Організація виконання курсової роботи

Завдання курсової роботи

1. Підготовка студентів до самостійного виконання комплексу задач, об’єднаних загальною темою.

2. Розвиток творчого мислення студентів.

3. Поглиблення знань, придбаних студентами в процесі вивчення курсу “…” та суміжних дисциплін.

4. Одержання студентами досвіду використовувати отримані теоретичні знання при вирішенні практичних задач.

5. Отримання студентами навиків роботи із науковою літературою, періодичною пресою та фондовими матеріалами.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1 Не пізніше двох тижнів від початку семестру студент повинен:

- вибрати тему курсової роботи та ознайомитись з нею;

- виявити та відібрати літературу з теми роботи, вивчити її;

- з’ясувати об’єкт і предмет дослідження, визначити мету роботи та отримати від керівника завдання на курсову роботу;

- скласти попередній план роботи та узгодити його з керівником.

1.2 Робота над курсовою роботою починається з написання вступу, який потім після закінчення всієї роботи уточняється та редагується. В кожній курсовій роботі повинні висвітлюватися питання про стан розробки поставленого завдання з посиланням на вивчену наукову літературу, джерела. Список цих джерел дається в кінці роботи згідно правил, які приводяться нижче. Для того, щоб знайти необхідну літературу можна використати бібліографічні зноски підручників, монографій, реферативних журналів, дисертацій, тощо.

1.3 Найбільше часу студент повинен приділяти написанню основної частини та висновків. В цій частині роботи треба викласти основні теорії і методики дослідження, дослідити досвід роботи попередніх науковців, сформулювати основні положення, рекомендації та висновки.

1.4 На завершальному етапі студент здійснює літературне й технічне оформлення роботи, готується до захисту та захищає курсову роботу.

1.5 При виконанні курсової роботи студент повинен виробити у себе навики роботи з науковою літературою, точно відмічати основні моменти, що стосуються теми роботи, залишати поля для поміток. Це дозволить йому оформити список використаних джерел та розвити здатність до аналітичного мислення, критичного осмислення поставленої задачі.

1.6 На індивідуальних консультаціях студент повинен представляти керівнику готові рішення по окремим питанням, показувати виписки із опрацьованої літератури. Керівник роботи надає свої вказівки лишень по принциповим питанням, а також видає студенту систему проблемних питань, які необхідно опрацювати самостійно до наступної консультації.

 

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна мати:

- титульний аркуш;

- завдання на курсову роботу;

- зміст;

- вступ;

- основну частину, яка складається із декількох розділів;

- висновки;

- список використаної літератури.

Текст

3.2.1 Текст курсової роботи повинен бути надрукований машинописним способом на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4. Загальний об’єм курсової роботи має складати 30-40 сторінок машинописного тексту.

Текст треба друкувати з дотримуванням таких вимог: ліве, верхнє, нижнє поле – 20 мм; праве – 10 мм; відстань між рядками – 8 –10 мм.

3.2.2 Вписувати в текст при необхідності окремі слова, формули, умовні познаки треба чорним кольором.

3.2.3 Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи та пункти.

3.2.4 Крапку в кінці заголовку не ставлять.

3.2.5 Заголовки від тексту повинні бути розділені вільним рядком, як знизу, так і зверху.

3.2.6 Кожний розділ треба починати з нового аркуша.

Нумерація

 

3.3.1 Сторінки роботи нумерують арабськими цифрами. Титульний лист включають у загальну нумерацію і він вважається першою сторінкою, на ній цифру 1 не ставлять. Другою вважається сторінка, що містить “зміст”, на ній також цифра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 3 і далі згідно з порядковим номером.

3.3.2 Розділи повинні мати порядкову нумерацію та позначатися арабськими цифрами.

3.3.3 Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, відокремлених крапкою.

3.3.4 Пункти нумерують арабськими цифрами в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу, пункту, відокремлених крапками.

3.3.5 Ілюстрації (таблиці, креслення, схеми, графіки, фотокартки) включають у загальну нумерацію сторінок.

