Проведення індивідуальної проби на резус-сумісність

(на водяній бані)

Оснащення:

1. Водяна баня.

2. 2 чашки Петрі.

3. 2 предметних скла.

4. Штатив з пробірками в яких:

- сироватка реципієнта з піпеткою;

- кров донора з піпеткою;

5. Ємкість з дезінфектантом.

6. Годинник.

7. Спеціальний одяг.

 

Попередня підготовка:

 

1. Підготувати себе до роботи з кров’ю.

2. Виконувати сидячи.

 

Основні етапи виконання:

1. Нанести піпеткою на один кінець предметного скла 1 краплю сироватки реципієнта.

2. На другий кінець цього предметного скла нанести за допомогою піпетки 1 краплю крові донора.

3. Кутом іншого предметного скла внести кров донора в сироватку реципієнта у співвідношенні 1:10, розмішати.

4. Покласти предметне скло з сумішшю крапель на чашку Петрі, накрити іншою чашкою Петрі.

5. Поставити чашки Петрі на водяну баню ţº 42 -45ºС на 10 хвилин.

6. Оцінити результат на білому фоні:

- якщо реакція аглютинації відсутня, то кров донора та реципієнта сумісна за резус-фактором;

- якщо аглютинація є, то кров донора та реципієнта не сумісна за резус-фактором. Переливати її не можна.

7. Використане оснащення продезінфікувати.

 

Проведення біологічної проби на муляжі

Оснащення:

1. Муляж для внутрішньовенних вливань.

2. Одноразова система для переливання крові.

3. Штатив-підставка.

4. Флакон з кров’ю

5. Флакон з ізотонічним розчином.

6. Лоток, ножиці, стерильний пінцет.

7. Джгут. Туга подушечка (валик)

8. Стерильні серветки, ватні кульки.

9. Етиловий спирт.

10. Спеціальний одяг для медсестри.

Попередня підготовка:

1. Підготувати себе до роботи з кров’ю.

2. Заповнити систему одноразового використання фізіологічним розчином.

3. Виконати венепункцію, налагодити введення в вену фізіологічного розчину.(Алгоритми пунктів 1та 2 див. у «Сестринській справі»).

Основні етапи виконання:

1. Підключити флакон з кров’ю та ввести струминно 15-20 мл крові.

2. Перекрити систему на 3 хвилини, протягом яких спостерігати за пацієнтом. Щоб в голці не утворився тромб, підключити флакон із фізіологічним розчином.

3. Таку процедуру (пункти 1 та 2) повторити ще двічі.

Оцінка результату:

Відсутність реакції у пацієнта після 3-х кратної перевірки говорить про негативну біологічну пробу і дає право продовжити переливання крові з частотою 30-40-60 крапель за 1 хвилину.

При будь-яких скаргах пацієнта або зміні загального стану необхідно зупинити проведення проби, перекрити систему з кров’ю, підключити флакон зі стерильним ізотонічним розчином (профілактика тромбозу голки) та викликати лікаря.

Візуальне визначення придатності крові до переливання

Оснащення:

Флакон з кров’ю.

Попередня підготовка:

1. Кров зберігається в холодильнику при tº +4º - +6ºС.

2. Кров має бути відстояною.

3. Виймати обережно, щоб не збовтати.

Основні етапи виконання:

1. Огляд вмісту флакону:

- наявність добре виражених, з чіткими межами 3-х шарів, на які поділилась кров при стоянні: на дні темний шар еритроцитів та тромбоцитів, над ним тонкий сірий шар лейкоцитів, зверху прозора, трохи жовтуватого кольору плазма.

2. Огляд флакона:

- перевіряємо цілість;

- герметичність закупорювання.

3. Огляд етикетки:

- позначення групи крові та резус-належності;

- дата забору крові;

- термін використання;

- кількість крові;

- вид консерванту;

- прізвище лікаря, який проводив забір крові;

- прізвище донора.

 

Порушення герметичності закупорювання, цілості флакону, відсутність хоча б однієї позначки етикетки (пункти 2, 3) свідчать про непридатність крові до переливання.

 

Примітка: Непридатна до переливання кров:

- Гемолізована – повністю забарвлена в рожевий колір.

- Згуртована – на дні флакону згустки крові.

- Інфікована – наявність в плазмі плівок, каламуті або пластівців.

 

Оперативні хірургічна техніка

Загальний набір інструментів, розташований по групах.

