкою; карасики13(-)аналогічні за кроєм корсеткам, але значно коротші, і їхні поли не заходили одна за одну. Утепленим нагрудним одягом були сачки14 в талію, прямоспинні баски15, козакини16 на ваті - прямоспинні або до вусів. Із початку XX ст. поширюються короткі москвички17 на ваті, пошиті в талію.

 

При редагуванні даного тексту в більшій своїй мірі було застосовано таке завдання як інтерпретація повідомлення, оскільки в цьому тексті не можна видалити чи замінити певні терміни та поняття, які є застарілими або архаїзмами, тому єдиним способом пристосувати цей текст для загального читача є наведення їх визначення після тексту,не порушуючи структури тексту, в чому, власне, і полягає завдання інтерпретації.

 

3) Оформіть перелік наукових джерел відповідно до норм, затверджених ВАК (2008 р.). Яке із завдань редагування передбачає таку роботу?

 

1. Мільчін А. Е. Методика редактирования текста: підручник/ А.Е. Мільчін. – 2-ге вид., стереотипне. - М.: Книга, 1980. –320 с.

2. Бєляєва Л. І. К вопросу о типологии читателей // Проблемы социологии и психологии чтения: навчальний посібник / Л.И. Беляева. – М.: Книга, 1975. С. 143–161.

  1. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи: Навчальний посібник / З.В.Партико. – Л.: Афіша, 2006. – 416 с.

4. Карпенко В.О. Основи редакторської майстерності. Теорія, методика, практика: підручник / В.О. Карпенко. – К., 2007. – 431 с.

  1. Тимошик М.В. Книга для автора, редактора, видавця: практичний посібник/ М.В.Тимошик. – 2-ге вид., стереотипне. – К.:НВЦ «Наша культура і наука», 2006. — 560 с.
  2. Сізова К.М., Алексеєнко Н.В., Бутко Л.К. Практикум з редагування:навчальний посібник / К.М. Сізова. – К.:НВЦ «Наша культура і наука», 2007. – 112 с.

7. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації / http://terminy-mizhkult-komunikacii.wikidot.com/l

 

Тут я застосувала нормативне редагування, суть якого полягає в приведенні повідомлення у відповідність з нормативною базою, що існує в певний час у певному суспільстві на певній території. Нормативною базою, в даному випадку, є ВАК 2008 року.

 

 


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема «Об’єкти редагування»

Завдання до самопідготовки

1. Опрацювати теоретичні питання за матеріалом лекції й рекомендованими посібниками.

2. Засвоїти зміст основних понять теми практичного заняття.

1. Розглянути різні підходи до визначення тексту, з’ясувати види текстів за способом викладу в них матеріалу та за їх жанрово- і структурно-стилістичними особливостями (за посібником Капелюшного А.О. Редагування в засобах масової інформації: Навчальний посібник. – Львів, 2005. – С.23-25; 85-95).

 

Текст — середній елемент схеми комунікації, яку можна уявити у вигляді триелементної структури: автор (адресант) → текст → читач (адресат). Як серединний (проміжний) елемент комунікативного акту текст виявляє свою специфіку у кодуванні і декодуванні. Щодо мовця (адресанта) текст є кодованою величиною, оскільки мовець кодує певну інформацію. Для сприйняття вміщеної у тексті інформації читач повинен її декодувати (А. П. Загнітко).

Текст породжується мовцем, тим, хто пише, відповідно до його задуму, з потребою найкращого передавання змісту. Текст редагується на етапі внутрішньої, мислиннєвої підготовки, а в письмовому варіанті — також в процесі саморедагування, відповідно до стилістичних норм мови, комунікативної доцільності в кожній окремій ситуації.

У сучасному мовознавстві виділилися два підходи у лінгвістичних дослідженнях текстів:

функціональна типологія (соціальні функції й мета використання текстів) іструктурна типологія (внутрішня організація текстів) (М. Р. Львов).

Перший напрям значно відтворює традиційну для риторики класифікацію, що зближує типи мовлення (тексту) з жанрами: це розповідь, опис, роздум. Інший, структурний, підхід («лінгвістика тексту») пов'язаний з виявленням, вивченням і моделюванням внутрішньотекстових зв'язків, причому вводиться поняття «компонента тексту» (абзацу, надфразної єдності, складного синтаксичного цілого тощо).

