Логвінова Наталія Олександрівна



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Логвінова Наталія Олександрівна



Логвінова Наталія Олександрівна

Рецензенти:

К. А. Гуня

(Начальник служби «Комерційної роботи та маркетингу»

ДП «Придніпровська залізниця»)

 

д-р техн. наук, проф. В.І. Бобровський (ДНУЗТ)

 

 

Механізація та автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт. Частина 2. Об’ємно-планувальні рішення складу [Текст] : методичні вказівки до виконання практичних робіт / уклад. : О. Ю. Папахов, Н. О. Логвінова; Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. – Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2014. – 36 с.

 

Розраховані на виконання практичних робіт студентами денної форми навчання, можуть бути використані слухачами інституту післядипломної освіти.

Містять зміст та завдання по практичним заняттям з дисципліни «Механізація та автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт» в якій розглядаються питання складування тарно-пакувальних, контейнерних, великовагових та масових сипучих вантажів.

Методичні вказівки присвячено виконанню практичних робіт.

Іл. 6. Табл. 3. Бібліогр.: 6 назв.

 

Ó Папахов О.Ю. та ін., укладання, 2014
Ó Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, редагування, оригінал-макет, 2014

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

РОЗРАХУНКИ З ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ
ВАГОНІВ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
І ДОВЖИНИ ВАНТАЖНОГО ФРОНТУ

Кількість аудиторних годин – 2

Форма проведення – вирішення задач

Технічне забезпечення навчання - відео проектор

Мета роботи: надати характеристику транспортних послуг, пов’язаних з підготовкою вантажу до перевезення, визначити розміри добового вантажопотоку, вагонопотоку, технічних норм завантаження вагонів, розрахувати кількість подач та кількість вагонів у подачі, визначити довжину навантажувально-розвантажувального фронту.

Порядок виконання.

1. Загальна характеристика транспортних послуг, пов’язаних з підготовкою вантажу до перевезення.

2. Визначення добового вантажопотоку.

3. Визначення добового вагонопотоку.

4. Розрахунок технічної норми завантаження вагонів.

5. Визначення кількості подач та кількості вагонів у подачі.

6. Визначення довжини навантажувально-розвантажувального фронту

Транспорт, так само як добувна та переробна промисловість, сільське господарство, є галуззю матеріального виробництва. Продуктом праці цієї галузі є переміщення матеріальних благ (товарів, вантажів) та людей. Це переміщення – надання наступних транспортних послуг, пов’язаних з підготовкою вантажів для перевезення [1]: пред’явлення вантажів до перевезення, подачею й забиранням вагонів та виконанням нантажувально-розвантажувальних і складських робіт.

Послуги, пов’язані із пред’явленням вантажів до перевезення надаються:

- на місцях загального користування станцій відправлення;

- на місцях не загального користування станцій відправлення.

Послуги, пов’язані з подачею й забиранням вагонів:

- подача вагонів на під’їзну колію відправника вантажу (вантажоодержувача);

- прибирання вагонів із під’їзної колії відправника вантажу (вантажоодержувача);

- розміщення вагонів по вантажних фронтах;

- підбір вагонів для подачі на вантажні фронти.

Послуги, пов’язані з виконанням навантажувально-розвантажувальних і складських робіт:

- навантаження й вивантаження вантажів із вагонів, контейнерів, автомобілів на складах відправників вантажу і вантажоодержувачів, а також на станціях відправлення та призначення;

- визначення маси вантажу;

- зберігання вантажів у складських приміщеннях.

Добовий вантажопотік – це кількість вантажу, яка надходить і відправляється зі станції протягом доби. Добовий вантажопотік показує фактичний середній обсяг прийнятих і відправлених станцією вантажів, враховуючи нерівномірність їх надходження на вантажний район. Частина вантажу, яка готується до відправлення, зветься «по відправленню», а частина вантажу, яка прибуває на станцію, зветься «по прибуттю». Розрахунок (т/доб.) виконується за формулою

, (1.1)

де річний вантажопотік відповідно «по прибуттю» та «по відправленню», т. Приймається відповідно шифру студента з табл. А.1 додатку А.

