Вимоги до оформлення дипломного проекту

Пояснювальна записка містить пояснювальний, розрахунковий, довідковий матеріали, результати роботи дослідного характеру, техніко–економічні показники. Текст, графіки, таблиці, рисунки оформлюють згідно із вимогами «ГОСТ 2.105–95 ЕСКД Общие требования к текстовым документам», «ДСТУ 3008–95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Оформлення тексту пояснювальної записки у машинописному виді виконують за допомогою текстового редактора Word (поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – по 20 мм; кегель – 14, інтервал 1, шрифт Times New Roman українською мовою. Текст пояснювальної записки розділяють на розділи, підрозділи, пункти. Розділи повинні мати порядкові номери за обсягом всієї записки, які позначають арабськими цифрами без крапки (Розділ 2 Техніко-економічне обґрунтування). Підрозділи мають нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і підрозділу, відокремлений крапкою. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться (1.2 Мета і завдання проекту). Розділи, підрозділи повинні мати заголовки та пункти. Заголовки повинні відображати зміст розділів, підрозділів та друкуються прописними буквами без крапки в кінці, без підкреслювання. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розподіляють крапкою. Відстань між заголовком та текстом записки при оформленні пояснювальної записки рукописним способом дорівнює 15 мм, а при виконанні машинописним способом – 3 інтервалам. Відстань між заголовками розділу та підрозділу при оформленні пояснювальної записки рукописним способом дорівнює 8 мм, а при виконанні машинописним способом – 2 інтервалам. Кожний розділ тексту пояснювальної записки починають з нового аркуша зі штампом розміром 40x185 мм. Абзаци тексту починають із відступу – 1,25. Відстань від рамки форми з лівого та правого боків до тексту на початку та на кінці рядка – не менше 5 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка до тексту до верхньої або нижньої рамки повинно бути не менше 5 мм.

Аркуші розрахунково-пояснювальної записки нумерують починаючи з титульної сторінки (на титульному листі номер не вказують, але враховують у загальному обсязі сторінок). Основний надпис штампів на листі, на якому оформлюють текст «Зміст» виконують за формою, яка наведена в «ГОСТ 2.104–2006 ЕСКД Основные надписи» замість «ГОСТ 2.104–68 ЕСКД Основные надписи».

Ілюстрації

Записка може містити ілюстрації у вигляді схем, графіків, діаграм, фотографій тощо. Усі ілюстрації називаються рисунками.

Допускається розміщення на одній сторінці декількох рисунків або невеликих рисунків безпосередньо у тексті записки.

Рисунки нумеруються в межах кожної частини записки двома цифрами, поділеними крапкою: номером частини і порядковим номером рисунка (наприклад: Рисунок 1.1 –...; 2.1 –...).

На всі рисунки повинні бути посилання в тексті (наприклад: «... схему наведено на рис. 2.3»). Кожний рисунок повинен мати назву. Слово «Рисунок», його номер і назву розміщують під рисунком. Після найменування рисунка крапку не ставлять. У разі необхідності над номером і назвою рисунка розміщують пояснення – позначення кривих на графіках тощо.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у виді таблиць. Їх нумерують у межах розділу записки. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, поділених крапкою.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті записки (наприклад: «... наведені в табл. 1.1 дані...»).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею. Перед назвою таблиці пишуть слово «Таблиця» і її номер (наприклад: Таблиця 1.1 – Хімічний склад сировини).

Заголовки таблиці, її граф і рядків треба писати в однині без крапки в кінці, з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. Заголовки граф можуть бути записані паралельно до рядків таблиці чи перпендикулярно до них.