 

Види текстів за способом викладу в них матеріалу. Особливості їх редагування

У літературі з теорії редагування є різні назви цього поняття: види текстів (А. Абрамович і Е. Лазаревич, К. Накорякова), групи текстів (М. Сікорський), типи викладу (побудови) тексту (А. Мільчин). Так само по-різному проведено й класифікацію текстів:

поділено їх на 4 види (А. Абрамович і Е. Лазаревич), на 3 види (А. Мільчин, К. Накорякова, М. Сікорський). Причому ці типи не завжди збігаються. Наприклад, А. Абрамович і Е. Лазаревич виокремлюють описовий, розповідний тексти, текст-роздум, текст-визначення. Опис, розповідь і роздум виокремлює також М. Сікорський, але зазначає, що в ці види тексту входить і визначення (в різні види). К. Накорякова включає визначення в роздум, а А. Мільчин пише про розповідний, описовий і пояснювальний типи викладу.

 

Різновиди журналістських текстів за їх жанрово- та структурно-стилістичними особливостями

Поділ журналістських текстів за їх жанрово-стилістичними та структурно-стилістичними ознаками ґрунтується насамперед на праці А. М. Васильєвої та на деяких власних дослідженнях автора цієї книги.

1. Офіційно-інформативний різновид журналістського тексту.

2. Інформативно-діловий різновид журналістського тексту є певним синтезом елементів офіційно-інформативного різновиду журналістського тексту та офіційно-ділового тексту, також представленого в ЗМІ, але самостійного щодо них.

3. Неофіційно-інформативний різновид журналістського тексту має дуже широкий діапазон засобів. В основі його лежить власна експресія факту. В цьому тексті активно виявляється розповідна манера викладу, якій властиві такі риси: загальна спрощеність синтаксису, розчленовування складних речень, лінійний зв'язок речень у часовій послідовності, активність особових форм дієслова, переважне використання дієслів і дієслівно-іменних сполучень конкретних значень.

4. Інформативно-експресивний різновид журналістського тексту базується на фактах, які здебільшого не мають яскравої незвичності, глобального суспільного значення, але є актуальними для ЗМІ.

5. Інформативно-аналітичний різновид журналістського тексту поєднує в собі риси офіційно-інформативного та інформативно-ділового різновидів з рисами наукового тексту в особливому синтезі, функціонально спрямованому на читача-нефахівця, який аналізує закономірності сучасного суспільного життя в його специфічних сферах.

6. Репортажний різновид журналістського тексту. Для репортажного різновиду тексту характерним є принцип поєднання конкретної образності з фактологічною достовірністю, активності авторського суб'єктивного чинника з об'єктивністю, документальністю, зображувальності з виявлянням відвертої авторської аналітичної думки.

7. Газетно-науковий різновид журналістського тексту. У газетно-науковому тексті активними є спеціальні терміни, які, проте, розраховані на найширше коло читачів і тому вжиті в спрощеному значенні.

8. Експресивно-публіцистичний різновид журналістського тексту може використовувати найрізноманітніші стилістичні засоби, але добирає й організовує їх якісно по-новому, специфічно, відповідно до свого особливого завдання - відвертого, аналітично обґрунтованого та емоційно насиченого, експресивно посиленого утвердження суспільно важливої ідеї.

9. Узагальнювально-директивний різновид газетного тексту пов'язаний з узагальненим відображенням дійсності в констатувальному, проблемно-аналітичному, перспективно-оцінному й директивно-пропагандистському планах.

10. Урочисто-декларативний різновид газетного тексту є прямим чи опосередкованим декларуванням принципів і побажань.

11. Нарисовий різновид журналістського тексту є синтезом елементів експресивно-публіцистичного та репортажного різновидів тексту на порівняно вищому якісному рівні.

12. Фейлетонний (сатиричний) різновид журналістського тексту. Специфіку фейлетонного тексту створює комічний спосіб реалізації суспільно актуальної проблематики й фактології.

 

3. Визначити види композиційної структури наведених текстів. Дібрати тексти, які б ілюстрували інші види композицій.

***

(Діалогова композиційна структура)

Мокій до Улі :

– «Бринить» має декілька нюансів, вiдтiнкiв. По-українському кажуть: орел бринить. Це означає – він високо, ледве видко – бринить.

