Таврійський державний агротехнологічний університет 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Таврійський державний агротехнологічний університет



 

Затверджений НМЦ Схвалений на засіданні кафедри хімії та біотехнологій
Голова Зав. кафедри
____________________ ____________________
"___" ______ 201__ р. "__" ____ 201_ р.
протокол № ____ протокол № ____

 

 

Тест з дисципліни

«ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ»

для напряму підготовки 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ОКР «Бакалавр»

 

 

2013 р.

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА ТЕСТОВИХ МАТЕРІАЛІВ

1. Загальні дані

1.1. Спеціальність (напрямок)

1.1.1. Найменування- екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

1.1.2. Шифр - 040106

1.2. Дисципліна

1.2.1. Найменування: Основи екологічної хімії

1.2.2. Індекс по ОПП:

Загальні математичні й природничі дисципліни

1.2.3. Обсяг годин –

1.3. Авторський колектив розробників

  Кваліфікація Посада, місце роботи
Колесніков Максим Олександрович К.с.г.н. доцент   Доцент кафедри хімії та біотехнологій ТДАТУ, зав. каф-ри.
Іванова Ірина Євгенівна К.с.г.н. доцент   Доцент кафедри хімії та біотехнологій ТДАТУ

1.4. Мета створення банку тестових завдань: формування тестів для оцінки якості навчання студентів контроль залишкових знань

1.5. Період розробки

початок: 2012. закінчення: 2013

1.6. Апробація банку тестових завдань (якщо була)

1.6.1. Період: початок:__________ закінчення: __________

1.6.2. Місце проведення: ТДАТУ

1.7. Експертиза тестових матеріалів (якщо була)

1.7.1. Експерти

П.І.Б. Кваліфікація Посада, місце роботи
Ступінь Звання В області тестології  
Іванченко Оксана Анатоліївна К.с.г.н доцент   Зав. кафедри рослинництво, декан факультету АТЕ

2. Специфікація тестів, сформованих на основі банку тестових завдань

2.1 Загальна кількість тестових завдань – 120 шт.

2.2. Тип тесту

□ полиформный

2.3. Методика формування тесту

2.3.1. Довжина тесту: 30 шт.

2.3.2. Тимчасові обмеження

тест обмежений у часі - 90 хв.

2.3.3. Правило формування тестової послідовності

□ задана послідовність ТЗ

2.4. Оцінка результату тестових випробувань

2.4.1. Спосіб обчислення результату оцінювання виконання тесту

□ підсумовування балів за виконання кожного завдання тесту

2.4.2. Тип шкали оцінки

□ номінальна □ порядкова

2.4.3. Спосіб переводу результату оцінювання тесту в шкалу оцінки

Кількість вірних відповідей Кількість балів в системі ECTS Оцінка ECTS Оцінка за національною шкалою
30-27 100-90 A відмінно
26-25 89-82 B добре
24-23 81-76 C
22-20 75-68 D задовільно
19-18 67-60 E
17-11 59-35 F незадовільно
10-0 34-1 FX

СТРУКТУРА ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(РОЗДІЛИ: ЕКОЛОГІЧНА ХІМІЯ ВОДИ. ЕКОЛОГІЧНА ХІМІЯ АТМОСФЕРИ.)

 

1. ЕКОЛОГІЧНА ХІМІЯ ГІДРОСФЕРИ

1.1. Характеристика гідросфери та фізико-хімічні властивості води.

1.1.1. Загальна характеристика гідросфери.

1.1.2.Фізичні та хімічні властивості води.

1.1.3. Колообіг води та її баланс на планеті.

1.2. Використання водних ресурсів.

1.2.1. Класифікація видів водокористування за ознаками.

1.2.2. Категорії джерел водопостачання.

1.2.3. Показники гігієнічної оцінки якості води.

1.2.4. Поняття про лімітуючий показник якості води та індекс якості води.

1.3. Використання водних ресурсів.

1.3.1. Гігієнічні вимоги до складу та властивостей води.

1.3.2. Показники санітарної оцінки якості води.

1.3.3. Норми споживання води.