Приклад:

Таблиця 4.3 – Витрати допоміжних матеріалів для виробництва консервів «Скумбрія атлантична натуральна», кг

Вид допоміжних матеріалів	Витрати
на 1 тоб	на 1 тфб	у год	у зміну	на добу	на рік
сіль	5,1	3,6	5,3	42,5	127,5
перець чорний	0,04	0,03	0,04	0,33	1,00	230,0
перець духмяний	0,07	0,05	0,07	0,58	1,75	402,5

В оформленні таблиць дозволяється використовувати інтервал 1, а шапки таблиць (у разі необхідності) можна виконувати меншим шрифтом, але не меншим за 10 мм).

Якщо всі показники виражені в одних і тих самих одиницях фізичної величини, то найменування цієї величини розміщують над таблицею справа, а при перенесенні таблиці – над кожною її частиною.

Якщо в більшості граф показники наведено в одних і тих самих одиницях, але також є показники, що надані в інших одиницях, то над таблицею пишуть найменування переважного показника і одиниці його виміру (наприклад: «Розміри в міліметрах»). Позначення одиниць виміру інших величин зазначають у заголовках (підзаголовках) відповідних граф чи рядків.

Позначення одиниці величини, загальне для графи (рядка), зазначають у кінці її заголовка через кому, {наприклад: «тис. грн.»).

Обмежувальні слова «понад», «не більше», «менше», «не менше», а також граничні відхилення, розміщують після позначення одиниці фізичної величини в кінці заголовка графи (рядка).

Через нестачу місця допускається в заголовках (підзаголовках) граф (рядків) замінювати окремі поняття їх літерними позначеннями, що мають бути пояснені в тексті записки.

Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї самої графи і що складається з одного слова з цифрою чи без неї, замінюють лапками. Якщо текст, що повторюється, складається з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а при наступних повтореннях – лапками. Замінювати лапками цифри, знаки, позначення, що повторюються, не допускається.

За відсутності окремих даних у таблиці ставиться прочерк (тире).

Таблицю, як правило, розмішують під текстом, в якому є посилання на неї, чи на наступній сторінці. Допускається розміщувати таблицю уздовж сторінки таким чином, аби вона читалася при повороті на 90 градусів за годинниковою стрілкою.

Таблиці, що мають другорядне значення, можна виносити до додатків.

Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переносять на наступну сторінку. При цьому над продовженням пишуть «Продовження таблиці» і зазначають її номер. У разі перенесення таблиці допускається її заголовок замінювати номерами граф, відповідними до їх номерів у першій частині таблиці.

Формули і рівняння

Формули і математичні рівняння подають у тексті окремим рядком. Переносити формулу на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак «х».

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять до формули, якщо їх не пояснено раніше в тексті, має бути подано безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу треба давати з нового рядка, причому перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього.

Приклад:

(4.1)

де S – рецептурна кількість обробленого продукту на 1 тоб (1 т), кг;

– відсотки втрат і відходів до маси сировини, що надійшла на дану технологічну операцію, %;

n – кількість технологічних операцій.

При виконанні чисельних розрахунків за формулою треба наводити первинний вираз із підставленими в нього числовими значеннями і кінцевий результат – із зазначенням одиниці виміру без проміжних викладок.

За великої кількості однотипних обчислень допускається наводити тільки розрахункову формулу і таблицю результатів обчислень із посиланням на неї в тексті.

Формули нумеруються в межах розділу пояснювальної записки. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, поділених крапкою. Номер формули записують у круглих дужках на рівні формули справа. Посилання на формули дають у круглих дужках, наприклад «... у формулі (1.2)...».

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад:

q₁ = A∙F, (5.3)

q₂ = 300∙n, (5.4)

де А – кількість тепла, що виділяється освітлюючими приладами за одиницю часу на 1 м² площини підлоги, Вт/м²;

F – площа камери, м²

300 – тепловиділення однієї людини при тяжкій фізичній роботі, Вт;

n – кількість людей, що перебувають в охолодженому приміщенні;

q₃ – теплоприпливи від працюючих електродвигунів. Приймають їх рівними нулю, Вт.