Уля примружила очі. Рина до Улі :

- Ти розумієш?

Уля кивнула головою. Мокій м’якше:

– Можна сказати - аеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить. Це як випаде, а тоді зверху, в повітрі, ледве примітний такий, бринить.

Рина до Улі :

– Ти розумієш?

Уля ніжно всміхнулась. Мокій розворушився:

– Або кажуть – думка бринить. Це треба так розуміти: тiльки-тiльки береться, вона ще неясна – бринить. Спів бринить. Це, наприклад, у степу далеко ледве чутно пісню...

Уля мрійно:

– Бринить.

Мокій з гумором:

– Губа бринить. Так на селі й кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче.

Микола Куліш

***

(Архівна композиційна структура)

БІБ : гадати (ворожити) на бобах. Висловлювати безпідставні міркування. – Бо й справді, що скажеш? І далі гадати на бобах, куди йдемо? (З журн.) • Від давнього звичаю ворожити на бобах (залежно від того, як упали зерна, тлумачити подальшу долю тощо).

Задати (дати, всипати) бобу кому. Побити. – Я йому такого бобу дам, що третьою вулицею обходитиме її ворота. (М. Івасюк. Серце не камінь.) С и н о н і м и: нам’яти боки; задати перцю.

На бобах, з сл. лишати, залишити, зоставатися і т. ін. Ні з чим. – А що в мене? Ти ж знаєш – аванс коли був?.. На бобах ми... (Ю. Збанацький. Пообіч Талі.)

Розводити боби (на бобах). Вести пусту розмову. – Цей вираз – «розводити на бобах» означає пустопорожню балаканину. Та колись він означав ворожіння. Розкидаючи жменьку горошин чи квасолин, ворожбити, залежно від того, як «упали» зерна, намагалися пророкувати майбутнє. (П. Утевська. Невмирущі знаки.)

 

***

(Циклічна композиційна структура)

Редагування починається з першого читання тексту - чи­тання ознайомчого.

Редактор повинен прочитати текст, щоб оцінити його як цілісність, тобто зробити висновок про те, чи відповідає зміст поставленому автором завданню, чи є в ньому щось нове й цікаве для потенційного читача, чи відповідає форма тексту його змісту і призначенню.

Найважливіший результат знайомства редактора з автор­ським оригіналом - планування стратегії дій: чи повернути авто­рові текст на доопрацювання, чи прийняти текст до публікування.

Основними функціями ознайомчого читання є:

1) загальнопізнавальне орієнтування в змісті та формі ав­торського твору, що дозволяє зрозуміти текст загалом і подалі при більш глибокому читанні усвідомлювати місце і роль кожної оди­ниці тексту в змісті всього твору;

2) конструювання загальної моделі читача, визначення ці­льового призначення твору;

3) формулювання найважливіших загальних особливостей твору й автора.

З посібника

4. Проаналізувати інформаційну структуру наведеного повідомлення. Виділити в ньому відому й нову (контекстну, реципієнтську, суспільну) інформації.

***

2 жовтнячемпіони та призери ХХХ літніх Олімпійських ігорзустрілися зі студентами Сумського державного університету. у рамках промо-туру національної збірної з боксу. Серед героїв вітчизняного боксу і магістрант спеціальності «Медіакомунікації» СумДУ Тарас Шелестюк. Студентів та співробітників університету цікавили плани спортсменів-боксерів на майбутнє, їх мрії поза рингом. Спортсмени говорили про відповідальну роль Чемпіона – взірця для наслідування, підготовку до Олімпійських ігор, об’єктивне судійство на змаганнях різних рівнів та про значення тренера в житті спортсмена.

ХХХХХ – невідома, нова інформація

УУУУУ – відома інформація

5. Проаналізувати ілюстрації в одному з номерів (за вибором студентів) газет «День», «Літературна Україна», «Сумщина» тощо, визначити види і функції ілюстрацій.

 

Ілюстрація в газеті «День» до статті «Хабарництво очима дітей» виконує, перш за все, естетичну функцію, поряд з текстом формуючи систему знань і уявлень дітей про навколишній світ, а також доповнюючи функцію, яка пов'язана з можливістю зображення розширити розуміння тексту, показати частину в межах цілого або, навпаки, представити ціле складовими частинами.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

Тема «Помилки та їх види»

Завдання до самопідготовки

1. Опрацювати теоретичні питання за матеріалом лекції та рекомендованими посібниками.

