Змістовий модуль 2. Основні способи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Змістовий модуль 2. Основні способи



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ОСНОВНІ СПОСОБИ

АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

Практичні заняття 4. Медіація (посередництво) як спосіб альтернативного вирішення спорів (4 години)

План:

1. Поняття та сфера застосування медіації. Медіабельність спору (конфлікту).

2. Принципи медіації.

3. Учасники медіації. Угода про проведення медіації, медіаційне застереження.

4. Стадії медіації. Основні техніки медіації та інструменти медіатора.

5. Медіаційна угода та порядок її виконання.

6. Правове регулювання медіації.

Методичні вказівки

Практичні заняття з даної теми присвячені детальному вивченню процедури медіації як одного з найефективніших способів АВС, що застосовується в Україні та закордоном. Крім того, метою занять є формування у студентів базових практичних навичок урегулювання спорів за допомогою процедури медіації.

Розгляд теми доцільно розпочинати зі з'ясування поняття та ознак медіації, її відмінностей від інших способів АВС. На підставі відповідних нормативних джерел важливо проаналізувати сферу застосування медіації на прикладі різних країн, виокремити ті категорії юридичних спорів, які можуть бути урегульовані за участі медіатора відповідно до законодавства України. Це питання нерозривно пов'язане з поняттям “медіабельність спору (конфлікту)”, яке потребує визначення та аналізу.

Принципи медіації — це її засади, на яких базується не лише сама процедура медіації, а і відповідні права та обов'язки учасників медіації, її правові результати. Протягом заняття студенти мають усвідомити зміст основних принципів медіації та навчитися роз'яснювати їх сторонам спору (наприклад, у вступному слові медіатора).

Третє питання плану присвячене розгляду суб'єктного складу медіації та правового статусу її учасників. Крім того, обговорюються питання правової бази для процедури медіації, якою має бути угода про проведення медіації. Отже, необхідно з'ясувати правову природу такої угоди, визначити її сторони, форму та зміст.

Головна увага у наступному питанні плану має бути приділена ґрунтовному аналізу процедури медіації, а саме її стадіям та основним інструментам і технікам, якими користується медіатор, допомагаючи сторонам знайти взаємовигідне вирішення спору. Розгляд даного питання доцільно проводити після перегляду студентами навчального фільму про медіацію.

У разі успішного закінчення процедури медіації сторони спору фіксують результати урегулювання спору у відповідному документі — медіаційній угоді. Дослідженню особливостей цього вкрай важливого, з юридичної точки зору, документа присвячене п'яте питання даної теми. Необхідно зрозуміти, що від того, наскільки ретельно та професійно учасники медіації поставляться до укладання цієї угоди, залежить виконання домовленостей, досягнутих у ході медіації. Таким чином, медіаційна угода є не лише формальним результатом процедури урегулювання спору, у якому закріплені права та обов'язки сторін. Угода для сторін є дорожньою картою на майбутнє, чітке виконання якої є запорукою остаточного урегулювання спору (конфлікту).

Питання щодо правового регулювання медіації доцільно розглядати спираючись на проведений студентами порівняльний аналіз законодавчих актів різних держав, які регулюють процедуру медіації, а також відповідних проектів законодавчих актів України у сфері медіації. Висновки, зроблені з такого порівняльного аналізу, дозволять сформулювати вітчизняну концепцію правового регулювання медіації в Україні.

Практичні завдання

Завдання 1

Кожному студенту групи слід підготувати вступне слово медіатора, яке адресоване сторонам спору і має роз'яснити їм сутність медіації як способу альтернативного вирішення спорів, її принципи та основні правила проведення медіації.

Вступне слово має бути підготовлене у письмовій формі та може бути заслухане під час практичного заняття.

 

Завдання 2

Переглянути навчальний фільм про медіацію та, спираючись на даний матеріал, відобразити стадії медіації (зазначивши основну мету та особливості проведення кожної з них) і знайти приклади використання медіатором відповідних технік та інструментів проведення медіації. Під час практичного заняття обговорення результатів завдання проводиться у формі дискусії.

 

Завдання 3

Провести порівняльний аналіз проектів Закону України “Про медіацію” № 3665 від 17.12.2015 р. і № 3665-1 від 29.12.2015 р. з наступними законодавчими актами інших держав:

· студенти з номерами у списку групи від 1 до 9 - Закон Республики Молдова «О медиации» от 14.06.2007 г.;

· студенти з номерами у списку групи від 10 до 18 - Закон Республики Беларусь «О медиации» от 12.07.2013 г.;

· студенти з номерами у списку групи від 19 до 27 - Закон Республики Казахстан «О медиации» от 28.01.2011 г.