Умовні буквені позначення математичних, фізичних і інших величин, а також скорочення слів у тексті та підписах повинні відповідати вимогам державних стандартів. При необхідності застосування умовних позначень, зображень або знаків, не встановлених стандартами, що діють, їх слід пояснювати в тексті або в переліку позначень.

У тексті пояснювальної записки застосовують стандартизовані одиниці фізичних величин, їхні найменування та позначення за вимогами «ГОСТ 8.417 – 2002 Государственная система обеспечения единства измерений. Единицы величин».

Поряд із одиницями СІ, при необхідності, в дужках вказують одиниці систем, що раніше застосовувалися, дозволених до застосування. Застосування в одному документі різних систем позначення фізичних величин не допускається.

Повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, які встановлені відповідними стандартами, а при їхній відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі. Якщо прийнята специфічна термінологія, то в кінці пояснювальної записки (перед оформленням списку літератури) має бути перелік прийнятих термінів з відповідними роз'ясненнями. Перелік включають у зміст записки.

У записці допускається форма викладу тексту з використанням дієслова першої особи множини: «приймаємо...», «випускаємо...», «прийнято...», а не «приймаю...», «випускаю.».

У тексті записки не допускається застосовувати:

- звороти розмовної мови;

- для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі за сенсом (синоніми), а також іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в українській та російській мовах;

- довільні словотворення;

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони уживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у стовпчиках таблиць, і в поясненнях буквених позначень, що входять у формули і рисунки;

- скорочення слів типу «спецтехнологія», «с/г-во» тощо.

Перелік скорочень слів, що допускаються, встановлений в «ГОСТ 2.316­2008 ЕСКД Правила нанесения надписей, технических требований и таблиц на графических документах».

Список інформаційних джерел

При написанні записки можуть бути використані такі джерела інформації: Конституція України, закони України та інших держав, інші документи законодавчого характеру (постанови, укази, рішення), підручники, навчальні посібники, монографії; довідники, статті, виступи та інформація, опублікована в збірниках, журналах, газетах, депоновані рукописи, нормативно-технічні документи (стандарти, технічні умови, інструкції), дисертації, звіти, каталоги, рекламні проспекти, описи до патентів і авторських свідоцтв, методичні вказівки, науково-популярні твори, архівні матеріали, матеріали на магнітних та інших непаперових носіях.

Приклад:

Закони, укази, постанови

1. Конституція України. – К.: Юрид. літ., 1996. – 50 с.

2. Міністерство охорони здоров'я України. Наказ № 222 від 23.07.96 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 грудня 1996 р. за № 715/1740(Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ №218 (z0569-98) від 23.07.98) Про затвердження Санітарних правил і норм по застосуванню харчових добавок.

3. Порядок санітарно-мікробіологічного контролю виробництва продукції з риби та інших водних живих ресурсів на підприємствах та суднах. Методичні вказівки МВ 15.2-5.3–001:2006. – Держрибгосп України, 2007. – 55 с.

4. Про підприємство в Україні: Закон України.

Книги

1. Ершов А.М. Проектирование рыбообрабатывающих производств / А.М. Ершов, Г.И. Касьянов, Г.Д. Пархоменко. – «Экоинвест». Краснодар, 2002. – 180 с.

2. Справочник технолога рыбной промышленности./ Под. ред. Новикова В.М. – М.: Пищ. пром., 1971. – Т.1. – 528 с., 1972. – Т.2. – 463 с., Т.3. – 504 с., Т.4. – 488 с.

3. Сборник технологическихинструкций по производству рыбных консервов и пресервов. - Ленинград, 1989. - Т.1. - 285 с.; Т.2. - 150 с., Т.3 - 4. – 165с.

4. Сборник технологическихинструкций по производству продукции из рыбы. – Министерство аграрной политики Украины. Государственный департамент рыбного хозяйства. Открытое акционенрное общество «Югрыбтехцентр», 2005. – Т.1. – 169 с., Т.2. – 341 с., Т.3. – 189 с.