2. Засвоїти зміст основних понять теми практичного заняття.

3. Опрацювати за навчальним посібником А.О.Капелюшного «Редагування в засобах масової інформації» логічні засади редагування – типові логічні помилки (стор. 58-62).

4. Визначити види помилок, виправити їх.

 

- Багато з філософів, письменників, поетів, художників на початку(темпоральна помилка) століття повернулися до думки давніх мислителів, вважаючи духовний світ(сприйняттєва помилка) людини генетично подібним всесвіту.

- Економічна міцність церковних організацій в наш час теж не на задвірках, у США їх акти ви складають(модальна помилка) біля 79,5 млрд. доларів: доля католицької церкви – 44,5 млрд.; європейських релігійних спільнот – біля 7 млрд.; бюджет баптистської проповідницької організації, очолюваної Біллі Грехемом, оцінюється у 15 млрд. доларів.

- Кінець нашого століття(темпоральна помилка) продемонстрував справжній «бум» пророцтв на теми близького і далекого «контрольованого майбутнього». В цих пророцтвах одне з чільних місць знову відводиться «трансформації» ціннісних орієнтацій.

- Викладацька робота для мене не тільки праця, але й відпочинок. Я надзвичайно задоволений мисленням молоді(модальна помилка). Вважаю своїм обов’язком продовжувати працювати в цьому напрямку.

- Усім відомо, що з роками людина стає старшою, і не виключено, що чоловік залишає сім’ю(атенційна помилка).

- За словами В’ячеслава Сокерчака, цьогоріч(темпоральна) зріс імпорт(тезаурусна) алкоголю в Україну. Зокрема, вина – на 32 відсотки, коньяку – на 19 відсотків. Хоча з іншого боку імпорт коньячних та інших напоїв, серед яких і бренді, дещо знизився. Якщо торік до України надходило 234 тонни такого алкоголю, то цього року – тільки 194 тонни.

- Староста гуртожитку підготував звернення до мера Олійника, головного санітарного лікаря В. Завгороднього, під яким підписалась більша частина мешканців.(атенційнна, сприйняттєва, локальна та темпоральна помилки)

- Вчора(темпоральна помилка) у Львові відбулося установче засідання представників міст України і Польщі, які прийматимуть ЄВРО 2012. (фактична помилка)

- Єврейське питання – головна біль українців!(семіотична помилка)

- За обмеження депутатської недоторканості проголосувало 98% виборців.(сприйняттєва помилка)

- Українські будівельники все встигнуть вчасно(темпоральна, ситуативна помилки).

- Неконкретність уявлень про власних богів призвела до того, що після завоювання Греції й захоплення римлян(сприйняттєва помилка) грецькою культурою римський пантеон 12-ти(сприйняттєва) сформувався цілком на основі олімпійської релігії греків з відповідними римськими іменами: Юпітер – Зевс, Нептун – Посейдон, Юнона – Гера, Цербера – Диметра, Веста – Гестія, Мінерва – Афіна, Венера – Афродіта, Марс – Арес, Вулкан – Гефест, Меркурій – Гермес, Діана – Артеміда. Римська релігія й надалі залишалася відкритою й внутрішньо малоузгодженою, електичною системою, що без будь-яких обмежень запозичувала культову практику й образи у всіх підкорених Римом народів(тезаурусна помилка).

- Тіратна, або потрійний скарб буддизму, набула своєї назви відповідно трьом опорам, на яких базується релігія: Будда, Джамма (вчення), Самга (община).(фактична помилка)

- Українознавство – галузь історичної науки, що займається вивченням походження народів(модальна, ситуативна помилки), процесу їх розвитку, світоглядної культури, ментальності, звичаєвого права.

- Згідно зі звітом ДПА(прийняттєва помилка) за підсумками минулого року, 614 киян задекларували доходи понад мільйон гривень. Це вдвічі більше, ніж минулого року(темпоральна помилка).

