Управляються юр. Ос. Що має на це право за законом чи установленому законом порядку та використовується виключно З Метою компенсації збитків постраждалим При настанні несчасних випадків. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Управляються юр. Ос. Що має на це право за законом чи установленому законом порядку та використовується виключно З Метою компенсації збитків постраждалим При настанні несчасних випадків.



З передачею зацікавленими особами за певну плату іншій юр.особі, як правило страх.організ. (комерційні орг. або тов. взаємодіють страхування) ризику можливого збитку і подальшого відшкодування фактичних збитків при настанні страхового випадку такою осою. учасниками страхування.

 

2) Страхування завжди передбачає акумулювання коштів багатьох осіб (учасників страхування) у спеціальних цільових фондах, які:

Управляються юр. ос. що має на це право за законом чи установленому законом порядку та використовується виключно з метою компенсації збитків постраждалим при настанні несчасних випадків.

 

3) Метою страхування є:

Виступає захист майнових інтересів фізичних та юридичних осіб. Захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових полісах.

 

4) Специфічність страхування як економічної категорії обумовлюється:

Страхування є насамперед системою економічних відносин між конкретними суб’єктами господарювання, де з одного боку виступають страхувальники, а з іншого – страховики. Важливою передумовою застосування страхування є майнова самостійність суб’єктів господарювання і їхня зацікавленість у переданні відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим формуванням. Чим ця зацікавленість більша, тим і потреба у страхуванні вища.

 

5) Суб'єктами страхування виступають:

Основними суб’єктами страхування виступають страховик, страхувальник і застрахований.

6) Страховики — це:

Страховики́ (страхівники, страхові компанії) — юридичні особи

, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

 

7) Страхувальники - це:

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиком договори страхування, вносять страхові внески, або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

 

8) Страхові агенти - це:

Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування).

9) Об’єкти страхових відносин:

Виступають три групи майнових інтересів: особисте, майнове, страхування відповідальності. Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

 

10) До функцій страхування відноситься:

Ризикова функція, функція створення і використання страхових резервів, функція заощадження коштів, контролююча функція.

 

11) Ризикова функція страхування полягає в:

Ризикова функція полягає в переданні страховикові за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором зі страхувальником.

 

12) Функція створення і використання страхових резервів полягає в:

Функція створення і використання страхових резервів проявляється у накопичені страховиком певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком або іншою страховою подією. Формування страхових резервів — основа діяльності страховика, який концентрує кошти страхувальників, а потім використовує їх для покриття збитків, розподіляючи таким чином між усіма страхувальниками наслідки страхової події, яка сталася з одним із них.

 

13) В основу надання страхових послуг покладено такий принцип:

В основу надання страхових послуг покладено специфічні принципи. Основними принципами страхування є: —вільний вибір страхувальником страховика, а страховиком — виду страхування; —страховий ризик; —страховий інтерес; —максимальна сумлінність; —відшкодування в межах завданих збитків; - франшиза; —суброгація; —контрибуція; - перестрахування та співстрахування; - перестрахування; - співстрахування;—диверсифікація.

14) Диверсифікація - це:

Диверсифікація— обмеження поширення активності страхових компаній за рамки основного бізнесу.

 

15) Співстрахування - це:

Співстрахування – це страхування об’єкта за одним спільним договором та за згодою страхувальника кількома страховиками. При цьому в договорі мають міститися умови, що визначають права й обов’язкі кожного страховика. За наявності відповідної угоди між співстраховиками страхувальником один із спів страховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише в розмірі своєї частки. Позитивним є те, що компанії мають змогу об’єднати свої зусилля зі страхування великих ризиків, не поступаючись ні перед ким страховою премією. Недоліки співстрахування полягають в ускладненні процедури оформлення страхування і виплати відшкодування.

 

16) Перестрахування — це:

Перестрахування – це вторинний перерозподіл ризиків, система економічних відносин, відповідно до якої страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними, виходячи зі своїх фінансових можливостей, передає на погоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого портфеля договорів страхування, забезпечення фінансової стабільності і рентабельності страхових операцій.

 

17) Страховий ризик - це:

Страховий ризик — це певна подія або сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання."

 

18) Суброгація - це:

Суброгація — це передача страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми. Якщо страхувальник на відшкодування збитків отримує кошти з іншого джерела, то він повинен повідомити про це страховика, який візьме їх до уваги при розрахунках страхового відшкодування.

 

19) Контрибуція - це:

Контрибуція — це право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків. Цей принцип не дає можливості страхувальникам застраховувати одне й те саме майно кілька разів з метою наживи.

 

20) При класифікації страхування за об'єктами страхування розрізняють:

Особисте, Майнове, Страхування відповідальності

 

21) При добровільному страхуванні:

Видами добровільного страхування можуть бути: 1) страхування життя; 2) страхування від нещасних випадків; 3) медичне страхування; 4) страхування здоров'я на випадок хвороби; 5) страхування залізничного транспорту; 6) страхування наземного транспорту; 7) страхування повітряного транспорту; 8) страхування водного транспорту; 9) страхування вантажів та багажу; 10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; 11) страхування майна; 12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту; 13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту; 14) страхування відповідальності власників водного транспорту; 15) страхування відповідальності перед третіми особами; 16) страхування кредитів; 17) страхування інвестицій; 18) страхування фінансових ризиків; 19) страхування судових витрат; 20) страхування виданих гарантій та прийнятих гарантій; 21) страхування медичних витрат; 22) інші види добровільного страхування. Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає Уповноважений орган.