3.3.6 Ілюстрації (за винятком таблиць) позначаються словом “Малюнок”, та нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номеру розділу та порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою.

3.3.7 Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами в межах розділу. Номер таблиці повинен складатись з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: “Таблиця 2.1 Результати дослідження...”. Назву таблиці та її номер поміщають над таблицею, примітки, або пояснення – під таблицею. При переносі частини таблиці на другу сторінку пишуть слова “Продовження таблиці" та її номер, а також обов’язково приводиться шапка таблиці.

3.3.8 Формули нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі. Номер указується праворуч формули в круглих дужках.

 

Посилання

3.6.1 Посилання у тексті на джерела (використану літературу) треба приводити в квадратних дужках з показом порядкового номера джерела за списком використаної літератури [20, c. 17].

3.6.2 Посилання на ілюстрації роблять з показом її порядкового номера, наприклад, «На мал. 1.2 приведено…..».

3.6.3 На всі таблиці повинні бути посилання у тексті, наприклад, «Дані дослідження зведені в табл. 1.2, які …».

3.6.4 В повторних посиланнях на таблиці або ілюстрації треба писати скорочено слово «дивись», наприклад, «Нами було показано (див. мал. 2.4), що …».

 

Титульний лист

 

На ньому вказується (додаток А): міністерство, назва університету, назва кафедри, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента, курс, група, факультет, прізвище, ініціали, вчене звання наукового керівника, рік і місце виконання роботи.

 

Завдання на курсову роботу

Вміщує назву університету, кафедри, дисципліни, спеціальності, курс, група, семестр, прізвище та ініціали студента, термін здачі роботи, назву теми роботи, зміст роботи, перелік графічного матеріалу, дату видачі завдання, календарний план виконання роботи, підписи керівника та студента.

 

Вступ

Містить актуальність теми, її практичне значення, об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження. Зазначимо, що об’єкт, предмет і мета дослідження логічно пов’язані між собою.

Об’єктом дослідження є сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка є основою необхідної інформації для дослідника.

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі. Вони є головними у дослідженні. Отже, предмет дослідження є вужчим, порівняно з об’єктом.

Щоб визначити об’єкт дослідження треба відповісти на питання, що саме розглядається? Об’єктом виступає те, що досліджується, а предмет дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, які властивості відношення, функції об’єкта розкриваються.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентом проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина – у вигляді суспільної корисності; друга частина – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження. У вступі розкривається структура роботи та її основний зміст. Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження. Огляд повинен мати аналіз теоретичної, методичної і практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт. Огляд треба закінчити коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

 

Основна частина

Кожний розділ повинен висвітлювати самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання. Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами соціологічного дослідження Треба уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення.

Думки мають бути пов’язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його.

До кожного розділу роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють висновки до всієї роботи в цілому.

Висновки

Висновки єлогічним завершенням курсової роботи. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням.

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота друкується та подається на кафедру за 2 тижні до її захисту відповідно графіка. Захист відбувається в присутності комісії у складі керівника та двох - трьох членів кафедри.

Процедура захисту включає:

- доповідь студента;

- запитання до студента;

- оголошення відгуку наукового керівника;

- оголошення рішення комісії про оцінку роботи.

 

Для оцінювання виконаної курсової роботи застосовується рейтингова система. Загальна кількість балів за виконання курсової роботи – 50. За захист – 50.

Найбільш цікаві роботи виносяться на методично-наукові семінари кафедри, де у формі дискусій та всебічного обговорення оцінюється робота та можливість використання її у науково-дослідних роботах кафедри

Кращі курсові роботи рекомендуються для представлення на наукові студентські конференції, посилаються на конкурси.

 

Додаток Б

Прикарпатський національний

Додаток А.

Приклад титульного листа

 

Державний вищий навчальний заклад

“Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

Філософський факультет

 

Кафедра філософії та соціології

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з етики та історії етичних учень

на тему:

“Метафізика любові Артура Шопенгауера”

 

Студентки 2-го курсу, групи ФЛ-21

напряму підготовки філософія

Іваночко І.І.