1.3.4.Класифікація систем водопостачання.

1.4. Кількісні і якісні зміни в гідросфері.

1.4.1. Види забруднення водних ресурсів.

1.4.2.Основні проблеми Світового океану.

1.4.3. Охорона водних ресурсів.

 

ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАПРЯМКУ ВИКОРИСТАННЯ.

2.1. Характеристика природних вод.

2.1.1. Характеристика природних вод.

2.1.2. Домішки в природних водах.

2.1.3. Санітарно-хімічний аналіз природних вод.

2.2. Оцінка якості природних вод.

2.2.1. Фізичні показники якості води;

2.2.2. Хімічні показники якості води;

2.2.3. Вимоги до якості води.

2.3. Вимоги до питної води. Вимоги до води, що використовується для виробництва.

2.3.1. Класифікація вод за об'єктами їх використання.

2.3.2. Вимоги до якості води різного призначення.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПРОЦЕСІВ,ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ОЧИЩЕННІ ВОД РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ.

3.1. Технологічні процеси обробки води.

3.1.1. Характеристика домішок.

3.1.2. Класифікація процесів, що використовуються для підготовки води перед обробкою.

3.1.3. Процеси пов'язані з корекцією фізичних та хімічних властивостей води.

3.2. Основні процеси очищення води.

3.2.1. Видалення грубодисперсних речовин.

3.2.2. Коагулювання та флокулювання, як методи видалення дрібнодисперсних речовин.

3.2.3. Знезараження води.

3.2.4. Стабілізація води.

3.2.5. Дегазація води.

3.2.6. Усунення присмаків та запахів води.

3.2.7. Пом’якшення та видалення солі з води.

3.3. Основні процеси очищення води.

3.3.1. Переведення тимчасової твердості в постійну.

3.3.2. Опріснення води з підвищеним вмістом солі.

3.3.3. Корекція вмісту у воді заліза, марганцю, кремнієвої кислоти та фтору.

3.3.4. Очищення води від радіоактивних речовин.

3.3.5. Магнітна обробка води.

 

ТЕМА 4. БУДОВА ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД АТМОСФЕРИ.

4.1.Хімія атмосфери як наукова дисципліна. Будова та функції атмосфери Землі.

4.1.1. Історія розвитку хімії атмосфери.

4.1.2.Предмет та задачі хімії атмосфери.

4.1.3.Методи досліджень атмосфери Землі.

4.1.4.Атмосферні шари.

4.2. Хімічний склад атмосфери.

4.2.1.Поняття про постійні та змінні компоненти атмосфери.

4.2.2.Роль оксигену, озону, нітрогену, вуглекислого газу, парів води у атмосфері.

4.2.3.Поняття про джерела та стоки речовин в атмосфері.

4.2.4.Період перебування речовин в атмосфері.

4.2.5.Еволюція хімічного складу атмосфери Землі.

 

ТЕМА 5. РАДІАЦІЙНИЙ РЕЖИМ ТА ЦИРКУЛЯЦІЯ АТМОСФЕРИ.

5.1.Поняття про Сонячну радіацію.

5.1.1.Види радіації: розсіяна, відзеркалена, поглинута., їх кількісна характеристика.

5.1.2.Спектр сонячної радіації.

5.1.3.Селективне поглинання променевої енергії в атмосфері газами.

5.1.4.Роль оксигену, озону, вуглекислого газу, метану та водяної пари в регуляції теплового і радіаційного балансу атмосфери.

5.1.5.Закон Стефана-Больцмана.

5.2.Поняття про циркуляцію атмосфери.

5.2.1.Тропічна, середнинноширотна, полярна циркуляції.

5.2.2.Температурна інверсія.

5.2.3.Поняття про гетеросферу, гомосферу та турбопаузу.

ТЕМА 6. ФОТОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ В АТМОСФЕРІ.

6.1.Поняття прохімічну кінетику.

6.1.1.Закон діючих масс.

6.1.2.Порядок реакцій.

6.1.3.Залежність швидкості реакції від температури.

6.1.4.Правило Вант-Гоффа.

