Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Приклади оформлення літературних джерел
3.1.8. Оформлення пояснювальної записки Пояснювальна записка до роботи подається на аркушах паперу стандартного розміру формату А4 (297×210 мм), заповнених власноручно студентом з одного боку загальним обсягом 40-50 сторінок. При цьому текст може бути рукописним або друкованим з висотою букв і цифр не менше 2,5 мм. Рукописний – пишеться чорними чорнилами, пастою чи тушшю креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304. Друкований – виконується на друкарській машинці або принтері персонального комп‘ютера через 1,5 інтервали тільки через чорну стрічку. Текс вирівнюється по ширині, а заголовки – по центру. Ілюстрації до пояснювальної записки виконують на папері, кальці чи міліметровому папері і наклеюють на листи того ж самого формату. Перша сторінка записки – титульна сторінка з підписами автора та керівника роботи за формою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (дод. 2), друга – завдання на курсову роботу (дод. 1), третя – зміст роботи. Далі починається власно виклад тексту пояснювальної записки роботи. На папері, на якому пишуть записку, має бути рамка з полями: ліворуч – 20 мм, а праворуч, зверху і знизу – по 5 мм. Відстань від рамки форми до границь тексту на початку і наприкінці рядків – не менше 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої меж рамки має бути не менше 10 мм. Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює 10…15 мм. За ГОСТ 2.104–95 на першій сторінці кожного розділу розміщують внизу основний напис (дод. 3), на решті сторінок над нижньою лінією рамки з правого боку вказують номер сторінки. Нумерація сторінок всієї пояснювальної записки має бути наскрізною. Сторінки 1 і 2 (титульна сторінка і завдання) не нумерують. Сторінки з таблицями і рисунками, а також список літератури і додатки включають у загальну нумерацію сторінок записки. Текст записки має бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень науково-технічних термінів, позначень і визначень, установлених відповідними стандартами, а за їхньої відсутності – загальноприйнятими в науково-технічній літературі. У тексті не допускається застосовувати: звороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми; для одного поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові; довільні словотворення; скорочення слів (к-сть, вир-во, tо чи т-ра та ін.), крім установлених правилами української орфографії, що відповідають державним стандартам (кг, г, м, т, шт., с, хв, год та ін.); скорочені позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у голівках і боковиках таблиць, і в розшифровках літерних позначень, що входять до формул і рисунків. У тексті документа, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається застосовувати:
математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин (варто писати слово "мінус"); знак " " для позначення діаметра (варто писати слово "діаметр"); математичні знаки без числових значень, наприклад > (більше), < (менше), = (дорівнює), (більше чи дорівнює), (менше чи дорівнює), (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток); індекси стандартів, технічних умов та інших документів без реєстраційного номера. У всіх розрахунках спочатку наводять формули у літерному виразі з поясненням всіх прийнятих позначень, їх одиниць виміру. Ці формули нумерують за розділами (допускається наскрізна нумерація). Номер формули вказують з правого боку сторінки на рівні формули в круглих дужках. Якщо величини розраховують за однаковими формулами, то їх пишуть спочатку лише один раз, а потім у тексті дають на них посилання, наприклад: “… у формулі (3.1)”. Результати розрахунків виражають у одиницях системи СІ. Цифровий матеріал (вихідні дані й результати розрахунків, техніко-економічні характеристики, специфікація технологічного обладнання та ін.), як правило, оформляють у вигляді таблиць, які повинні мати заголовок, оформлений таким чином: Таблиця _______ – __________________________ номер назва таблиці Таблицю, залежно від її розміру, поміщають під текстом, у якому вперше дане посилання на неї, або на наступній сторінці. Таблиці бажано не розривати. Нумерацію таблиць виконують за розділами, але допускається і наскрізна нумерація. Якщо таблиця розміщується на декількох сторінках, то слова "Таблиця …" вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, а над іншими частинами праворуч пишуть слова "Продовження таблиці" із зазначенням її номера. Текст, що повторюється в рядках однієї й тієї ж самої графи і складається з одного слова заміняють лапками (‘‘), але якщо повторюваний текст складається з двох і більш слів, при першому повторенні його заміняють словами "Те саме", а далі – лапками. Заміняти лапками повторювані в таблиці цифри, математичні знаки, знаки відсотка і номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних документів не допускається. За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити риску тире. Кількість ілюстрацій має бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації можуть бути розташовані як по тексту документа (якомога ближче до відповідних частин тексту), так і наприкінці його. Ілюстрації мають бути виконані відповідно до вимог стандартів ЄСКД і СПДС. Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією або в межах розділу. Вони повинні мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст). Слово "Рисунок" і найменування розміщують після пояснювальних даних таким чином: Рисунок 1 – Принципова технологічна схема культивування дріжджів. При посиланнях на ілюстрації варто писати "... відповідно до рис. 2" при наскрізній нумерації і "... відповідно до рис. 3.2" при нумерації в межах розділу.
