Поведінка з незнайомими людьми

Наголошувати на тому, що є рідні, знайомі люди, а є чужі, до яких треба ставитися обачно. Вчити не вступати в контакт із незнайомцями: не брати від них ласощі, іграшки, відмовлятися від інших пропозицій.

Безпека на природі

Ознайомлювати дітей із правилами поведінки в довкіллі. Наголошу­вати на тому, що є отруйні рослини, гриби, ягоди, які не можна їсти. Вчити безпечної поведінки з домашніми тваринами.

Показники компетентності дитини:

· намагається не гратися гострими та дрібними предметами (не мож­на брати їх у рот, запихати у ніс, вуха);

· знає, що категорично заборонено брати ліки та хімічні речовини;

· розуміє, що ігри зі сірниками можуть бути причиною пожежі;

· має початкові знання про правила дорожнього руху: транспорт їде по проїжджій частині дороги, пішоходи ходять по тротуарі (узбіччі); пере­ходити вулицю потрібно тільки по пішохідному або підземному переході; знає, що означають кольори світлофора;

· знає, що в природі є отруйні гриби, рослини, ягоди, тому брати їх у рот небезпечно;

· знає правила безпечної поведінки з домашніми тваринами;

· знає, що з незнайомими людьми потрібно бути обачним, не прийма­ти їхні пропозиції.

 

СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

ФОРМУВАННЯ ОСНОВ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

Вікові можливості дитини

Третій рік життя - переломний етап у житті дитини. У цей період урізноманітнюються навички самообслуговування; розширюється коло спілкування, закладаються основи моральної поведінки, засвоюються соціально прийняті способи і засоби спілкування з дорослими та дітьми. На цьому етапі в основному формується потреба дитини у спілкуванні з однолітками. Виникає специфічне новоутворення - якщо раніше одноліток сприймався як об'єкт навколишньої дійсності, то тепер дитина ставиться до нього як до рівного до себе суб'єкта. Виникають найпростіші взаємини з однолітками, з'являються вміння на короткий час утримуватися від імпульсивних проявів. Найбільша кількість контактів між дітьми виникає через іграшки. Але нерідко вони мають конфліктний характер.

Новоутворення "кризи трьох років" сконцентровані навколо "Я" ди­тини. їх суть полягає у психологічному відокремленні "Я" дитини від до­рослих, які її оточують. Це супроводжується певними специфічними про­явами - впертістю, негативізмом, протестом проти дій дорослих. У період "кризи трьох років" у дітей формується певний комплекс поведінки. Вони прагнуть самостійно досягти позитивного результату своєї діяльності, в разі невдачі звертаються за допомогою до дорослого.

Третій рік життя характеризується суперечністю між прагненням дитини до самостійності, що швидко зростає, бажанням брати участь у діяльності дорослих та її реальними можливостями. Це важливий мо­мент у житті дитини, оскільки саме в цей період відбувається народжен­ня особистості. Від того, як у цей час здійснюється виховання, залежать нахили, характер особистості.

Освітні завдання

· Формувати елементарні уявлення про те, що таке добре і що таке погано.

· Прищеплювати почуття шанобливого ставлення до членів сім'ї, родини.

· Виховувати слухняність, почуття симпатії до ровесників, любов і співчуття до всього живого.

· Вчити вживати слова, що виражають прохання.

· Вчити чемно поводитися у громадських місцях.

Духовне виховання

Розвивати почуття прихильності до людей, співчуття, симпатію до дорослих і дітей. Формувати уміння радіти чужому успіхові, засмучува­тися через чужу невдачу, вміти в разі потреби допомогти.

Взаємини в сім'ї

Привчати дітей до шанобливого ставлення до членів сім'ї, родини; лагідного звертання до них, називання пестливими словами. Вчити дітей вітатися і прощатися з усіма членами сім'ї, родини, іншими дорослими та дітьми. Формувати уважність до дорослих, бажання виконувати їхні прохання, спокійно висловлювати власні прохання, вживати слова, які виражають прохання, подяку.

Ставлення до ровесників та інших дітей

Формувати елементарні прояви моральної поведінки в оточенні ровесників, інших дітей: прагнення поділитися, проявити співчуття, звертатися до дітей по імені, не давати прізвиськ. Виховувати негативне ставлення до брутальності, жадібності; звичку гратися без сварок, допо­магати одне одному і разом радіти успіхам.