6.1.5.Теорія активації.

6.2.Фотохімічні реакції.

6.2.1.Типи фотохімічних реакцій в атмосфері.

6.2.2.Фотохімічні закони.

6.2.3.Закон фотохімічної еквівалентності.

6.2.4.Квантовий виход.

6.2.5.Характеристика реакційноздатних частиць в атмосфері.

 

ТЕМА 7. ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ АТМОСФЕРИ.

7.1.Склад органічних сполук в атмосфері.

7.1.1.Джерела надходження органічних речовин до атмосфери.

7.1.2.Антропогенна емісія. Промислове та комунальне виробництво.

7.1.3.Біогенні та геогенні джерела органічних речовин.

7.1.4.Хімічні реакції органічних сполук в атмосфері.

7.2.Джерела метану в атмосфері, природні та антропогенні.

7.2.1.Механізм формування метану в джерелах, утворення метану в болотах, рисових полях, озерах та його транспортування.

7.2.2.Хімічні реакції метану в атмосфері і процеси стоку.

ТЕМА 8. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ АТМОСФЕРИ.

8.1.Види неорганічних сполук в атмосфері Землі.

8.1.1.Джерела неорганічних сполук, біогенні та антропогенні.

8.1.2.Утворення сполук сульфуру та нітрогену в атмосфері.

8.1.3.Глобальний цикл сульфуру та нітрогену.

8.1.4.Окислення в атмосфері сульфур- та нітрогенвмісних сполук в газовій та рідинній фазах.

8.2. Атмосферні опади.

8.2.1.Кислотні дощі.

8.2.2.Негативний вплив кислотних дощів на рослинний, тваринний світ, грунти.

8.2.3.Міри по зниженню впливу кислотних дощів.

8.3.Озон та його роль.

8.3.1.Фізико-хімічні властивості озону.

8.3.2.Вміст озону в атмосфері та його розповсюдження.

8.3.3.Утворення та руйнація озону. Цикл Чепмена.

8.3.4.Фотохімічні реакції озону.

8.3.5.Причини послаблення озонового екрану та виникнення озонових дірок.

8.3.6.Гіпотеза Моліна-Роуленда.

 

ТЕМА 9. ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ.

9.1.Антропогенні фактори впливу на атмосферу.

9.1.1.Класифікації забруднювачів за походженням, за характером.

9.1.2.Первинні та вторинні забруднювачі атмосферного повітря.

9.2.Ефекти, що викликані забрудненням атмосфери.

9.2.1.Фотохімічне забруднення. Фотохімічний смог, його утворення та негативна дія.

9.2.2. Лондонський смог.

9.2.3.Вплив забрудненої атмосфери на земну поверхню, на живі організми.

9.2.4.Радіоактивне забруднення.

9.2.5.Міри по запобіганню забруднення атмосфери.

9.3.Проблема „парнікового ефекту”.

9.3.1.Причини накопичення концентрації вуглекислого газу в атмосфері.

9.3.2.Механізм парнікового ефекту.

9.3.3.Парнікові гази.

9.3.4.Наслідки парнікового ефекту.

9.3.5.Шляхи зниження впливу парнікового ефекту.

ТАБЛИЦЯ СПЕЦИФІКАЦІЇ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Номер теми Номер підтеми Рівень складності
     
1. ЕКОЛОГІЧНА ХІМІЯ ГІДРОСФЕРИ 1.1 81,111 82,112 83,113
1.2      
1.3      
1.4      
2. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАПРЯМКУ ВИКОРИСТАННЯ. 2.1. 93,114 94,115 95,116
2.2.      
2.3.      
3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПРОЦЕСІВ,ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ОЧИЩЕННІ ВОД РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. 3.1. 102,118 103,119 104,120
3.2.      
3.3.      
4. БУДОВА ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД АТМОСФЕРИ. 4.1 2,21,23,41 1,15,22  
4.2 61,62    
5. РАДІАЦІЙНИЙ РЕЖИМ ТА ЦИРКУЛЯЦІЯ АТМОСФЕРИ. 5.1. 4,5,6,26,64 25,44,45,46,65  
5.2      
6. ФОТОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ В АТМОСФЕРІ. 6.1   28,47  
6.2 7,8 48,67  
7.ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ АТМОСФЕРИ. 7.1      
7.2 9,29,50 30,69  
8.НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ АТМОСФЕРИ. 8.1 13,31 33,51,72  
8.2 12,32,52    
8.3 14,16,36,55,75 34,35,54,74 56,76
9.ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ. 9.1 38,53    
9.2 17,58,78 18,57  
9.3 19,40,59,60 20,39,79  