Виокремлюють такі групи загального інструментарію:

1. Інструменти для роз’єднання тканин:

o скальпелі: гострокінцевий, черевцевий, зі змінним лезом;

o ножиці загальнохірургічні: зігнуті Купера, прямі гострокінцеві, тупокінцеві та комбіновані;

o ножиці додаткового призначення: для зняття пов’язок (Ріхтера),

стрижки волосся, тощо.

 

2. Інструменти для зупинки кровотечі:

o прямі або зігнуті кровоспинні затискачі Кохера;

o прямі або зігнуті кровоспинні затискачі Більрота;

o кровоспинний затискач Пеана;

o кровоспинний затискач типу „москіт”;

o лігатурна голка Дешана, гостра або тупа, права чи ліва.

 

3. Допоміжні інструменти (для розширення рани, фіксації, тощо):

o корнцанг прямий та зігнутий;

o затискачі для білизни - білизняні цапки;

o пінцети: анатомічні, хірургічні, зубчасто –лапчасті;

o пластинчасті гачки Фарабефа;

o гострі та тупі зубчасті гачки (одно, - дво -, три – та чотири зубі);

o зонди: ґудзиковий, жолобуватий, Кохера.

 

4. Інструменти для з’єднання тканин:

o голкотримачі Гегара, Матьє;

o хірургічні голки ріжучі або круглі, атравматичні.

o скобки Мішеля;

o пінцет для накладання скобок Мішеля;

o затискач для зняття скобок Мішеля (стиплер).

 

Набір інструментів для венесекції

Венесекція – це розтин вени для введення в неї пластикового катетера при погано виражених венах, сильно розвинутій жировій клітковині, тривалих інфузіях.

 

Для її виконання я, медсестра або фельдшер …, відбираю наступний інструментарій:

із загального набору:

1. Корнцанг - для обробки операційного поля.

2. Цапки білизняні - для фіксації білизни на операційному полі.

3. Шприц ємкістю 10 мл з голками – для місцевої анестезії.

4. Скальпель черевцевий - для розтину шкіри і м’яких тканин над веною.

5. Кровоспинні затискачі Кохера, Більрота та по типу «москіт» - для гемостазу.

6. Гачки гострі зубчасті – для розширення рани шкірних покривів.

7. Пластинчаті гачки Фарабефа - для розширення і утримання країв глибокої рани.

8. Пінцети анатомічні - для препарування вени, утримання ніжних тканин та інших допоміжних робіт, які не передбачають травмування.

9. Пінцети хірургічні - для фіксації щільних тканин (шкіра, тощо).

10. Голки Дешана тупі – для підведення лігатури під вену.

11. Ножиці Купера – для розсікання вени.

12. Тупокінцеві ножиці - для допоміжних робіт.

13. Голкотримач Гегара - для утримання голок.

14. Голки колючі та ріжучі - для накладання швів.

 

Окрім інструментів готую стерильний пластиковий катетер одноразового використання, який вводиться в вену після її розсікання, шприц з гепарином для введення в катетер після його фіксації.

 

Набір інструментів для первинної хірургічної обробки (ПХО) рани

Первинна хірургічна обробка рани – це операція, яка дозволяє перевести інфіковану рану в асептичну. Її метою є видалення всіх нежиттєздатних тканин, а також механічне видалення бактерій.

Показання: Випадкові поранення в термін від 6 до 12 годин після нанесення рани. В окремих випадках за відсутності ознак розвитку інфекції цей термін можна подовжити до 24 годин.

Для її виконання я, медсестра або фельдшер …, відбираю наступний інструментарій

із загального набору:

1. Корнцанг - для обробки операційного поля.

2. Цапки білизняні - для фіксації білизни на операційному полі.

3. Шприц ємкістю 20 мл з голками – для місцевої інфільтраційної анестезії.

4. Гачки гострі 4-х зубі – для розширення рани шкірних покривів.

5. Пластинчаті гачки Фарабефа - для розширення і утримання країв глибокої рани з метою вивчення характеру ушкодження.

6. Пінцети хірургічні - для видалення сторонніх тіл, утримання тканин, що видаляються, а потім для фіксації шкіри при накладанні швів.

7. Пінцети анатомічні - для утримання ніжних тканин та інших допоміжних робіт, які не передбачають травмування.

8. Скальпель черевцевий - для висікання країв рани в межах неушкоджених тканин.

9. Ножиці Купера- для висікання стінок та дна глибокої рани, розсікання вузьких каналів.

10. Ножиці гострокінцеві – для допоміжних робіт.

11. Кровоспинні затискачі Кохера, Більрота та по типу «москіт» - для гемостазу.

12. Голкотримач Гегара - для утримання голок.

13. Голки колючі та ріжучі - для накладання швів.