Всі прийняті в роботі способи технології, вихідні дані для розрахунків, розрахункові формули, коефіцієнти, методики тощо мають бути обгрунтовані зазначенням відповідних літературних джерел. Посилання наводять в квадратних дужках із зазначенням номера їх знаходження в списку використаної літератури. Повністю оформлена пояснювальна записка подається на захист у переплетеному вигляді з напівтвердою або твердою палітуркою. Титульна сторінка поміщається на обкладинці записки (без підписів студента і керівника роботи) і на першій сторінці записки (з підписами).
3.2. Графічна частина
Графічна частина проекту обов‘язково складається з принципової та апаратурно-технологічної схем. Графічну частину виконують олівцем або тушшю на аркушах формату А1…А4 з додержанням вимог стандартів, ЄСКД і ЄСТД та керуючись вимогами, викладеними у працях [8, 82]. Поле зображення на аркуші обмежують рамкою, яку проводять суцільними основними лініями на відстані 5 мм від меж формату, зліва лінію рамки проводять на відстані 20 мм. В правому нижньому куті кожного аркуша графічної части виконують основний напис (дод. 4), а над ним на відстані 15…20 мм – специфікацію обладнання (дод. 5). При виконанні креслень апаратурно-технологічної схеми необхідно рівномірно заповнювати аркуш з урахуванням розміщення обладнання на різних поверхах і міжповерхових площадках. Послідовність зображення апаратів, машин, насосів має відповідати руху продуктових потоків згідно з прийнятою схемою. Висоти основних поверхів показують тонкими лініями в лівій частині схеми із наведенням їх значень від нульової до верхньої позначки. Продуктові потоки виконують суцільними жирними лініями. За потреби їх можна переривати з написом напрямку руху продукту від апарата до апарата, наприклад, “до поз. 10“ або “від поз. 6”. Лінії комунікацій води, пари, повітря, кислот тощо позначають цифрами згідно стандарту від 1 до 27, а далі – цифрами від 28 за вільним вибором. Умовні позначення ліній трубопроводів потрібно виконувати відповідно ГОСТ 2784–70 (дод. 6). Прийняті умовні позначення трубопроводів наводять у лівому нижньому куті аркуша. Цифри пишуть в розривах ліній вздовж їх спрямованості. Лінії підключень комунікацій до апаратів мають чітко відповідати дійсним, наприклад для води вхід – знизу, вихід – зверху, а для пари і конденсату – навпаки. Написи з напрямком руху, зображеним стрілкою, пишуть над лінією з вказівкою звідки чи куди: “від міськводопроводу”, “в збірники”, “в атмосферу”, “ від компресора”. Вказуючи напрямок руху матеріального потоку дотримуються принципу “зліва на право” і “зверху вниз”.
Обладнання в схемі можна креслити у довільному масштабі, але з дотриманням пропорційності його розмірів. Паралельно працююче обладнання (дріжджогенератори, бродильні апарати, насоси та ін.) показують не все, а тільки потрібне для розуміння його з‘єднання трубопроводами. Номери обладнання проставляють на виносках за годинниковою стрілкою. Контури обладнання показують тонкими суцільними лініями (завтовшки близько 0,5 мм), лінії трубопроводів – більш товстими (близько 1 мм), а лінія трубопроводу основного продукту має бути накреслена найтовщою лінією (1,5–2 мм). Графічна частина роботи може також містити креслення обладнання (з елементами новизни), схеми паро-, холодо- або водопостачання, оброблення і використання відходів виробництва та інших творчих пропозицій автора щодо удосконалення технології.
