Емоційний розвиток та поведінка

Здатність батьків в елементарному догляді за дитиною.

• Суперечки між батьками вирішуються без застосування сили;
• Батьки вчать дитину елементарним навичкам самообслуговування;
• Батьки люблять свою дитину такою, якою вона є;
• Батьки знають, де саме перебуває дитина, коли її немає вдома; дитину залишають із незнайомими людьми;
• Дитину часто залишають на самоті;
• Дитину б‘ють чи фізично карають в інший спосіб;
• Батьки/опікуни раніше зверталися за порадою чи допомогою, коли зазнавали труднощів із поведінкою дитини

Діти, які страждають від насильства чи є свідками домашнього насильства, особливо вразливі.

Здатність батьків забезпечити дитині Емоційне тепло

• Дитину заспокоюють, коли вона налякана / плаче;
• Дитину часто критикують/вороже до неї ставляться;
• Дитину заохочують розповідати про свої переживання ∕ страхи;
• Батьки залюбки пригортають дитину;
• Батьки використовують у розмові з дитиною пестливі слова;

Здатність батьків забезпечити Стимулювання дитини

- Батьки мають постійно стимулювати віру дитини у власні успіхи.

= Постійні проблеми в сім'ї, наприклад, розлучення, провокують прояву у дитини почуття суму, гніву, тривоги; дитина починає погано вчитися, а у 4-7 класах вона може втратити емоційний зв'язок з родиною.

Життєві орієнтири і обмеження

• Батьки використовують різноманітні позитивні методи, щоб дисциплінувати дитину;
• Дитину заохочують складати іграшки, книги, підручники;
• Батьки послідовні у своїх вимогах; існують чіткі сімейні правила і обмеження в поведінці дитини;
• Дитину вчать контролювати свої почуття;
• Батьки не обтяжують дитину своїми проблемами;
• Дитину захищають від споглядання дивної чи лякаючої поведінки дорослих;

Позитивні методи заохочення хорошої поведінки - це похвала, переговори, моделювання ситуації, нагороди, відволікання, гра, вмовляння і пояснення.

Успіх засвоєння дитиною молодшого шкільного віку моральних норм і правил поведінки залежить від того, як до них ставляться батьки.

Коли діти стають свідками жорстокого ставлення, їм важко контролювати свої власні емоції й поведінку.

Самоусвідомлення

Для молодших школярів загалом характерний життєрадісний і бадьорий настрій.

У дітей 6-11 років формується самоповага до себе.

У дітей молодшого шкільного віку з'являються самооцінки різних типів: адекватні, завищені і занижені. З віком розвивається самокритичність дитини.

 

Здатність батьків

Елементарний догляд

• Одяг дитини чистий, не заплямований;
• Одяг дитини постійно перуть;
• Дитину називають у сім‘ї одним іменем;
• Батьки помічають сильні сторони дитини і заохочують до їх розвитку;
• Інше.

Допоміжна інформація: Дітям із сімей, які переживають постійні стреси і проблеми, необхідно відчувати доброзичливе ставлення, щоб уникнути розвитку негативного самосприйняття і низької самооцінки. Дітям з обмеженими функціональними можливостями потрібно приділяти ще більше уваги.

Гарантія безпеки

• За дитиною є належний нагляд, враховуючи її особистісні якості і рівень розвитку;
• Батьки допомагають дитині відрізняти знайомих людей, яким можна довіряти, від незнайомців;
• Батьки підтримують дитину, яка вразлива до залякувань, насміхань;
• Інше.

Допоміжна інформація: Діти мають право бути одягненими належним чином, відповідно до моди, але їхній одяг не повинен перешкоджати рухам чи пошкоджувати шкіру.

Емоційне тепло

• Батьки часто проявляють спонтанну / імпульсивну любов до дитини;
• Батьки демонструють, що пишаються дитиною;
• Дитину люблять такою, якою вона є, цінують її;
• Дитину хвалять за її досягнення;
• Інше.

Допоміжна інформація: Щоб у дитини розвивався позитивний “Я-образ”, вона має відчувати безумовну любов до себе.

 

 

Стимулювання

• Батьки / опікуни намагаються не робити все замість дитини (заохочують її до самообслуговування);
• Дитину стимулюють робити простий моральний вибір;
• До спроб дитини бути самостійною ставляться з повагою;
• Дитина має можливості вивчати свої культурні традиції, мову;
• Інше.

Допоміжна інформація: Коли батьки занепокоєні особистими проблемами діти можуть залишитися без уваги, і тоді їм самим доведеться задовольняти власні базові потреби (в їжі, сні тощо). Діти, яких постійно відштовхують та кажуть «Не заважай!», починають думати, що їх не люблять і сприймають себе негідними любові.