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема «Нормативна база редагування. Методи редагування»

 

Основні поняття теми

Норма, структура норми, загальні норми редагування, види норм (лінгвістичні, логічні, психолінгвістичні, композиційні, наукові, видавничі, юридичні, політичні, поліграфічні, етичні, естетичні), типи норм (параметри, списки, шаблони, структури, положення), об’єктивні норми, суб’єктивні норми, загальні норми, галузеві норми, інформаційні норми (норми редагування кількості та новизни інформації, норми редагування цінності інформації), соціальні норми (юридичні, етичні, естетичні, релігійні), композиційні норми, видавничі норми; методи редагування, методи контролю (параметричні, шаблонні, структурні, аналітичні (математичні, логічні), когнітивні, положеннєві, компаративні, спеціальні); послідовність операцій контролю; методи виправлення (вичитування, скорочення, опрацювання, перероблення), формалізовані методи виправлення, творчі методи виправлення, послідовність операцій виправлення; правка: вичитування, скорочення, оброблення, перероблення; коректорське вичитування й редакторське.

Завдання до самопідготовки

1. Опрацювати теоретичні питання за матеріалом лекції й рекомендованим посібником.

2. Засвоїти зміст основних понять теми практичного заняття.

3. Виконати практичні завдання:

 

1) Прочитайте повідомлення. Проаналізуйте їх, застосовуючи інформаційні норми редагування. Які помилки ви помітили? Які методи редагування доцільно застосувати, щоб їх усунути?

***

Кандидат технічних наук, доцент Сумського державного університету Олександр Ляпощенко взяв участь у міжнародній науково-практичній конференції «Енергоефективне обладнання виробництва підприємств концерну «Укрросметал» для хімічної промисловості», яка відбулася на базі концерну «Укрросметал».

У науково-практичному форумі брали участь понад 40 провідних фахівців наукових, проектних, науково-виробничих організацій, а також представники найбільших виробників мінеральних добрив та іншої продукції хімічної промисловості. Усього на конференції було представлено понад 20 підприємств України та Російської Федерації. Учасники зустрічі обговорили питання потреби підприємств хімічної промисловості України та країн СНД в інноваційних технологіях та високотехнологічному обладнанні.

Із доповіддю виступив і заступник декана з інформаційних та медіа-технологій факультету технічних систем та енергоефективних технологій, кандидат технічних наук, доцент СумДУ Олександр Ляпощенко. У своєму виступі він зауважив: «Сумський державний університет може запропонувати дуже багато наукових розробок для хімічних компаній. Зокрема кафедра процесів обладнання хімічних і нафтопереробних виробництв вже довгий час займається розробкою високоефективних віброгрануляторов, комплексних установок для азотної промисловості та нафтогазопереробних підприємств. Сепараційне обладнання розробляються більше десяти років».

 

***

У літературній вітальні бібліотеки СумДУ нещодавно пройшов музичний вечір творчості Петра Чайковського. Гостя зустрічі – директор клубу старовинної і сучасної музики при Сумському обласному відділені Всеукраїнської музичної спілки Надія Запорожець – віртуозно виконала безсмертні твори всесвітньовідомого композитора.

Також студенти прослухали лекцію про музичну діяльність Петра Чайковського в Україні. Буваючи у Низах, в садибі сімі’ї Кондратьєвих, Чайковський написав декілька п’єс: «Вечерние грезы» присвятив Миколі Кондратьєву, «Салонный вальс» – дружині Марії Сергіївні, вальс «Каприз» – доньці Надії. Зокрема композитор побував у Тростянці та Кам’янці.

 

 

2) Які методи контролю й виправлення доцільно застосувати з метою оптимізації наведеного повідомлення? Відповідь обґрунтуйте.

***

Сумська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 48 була відкрита у вересні 1976 року. Директори школи: Резниченко Станіслав Володимирович (1976-1977 рр.), Сторожилова Діна Олександрівна (1977-1993 рр.), Тітов Валерій Петрович (1995-2008 рр.), Новиченко Любов Володимирівна (з 2008 р.) (в даному реченні немає предикативу, тому доречним є введення дієслова в речення, наприклад: «Директорами школи є…»)

У 1991 року одним із перших у місті був відкритий шкільний кабінет інформатики.(локативна помилка. В реченні немає уточнень, де саме відбувалася дія)

У 2009 року встановлено міні футбольне поле зі штучним покриттям. (локативна помилка)