Аналіз доцільно проводити у вигляді порівняльної таблиці або схеми, зосередивши увагу на основних спільних та відмінних положеннях проектів та актів, що аналізуються.

 

Завдання 4

Проведення симуляції (рольової гри у малих підгрупах) процедури урегулювання правового спору шляхом медіації на підставі індивідуальних кейсів, отриманих від викладача.

 

Практичне заняття 5. Третейський суд як спосіб альтернативного вирішення спорів (2 години)

План:

1. Поняття та значення третейського судочинства.

2. Види та порядок створення третейських судів в Україні.

3. Підвідомчість справ третейським судам та компетенція третейських судів.

4. Порядок розгляду спору третейським судом.

5. Рішення третейського суду: порядок оскарження, підстави скасування, примусове виконання.

 

Методичні вказівки

Практичне заняття має на меті ознайомлення студентів з особливостями третейського судочинства в Україні, його значенням у системі альтернативного вирішення спорів. Основна увага під час заняття має бути приділена вивченню проблемних питань реалізації норм Закону України “Про третейськи суди” та інших актів вітчизняного законодавства, що стосуються діяльності третейських судів.

Розглядаючи перше питання плану, слід виходити з того, що третейські суди створюються з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб і мають наділятися відповідними повноваженнями для ефективного виконання ними своїх завдань. Отже, законодавча база третейського судочинства має чітко відображати його роль у загальній системі вирішення правових конфліктів, розмежовувати компетенцію державних та третейських судів, підвищувати авторитет третейського судочинства як альтернативного способу вирішення спорів.

Друге та третє питання плану доцільно аналізувати виходячи з сучасної ситуації, яка склалася у площині створення та діяльності третейських судів в Україні. Увагу слід зосередити на аналізі причин низької ефективності такої діяльності та рівня довіри до третейських судів. У цьому аспекті мова повинна йти і про необхідність належного визначення компетенції третейських судів та створення системи гарантування незалежності третейського судочинства. Було б доцільно обговорити можливі варіанти підвищення ролі та значення третейського розгляду у сучасній системі АВС.

Четверте питання плану заняття присвячене вивченню процедури третейського розгляду справи, пошуку спільних рис та відмінностей з системою державного судочинства та іншими способами АВС.

Останнє питання спрямоване на вивчення структури та основних ознак рішення третейського суду, а також підстав для скасування і порядку оскарження такого рішення у державних судах. Крім того, у практичній площині цікавим видається питання приведення до примусового виконання рішень третейських судів.

Практичні завдання

Завдання 1

Асоціація «Союз аграріїв Слобожанщини» звернулася до Головного управління юстиції в Харківській області із заявою про реєстрацію Постійно діючого третейського суду. До заяви були додані наступні документи: рішення про створення постійно діючого третейського суду, Положення про постійно діючий третейський суд та Регламент суду, затверджені асоціацією, а також список третейських суддів.

Управління юстиції відмовило у державній реєстрації постійно діючого третейського суду, надіславши заявникові письмове рішення про відмову, у якому були зазначені наступні мотиви: по-перше, асоціація «Союз аграріїв Слобожанщини» не може бути засновником постійно діючого третейського суду адже не має статусу всеукраїнської громадської організації; по-друге, Регламент постійно діючого третейського суду не містить положень про принципи, на яких буде ґрунтуватися розгляд справ судом, а поданий список третейських суддів не містить відомостей про загальний трудовий стаж суддів і деякі з них не мають вищої юридичної освіти; по-третє, засновником третейського суду було подано неповний комплект документів, які необхідні для державної реєстрації постійно діючого третейського суду.

Оцініть мотиви, викладені у рішенні Головного управління юстиції про відмову у державній реєстрації третейського суду. Дайте консультацію щодо подальших дій, необхідних для реєстрації третейського суду.

Завдання 2

Визначте підвідомчість даних справ. Чи можливий їх розгляд третейським судом?

А) між двома акціонерними товариствами про виконання умов договору оренди нежитлового приміщення;

Б) між ТОВ «Перемога» та водієм А. про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, заподіяної А. під час виконання своїх обов’язків та сплаченої ТОВ потерпілому К.;

В) між двома членами житлово-будівельного кооперативу про порядок користування підсобним приміщенням;

Г) між районним управлінням освіти та приватним підприємцем В. щодо зміни договору поставки продуктів харчування для закладів дошкільної освіти району;

Д) між батьками неповнолітнього С. щодо того, з ким із батьків буде проживати С. після розірвання шлюбу;

Е) між Ф. та Г. щодо користування житловим будинком, що належить їм на праві спільної власності;

Є) між колишнім подружжям щодо розподілу спільного майна за наявності попередньої угоди між ними про такий розподіл;

Ж) між громадянином В. та Ц., який є громадянином Австрії та постійно проживає в м. Харкові, щодо користування автомобілем, який належить В.