Спілкування

Вчити вживати слова: "будь ласка", "прошу", "дякую", "вибачте"; вітатися та прощатися.

Культура в побуті

Привчати дітей до самостійності під час одягання, роздягання. Вчити скидати і складати на місце одяг, взуватися, ставити взуття у відповідне місце; допомагати один одному; помічати неохайність у одязі, звертатися за допомогою до дорослого; за потреби користуватися носовичком.

Привчати дітей до культури споживання їжі: спокійно сидіти за сто­лом, не класти лікті на стіл, самостійно акуратно їсти; правильно три­мати ложку, не сьорбати, не розливати, не кришити хліб, правильно користуватися столовим приладдям, серветкою, не порушувати порядку за столом; дякувати за проявлену послугу, за їжу.

Вчити прибирати іграшки у відповідне місце. Формувати бажання брати участь у прибиранні майданчика (збирати палички, папірці, ли­стя); допомагати дорослим наводити порядок у приміщенні.

Вчити бережного ставлення до книг: акуратно перегортати сторінки, не рвати, не кидати книжок, не малювати по них, складати книги у відповідне місце.

Поведінка у громадських місцях

Прищеплювати навики культурної поведінки у громадських місцях: не шуміти, не галасувати, голосно не розмовляти, зайшовши в транспорт,, не вимагати місця.

Показники компетентності дитини:

· проявляє прихильність до дорослих та однолітків; вміє висловити своє ставлення до них;

· розцінює дорослого як партнера у грі, взірець для наслідування;

· проявляє ввічливість у поводженні з дорослими та дітьми;

· проявляє дружні контакти з дітьми у грі, праці, продуктивній діяльності;

· знає прості правила поведінки на вулиці, у громадських місцях;

· проявляє культуру поведінки у громадських місцях.

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

СЕНСОРНИЙ РОЗВИТОК

Вікові можливості дитини

На третьому році життя набувають інтенсивного розвитку сенсорні можливості дитини. У дитини починають накопичуватися уявлення про колір, величину й інші властивості предметів.

Особливо розвивається зорова, тактильна і кінестетична чутливість, координуються рухи рук та очей. Діючи з предметами, дитина враховує їхні властивості та положення у просторі. Швидко розвивається фоне­матичний і музичний слух. Дитина тонко розрізняє різні звуки, голоси людей, тварин, тони музики. Розширюються можливості сенсорного роз­витку дітей цього віку. Це забезпечує їх перцептивну, моторну й мовну активність, зумовлює розвиток фонематичного та музичного слуху.

На третьому році життя діти добре розрізнять основні кольори та деякі їх відтінки, засвоюють назви кольорів. Сприймання величини предметів здійснюється шляхом практичного та сенсорного зіставлення предметів за їх величиною. Сприймання предмета набуває більш цілісного характеру. Створенню цілісного образу сприйманого предмета сприяють маніпулятивні дії з ним, активне обстеження його руками.

Поєднання образу предмета з відповідним словом полегшує його за­пам'ятовування і пізнавання. Дитина під час вибору однакових предметів часто орієнтується передусім на їх форму, потім на величину і наоста- нок - на колір. Це, звичайно, пояснюється тим, що сприймання форми і величини предметів безпосередньо пов'язане з регуляцією рухів, тому має генетичний пріоритет. Розвиток сприймання предметів у цьому віці залежить від умов сенсорного розвитку, зокрема використання в роботі з дітьми геометричних вкладок, пірамідок, які дають змогу співвідносити предмети із заданими зразками, здійснювати вибір за кольором, формою, величиною. До трьох років завершується підготовчий етап сенсорного розвитку дитини і в подальшому починається організація систематично­го засвоєння нею сенсорної культури.

Освітні завдання

· Забезпечувати оволодіння дітьми стійкими загальноприйнятими еталонами як засобами для обстеження реальних предметів.

· Ознайомлювати дітей із властивостями, якостями, ознаками предметів, відношеннями (просторовими, часовими, місцезна­ходження) між ними.

· Формувати вміння розрізняти предмети за зовнішнім виглядом (формою, кольором, розміром), їх діями.

· Залучати дітей до позначення словом властивостей і якостей предметів, формувати на цій основі вміння узагальнювати, розв'язувати наочно-практичні завдання.

