Основні поняття, терміни фармакогнозії.

 

Фармакогнозія — наука, що вивчає лікарські рослини, лікарську рослинну сировину та деякі продукти первинного перероблення рослинного та тваринного походження. Термін «фармакогнозія» походить від грецьких слів рhаrтакоп, що означає ліки, отрута, та gnosis — вивчення, знання.

Фармакогнозія є однією із профілюючих дисциплін у фаховій підготовці фармацевта і базується на знаннях фармацевтичної хімії (природні сполуки та їх аналіз), технології виготовлення препаратів рослинного походження (галенові та новогаленові препарати), фармакології (дія активних біологічних речовин на організм людини) тощо. Для успішного вивчення фармакогнозії потрібні знання з хімічних наук, ботаніки, біології, латинської мови, анатомії людини. Фармацевт повинен знати рослини, вміти визначати їх систематичне положення, тобто відповідність рослини її назві; ідентифікувати окремі види рослин і сировини, розпізнавати домішки в рослинній сировині. Тільки вивчивши флору рідного краю, фармацевт зможе правильно організовувати заготівлю лікарських рослин, дотримуючись природоохоронних заходів, щоб забезпечити збереження і відновлення заростей дикорослих рослин.

Курс фармакогнозії складається з загальної та спеціальної частин. У загальній частині висвітлено завдання фармакогнозії як науки, подано короткий курс історичного нарису розвитку фармакогнозії, хімічний склад лікарських рослин, основні питання заготівлі, первинного оброблення, сушіння, зберігання та раціональ­ного використання природних ресурсів рослинного світу.

Спеціальна частина містить окремі розділи за класами природних сполук. Усі об'єкти згруповано за хімічною класифікацією біологічно активних (діючих) речовин. Наприклад, лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містить глікозиди. Лікарські рослини описують в окремих статтях за таким планом: назва сировини, рослини, родини латинською та українською мовами; ботанічний опис рослини; поширення її на території України та інших країн; опис лікарської рослинної сировини згідно зі статтями аналітичної нормативної документації, способи заготівлі, сушіння та зберігання лікарської рослинної сировини; хімічний склад сировини, фармакологічна дія та застосування в медицині та народному господарстві.

Лікарські рослини — це рослини, які містять біологічно активні речовини та використовуються для заготівлі лікарської рослинної сировини з лікувальною метою.

Лікарська рослинна сировина — цілі лікарські рослини або їхні частини, які використовуються у висушеному, рідше у свіжому вигляді як лікувальний засіб або для отримання лікарських препаратів, фітопрепаратів (лікарських засобів рослинного походження); дозволені для використання відповідними документами.

Як лікарську рослинну сировину використовують різні органи лікарських рослин. Кожна лікарська сировини описана в національній фармакопеї, стандартах, технічних умовах, фармакопейних статтях. Лікарською рослинною сировиною, що використовується в медицині, є: кора — Соrtех, квітки — Flоrеs, листки — Fоlіа, плоди — Frисtиs, насіння — Sетіпа, трава — Неrbа, пагони — Соrтиs, бруньки — Gетта, корені — Rаdісеs, кореневища — Rhіzотаіа, цибулини — Виlbа та ін.

Назва лікарської рослинної сировини зазвичай складається з двох слів. Перше слово означає назву рослинного органа або продукту, який було отримано з природного матеріалу, а друге — назву роду рослини, що є постачальником цієї сировини. Наприклад, квітки ромашки — Flоrеs сhатотillае, рицинова олія — Оlеит Rісіпі. Інколи друге слово в назві сировини означає не рід, а вид. Наприклад, трава деревію — Неrbа Мillеfоlіі, а рослина має назву деревій звичайний — Асhillеа тіllеfоlіит. Ще рідше до назви сировини належать і назва роду, і назва виду. Наприклад, трава багна звичайного — Неrbа ledі раlustris, а рослину називають — ledum раlustrе. Назву рослини в лікарській рослинній сировині пишуть з великої літери.

Лікарська сировина тваринного походження — це цілі тварини, їхні частини або продукти життєдіяльності, дозволені для медичного застосування відповідними документами. Наприклад, п'явка медична — це цілий тваринний організм, а бодяга, панти є частинами організму тварин. Продуктами життєдіяльності тваринних організмів є отрута змій, риб'ячий жир; продуктами життєдіяльності медоносних бджіл — мед, віск, прополіс, апілак, бджолина отрута.