 

Завдання 3

Петрова С.П. звернулася до місцевого суду з позовом до Петрова А.П. про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна. Петров А.П. у попередньому судовому засіданні заперечував проти розгляду справи у місцевому суді, спираючись на те, що між ним та позивачкою раніше була досягнута письмова домовленість про передачу спору на розгляд третейського суду. Суд погодився з відповідачем та на підставі ч. 5 ст. 130 та ст. 207 ЦПК України постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Позивачка оскаржила дану ухвалу до апеляційного суду.

Чи вірно вчинив місцевий суд у даному випадку? Визначте, які обставини він повинен був врахувати та перевірити, постановляючи увалу про залишення позовної заяви без розгляду? Які можливі наслідки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду?

 

Завдання 4

ПрАТ «АА» та ПрАТ «ББ» уклали договір купівлі-продажу товарів, у якому передбачили третейське застереження про розгляд всіх спорів, що виникатимуть при зміні, виконанні та припиненні даного договору будуть розглядатися третейським судом для вирішення конкретного спору у складі одного третейського судді. Після виникнення спору щодо якості товарів, які є предметом договору, ПрАТ «АА» звернулося до свого контрагента з пропозицією обрати К. третейським суддею у даному спорі, на що отримало згоду від ПрАТ «ББ». Третейський суд виніс рішення на користь ПрАТ «ББ», яке мало бути виконано іншою стороною спору протягом 10 днів з моменту винесення. Після спливу даного строку та невиконання рішення третейського суду ПрАТ «ББ» звернулося до господарського суду за місцем третейського розгляду справи із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду. Під час розгляду даної заяви представник ПрАТ «АА» наполягав на тому, що у видачі виконавчого документа заявникові має бути відмовлено, оскільки було порушено порядок формування складу третейського суду, який розглядав даний спір. Представник зазначав, що були допущені наступні порушення: по-перше, згода на призначення третейським суддею К. була отримана від ПрАТ «ББ» на 15 день після одержання пропозиції від ПрАТ «АА»; по-друге, К. не мав вищої юридичної освіти на час розгляду справи, а отримав її лише нещодавно, після винесення рішення у спорі.

Яке рішення повинен прийняти господарський суд? Аргументуйте власну думку.

 

Методичні вказівки

Практичні заняття з даної теми спрямовані на поглиблення знань з питань створення та функціонування міжнародного комерційного арбітражу, отриманих студентами при вивченні міжнародного приватного права. Основною метою занять є з'ясування особливостей процедури вирішення комерційних спорів у міжнародних комерційних арбітражах, а також проблематики виконання арбітражних рішень.

Розглядаючи перше питання плану, необхідно ретельно проаналізувати правову природу міжнародного комерціного арбітражу, визначити його місце у загальній системі вирішення правових спорів, а також співвідношення з іншими способами АВС. Не зайвим у цьому питанні буде порівняльний аналіз створення та діяльності міжнародних комерційних арбітражів в Україні та закордоном.

Друге та третє питання плану потребує від студентів ґрунтовного вивчення основних ознак арбітражних угод, а також усвідомлення їх значення для функціонування міжнародного комерційного арбітражу. Особливу увагу слід приділити визначенню права, яке буде застосовуватися до арбітражної угоди, а також до вирішення спору. У межах даного питання рекомендовано звернутися як до нормативних документів, так і до теоретичних джерел і арбітражної практики.

Четверте питання плану присвячене вивченню процедури розгляду справи у міжнародному комерційному арбітражі, пошуку спільних рис та відмінностей з системою державного судочинства та іншими способами АВС.

Останнє питання спрямоване на вивчення структури та основних ознак арбітражного рішення, а також підстав для скасування і порядку оскарження такого рішення у державних судах. Крім того, у практичній площині цікавим видається питання визнання та приведення до примусового виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів у різних юрисдикціях.