У школі здійснюється профілізація навчання, починаючи з 1986 року. На сьогоднішній день навчання учнів 10-11 класів відбувається за такими профілями: фізико-математичний, суспільногуманітарним. Школа активно співпрацює із Сумським університетом.(необхідно указати, яким саме університетом, оскільки в місті Суми працює декілька вищих навчальних закладів)

1980 року відкритий музей Бойової слави Сумсько-Київських дивізій.(не відомо, як саме це відноситься до даної школи)

На сьогоднішній день у школі навчається 809 учнів у 31 класах.(потрібно змінити структуру речення) Навчально-виховний процес забезпечують 62 учителя, з них мають звання «учитель-методист» – 3, «старший учитель» –14, мають вищу кваліфікаційну категорію – 25, І категорію – 12, спеціаліст – 11. (речення потребує повної реконструкції, оскільки тут взагалі не зрозуміло, що саме автор намагається нам донести)

 

3) Які норми порушені у наведених уривках? Які методи контролю ви застосували, щоб це визначити? Які методи виправлення доцільно застосувати?

***

Нагадаємо, що у Сумському державному університеті навчається більше ніж 18 тис. осіб, із яких майже 1200 студентів приїхали здобувати освіту із понад 60 країн світу: Германія, Норвегія, Польща, Туреччина, Афганістан_, Бахрейн_, Ємен_, Ізраїль, Індія, Ірак_, Іран_, Йорданія, Китай, Кувейт_, Ліван_, Малайзія, Монголія, Непал_, Пакистан_, Палестина, Саудівська Аварія, Сирія, Шрі-Ланка, Алжир_, Буркіна-Фасо, Гана, Джібуті, Еритрея, Єгипет_, Замбія, Камерун_, Кенія, Республіка Конго, Котд’Івуар_, Лівія, Маврикій, Марокко, Нігерія, Сомалі, Судан_, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Туніс_, Уганда, Азербайджан_, Білорусь, Грузія, Латвія, Росія, Туркменістан_, Киргистан_, Узбекистан_.

Головною проблемою даного тексту є те, що власні назви країн світу, вимагаючи за собою родового відмінку, залишаються, попри все це, в називному відмінку.

 

***

Учора в літературній вітальні бібліотеки Сумського державного університету відбулася презентація виставки картин художника Олександра Садовського. Митець особисто зустрівся зі студентами та викладачами університету, які завітали переглянути експозицію. Художник відмітив, що його роботи пов’язані зі спогадами та переживаннями власного дитинства, хоча малювати він став у більш зрілому віці. Представлені полотна виконані у стилі неореалізму. Вони вразили відвідувачів своєю оригінальністю. У роботах прослідковується багатосюжетність та любов художника до українських традицій. Олександр Садовський уже отримав світове визнання, але він не зупиняється і завжди знаходиться у пошуку творчого (власного) «я». В експозиції також були презентовані триптихи – картини, об’єднані однією темою.

Запрошуємо відвідати виставку Олександра Садовського у літературній вітальні бібліотеки СумДУ та поринути у феєрію художнього мистецтва.

У тексті трапляється використання недоречних слів, таких як «екпозиція». Цей термін краще було б замінити на «виставка», «експонати». Також окремим питанням є словосполучення «триптихи-картини», в порядку послідовності слів якого спостерігається інверсія.

 

***

Стоячи на зруйнованих сходах з кипою розбитої вщент цегли та дивишся на вивіску «Обережно. Небезпечна зона», в уяві постають стерті часом картини минулого.

Ще вчора у цих кімнатах цвіла молодість і заможність. Забиті вікна вечорами дивились теплим поглядом на вишуканий сад, а сходи пестили подоли жіночого вбрання. Ще вчора сміх луною_відбившись від холодних стін_ танув у звуках музики. Зараз будь-яке відлуння чується безсильним плачем образів забутого минулого…

В першому реченні падає в очі невідповідність присудків, які мають бути однорідними, натомість використані у різних часових формах. Окреме питання до пунктуації, а також – простежується незначна тавтологія в такому коротенькому уривочку.

4) Вам пропонується логічний жарт, у якому логічний обман доведений до абсурду. Постарайтеся визначити детально, у чому логічна неспроможність цих викладень, спираючись на логічні норми редагування? Скільки тут логічних помилок?



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.51.24 (0.033 с.)