22) До обов'язкового страхування відноситься:

В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування: 1) медичне страхування; 2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків; 3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); 4) страхування спортсменів вищих категорій; 5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини; 6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; 7) авіаційне страхування цивільної авіації; 8)страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам; 9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; { Пункт 9 частини першої статті 7 в редакції Закону N 1961-IV (1961-15) від 01.07.2004 } 10) страхування засобів водного транспорту; 12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; { Пункт 12 частини першої статті 7 в редакції Закону N 2893-III (2893-14) від 13.12.2001 } 13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади; 14) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру; 15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою; 16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" (1039-14); 17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи (для банків - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), членів виконавчої дирекції та адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку; 18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ" (2665-14); 19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб; 20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів; 22) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері космічної діяльності; 23) страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності; 24) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі; 25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі; 26) страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів; 27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України; 28) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам; 29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї; 30) страхування тварин (крім тих, що використовуються у цілях сільськогосподарського виробництва) на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України; 31) страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну; 32) страхування відповідальності морського судновласника; 33) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб; 34) страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам; { Частину першу статті 7 доповнено пунктом 34 згідно із Законом N 2775-III (2775-14) від 15.11.2001 } 35) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування. { Частину першу статті 7 доповнено пунктом 35 згідно із Законом N 898-IV (898-15) від 05.06.2003 } 40) страхування майна, переданого у концесію; { Частину першу статті 7 доповнено пунктом 40 згідно із Законом N 1414-IV (1414-15) від 03.02.2004 } 41) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів; { Частину першу статті 7 доповнено пунктом 41 згідно із Законом N 1628-IV (1628-15) від 18.03.2004 } 42) страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт. { Частину першу статті 7 доповнено пунктом 42 згідно із Законом N 2288-IV (2288-15) від 23.12.2004 } 43) страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ; { Частину першу статті 7 доповнено пунктом 43 згідно із Законом N 1392-VI (1392-17) від 21.05.2009 } 44) страхування життя і здоров'я волонтерів на період надання волонтерської допомоги; { Частину першу статті 7 доповнено пунктом 44 згідно із Законом N 3236-VI (3236-17) від 19.04.2011 } 45) страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; { Частину першу статті 7 доповнено пунктом 45 згідно із Законом N 5037-VI (5037-17) від 04.07.2012 } 46) страхування ризику невиплати гравцям призів у разі неплатоспроможності та/або банкрутства оператора державних лотерей.

23) Відповідно до Закону України «Про страхування» до особистого страхування належить:

1993-1996

 

32) Етап розвитку страхового ринку України під назвою «Розвиток страхового ринку України після прийняття Закону України «Про страхування» проходив у:

1996-2000

33) Етап розвитку страхового ринку України під назвою «Реформування державного нагляду за страховою діяльністю та подальший розвиток страхового ринку» проходив у:

Н.ч.

 

34) Етап розвитку страхового ринку України під назвою «Демонополізація страхування в СРСР» проходив у:

1988-1991

 

35) Етап розвитку страхового ринку України під назвою «Формування страхового ринку України» проходив у:

1991-1993

 

36) З економічної точки зору страхування - це:

З економічної точки зору страхування – це захист свого капіталу чи праці (якщо збудеться про особисте страхування) від передбачених шкідливих наслідків, який проводиться страховими організаціями – страховиками за певну дату у вигляді страх. внесків.

 

37) З юридичної точки зору страхування - це:

З юридичної точки зору страхування – це договір де одна сторона страхувальника зобов’язується сплатити встановлений внесок страхову премію, а інша сторона страховик зобов’язується відшкодувати завдану шкоду в межах встановлених договором страхування.

 

38) З технічної точки зору страхування - це:

З технічної точки зору страхування – це форма орг., стягнення зборів з наступних їх розподілом мін. обмеженим колом учасників, розміри цих зборів визначаються відповідно до розмірів можливої шкоди і імовірність настання цієї шкоди, а розмір цих зборів проходить тільки між потерпілими.

 

39) В основу розвитку ринку страхових послуг України покладаються такі принципи:

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

49) Відповідно до Закону України «Про страхування» договір страхування визначається як письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою:

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

 

50) Найважливішою умовою страхових відносин є те, що:

 

51) Андерайтинг спрямований на:

З передачею зацікавленими особами за певну плату іншій юр.особі, як правило страх.організ. (комерційні орг. або тов. взаємодіють страхування) ризику можливого збитку і подальшого відшкодування фактичних збитків при настанні страхового випадку такою осою. учасниками страхування.

 

2) Страхування завжди передбачає акумулювання коштів багатьох осіб (учасників страхування) у спеціальних цільових фондах, які:

Управляються юр. ос. що має на це право за законом чи установленому законом порядку та використовується виключно з метою компенсації збитків постраждалим при настанні несчасних випадків.

 

3) Метою страхування є:



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 120; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.232.108.171 (0.033 с.)