· Збагачувати дітей різноманітними сенсорними враженнями.

Колір.

Ознайомлювати дітей з усіма основними різновидами і власти­востями предметів шести кольорів: червоний, жовтий, зелений, синій, чорний, білий. Вчити добирати однакові за кольором предмети, групува­ти їх відповідно до кольору, чергувати за кольором, згідно зі словесними інструкціями дорослого чи за малюнком.

Вчити розміщувати предмети, чергуючи їх за кольором; позначати за допомогою кольору властивості предмета (листочки дерева, курочка з курчатами), ознаки предметів (ялинка з грибочками). Фіксувати увагу дітей на тому, що один і той самий колір може бути використаний для зображення різних предметів.

Форма.

Ознайомлювати з предметами трьох форм: круг, квадрат, трикутник. Вчити добирати предмети різної форми до заданої форми; співвідносити предмети двох заданих форм при виборі з трьох можливих. Вчити групувати предмети за формою: круг, квадрат, трикутник, не став­лячи за мету запам'ятовування назв геометричних фігур.

Вчити складати картинки із двох і чотирьох частин зображення пред­мета; визначати, якого предмета на картинці немає.

Величина.

Формувати вміння групувати предмети за величиною (ве­ликий - маленький); складати кільця, кубики, піраміди, інші предме­ти в порядку зменшення; групувати однакові предмети за величиною; співвідносити спочатку предмети, що суттєво відрізняються, а потім ті, що мають схожі властивості. Вчити вибирати предмети заданих власти­востей із двох різновидів.

Простір.

Забезпечувати розуміння поняття "високо — низько", "вго­рі - внизу", "на", "під", "за", "в"; розрізняти напрямки "вперед - назад".

Чуттєве сприймання.

Формувати вміння розрізняти їжу на смак та запах, користуватися словами: "солодкий", "кислий", "гіркий" тощо.

Вчити визначати й називати предмети на дотик. Навчати прийомів зіставлення різних предметів (каміння тверде, а пісок - м'який) та од-; накових предметів (вода тепла і холодна). Формувати вміння обводити пальцем контур предмета Звертати увагу на безліч звуків у природі. Вчити розпізнавати зву­ки музичних інструментів, впізнавати крики знайомих тварин; називати звуки за силою голосу (тихий — гучний).

Показники компетентності дитини:

· знає, що форма, колір, величина - постійні ознаки предметів, які варто враховувати під час виконання різноманітних дій;

· групує однорідні предмети за формою, величиною, кольором;

· співвідносить різнорідні предмети одночасно за величиною і формою;

· зіставляє предмети за кольором, формою, величиною, встановлює їх схожість чи відмінність;

· розуміє поняття: "високо - низько", "вгорі - внизу", "далеко — близько»«в» "на", "під", "за"; може показати розташування предметів у просторі;

· розрізняє на смак овочі, фрукти, ягоди, використовує слова: "со­лодкий", "кислий", "гіркий" тощо;

· визначає предмети на дотик і зіставляє однакові та різні предмети;

· називає звуки за силою голосу (тихий - гучний);

· розпізнає голоси тварин і звуки у природі.

 

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДОВКІЛЛЯМ

Вікові можливості дитини

У дітей розвивається предметна діяльність, яка спрямована на засвоєння вироблених суспільством способів використання предметів. Малюк починає сприймати властивості предметів найближчого оточен­ня, вміє знаходити між ними найпростіші зв'язки та використовувати їх, формується уявлення про сенсорні еталони. Це створює необхідні передумови для подальшого розумового розвитку, що протікає в тісному взаємозв'язку з оволодінням дитиною предметною діяльністю, мовленням, елементарними формами гри, малюванням тощо. Дитина вчиться мисли­ти, застосовуючи практичний аналіз (ламає іграшки, щоб з'ясувати, що у них всередині), практичний синтез (складає новий об'єкт із деталей конструктора), відкриваючи для себе нові властивості об'єктів у процесі практичного та мовленнєвого спілкування з дорослим. У цьому віці ха­рактерне активне наслідування та відтворення дій дорослого, визначення простих цілей та прагнення досягти їх. У поведінці дитини, у її діях починає проявлятися уява, фантазія, елементи експериментування.