4. Порядок виконання роботи
Під час виконання курсової роботи студент повинен точно дотримуватись послідовності етапів підготовки і подання окремих розділів. Передусім треба продумати план роботи по термінах. Робота має стати першим ступенем кінцевого етапу формування студента як бакалавра. Тому основну роботу щодо збирання матеріалів і підготовки до виконання розрахунків та креслення апаратурно-технологічної схеми слід проводити одночасно з вивченням теоретичного курсу. До підготовчої роботи відносять вивчення спеціальної літератури, технологічних регламентів та інструкцій, систематизацію та аналіз наявних й перспективних способів технології і обладнання для їх реалізації тощо. Роботу виконують за календарним графіком, складеним студентом і узгодженим із розкладом і роботою над іншими дисциплінами згідно з навчальним планом. Основні рішення за розділами роботи погоджуються з керівником в межах складеного графіку консультацій З цією метою у графіку (дод. 1) передбачається три-чотириразовий проміжний контроль (атестація). Студент повинен з‘являтись на консультації, якщо навіть у нього немає питань чи сумнівів щодо правильності проміжних результатів. Систематична неявка студента на консультації є підставою для його не атестації. Повністю оформлена і підписана автором робота подається керівникові на затвердження і підпис, а потім – у комісію для захисту.
5. Захист курсової роботи
Термін захисту встановлюється згідно з графіком навчального процесу кафедрою і затверджується деканом. Для студентів денної форми навчання це, як правило, остання декада квітня, а для студентів заочної форми навчання – згідно з розкладом. Приймає захист комісія, затверджена рішенням кафедри. Студент лаконічно (протягом 7-10 хв.) доповідає про особливості роботи, виділяючи її мету і завдання, переваги прийнятих рішень, нові технічні елементи з обґрунтуванням за технологічними, економічними й соціальними критеріями. Члени комісії задають питання з теми роботи з урахуванням знань зі спеціальних, загальнонаукових і загальноінженерних дисциплін. Захист є важливою частиною виховного процесу, тому ведеться відкрито, студенту вказують на недоліки роботи, відзначають її позитивні моменти, висловлюють побажання на майбутнє. Оцінка автору ставиться за такими критеріями: “відмінно” – за умов: глибокого й всебічного засвоєння методики аналізу спеціальної літератури та нормативно-технічної документації на прикладі оптимального вирішення питань роботи; глибоких теоретичних знань з технології галузі в обсязі завдання і вміння їх реалізації у вигляді практичних пропозицій; чіткого і повного формулювання в доповіді мети і завдань роботи, шляхів їх досягнення; оформлення пояснювальної записки і графічної частини згідно зі встановленими вимогами відповідно до календарного графіка роботи; чітких і повних відповідей на додаткові запитання; ”добре” – за дотримання всіх названих раніше умов; відповіді на запитання дані правильно, але не зовсім повно і чітко; наявні, хоч і не принципові, але неточності в розрахунках і в списку використаної літератури, а також у посиланнях на неї в тексті пояснювальної записки; у графічній частині мають місце несуттєві помилки в зображенні обладнання; графік роботи над проектом не порушувався; “задовільно” – у разі засвоювання лише основних відомостей про технологію галузі; доповідь по проекту по суті правильна, але побудована нелогічно, має багато неточностей; відповіді на запитання неповні, мають істотні неточності в обґрунтуванні прийнятих рішень, дається неповна техніко-економічна оцінка роботи; мають місце неточності в розрахунках і в оформленні списку використаної літератури, а також у посиланнях на неї в тексті пояснювальної записки. У графічній частині мають місце несуттєві помилки в зображенні обладнання; має місце відставання у виконанні графіка роботи над роботою; “незадовільно” – якщо робота виконана із значними відхиленнями від встановлених вимог; допущені грубі помилки в розумінні й формулюванні мети та завдань роботи, у прийнятих рішеннях згідно з завданням; пояснювальна записка оформлена недбало, з грубими помилками; мають місце помилки в розрахунках і в оформленні списку використаної літератури, а також у посиланнях на неї в тексті пояснювальної записки; графічна частина виконана з відхиленнями від вимог чинних стандартів та методичних вказівок; студент робить серйозні помилки у відповідях на додаткові запитання, пов’язані з технологією та іншими положеннями в обсязі роботи; робота виконувалася з порушення календарного графіку без поважних причин і подана на захист після встановленого терміну. Студенту, який при захисті одержав незадовільну оцінку, до екзаменаційної сесії не допускається. За погодженням з деканатом йому видається нове завдання або встановлюється термін для доопрацювання роботи та її повторного захисту.
Ї
Додатки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 361; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.17.45 (0.033 с.) |