 

 

Життєві орієнтири і обмеження

• Батьки вчать дитину поважати людей і цінувати власність інших;
• Дитину вчать/заохочують вести себе належним чином (у т.ч. скромно) у громадських місцях;
• Батьки вчать дитину самостійності; дитину заспокоюють, коли поведінка одного з батьків її лякає;
• Інше.

 

Стабільність

• Дитину сприймають як повноправного члена сім’ї;
• Дитину залучають до участі та проведення сімейних свят, напр., днів народження;
• Дитину заспокоюють, якщо їй доводиться короткий час побути без батьків;
• Домівка забезпечує дитині затишок;
• Інше.

Сімейні та соціальні стосунки

Потреби дитини

• Дитина проявляє прив'язаність до батьків;
• Дитина радісно, із задоволенням грається з братами/сестрами;
• Дитина поводиться доброзичливо з іншими дітьми, ніжно з тваринами;
• Дитина ділиться зі знайомими однолітками, братами/сестрами;
• Дитина з задоволенням грається з однолітками;
• Дитина по-різному ставиться знайомих і до не знайомих людей;
• Сексуальні знання дитини і поведінка відповідають її віковому розвиткові;
• Дитина допомагає батькам доглядати за молодшими братами / сестрами;
• Дитина у межах своїх можливостей піклується про своїх батьків / опікунів; у дитини є друг у школі;
• Інше.

Допоміжна інформація: Сильне почуття прив’язаності дитини може формуватися до декількох членів сім'ї. Діти у цьому віці демонструють соціально позитивну поведінку: діляться, допомагають, заспокоюють інших. Вони менше переживають через короткотривале розлучення з батьками. Діти можуть допомагати доглядати за молодшими братами / сестрами і / чи одним із батьків, але вони не мають нести загальної відповідальності за це. Діти молодшого шкільного віку по-різному реагують на вимоги вчителя. Це залежить від їхньої підготовки до навчальної діяльності. У дітей 6-11 років розвивається почуття симпатії. У 10-11 років великого значення для дитини набувають ровесники. Скарги дитини 6-7 років на інших пов’язані із бажанням сумлінно виконати завдання, турботою, щоб всі поводилися згідно з правилами.

Здатність батьків

Елементарний догляд

• Невелика кількість дорослих, знайомих дитині, доглядають за нею;
• Батьки поводяться з дитиною у спосіб, що заохочує розвиток міцних, позитивних стосунків між ними; Батьки/опікуни проводять достатньо часу з дитиною для підтримки міцних стосунків;
• Інше.

Допоміжна інформація: Проблеми батьків можуть призвести до того, що за дитиною доглядатимуть багато різних людей. Позитивні стосунки означають, що батьки завжди підтримують дитину, відкриті до спілкування з нею, послідовні у своїй поведінці.

 

Гарантія безпеки

• Брати/сестри загалом поводяться доброзичливо з дитиною;
• Батьки / опікуни контролюють (дають поради,настанови) стосунки дитини з братами /сестрами;
• Дитину оберігають від споглядання сексуальної поведінки дорослих;
• У колі друзів батьків немає алкоголіків, наркоманів, чи інших осіб з небезпечною поведінкою;
• Захоплення батьків, спосіб організації їх дозвілля не загрожують життю і здоров‘ю дитини;
• Дитину залишають саму вночі;
• Дитина є свідком жорстокого поводження дорослих;
• Дитину часто залишають саму доглядати за братами / сестрами;
• Інше.

Допоміжна інформація: Практичні (необладнані громадські місця) та соціальні бар’єри (напр., страх бути не таким, як усі) можуть стати причиною, чому дитину з обмеженими функціональними можливостями складно вивести на прогулянку (за межі домівки), проте цей аспект життя є дуже важливим для її благополуччя.

 

Емоційне тепло

• Стосунки батьків / опікунів з іншими є хорошим прикладом для дитини;
• Батьки/опікуни заохочують ніжні, доброзичливі стосунки в сім’ї;
• Інше.

Допоміжна інформація: Хороші тісні стосунки з батьками передбачають, що вони готові емоційно підтримати дитину і є послідовними у своїх вимогах, дотримуються демократичного стилю батьківства. Присутність авторитетного дорослого, який підтримує батьків дитини, може допомогти їм подолати кризу. Ігри, позитивна взаємодія з іншими сприяють формуванню у дитини відповідальності і товариськості.

 

 

Стимулювання

• Дитину беруть з собою на зустрічі з іншими батьками, дорослими та їхніми дітьми;
• Дитина ходить в гості до друзів сім’ї і родичі;
• Дитина бачиться з друзями за межами школи; до дитини приходять друзі додому;
• Інше.

Допоміжна інформація: Важливим фактом для дитини є стосунки, що гарантують любов і захист.