Під впливом стосунків із близькими розвиваються соціальні емоції малюка, джерелом яких стають взаємини між членами родини, атмос­фера сімейного життя тощо. Важливу роль в емоційному розвиткові малюків відіграють слова-оцінки дорослих.

У дитини починає формуватися система власного "Я". Малюк вчить­ся відокремлювати себе від дорослого, починає ставитися до себе як до самостійного "Я", порівнює себе з іншими. Це проявляється у прагненні дітей діяти самостійно, що знаходить найпродуктивніше вирішення у формі гри.

Освітні завдання

· Сприяти взаємодії дитини з довкіллям, проявленню емоцій.

· Формувати практичні вміння сприймати довколишнє у процесі ознайомлення з довкіллям.

· Вчити простих способів обстежування, спостереження, зосере­дження, вміння утримувати увагу.

· Формувати допитливість, вміння і бажання докладати зусилля для досягнення результату.

· Навчати позитивно сприймати довколишніх, явища, предмети.

· Привчати малюків брати активну участь в усіх видах діяльності в процесі ознайомлення з довкіллям (тільки в процесі взаємодії фор­муються практичні навики та усвідомлення своєї самоцінності).

Предметний світ. Домівка

Ознайомлювати з предметами найближчого оточення у побуті (іграшки, меблі, посуд, постіль, одяг, взуття, предмети гігієни). Форму­вати елементарні уявлення про основні ознаки предметів (колір, форма, розмір, матеріал, із якого виготовлені, властивості, їх призначення, дії, які з ними виконують, місця їх збереження). Розвивати вміння об'єднувати предмети за однією з ознак, встановлювати елементарні взаємозв'язки. Ознайомлювати з телефоном, телевізором та їх призначенням.

Дитячий садок

Пояснювати призначення дитячого садка. Розвивати інтерес до ди­тячого садка, знайомлячи з приміщенням групи, предметами, що в ній знаходяться, майданчиком та його спорудами. Формувати бажання об­стежувати всі куточки своєї групи, знати призначення приміщень та предметів, вид діяльності, пов'язаний із ними, обстежувати майданчик для ігор на повітрі та споруди, які на ньому знаходяться.

Допомагати малюкам запам'ятати ім'я вихователя, помічника вихо­вателя, музичного керівника, однолітків. Вчити розмовляти з дорослими та однолітками тактовно, привітно, вживаючи відповідні форми вітання, подяки, звертання.

Розвивати інтерес до праці дорослих: помічника вихователя, двірни­ка, медсестри. Привчати берегти результати праці, в ігровій формі залу­чати до спільної праці з дорослими.

Світ гри

Розвивати вміння називати іграшки, їх основні ознаки, виконувати з ними ігрові дії; використовувати предмети-замінники, пояснюючи їх призначення. Вчити наслідувати ігрові дії дорослого під час виконання спільних ігор; гратися поряд, разом із іншими дітьми, знати місце розта­шування іграшок та прибирати їх. Привертати увагу дітей до яворівської іграшки (сопілка, каталка, деркач, колиска), косівської народної іграшки (свистулька), тарахкали, виготовленої з лози. Вчити використовувати їх у грі.

Родина

Формувати уявлення про сім'ю, рідних, найдорожчих людей, які дба«ють одне про одного (мама, тато, брат, сестра, дідусь, бабуся), прагнути бути разом, тішити одне одного; вчити називати імена всіх членів родини^ 28 \ Ранній дошкільний А звертатися до них пестливо, пояснювати їх роль у сім'ї. Вчити правил мовленнєвого етикету. Прищеплювати почуття поваги, любові до рідних.

Рідний край

Розвивати інтерес до рідного міста (села). Вчити називати місто (село), де проживає дитина. Заохочувати до відзначення свят (Святого Миколая, Різдво, Великдень, День Матері), дотримання традицій, звичаїв, до участі в прикрашанні групової кімнати, привертати увагу до Державного прапо­ра України.

Транспорт і зв'язок

Ознайомлювати із транспортними засобами найближчого оточення (автобус, трамвай, тролейбус, автомобіль, потяг), професіями людей, які його обслуговують(водій, шофер). Формувати елементарні уявлення про спосіб, місце руху транспортного засобу (трамвай, потяг - їде по рейсах, для тролейбуса потрібна електрика).