ТЕЗАУРУС

Поняття, твердження Визначення
1.ЕКОЛОГІЧНА ХІМІЯ ГІДРОСФЕРИ: Гідросфера, озера, болота, річки, ізотопи, водневий зв'язок, аномальні властивості води, кругообіг води в природі, види вологообігу в природі, водокористування, класифікація водокористування, зависі,колоїдні розчини, молекулярні розчини, водневий показник рН, гранично допустимі концентрації (ГДК),орієнтовно допустимі рівні (ОДР) шкідливих речовин у воді, контрольні створи (КС) або пункти, лімітуючий контрольний створ, фоновий створ, розрахунковий створ .       Гідросфера –водна оболонка землі, що являє собою сукупність океанів, морів, поверхневих вод суші і криги, які разом становлять близько 71% земної поверхні, а також підземних вод. Озера –маленькі моделі океану з точки зору руху вод, за концентрацією та набором розчинених речовин озера ближчі до підземних вод. Дуже солоні озера найчастіше безстічні: вода річок і льодовиків приносить розчинені речовини, які при випаровуванні накопичуються в озері (солоність води може бути більшою ніж в океані в 10 разів). Болота– проміжна ланка між озерами і підземними водами. Річки –на відміну від озер і болот – швидкі транспортери води. Регулярно оновлюють гідросферу, повна заміна води відбувається 1 раз на 30 тис. років. За час існування нашої планети вода Світового океану і підземної гідросфери пройшла через річки більше 100 тис. разів. Ізотопи– різновидності атомів (ядер) одного хімічного елементу з різною кількістю нейтронів у ядрі. Водневий зв'язок - позитивно заряджений атом водню взаємодіє з електронами атомів кисню інших молекул і утворює водневі зв’язки. Аномальні властивості води:перехід води з твердого стану в рідкий або газоподібний відбувається при значно вищих температурах, ніж речовин аналогів води; аномалія теплоємності; аномальність густини; максимальна щільність води при ț +4°С; найбільший поверхневий натяг при ț +18°С; має високу діелектричну проникненість, їй притаманне вибіркове поглинання та розсіювання світла. Кругообіг води в природі - обмін вологою між гідросферою, атмосферою і земною поверхнею, що складається з процесів: випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері, конденсація води в атмосфері, випадіння опадів і сток. Види вологообігу в природі - великий, або світовий, кругообіг, малий, або океанічний, кругообіг, внутрішньо-континентальний кругообіг. Водокористування –це використання водних об'єктів для задоволення потреб населення та об'єктів господарської діяльності. Зависі–дисперсна система, в якій розмір частинок 1*10 -4 мм, (в порівнянні з молекулами він дуже великий), такі системі нестійкі, і розподілена речовина дуже швидко осідає або піднімається догори. Колоїдні розчини – дисперсна система, в якій розмір частинок (від 1*10-6 до 1*10-4мм), при незмінних зовнішніх умовах колоїдні розчини достатньо стійкі. Молекулярні розчини -дисперсна система, в якійроздроблена речовина доведена до розмірів молекулярного стану (1*10-6мм),такі високодисперсні системи дуже стійкі, не розділяються при тривалому відстоюванні Водневий показникрН= - lg [Н+] Гранично допустимі концентрації (ГДК)- нормативи, що встановлюють концентрації шкідливої речовини в одиниці об'єму (повітря, води), які при дії за певний проміжок часу практично не впливають на здоров'я людини і не викликають несприятливих наслідків у його потомства. Орієнтовно допустимі рівні (ОДР) шкідливих речовин у воді –концентрація речовин у водному об’єкті, вище якої вода не придатна для водокористування. Контрольні створи (КС) або пункти—ті місця, де мають дотримуватись встановлені норми якості води. Лімітуючий контрольний створ—створ на водному об'єкті, для дотримання норм якості води в якому необхідне встановлення най­більш суворих обмежень на скид речовин із зворотними водами. Фоновий створ—створ, розташований на водному об'єкті без­посередньо до місця впливу скиду зворотних вод з урахуванням напрям­ку течії. Розрахунковий створ—створ, для якого визначають розрахун­кові характеристики водного об'єкта; ним можуть бути контрольний, фоновий, гідрометричний, гирловий (для річок) та інші створи.
2. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАПРЯМКУ ВИКОРИСТАННЯ: класифікація природних вод, групи домішок в природних водах, гумусові речовини, фізичні показники якості води, визначення інтенсивності запаху та присмаку води, визначення вкусу води, хімічне споживання кисню (ХСК), біохімічне споживання кисню (БСК), мінеральний склад води, системи водозабезпечення, оброблені питні води, очищення питної води, домінералізація питної води, паразитологічні показники, фітотоксичність, транс локаційний показник, водно-міграційний показник, загально-санітарний показник. Класифікація природних вод– за походженням, за кількістю та характером домішок, за використанням. Групи домішок в природних водах – речовини, що повністю розчиняються у воді; домішки, що утворюють з водою колоїдні системи; домішки, що утворюють з водою зависі. Гумусові речовини - продукти конденсації ароматичних сполук фенольного типу з АК та протеїнами (фульвокислоти, гумінові кислоти,їх солі). Фізичні показники якості води: температура, запах, смак, прозорість, мутність, колір, густина. Визначення інтенсивності запаху та присмаку води -за п’ятибальною шкалою, спочатку визначають характер запаху (запах природного походження, запах штучного походження). Визначення вкусу води –розрізняють чотири вкуси води: солоний, гіркий, солодкий та кислий. Хімічне споживання кисню (ХСК).ХСК визначається як кількість кисню, який необхідний для хімічного окислення в одиниці об’єму води органічних та мінеральних речовин. Біохімічне споживання кисню (БСК) -визначається як кількість кисню, який необхідний на біохімічне окислення в одиниці об’єму води органічних речовин за визначений проміжок часу. Мінеральний склад води- визначається по сумарному складу головних іонів:К+, Na+, Ca+2, Mg2+, Cl-, SO42-, HCO3- Системи водозабезпечення –господарсько-питні, сільськогосподарські, виробничі (технічні). Оброблені питні води- виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення чи домінералізації. Необроблені (природні) -води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних норм без їх очищення (крім освітлення) чи домінералізації. Очищення питної води -спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезараження тощо). Домінералізація питної води- технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- та мікроелементів (штучна мінералізація аборозведення). Паразитологічні показники -показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини. Фітотоксичність (ФТ) - показник, за яким оцінюють здатність хімічних елементів та речовин негативно впливати на схожість, ріст та розвиток рослин, урожайність та якість сільськогосподарської про­дукції. Транслокаційний (ТР) показник - кількісне вираження здат­ності хімічних елементів та речовин надходити з ґрунту до рослин і накопичуватись в них до небезпечних концентрацій. Водно-міграційний (ВМ) показник - кількісне вираження здат­ності хімічних елементів та речовин мігрувати по профілю ґрунтів та забруднювати підземні і поверхневі води. Загально-санітарний (СТ) (санітарно-токсикологічний) показ­ник - кількісне вираження здатності хімічних елементів та речовин негативно впливати на біоту ґрунтів та їх самоочищення.