Практичні завдання

Завдання 1

Угорська компанія «S» уклала договір поставки продукції побутового призначення з ТОВ «К», що було зареєстроване у м. Львів, у якому сторони визначили угорське право як таке, що буде застосовуватися до договору. У договорі міститься пункт, згідно з яким усі спори щодо укладання, виконання, зміни, припинення, а також з будь-яких інших питань, що стосуються цього договору, підлягають вирішенню у МКАС при ТПП України відповідно до його Регламенту. Відповідно до договору компанія «S» поставила ТОВ «К» обумовлену продукцію на загальну суму 60 000 євро. Покупець був зобов’язаний повністю розрахуватися за поставлену продукцію протягом одного місяця з дня отримання продукції. За цей період на рахунок компанії «S» надійшло лише 7000 євро. Угорська компанія неодноразово зверталася з відповідними листами до ТОВ у яких вимагала повного виконання зобов’язання за укладеним договором. У відповідь компанія отримувала листи, у яких зазначалося, що ТОВ «К» не може виконати свої зобов’язання внаслідок складного фінансового становища. Компанія «S» звернулася до МКАС при ТПП України з заявою про визнання ТОВ «К» банкрутом та задоволення її грошових вимог як кредитора.

Які дії повинен вчинити МКАС при ТПП України? Чи є він компетентним розглядати даний спір? Який акт має ухвалити МКАС за результатами розгляду заяви угорської компанії? Які правові наслідки ухвалення даного акту для сторін спору?

 

Завдання 2

У зв’язку з виникненням спору із договору про надання послуг між українсько-польським спільним підприємством та фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності А., у якому була відсутня умова про вирішення спорів, спільне підприємство звернулося до МКАС при ТПП України із заявою про вирішення спору.

Чи буде компетентним даний арбітражний орган у вирішенні спору? Обґрунтуйте власну думку.

 

Завдання 3

Українське підприємство звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до німецької торгової компанії про визнання недійсним укладеного договору фінансового лізингу. Відповідач до суду не з’явився, але надіслав письмове заперечення проти розгляду справи у державному суді, зазначивши, що спірний договір містить арбітражне застереження, і спір має бути переданий на розгляд у міжнародний комерційний арбітраж. Позивач заявив, що документ, на який посилається німецька компанія як на арбітражне застереження, не відповідає вимогам, що пред’являються до арбітражних угод, оскільки має назву «Правила вирішення спорів між сторонами», викладений у вигляді окремого письмового документу – додатку до договору фінансового лізингу, а сам договір містить лише пункт про те, що дані Правила є невід’ємною частиною договору. Окрім того, позивач заявив, що в цьому документі зазначено, що всі спори між сторонами будуть розглядатися «у Цюріхському інституті», про який йому нічого не відомо. Отже, він просить суд визнати таку арбітражну угоду недійсною та відкрити провадження у справі.

Оцініть правомірність дій та обґрунтованість заяв відповідача та позивача у даному спорі. Чи може господарський суд прийняти таку позовну заяву? Як повинен вчинити господарський суд у цій ситуації?

 

Завдання 4

Сторона, яка заявила позов до свого контрагента у міжнародний комерційний арбітраж, з метою забезпечення реального виконання майбутнього арбітражного рішення бажає вжити заходів щодо забезпечення позову.

Надайте відповідну консультацію щодо існуючих можливостей та оцініть їх ефективність. Чи може відповідач заперечувати проти вжиття державним судом забезпечувальних заходів, спираючись на наявність арбітражної угоди між ним та позивачем, яка виключає підсудність спору державному суду?

 

Завдання 5

Під час арбітражного провадження у постійно діючому МКА постало питання про подальший процесуальний порядок розгляду справи, яке не було визначене регламентом цього МКА.

Чим у даному випадку повинен керуватися склад арбітрів вирішуючи дану проблему? Чи може бути ця обставина підставою для припинення арбітражного розгляду? Обґрунтуйте власну думку.

 

Завдання 6

Після винесення МКА рішення у спорі сторона, проти якої винесене це рішення, не виконала його добровільно та вирішила оспорити це рішення оскільки вважає, що склад арбітрів недостатньо повно дослідив обставини справи та невірно визначив й застосував норми матеріального права при вирішенні спору. Зокрема, замість права України, у якій проводився арбітражний розгляд, спір було вирішено на підставі норм права Республіки Болгарія як такого, що має більш тісний зв'язок з укладеним між сторонами договором.

До якого суду та у які строки слід звертатися стороні з відповідним клопотанням? Чи можуть бути зазначені обставини підставами для скасування винесеного арбітражного рішення? Обґрунтуйте власну думку.

У разі звернення сторони, на користь якої винесене рішення, до компетентного суду з клопотанням про примусове виконання цього рішення, чи може інша сторона заперечувати проти видачі дозволу на примусове виконання, спираючись на той факт, що рішення винесене на підставі норм іноземного права, які не відповідають нормам права країни, де арбітражне рішення має бути виконано (права України)? Обґрунтуйте власну думку.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ОСНОВНІ СПОСОБИ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 158; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.221.121 (0.047 с.)