Показники компетентності дитини:

· має уявлення про сім'ю, рідних людей, які дбають одне про одного;

· знає імена рідних та найпростіші правила етикету, проявляє різноманітні позитивні емоції щодо рідних, близьких;

· спостерігає за працею дорослих, проявляє повагу до результатів праці;

· має елементарні уявлення про рідне місто (село), його вулиці;

· володіє елементарними знаннями про транспорт, його призначен­ня, професію водія, шофера. Вміє показати на картинках паса­жирський та вантажний транспорт;

· орієнтується у видах людської діяльності, у призначенні предметів вжитку, місцях їх зберігання;

· впізнає предмети за їхніми ознаками та властивостями, функ­ціональним призначенням; знаходить і виокремлює в довкіллі знайоме та незнайоме, застосовує уявлення про розмір, форму, колір предметів;

· відкриває нові властивості предметів, радіє своїм відкриттям.

 

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ

Вікові можливості дитини

Із розвитком активності дитини третього року життя розширюється коло об'єктів, які привертають її увагу. Дитина більше придивляється, прислухається до них та їх розглядає. Предметом її уваги стають об'єкти природи. Найбільше привертає увагу все, що рухається, змінюється, роз­криваючи якісь нові свої властивості. Дитина розпізнає рослини, овочі, фрукти; знає назви деяких домашніх тварин, уміє звуконаслідувати їх. Пам'ять дитини розвивається в різних її видах (образна, рухова, словес­на й емоційна). Зокрема, яскраві образи її пам'яті пов'язані з емоціями.

Кожен новий об'єкт, з яким ознайомлюють дитину, позначають словом, тому мова дитини збагачується іменниками, прикметниками, дієсловами. Дитина знає явища природи: дощ, сніг; ознаки погоди: теп­ло, холодно, іде дощ, сніг, світить сонце. Діти розповідають про те, що бачили і чули; просять розповісти їм про нові об'єкти природи, ставлять запитання типу "хто (що) це?". Мовлення стає основним засобом не лише спілкування, а й пізнання природи.

Освітні завдання

· Формувати уявлення про об'єкти і явища природи.

· Вчити розрізняти дерева, квітучі рослини; розповідати про те, що рослинам для росту і життя потрібні вода, сонце, ґрунт.

· Формувати уявлення про свійських та диких тварин: їх назви, потребу турботливого ставлення до свійських тварин (доглядати, годувати).

· Формувати первинне поняття, що все живе - добре, гарне, корис­не, його потрібно берегти.

· Давати елементарні знання про небо, зорі, місяць і сонце: вночі видно - місяць, зорі; вдень - сонце.

Розповідати, що сонце знаходиться на небі, воно світить, зігріває зем­лю; від сонця все навкруги зеленіє, росте, цвіте; взимку воно світить, та не гріє.

Закріплювати знання про хмари (бувають темні, світлі, великі та малі, часто вони закривають все небо, тоді стає хмарно).

Давати знання, що вітер буває теплий, холодний; вітер - це рух повітря.

Сприяти розвиткові інтересу до нових знань про воду: вода — ріди­на, що тече; буває тепла і холодна, чиста і брудна; дощ і сніг - це вода, вони падають із хмар; взимку вода замерзає і перетворюється в лід; лід твердий і слизький.

Інформувати дітей про опади: взимку випадає сніг, сніг із дощем; во­сени і навесні часто йдуть дощі, може випадати сніг, град. Пояснювати, що град - це шматочки льоду.

Давати знання, що пісок, земля, каміння бувають сухі та мокрі; сухий пісок сиплеться, з мокрого можна ліпити; в землю садять, сіють насіння овочів, квітів; камені бувають великі, малі; важкі, тому вони тонуть у воді.

Вчити встановлювати елементарну залежність між явищами при­роди і поведінкою людей: взимку холодно - всі тепло одягнені; багато снігу — катаються на санках, лижах; сонечко світить - стає тепло, тане сніг - біжать струмки, люди скидають шуби, одягають весняні куртки і та пальта. Допомагати дитині встановлювати елементарну взаємозалежність у природі: світить сонце, стає тепліше — з'являється трава, листя на деревах і кущах, зацвітають квіти; холодно - сонце мало світить, листя опадає.

Рослини.