3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПРОЦЕСІВ,ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ОЧИЩЕННІ ВОД РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: відстоювання, фільтрація, коагулювання, флокулювання, оптимальна доза коагулянту, знезаражен-ня води, способи знезараження води, стабільна вода, дегазація води, дезодорація води, Відстоювання -освітлення та частково обезбарвлення води без використання реагентів. Фільтрація – прискорення очистки води від зависей. Коагулювання - обробка води реагентом, що призводить до укрупнення частинок з метою прискорення їх осадження. Флокулювання -обробка води реагентом, що нейтралізує заряд на колоїдній частинці коагулянту; використовується коли система знаходиться в агрегативно нестійкому стані. Оптимальна доза коагулянту -найменша концентрація коагулянту, що дає найбільше зниження мутності. Знезараження води –дезинфекція реагентами, що вбивають патогенні мікроорганізми. Способи знезараження води – іонізуюче випромінювання, ультразвукові коливання, окислювачі, теплова обробка, ультрафіолетове випромінювання. Стабільна вода -під час тривалого контакту з металевими бетонними поверхнями не змінює свого складу або не виділяє і не розчиняє карбонат кальцію. Дегазація води -це видалення з води розчинених газів. Дезодорація– обробка води з метою знешкодження неприємного запаху та присмаку, обумовленого різними домішками іноді в аналітично невизначених концентраціях.
Атмосфера газова оболонка, що оточує небесне тіло. Її характеристики залежать від розміру, маси, температури, швидкості обертання й хімічного складу даного небесного тіла, а також визначаються історією його формування починаючи з моменту зародження.
Шала висот характеризує довжину атмосфери, за умови, що температура в ній всюди однакова (ізотермічна атмосфера).
Стандартна атмосфера це модель, що відповідає стандартним тиску у основи атмосфери Р 0 і хімічному складу.
Топосфера Самий нижній і найбільш щільний шар атмосфери, у якому температура швидко зменшується з висотою, називається
Дисипація Деякі молекули, в основному водню й гелію, мають розімкнуті траєкторії й виходять у космічний простір
Хемосфера шар атмосфери до висоти 30-80 км, у якому переважно протікають хімічні реакції під дією сонячних променів
Іоносфера шар вище 80 км, що характеризується високим вмістом заряджених частить та протіканням реакцій іонізації
Гетеросфера шар атмосфери де спостерігається сепарація газів
Гомосфера шар, де спостерігається інтенсивне перемішування газів.
Пряма сонячна радіація енергія, що дійшла до земної поверхні у виді паралельних променів від Сонця
Циркуляція атмосфери великомаштабна система повітряних течій над земною кулею.
Фотохімічні реакції Реакції, що ініціюються квантами світла
Фотохімічний закон еквівалентності Эйнштейна. число молекул, що випробували фотохімічне перетворення, повинне бути дорівнює числу поглинених світлових квантів
Фотоіонізація це процес утворення іонів з молекул та атомів під дією квантів світла.
Кислотний дощ види метеорологічних осадів (дощ, туман, сніг, град), рН яких менше за середнє значення рН дощової води (5,6).
цикл Чепмена Механізм фотохімічного утворення та руйнування озону
Озоноруйнівні сполуки Група хлорфторвугреводів (фреонів), які руйнують стратосферний озон та викликають послаблення озонового екрану
гіпотеза Роуленда-Моліні гіпотеза про участь у руйнуванні стратосферного озону хлорфторуглеродів
парниковий ефект Явище нагрівання нижніх шарів атмосфери за рахунок поглинання інфрачервогого випромінення рядом газів в атмосфері.
Парникові гази Гази, що затримують теплове випромінювання й перешкоджають відтік тепла в космічний простір
Забруднення атмосфери це привнесення в атмосферу або утворення в ній фізико-хімічних сполук, агентів або речовин, обумовлене як природними, так і антропогенними факторами.
Лондонський смог смог, пов’язаний із забрудненням атмосфери сажею або димом, що містить диоксид сульфуру
Лос-Анджелеський смог (фотохімічний смог) смог, викликаний забрудненням повітря вихлопними газами автотранспорту, що містять оксиди нітрогену
Аерозолі дисперсна система, що уявляє собою сукупність дрібних частиць та рідких крапель, диспергованих у газовому середовищі (повітрі)

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 109; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.107.255 (0.073 с.)