Біологічно активні речовини (БАР) — це речовини, які впливають на біологічні процеси в організмі людини і тварини. БАР рослин є продуктами первинного та вторинного біосинтезу (алкалої­ди, серцеві глікозиди, антрацетопохідні, дубильні та інші речовини — це продукти вторинного біосинтезу, а вітаміни, вуглеводи тощо — продукти первинного біосинтезу). У рослинах завжди міститься певний комплекс біологічно активних речовин, але часто терапевтичну, профілактичну дію справляє одна, а то й більше речовин. їх називають діючими речовинами і використовують у виробництві лікарських засобів (наприклад, ментол, папаверин, танін). Усі інші речовини, що містяться в рослині поряд з діючими, називають супутніми речовинами. Супутні речовини — це умовна назва продуктів первинного та вторинного біосинтезу в лікарських рослинах. Деякі супутні речовини позитивно впливають на організм людини, оскільки доповнюють вплив основної діючої речовини. Наприклад, супутніми речовинами можуть бути вітаміни, мінеральні речовини, флавоноїди тощо. Інші супутні речовини можуть справляти негативну дію на організм людини. Наприклад, у свіжій корі крушини поряд із діючими окисненими глікозидами містяться неокиснені, які спричинюють блювання та біль у шлунку. Неокиснені речовини окиснюються за високої температури, або під час зберігання кори не менпте ніж один рік. Поряд із супутніми можна виділити в окрему групу баластні речовини. До баластних речовин в основному належать продукти первинного синтезу лікарських рослин, але саме поняття "баластні речовини" умовне, оскільки вони також впливають на організм людини. Наприклад, клітковина стимулює перистальтику кишечника, посилює виділення шлункового соку. Якщо ці речовини (білки, жири, вуглеводи та ін.) використовують у медицині та фармації, то їх відносять до діючих речовин.

На фармацевтичному ринку України з'явились біологічно активні харчові добавки, до складу яких належить лікарська рослинна сировина або субстанції рослинного походження. Біологічно активні харчові добавки — це продукти, які вживають з метою надання раціону лікувальних або лікувально-профілактичних властивостей. У 1999 р. МОЗ України затвердило Положення про державний контроль за якістю біологічно активних добавок.

Лікарський засіб — це засіб, який має відповідний фармаколо­гічний ефект, використовується з лікувальною, профілактичною та діагностичною метою. Лікарські засоби, які використовують у науковій медицині, потребують хімічного, фармакологічного та клінічного дослідження. Лікарські засоби з лікарської рослинної сировини можуть бути у вигляді різних лікарських форм.

Лікарська форма — це надання лікарському засобу або лікарській рослинній сировині зручного для застосування вигляду, при якому досягається необхідний лікувальний ефект. В аптечні установи сировина надходить подрібнена, у вигляді зборів та чаїв. Також подрібнену сировину відпускають у вигляді порошків, таблеток, брикетів або фільтр-пакетів, які заварюють як чай або готують відвар. Із різної сировини в аптеках готують настої, відвари, мікстури. На галенових фабриках із сировини готують різні витяжки, які називають галеновими препаратами. Частіше готують спиртові настойки, рідкі, густі, сухі екстракти, сиропи. Існують так звані новогаленові препарати, що являють собою витяжки БАР. Вони максимально очищені від баластних речовин. Лікарськими засобами можуть бути продукти первинного пере­роблення рослин: жирні олії, ефірні олії, смоли, камеді тощо. їх використовують як у вигляді самостійного лікарського засобу, так і в складі комплексних препаратів. Комплексні препарати складаються з різних речовин рослинного та тваринного походження або синтетичних об'єктів. Індивідуальні діючі речовини або біологічно активні речовини в чистому вигляді (алкалоїди, сапоніни, глікозиди та ін.) виділяють на хіміко-фармацевтичних підприємствах.

 

ВИСНОВОК

до першого питання:

Фармацевту необхідно знати основні поняття і терміни фармакогнозії для подальшого вивчення матеріалу згідно навчальної програми.