Підтримувати бажання отримувати знання про рослини: рослини живі, вони ростуть, дихають, розмножуються. Ознайомлювати з рослинами найближчого оточення. Розвивати вміння розрізняти дерева, кущі, квітучі рослини; впізнавати та називати 2-3 види дерев, кущів, трав'янистих рослин, які поширені у регіоні.

Розпізнавати трав'янисті рослини, кущі, дерева; розрізняти за зовнішнім виглядом, назвою, смаком огірки, помідори, моркву, яблука, груші, сливи тощо.

Тварини.

Ознайомлювати зі свійськими і дикими тваринами (корова, коза, кішка, собака, кінь, заєць, вовк, лисиця, ведмідь), їхніми назвами та виглядом.

Вправляти у звуконаслідуванні тварин, відтворенні їхніх рухів; вчити правильно називати основні частини тіла, деякі спільні ознаки зовнішньої будови (у корови, кози - роги); характерні повадки тварин: корова іде, пасеться, реве; собака бігає, гавкає, гризе кістку; кішка няв­чить, п'є молоко, муркоче, гріється на сонечку тощо; тварини — живі істоти, їх потрібно годувати, доглядати, турботливо ставитися до них.

Птахи.

Ознайомлювати з птахами, що прилітають на ділянку ди­тячого садка (горобець, синиця, ворона та ін.), будовою їхнього тіла та деякими особливостями поведінки: літають, дзьобають, видають звуки; яку користь приносять.

Ознайомлювати зі свійськими птахами (курка, півень, качка) та їх ди­тинчатами; птахами, поширеними у регіоні (сорока, ворона, горобець).

Комахи.

Підтримувати бажання дітей спостерігати за жуками, мете­ликами, милуватися їх красою. Формувати бережне ставлення до них (не можна їх ловити, знищувати, адже вони - живі істоти).

Екологічне виховання

Сприяти усвідомленню, що все живе - гарне, добре, корисне, тому його потрібно берегти (не завдавати шкоди птахам, тваринам, не ловити комах).

Розповідати про природу рідного краю, найпоширеніші явища в природі.

Виховувати почуття любові до природи, задоволення від перебування в екологічно чистому куточку природи; цікавість і бережне ставлення До рослин і тварин, формувати бажання милуватися ними. Формувати Дбайливе ставлення до птахів узимку (підгодовувати їх).

Природа Космосу

Вчити дітей розуміти елементарні взаємозв'язки в житті природи і людини.

Давати знання про небо, зорі, місяць і сонце. Вночі видно - місяць, зорі; вдень - сонце.

Показники компетентності дитини:

· разом із дорослими доглядає за рослинами, піклується про при­ручених тварин;

· розуміє, що все живе – гарне, добре, корисне (його не можна нищити);

· бережно ставиться до всіх об'єктів природи;

· розповідає про найпоширеніші явища в природі: сонце світить, тепліє, з'являється листя на деревах, зацвітають квіти тощо;

· розрізняє властивості води (розливається, тече, буває теплою, холодною; чисту воду п'ють люди, тварини, нею поливають рослини; у чистій воді живуть рибки; брудна вода шкідлива, її не можна пити);

· розрізняє властивості піску та ґрунту (пісок сухий - сиплеться, з мокрого можна ліпити, він не сиплеться; земля може бути сухою і мо­крою);

· розпізнає рослини (овочі, фрукти, ягоди; дерева, кущі, трав'янисті рослини; квіти) за їх зовнішнім виглядом;

· володіє елементарними знаннями щодо будови дерева (стовбур, гілки, листя), називає і показує їх;

· розпізнає свійських і диких тварин, правильно називає основну частини тіла, характерні повадки, дитинчат тварин;

· орієнтується у назвах птахів: горобець, синиця, ворона тощо; осо­бливостях їх поведінки;

· володіє елементарними уявленнями про Космос: місяць, зорі, сонце;

· разом із вихователем проводить елементарні досліди з об'єктами природи (вітер, вода, пісок, камінь) та рослинами.

 

МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК

ЗВУКОВА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Вікові можливості дитини

На третьому році життя продовжує вдосконалюватися звуковимова. Губні, губно-зубні, передньо-, задньоязикові звуки дитина вимовляє правильно. До 2 років 6 місяців передні піднебінно-язикові звуки замінюються звуком [т]. Сонорні, шиплячі, свистячі звуки дитина або зовсім випускає, або замінює легшими звуками. Для звуковимови цього віку властивою є нечіткість і загальна пом'якшеність вимови.