Керівник: кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та соціології

Дойчик М.В.

 

Національна шкала: ______________

Університетська шкала: ___________

Оцінка ECTS: ____

 

 

Члени комісії: _________ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

м. Івано-Франківськ

2016 рік

Додаток Б.

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................4

РОЗДІЛ 1 ПОЗИТИВІЗМ ЯК ФІЛОСОФІЯ І ЛОГІКА НАУКИ..............................................5

1.1 Соціально-історичні та культурні передумови появи позитивізму...........................5

1.2 Позитивізм та його основні різновидності:. класичний позитивізм,

емпіріокрититизм................................................................................................................10

РОЗДІЛ 2 НЕОПОЗИТИВІСТСЬКА ФІЛОСОФІЯ ТА ЇЇ ЗМІСТ ………................................14

2.1 «Логічний позитивізм» (аналітична філософія).як третя форма позитивізму.........14

2.2 Філософія лінгвістичного аналізу та її специфіка...…………………..…..................20

ВИСНОВКИ.........................................................................................................................................26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................................................28

Додаток В.

Завдання курсової роботи

1. Підготовка студентів до самостійного виконання комплексу задач, об’єднаних загальною темою.

2. Розвиток творчого мислення студентів.

3. Поглиблення знань, придбаних студентами в процесі вивчення курсу “…” та суміжних дисциплін.

4. Одержання студентами досвіду використовувати отримані теоретичні знання при вирішенні практичних задач.

5. Отримання студентами навиків роботи із науковою літературою, періодичною пресою та фондовими матеріалами.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1 Не пізніше двох тижнів від початку семестру студент повинен:

- вибрати тему курсової роботи та ознайомитись з нею;

- виявити та відібрати літературу з теми роботи, вивчити її;

- з’ясувати об’єкт і предмет дослідження, визначити мету роботи та отримати від керівника завдання на курсову роботу;

- скласти попередній план роботи та узгодити його з керівником.

1.2 Робота над курсовою роботою починається з написання вступу, який потім після закінчення всієї роботи уточняється та редагується. В кожній курсовій роботі повинні висвітлюватися питання про стан розробки поставленого завдання з посиланням на вивчену наукову літературу, джерела. Список цих джерел дається в кінці роботи згідно правил, які приводяться нижче. Для того, щоб знайти необхідну літературу можна використати бібліографічні зноски підручників, монографій, реферативних журналів, дисертацій, тощо.

1.3 Найбільше часу студент повинен приділяти написанню основної частини та висновків. В цій частині роботи треба викласти основні теорії і методики дослідження, дослідити досвід роботи попередніх науковців, сформулювати основні положення, рекомендації та висновки.

1.4 На завершальному етапі студент здійснює літературне й технічне оформлення роботи, готується до захисту та захищає курсову роботу.

1.5 При виконанні курсової роботи студент повинен виробити у себе навики роботи з науковою літературою, точно відмічати основні моменти, що стосуються теми роботи, залишати поля для поміток. Це дозволить йому оформити список використаних джерел та розвити здатність до аналітичного мислення, критичного осмислення поставленої задачі.

1.6 На індивідуальних консультаціях студент повинен представляти керівнику готові рішення по окремим питанням, показувати виписки із опрацьованої літератури. Керівник роботи надає свої вказівки лишень по принциповим питанням, а також видає студенту систему проблемних питань, які необхідно опрацювати самостійно до наступної консультації.

 

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна мати:

- титульний аркуш;

- завдання на курсову роботу;

- зміст;

- вступ;

- основну частину, яка складається із декількох розділів;

- висновки;

- список використаної літератури.

Текст

3.2.1 Текст курсової роботи повинен бути надрукований машинописним способом на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4. Загальний об’єм курсової роботи має складати 30-40 сторінок машинописного тексту.

Текст треба друкувати з дотримуванням таких вимог: ліве, верхнє, нижнє поле – 20 мм; праве – 10 мм; відстань між рядками – 8 –10 мм.

