Театралізовано-ігрова діяльність

Вчити розігрувати сюжети знайомих творів; промовляти слова, поєднуючи мовні та немовні засоби виразності у супроводі наочності й без неї.

Інсценування

Розвивати вміння інсценувати тексти українських народних казок, використовуючи декорації, костюми, музичний супровід.

Показники компетентності дитини:

· розуміє загальний моральний зміст художніх творів;

· емоційно реагує на зміст казки, співчуває її героям;

· знає і розповідає напам'ять кілька народних пісень, забавлянок, віршів;

· розповідає фрагмент художнього твору разом із вихователем;

· відповідає на запитання дорослого за змістом твору;

· знаходить на ілюстраціях персонажів твору, називає їх;

· виконує адекватні рухи, жести в ході розігрування українських народних казок, забавлянок;

· бере участь в інсценуванні українських народних казок.

 

ОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вік ові можливості дитини

У трирічному віці дитина, спостерігаючи за діями дорослого, почи­нає проявляти стійкий інтерес до художньо-творчих дій, намагається наслідувати його. Цей період називають дообразотворчим. Малюк впер­ше починає цікавитися слідами, що залишає олівець (фарби) на папері. Перш за все, потрібно навчити його помічати цей слід (штрихи, крапки тощо). Окрім того, основне завдання вихователя на цьому етапі полягає у розвитку вмінь і навичок дітей користуватися інструментами для образотворення: правильно тримати олівець і пензлик, користуватися фарба­ми, матеріалами для ліплення. Пізніше - розвиток уміння співвідносити власні зображення зі зразком, знайомими з об'єктами чи явищами.

Під час ліплення дитина ознайомлюється з властивостями матеріалів (глина, пластилін, тісто). З часом спонтанні рухи стають цілеспрямова­ними, дитина намагається пов'язати їх із зразком чи об'єктом.

Аплікацію у цьому віці вивчають без наклеювання. Малюк вчиться розкладати готові форми, створюючи елементарні аплікації, розміщує їх у колі, квадраті, трикутнику, на смужках різної товщини, створює найпростіші сюжети.

Освітні завдання

· Формувати у дітей інтерес до образотворчої діяльності, вміння дивуватися, емоційно сприймати ілюстрації, картинки, вироби декоративно-ужиткового мистецтва (вишивки, іграшки-свищики, сопілки, рухомі яворівські іграшки тощо).

· Вчити розпізнавати зображення, асоціювати їх із знайомими яви­щами, предметами, визначати і називати їх місцезнаходження на аркуші паперу (вгорі, внизу, збоку, посередині) та відносно одне одного (над, під, спереду, ззаду); позитивно реагувати на всі кольо­ри фарб, називати їх, обирати ті, що подобаються; за зовнішніми ознаками визначати статеву приналежність людей.

· Виховувати зацікавленість образотворчою діяльністю, формувати елементарні технічні навички, вміння реагувати на результати своєї творчості.

Малювання.

Навчати емоційно сприймати твори образотворчого мистецтва, впізнавати в зображеннях знайомі явища, предмети, каз­кових персонажів, доброзичливо сприймати їх, дивуватися; емоційно відгукуватися під час розгляду та дотикового обстеження виробів декоративно-ужиткового мистецтва; називати зображений на картинках стан погоди; класифікувати на зображеннях, ілюстраціях людей за статевими ознаками, орієнтуватися у видах їхньої діяльності.

Вчити правильно тримати олівець (трьома пальцями), регулювати натиск під час роботи; правильно користуватися пензлем (тримати над металевою частиною, акуратно набирати потрібну фарбу на весь ворс, попередньо змочивши пензлик у воді; зайву фарбу знімати об край по­судини; добре вимивати пензлик після роботи).

Вчити прийомам зображення довколишніх предметів, явищ за до­помогою штрихів і ліній (олівець, фломастер, кольорові крейди), плям і мазків (гуашеві фарби, пензлі); зображення шляхом відбивання до­лонь, пальців, штампування. Формувати вміння передавати елементарну подібність до конкретних предметів чи явищ, малювати з дорослим і самостійно. Сприяти переходу спонтанних рухів дитини до керованих.

Вчити емоційно реагувати на розмаїття колірної гами, заповнюва­ти яскравими плямами весь аркуш; малювати олівцем прямі лінії зліва направо, згори вниз, перетинати лінії, заокруглювати їх; поєднувати в малюванні два кольори.

Ліплення.

Ознайомлювати дітей із глиною, її властивостями: м'яка,| ліпиться, трансформується від дотику. Вчити правильно користуватися глиною: ліпити на дошці чи клейонці, не розкидати, мити руки після роботи.

Вчити прийомам ліплення: відщипувати шматки глини різного розміру від цілого, розкачувати їх у руках та на дошці, розплющувати з'єднувати шматки між собою.

Вчити знаходити у виробі подібність до зразка, реального предмета чи його графічного зображення, пов'язувати з цим рухи своїх рук.

Виховувати позитивні емоційні враження від процесу ліплення.

Аплікація (без наклеювання).

Викликати у дітей бажання маніпу­лювати з папером (зминати, рвати, згинати навпіл), гратися з готови­ми формами та заготовками. Вчити викладати елементарні аплікації з різних геометричних форм (трикутник, квадрат, круг, смужки різної тов­щини), чергувати їх за кольором на фланелеграфі, пізніше - на площині (смужка паперу, по кругу); на аркуші викладати силуети людей, тварин, рослин, об'єктів тощо; складати з них прості сюжети, обігруючи їх.

Вчити називати форму й колір предмета, емоційно сприймати кон­трастне зображення, виокремлювати однакове; відмінне.

Показники компетентності дитини:

· самостійно маніпулює з матеріалом для художньо-творчих дій;

· правильно тримає олівець, пензлик; розминає глину, ділить її на шматки;

· має уявлення про безпечне поводження з матеріалами та інстру­ментами для занять образотворчою діяльністю;

· на заняттях працює з дорослим і самостійно;

· ідентифікує та диференціює своє "Я" із зображеннями, іншими дітьми;

· позитивно реагує на художньо-творчу діяльність;

· встановлює емоційний контакт із дорослим під час занять;

· намагається досягти успіху у роботі, пишається своїми результа­тами, хизується ними перед ровесниками;

· досліджує свої вміння, намагається використати їх;

· знає призначення матеріалів для занять образотворчою діяль­ністю;

· короткими фразами розповідає про свої дії на заняттях, вільно вживає займенник "я";

· емоційно реагує на зображення, проявляє своє ставлення до них;

· радо експериментує з матеріалами й інструментами із образо­творчої діяльності, знає їх властивості;

· під час розгляду зображень, картин намагається встановити елементарні причинно-наслідкові зв'язки;

· під час художньо-трудових дій досліджує власні можливості.

 

МУЗИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вікові можливості дитини

На третьому році життя дитина реагує на специфічні особливості музики: мелодію, ритм, силу звуку тощо. Відбувається зацікавлене слу­хання пісні, де йдеться про відомих персонажів, емоційне їх сприйняття. З'являються співочі інтонації та елементарна ритмічність у рухах під музику.

Освітні завдання

· Викликати емоційний відгук на музику, бажання слухати невеликі п'єси, пісні.

· Розвивати співочі навики дітей.

· Вчити розрізняти ритм музичного твору та рухатися відповідно до нього.

· Формувати вміння своєчасно змінювати рухи під час виконання танцю, гри.

Слухання.

Викликати емоційний відгук на музику. Вчити дітей слухати веселі та спокійні пісні, п'єси; розрізняти регістри (високий - низький); розрізняти звучання різних інструментів: барабан, брязкальце, дзвіночок, сопілка; розрізняти музику за висотою та ритмом (марш - біг); розрізняти окремі твори та називати їх.

Підспівування та співи.

Розвивати вміння підспівувати закінчення музичних фраз, слів, що повторюються у піснях, у супроводі співу дорослих та інструментів; запам'ятовувати невеликі пісні. Вчити правильно вимовляти слова, співати разом з іншими дітьми.

Музично-ритмічні рухи.

Спонукати дітей передавати ритм ходьби та бігу, своєчасно змінювати рухи під час виконання танцю (гри). Формува­ти вміння визначати в русі різні ритми, передавати їх у зв'язку з різною музикою; дії ігрових персонажів (ведмідь, лисичка, зайчик, пташка).

Вчити в іграх, таночках ходити по одному, парами, тримаючись за руки, бігати по одному; виконувати прості танцювальні рухи: плескати в долоні, тупати ногами, кружляти, ходити, розмахуючи хустинкою, роби ти напівприсідання, наслідувати рухи тварин.

Вчити дітей за допомогою дорослого ходити по колу; танцювати вільно по всій кімнаті.

Показники компетентності дитини:

· емоційно відгукується на музику;

· розрізняє звучання різних інструментів (брязкальце, сопілка, ба­рабан, дзвіночок);

· розрізняє музику за висотою, ритмом;

· виконує невеликі за розміром пісні;

· виконує прості танцювальні рухи: притупування, ходьба, біг, круж­ляння, напівприсідання, плескання в долоні, наслідує рухи тварин;

· ходить по колу з допомогою дорослого;

· передає ритм ходьби та бігу, змінює рухи під час виконання гри і танцю.

 

КРЕАТИВНИЙ РОЗВИТОК

КОНСТРУКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

Вікові можливості дитини

До трьох років у дитини закладаються передумови переходу до продуктивних видів діяльності. Дитина вже вміє бачити у конструкціях із будівельного матеріалу зображення реальних предметів. Використовую чи ігровий будівельний матеріал, вона складає прості сюжетні споруди та називає їх.

Поступово дитина все більше цікавиться результатами своїх дій, пишається ними. Саме тому основну частину звертань до дорослого складають очікування оцінки процесу своєї діяльності та її результату ("я гарно зробив лавочку?", "подивіться, який у мене вийшов будинок!"). Побудовані споруди викликають у дітей емоції радості та задоволення.

Освітні завдання

· Ознайомлювати дітей із будівельним матеріалом; вчити називати деталі та споруду, яку дитина задумала зробити.

· Розвивати дрібну моторику рук, орієнтацію у просторі, вміння до­водити розпочату справу до кінця.

Виховувати стійкий інтерес до конструювання, вміння емоційно відгукуватися на гру з будівлею чи іграшкою. Розвивати дотикові відчуття, усвідомлення, що конструювати треба правильно, гарно. При­вчати дотримуватися порядку в роботі. Прищеплювати любов до праці, наполегливість.

Розвивати дрібну моторику рук, орієнтування в просторі, вправляти в умінні узгоджувати свої дії з дорослими та іншими дітьми.

Виховувати відповідальність за роботу. Вчити доводити розпочату справу до кінця, працювати колективно. Виховувати взаєморозуміння та взаємодопомогу.

Ознайомлювати з будівельним чи рухомим конструктором. Вчи­ти називати деталі та споруду, що була задумана, дізнаватися про різноманітні прийоми з'єднання деталей, вчити розрізняти матеріали, з яких виготовлені споруди.

Спонукати до асоціативних образів у конструктивній діяльності, при­щеплювати естетичний смак.

Вчити використовувати матеріали-замінники, природний матеріал. Сприяти бажанню створювати казкові будівлі та фантастичні об'єкти.

Показники компетентності дитини:

· розрізняє та називає такі будівельні деталі: кубик, цеглинка, пла­стина;

· розрізняє деталі за формою та величиною. Розуміє, що стійкість будівлі залежить від положення форм;

· будує прості сюжетні та предметні споруди, називає їх;

· бачить у конструкціях зображення предметів навколишньої дійсності;

· охоче займається конструктивною діяльністю;

· усвідомлює, що споруда має бути акуратною;

· намагається дотримуватися форм товариських і доброзичливих взаємин із дітьми та дорослими.

 

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Театралізація - один із видів діяльності, який відкриває широкі можливості творчих проявів дитини, є доволі ефективним засо­бом педагогічного впливу на розвиток особистості. У театралізованій діяльності дитина реалізує свої потреби у самовираженні, спілкуванні,; пізнанні себе. Окрім того, театралізована діяльність є чудовим засобом збагачення мовленнєвого досвіду дитини. Театралізована діяльність включає такі види: театралізована гра (гра-драматизація); підготовка до театралізованого дійства (репетиції) і саме театралізоване дійство;! перегляд і сприйняття театралізованого видовища (перегляд вистав* відвідування театру, ознайомлення зі складовими театру, професіями людей, які там працюють).

Вікові можливості дитини

Дитина за допомогою дорослого чи самостійно розігрує тексти вір­шиків, забавлянок, закличок; повторює окремі слова; виконує дії відповідно до змісту тексту; імітує рухи; звуконаслідує тварин. Бере участь в інсценівках знайомих казок із використанням декорацій і костюмів під музичний супровід. Малюк емоційно позитивно реагує на розігрування драматизацій, симпатизує позитивним героям та обурюється поведінкою негативних. За допомогою міміки, жестів, рухів передає почуття й емоції.

Освітні завдання

· Вчити дітей передавати рухи та дії героїв відповідно до змісту казки, потішки, віршика тощо; повторювати ці дії з іграшками! використовуючи при цьому різні види театру (ляльковий, настільний, пальчиковий).

· Вчити наслідувати голоси птахів і тварин, передавати елементарні рухи: пташка - літає, зайчик - стрибає.

· Формувати вміння передавати свої почуття емоціями, словами, жестами, інтонацією. Формувати позитивну реакцію на театралізоване дійство, емоційний відгук, бажання займатися театралізацією. Вчити співпереживати героям дійства симпатизувати позитивним і обурюватися поведінкою негативних персонажів.

· Розвивати інтонаційну виразність мовлення, вміння брати участь у діалозі.

· Вчити адекватно реагувати на використання костюмів і масок, потрібних атрибутів.

· Всіляко підтримувати ініціативу дитини займатися драматизацією, інсценуванням тощо.

Тематика ігор і вправ

"Так говорить...", "Покажи нам зайчика (лисичку, ведмедика)", "Хто до нас прийшов?", "Ось як ми радіємо", "Ось як плаче хмарка", "Так сер­диться дядько Грім", "Я сказала, ти скажи"; показ пальчикового театру та інсценування знайомих творів усної народної творчості: "Печу-печу хлібчик", "Ладки-ладусі", "Сорока-ворона", "Гоп-гоп, козуню"; казки: "Ріпка", "Дід та баба"; показ настільного та лялькового театрів: "Рука­вичка", "Колобок", "Пішла киця по водицю".

Показники компетентності дитини:

· супроводжує рухами текст театралізованого дійства; імітує рухи тварин;

· розуміє позитивні та негативні вчинки персонажів, відповідно реагує на них;

· емоційно сприймає театралізовані вистави; проявляє свої почуття, намагається передати елементарні емоційні стани персонажів;

· цікавиться різними видами театру;

· самостійно використовує іграшку як персонаж;

· веде короткий діалог;

· виокремлює гарне і негарне у зовнішності героїв; емоційно реагує на гарний сценічний костюм;

· самостійно ініціює театралізовану діяльність;

· намагається по-своєму показати того чи іншого персонажа;

· радіє, одягаючи маску чи сценічний костюм;

· намагається перевтілитися в ігрову роль.

 

 

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вікові можливості дитини

На третьому році життя відбувається інтенсивний фізичний розви­ток дитини, вдосконалюється координація рухової активності, зростає самостійність, урізноманітнюються ігрові вміння. Дії з предметами ста­ють дедалі цілеспрямованішими, виникає сюжетно-відображувальна гра, а наприкінці цього віку - сюжетно-рольова, за допомогою якої дитина передає свій перший життєвий досвід.

На третьому році життя активізуються найпростіші рольові ігри, в яких діти намагаються виконувати певні ролі (мама - син (дочка), вихо­ватель - дитина, лікар - хворий тощо).

Виникає інтерес до спільних ігрових дій з іншими дітьми, бажання перебувати поряд.

В іграх дитина починає порівнювати властивості предметів, виокрем­лює спільне та відмінне, враховує просторове розміщення, використовує предмети за призначенням, користується предметами-замінниками Інтенсивно розвивається пізнавальна активність малюка, мовлення. Проте організм та психіка ще швидко втомлюються, особливо від одноманітних дій і рухів. Дитина ще не може тривалий час зберігати працездатність зосереджуватися.

Освітні завдання

· Розвивати у дітей уміння послуговуватися предметами (ігращ. ками), виконувати дії з ними, самостійно добирати іграшки для ігор; дотримуватися правил у рухливих і дидактичних іграх.

· Формувати вміння зайняти себе грою. Створювати умови для розвит­ку найпростіших сюжетів.

· Формувати доброзичливе, позитивне спілкування з ровесни­ками під час елементарних спільних ігор - уміння гратися не лише поруч, а й разом з іншими дітьми: ділитися іграшками, не забирати їх у дітей, не заважати під час гри, розвивати основи співтовариства, стимулювати бажання дітей до спільної діяльності.

· Викликати за допомогою гри позитивні емоції, радість, бадьорий настрій. Підтримувати бажання імпровізувати, фантазувати.

· Прищеплювати бережне ставлення до іграшок, привчати скла­дати їх, ставити на місце. Розвивати звичку доводити розпочату справу до кінця.

Рольові ігри

Формувати в іграх найпростіші форми рольової поведінки; вчи­ти узгоджувати свої дії з діями інших дітей, виконувати обрану роль,! відображати елементарні образні дії; стимулювати бажання дитини ви­конувати різні ролі, наділяти ними персонажів гри.

Вправляти в умінні використовувати в іграх різноманітні предмети й іграшки, виконувати найпростіші дії з ними: мама годує дитину, лікар дивиться горло, водій везе пасажирів. Заохочувати до використання в іграх предметів-замінників: кільце від піраміди - кермо, кубик - хліб тощо; вчити проявляти творчість і самостійність у доборі атрибутів для певної ролі.

Формувати вміння використовувати в іграх набутий життєвий досі від; розвивати послідовність у виконанні ігрових дій: спочатку роздягну-І ти ляльку, а потім покласти її спати тощо.

Розвивати здатність встановлювати контакти з однолітками задля спільних ігор, уміння дружити.

Ігри-драматизації

Заохочувати дітей до участі в іграх-драматизаціях за сюжетами добре знайомих казок, вчити виконувати прості ролі. Формувати простішу образну виразність відведеної ролі, вміння передавати дії та рухи персонажів відповідно до змісту. Розвивати адекватну позитив­ну реакцію на драматизацію.