Освітні завдання

· вчити дітей розмовляти чітко, зрозуміло, не поспішаючи, достат­ньо голосно.

· Розвивати мовленнєве дихання та фонематичний слух, уміння промовляти слова в різному темпі та з різною силою голосу.

· Вправляти у правильній вимові шиплячих, свистячих та сонор­них звуків.

· Розвивати інтонаційну виразність мовлення (тембр, темп, інто­нація, сила голосу, наголос тощо).

· Вправляти дітей у звуконаслідуванні та доборі рими.

Розвивати мовленнєве дихання; вчити робити видих через рот плавно та протяжно.

Привчати вимовляти слова виразно, не поспішаючи. Вчити розуміти і відтворювати інтонацію (розповідну, окличну, питальну). Вправляти у вимові голосних звуків із різною силою голосу та в різному темпі. Пра­вильно вимовляти приголосні звуки: [б], [л], [в], [м], [ф], [х], [н], [н'], [д], [к], [г], [з], [с], [с']. Чітко вимовляти дво-, три-, чотирискладові слова, які зрозумілі дитині (мо-ло-ко; ба-бу-ся) тощо.

Звертати увагу на роздільну вимову сполук йотованих із попередніми приголосними у словах типу "м'яч", "п'ю", "з'їхати".

Показники фонетичної компетентності дитини:

· вимовляє правильно і чітко всі голосні та приголосні звуки, крім шиплячих [ж], [ч], [ш] та [р];

· легко повторює за дорослими слова, в ігровій формі добирає рими (виконує разом із дорослим ігрові вправи на римування);

· промовляє слова в різному темпі та з різною силою голосу

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Вікові можливості дитини

Третій рік життя - період найбільшого збагачення активного слов­ника. До чотирьох років кількість слів становить приблизно 1500-1900. У словнику дитини є майже всі частини мови; активізується вживання дієслів, займенників та невеликої кількості прикметників. Водночас у словнику дитини ще переважають іменники, вони складають 50 % від Усіх слів, що їх вживає дитина.

Третій рік життя започатковує період словотворчості дітей, у яко­му особливо яскравою є мовленнєва активність. Дитина ще не засвоїла багатьох слів, тому так легко утворює нові слова, неправильно пояснює незрозумілі їй значення слова.

Освітні завдання

· Розвивати здатність слухати і розуміти мову дорослого, зверне­ну до всіх дітей.

· Збагачувати словник дітей різними частинами мови (іменники, дієслова, прикметники, займенники, числівники, частки, при­слівники).

· Вводити в активний словник дітей слова ввічливості та узагальнювальні слова.

Продовжувати розвивати здатність дітей розуміти мовлення довко­лишніх, звернене до всіх дітей.

Вчити вживати узагальнювальні слова: "іграшки", "одяг", "тварини", "рослини", "посуд", "меблі".

Вчити звуконаслідувальним словам: "кап-кап", "няв-няв" тощо.

Активізувати словник дитини знайомими словами. Збагачувати його іменниками - назвами предметів найближчого оточення: іграшки, овочі, фрукти, одяг, рослини, птахи, посуд, меблі, транспорт, взуття, професії, тварини та їх дитинчата, інші предмети побуту; дієсловами, що позна­чають дії предметів та з предметами (пов'язані із самообслуговуванням, діями в групі, на майданчику тощо); прикметниками, що характеризу­ють величину предмета, колір, смак, форму, належність предмета певній особі (татів, бабусин), передавати стан, який відчуває дитина (голодний мокрий, сонливий); числівниками (один, багато, мало); займенника­ми (я, ми, ти, він, вона, вони, наші, моє, твоє, ви); частками (так, ні) прислівниками, що виражають просторові, часові та інші відношення.

Показники лексичної компетентності:

· розуміє мову дорослого, звернену до неї та всіх дітей;

· вміє співвідносити слово, що звучить, з реальними або намальова ними предметами;

· розуміє і вживає слова різних частин мови, крім дієприслівника узагальнювальні слова; слова ввічливості; слова, що означають назви предметів, дій, властивостей далекого, але зрозумілого дітям оточення.