3.2.2 Вписувати в текст при необхідності окремі слова, формули, умовні познаки треба чорним кольором.

3.2.3 Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи та пункти.

3.2.4 Крапку в кінці заголовку не ставлять.

3.2.5 Заголовки від тексту повинні бути розділені вільним рядком, як знизу, так і зверху.

3.2.6 Кожний розділ треба починати з нового аркуша.

Нумерація

 

3.3.1 Сторінки роботи нумерують арабськими цифрами. Титульний лист включають у загальну нумерацію і він вважається першою сторінкою, на ній цифру 1 не ставлять. Другою вважається сторінка, що містить “зміст”, на ній також цифра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 3 і далі згідно з порядковим номером.

3.3.2 Розділи повинні мати порядкову нумерацію та позначатися арабськими цифрами.

3.3.3 Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, відокремлених крапкою.

3.3.4 Пункти нумерують арабськими цифрами в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу, пункту, відокремлених крапками.

3.3.5 Ілюстрації (таблиці, креслення, схеми, графіки, фотокартки) включають у загальну нумерацію сторінок.

3.3.6 Ілюстрації (за винятком таблиць) позначаються словом “Малюнок”, та нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номеру розділу та порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою.

3.3.7 Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами в межах розділу. Номер таблиці повинен складатись з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: “Таблиця 2.1 Результати дослідження...”. Назву таблиці та її номер поміщають над таблицею, примітки, або пояснення – під таблицею. При переносі частини таблиці на другу сторінку пишуть слова “Продовження таблиці" та її номер, а також обов’язково приводиться шапка таблиці.

3.3.8 Формули нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі. Номер указується праворуч формули в круглих дужках.

 

Посилання

3.6.1 Посилання у тексті на джерела (використану літературу) треба приводити в квадратних дужках з показом порядкового номера джерела за списком використаної літератури [20, c. 17].

3.6.2 Посилання на ілюстрації роблять з показом її порядкового номера, наприклад, «На мал. 1.2 приведено…..».

3.6.3 На всі таблиці повинні бути посилання у тексті, наприклад, «Дані дослідження зведені в табл. 1.2, які …».

3.6.4 В повторних посиланнях на таблиці або ілюстрації треба писати скорочено слово «дивись», наприклад, «Нами було показано (див. мал. 2.4), що …».

 

Титульний лист

 

На ньому вказується (додаток А): міністерство, назва університету, назва кафедри, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента, курс, група, факультет, прізвище, ініціали, вчене звання наукового керівника, рік і місце виконання роботи.

 

Завдання на курсову роботу

Вміщує назву університету, кафедри, дисципліни, спеціальності, курс, група, семестр, прізвище та ініціали студента, термін здачі роботи, назву теми роботи, зміст роботи, перелік графічного матеріалу, дату видачі завдання, календарний план виконання роботи, підписи керівника та студента.

 

Вступ

Містить актуальність теми, її практичне значення, об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження. Зазначимо, що об’єкт, предмет і мета дослідження логічно пов’язані між собою.

Об’єктом дослідження є сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка є основою необхідної інформації для дослідника.

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі. Вони є головними у дослідженні. Отже, предмет дослідження є вужчим, порівняно з об’єктом.

Щоб визначити об’єкт дослідження треба відповісти на питання, що саме розглядається? Об’єктом виступає те, що досліджується, а предмет дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, які властивості відношення, функції об’єкта розкриваються.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентом проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина – у вигляді суспільної корисності; друга частина – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження. У вступі розкривається структура роботи та її основний зміст. Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження. Огляд повинен мати аналіз теоретичної, методичної і практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт. Огляд треба закінчити коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

 

Основна частина

Кожний розділ повинен висвітлювати самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання. Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами соціологічного дослідження Треба уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення.

Думки мають бути пов’язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його.

До кожного розділу роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють висновки до всієї роботи в цілому.

Висновки

Висновки єлогічним завершенням курсової роботи. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням.