На кого поширюється дія Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань і аварій на виробництві .

На кого поширюється дія Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань і аварій на виробництві?

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності (далі — підприємства); на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами; на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі роботодавці); на осіб, що забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які працюють за умовами трудового договору (контракту), проходять виробничу практику або залучаються до праці (далі — працівники). Розслідування нещасних випадків (професійних захворювань), що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводять згідно з цим Положенням, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Які травми на виробництві підлягають розслідуванню

За висновками роботи комісії з розслідування визнають зв'язок нещасного випадку з виробництвом і складають акт за формою Н-1 про нещасні випадки (дод. 1), які сталися з працівниками під час виконання ними трудових (посадових) обов'язків, зокрема у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство, закінчуючи його виходом, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця - в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни.

- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, що не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, які використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі - під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

- пересування працівника до (між) об'єктами обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

- пересування до місця відрядження та у зворотньому напрямку відповідно до завдання про відрядження (Положення, п. 6).

Відповідно до цього Положення також розслідуються:

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків;

- нещасні випадки, пов'язані із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків

- нещасні випадки, які сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника;

- нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування (згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку).

Які нещасні випадки вважаються пов’язаними з виробництвом?

Нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом, якщо він мав

місце:

• на протязі робочого часу (в тому числі і під час встановленої перерви);

• перед початком і по закінченні роботи;

• при виконанні робіт в позаурочний час, у вихідні і святкові дні на території підприємства і поза підприємством;

• при виконанні потерпілим завдання адміністрації підприємства;

• по дорозі на роботу і з роботи транспортом підприємства.

 

Який документ оформляється за результатами розслідування?

За результатами роботи комісії з розслідування нещасного випадку (якщо випадок пов’язаний з виробництвом) складається акт за формою Н-5. Коли ж нещасний випадок стався на території підприємства або під час проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства, наданого для доставки працівників, чи на власному транспорті, який використовується в інтересах підприємства за дорученням роботодавця, перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі й під час міжзмінного відпочинку і, якщо причина нещасного випадку пов’язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з впливом на нього шкідливих виробничих факторів чи середовища, виконанням робіт в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий (надання необхідної допомоги іншому працівникові, запобігання аваріям, рятування людей та майна підприємства тощо), ліквідацією аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством, наданням шефської допомоги, під час прямування працівника до об’єкта обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням власника – складається акт за формою Н-1.

Хто входить до складу комісії з розслідування нещасного випадку?

До складу комісії включаються: керівник чи представник служби охорони праці; керівник структурного підрозділу, на якому працює потерпілий; представник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії не включається.При нещасному випадку з можливою інвалідністю до складу комісії включається також представник Фонду.Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.

До першого примірника акта Н-5 (далі – акт розслідування нещасного випадку) додаються акт Н-1 або НТ, пояснення свідків, потерпілих, витяг з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця, а також, у разі потреби, медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних або наркотичних речовин.

Які документи заповнюються за результатами розслідування нещасного випадку?

За результатами розслідування нещасного випадку складається акт про розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт за формою Н-1(якщо цей випадок пов’язаний з виробництвом) або акт за формою НПВ (якщо цей випадок не пов’язаний з виробництвом). По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2. У випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5

На кого поширюється дія Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань і аварій на виробництві?

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності (далі — підприємства); на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами; на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі роботодавці); на осіб, що забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які працюють за умовами трудового договору (контракту), проходять виробничу практику або залучаються до праці (далі — працівники). Розслідування нещасних випадків (професійних захворювань), що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводять згідно з цим Положенням, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.