кількість робочих днів у році для даного підприємства (на магістральному залізничному транспорті приймається днів);

коефіцієнт добової нерівномірності надходження вантажу. Приймається відповідно шифру студента з табл. А.1.

Виходячи з розрахованої кількості добового вантажопотоку, визначається необхідна кількість вагонів.

Добовим вагонопотоком називається кількість прибуваючих вагонів під розвантаження і вагонів, які відправляються зі станції після навантаження протягом доби.

Навантаження вагонів, які відправляються зі станції, як правило, забезпечується вагонами, що звільняються після розвантаження прибуваючих вагонів, а інша необхідна кількість замовляється на сортувальній станції. Тому, в першу чергу, встановлюється загальна добова потреба у вагонах (ваг./доб.), для забезпечення відправлення вантажу за формулою

, (1.2)

де технічна норма завантаження вагона, т.

Для різних вантажів технічна норма завантаження розраховується за допомогою різних методів.

До великовагових належать вантажі, маса яких перевищує 0,5 т і які перевозяться окремими місцями, в основному, чотирьохосьовими піввагонами та платформами.

Беручи до уваги розпорядження [2] щодо підвищення допустимого навантаження на вісь вагона до величини т/вісь, з метою кращого використання його вантажопідйомності та для уникнення перевантажень, технічну норму завантаження вагона (т), з великоваговими вантажами можна визначити за формулою

, (1.3)

де кількість осей вагона;

тара вагона, т (приймається згідно з [3] т);

коефіцієнт завантаження вагона (приймається ).

До тарно-пакувальних вантажів належать вантажі, які перевозяться окремими місцями, зібраними разом на універсальних залізничних піддонах на адресу одного одержувача в критих вагонах.

Для тарно-пакувальних вантажів технічна норма залежить від об’єму вагона. Технічну норму завантаження вагона (т), у цьому випадку можна визначити за формулою

, (1.4)

де кількість місць пакетів у критому вагоні, яка залежить від ярусності укладання пакетів (відповідно до [4]) і приймається студентом самостійно при одноярусному розміщенні 32 пак., при двохярусному розташуванні 64 пак.;

маса вантажу в пакеті, т;

відповідно довжина та ширина пакета, м (приймаються згідно [4]) і складає м, м;

висота пакета вантажу (м), яка визначається як різниця висот повного пакета і піддона . Висота повного пакета приймається залежно від ярусності навантаження відповідно до [4] і складає при одноярусному розміщенні 1,8 м, а при двохярусному розташуванні 1,35 м, висота піддона м;

об’ємна маса вантажу, т/м3. Приймається відповідно шифру студента з табл. А.1;

тара піддона, т (приймається т).

На залізничному транспорті України для перевезення вантажів приймаються 20 футові та 40 футові контейнери. Вантажними операціями з ними займається Український державний центр транспортного сервісу «Ліски».

Кількість вантажу, перевезеного в 20 футових та 40 футових контейнерах окремо «по прибуттю» та «по відправленню» (т) визначається за формулами

, (1.5)

, (1.6)

де частки відповідно 20 футових та 40 футових контейнерів. Приймаються відповідно шифру студента з табл. А.1.

Великотоннажні контейнери перевозяться на спеціалізованих платформах-контейнеровозах. Для вантажів, які перевозяться в контейнерах, технічна норма завантаження вагона (т/ваг.), при роздільному перевезенні 20 футових та 40 футових контейнерів визначається за формулою

, (1.7)

де кількість контейнерів на платформі (приймаємо розміщення 60 футів на платформу-контейнеровоз у будь-якій компоновці з 20 та 40 футових контейнерів);

маса нетто вантажу в одному контейнері, т.

Для вантажів, які перевозяться в великотоннажних 20 футових та 40 футових контейнерах, корисне навантаження приймається відповідно технічній характеристиці контейнерів [5]: т, т.

Для перевезення масових сипучих вантажів (вугілля, пісок, руда, залізорудний концентрат та ін.) використовуються залізничні піввагони, які завантажуються до повної вантажопідйомності, встановленої до даного типу вагону відповідно [3], яка складає т.

Подачею на вантажний фронт називається кількість вагонів, які можливо навантажити чи розвантажити одночасно без додаткового заїзду маневрового локомотива.

Оптимальну кількість подач можливо отримати на підставі комплексного розрахунку за критерієм мінімальних витрат. У зв’язку зі складністю цих розрахунків у даному випадку рекомендується приймати кількість подач відповідно табл. А.1.

Кількість вагонів у кожній подачі визначається виходячи з розподілення добового вагонопотоку окремо «по прибуттю» та «по відправленню» та кількість подач , тобто

, (1.8)

Зауваження: якщо отримано дробовий результат, кожне зі значень варто округлити до цілого числа при загальному сумарному значенні їх, рівному Різниця між найменшою та найбільшою кількістю вагонів у подачі не повинно перевищувати 1.

Навантажувально-розвантажувальним фронтом (НРФ) називається територія складу, на якій можуть одночасно навантажуватися чи розвантажуються вагони без виконання маневрових операцій.

У загальному випадку мінімальна довжина (м) навантажувально-розвантажувального фронту «по прибуттю» та «по відправленню» може бути визначена за формулою

, (1.9)

де найбільша кількість вагонів у подачі відповідно «по прибуттю» чи «по відправленню»;

довжина і-го типу вагона по осях автозчеплення, м. Приймається згідно з [3] та дорівнює для критих вагонів 14,73 м, піввагонів 13,92 м, платформ 14,62 м, фітингових платформ 19,62 м;

додаткова довжина, яка пов’язана з неточністю встановлення вагонів на вантажному фронті (приймається ).

ПРАКТИЧНА РОБОТА 2

ВИБІР ВАРІАНТІВ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ
ПЕРЕРОБКИ ВАНТАЖІВ

Кількість аудиторних годин – 2

Форма проведення – вирішення задач

Технічне забезпечення навчання - відео проектор

Мета роботи:встановити режим роботи складу, розробити технологічну схему переробки вантажів та визначити обсяг механізованої переробки вантажів.

Порядок виконання.

1. Установити режим роботи вантажного пункту, виходячи з обсягів і добової інтенсивності переробки вантажів, можливості та частки переробки вантажів за прямим варіантом.

2. Скласти принципову технологічну схему переробки вантажів, визначити розрахункові добові обсяги механізованої переробки вантажів окремо за етапами і в цілому по пунктах переробки по кожному вантажу: тарно-пакувальному, контейнерному, великоваговому і масовому сипучому вантажу.

Доцільність вибору того чи іншого устаткування складу обумовлюється видом вантажу, розмірами вантажопотоків, типом рухомого складу, розташуванням, улаштуванням і прийнятою технологією роботи складу.

Виходячи з розмірів вантажопотоку «по прибуттю» та «по відправленню» й обраного типу рухомого складу, необхідно навести можливі варіанти комплексної механізації й автоматизації переробки вантажів на складі вантажного району.

На основі якісного аналізу (порівняння), оцінивши кожен з варіантів з погляду можливості досягнення більш високого рівня механізації (автоматизації) навантажувально-розвантажувальних робіт (НРР) і складських операцій (СО), варто прийняти кращий з них для даного випадку.

Наприклад, переробка тарно-пакувальних вантажів можлива за такими варіантами: частково комплексно-механізованим; комплексно-механізованим та частково автоматизованим [4].

У першому випадку тарно-пакувальні вантажі пред’являються до перевезення в непакетованому вигляді, де піддони використовуються лише для виконання НРР.

У другому випадку тарно-пакувальні вантажі пред’являються до перевезення в пакетованому вигляді та перебувають у такому стані на всьому шляху прямування, включаючи виконання всіх НРР і СО, які виконуються електронавантажувачами. При цьому виключається ручна праця, суттєво знижується простій транспортних засобів, підвищується продуктивність праці механізаторів і ступінь використання НРМ.

У третьому випадку тарно-пакувальні вантажі також сформовані й пред’являються до перевезення в пакетах. Навантаження та розвантаження їх із транспортних засобів здійснюється електронавантажувачами, а складські операції виконуються за допомогою кранів-штабелерів, маніпуляторів й інші пристрої. При цьому варіанті, у порівнянні з попередніми, значно підвищується продуктивність праці та збільшується місткість складу, але водночас зростають і капітальні вкладення.

Навантажувально-розвантажувальні операції з контейнерами та великоваговими вантажами можуть виконуватися різними типами кранів: мостовими, козловими, стріловими на автомобільному та залізничному ходу. При цьому обладнання складів, колій подачі вагонів і автотранспорту, операції застропка, відстропка та переміщення вантажів будуть різними.

Розвантажувальні операції з масовими сипучими вантажами можуть виконуватися за допомогою підвищеної колії, яка обладнана козловим краном, вагоноперекидача, розвантажувальної машини ТР-2 (С-492), а навантажувальні операції з використанням завантажувальних бункерів, конвеєрів, рекмяйлерів та кранів, обладнаних грейфером.

Варто також установити режим роботи вантажного пункту, виходячи з обсягів і добової інтенсивності переробки вантажів, можливості та частки переробки вантажів за прямим варіантом. При цьому треба мати на увазі, що навантаження та розвантаження вантажів з вагонів на склади вантажного району виконується цілодобово, тоді як їх завезення й видача на автомобілі – як тільки в денну зміну, так і цілодобово залежно від різної інтенсивності роботи денної і нічної змін.

Важливо встановити й такі елементи, як тривалість робочої зміни, час на прийом та здавання зміни, перерва на обід, а також час на прибирання та подачу вагонів до навантажувально-розвантажувального фронту. При цьому тривалість зміни може становити 12 і 8 годин. Частка переробки вантажу за прямим варіантом, крім інших факторів, істотно залежить від організації роботи автомобільного транспорту.

Технологічну схему переробки на вантажному районі залізничної станції наведено на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Технологічна схема переробки вантажів

Для обраного способу переробки конкретного виду вантажу необхідно скласти принципову технологічну схему, розбивши весь процес переробки на окремі етапи. Відповідно до прийнятої технологічної схеми визначаються розрахункові добові обсяги механізованої переробки вантажів окремо за етапами і в цілому по пунктах переробки.

В технологічній схемі прийняті наступні позначення:

кількість вантажу «по прибуттю», який перевантажується з вагонів до автомобілів за прямим варіантом, т/опер.;

кількість вантажу «по прибуттю», який вивантажується з вагонів на склад, т/опер.;

кількість вантажу «по прибуттю», який навантажується зі складу на автомобілі, т/опер.;

кількість вантажу «по відправленню», який перевантажується з автомобілів у вагони за прямим варіантом, т/опер.;

кількість вантажу «по відправленню», який вивантажується з автомобілів на склад, т/опер.;

кількість вантажу «по відправленню», який навантажується зі складу до вагонів, т/опер.

Згідно з технологічною схемою, яку наведено на рис. 2.1, кількість тонно-операцій з тарно-пакувальними вантажами, яка виконується під час перевантаження за прямим варіантом як «по прибуттю», так і «по відправленню», приймається відповідно до даних практичної роботи 1 і визначається за формулою

, (2.1)

де – частка добового вантажопотоку відповідно «по прибуттю» або «по відправленню», яка перевантажується за прямим варіантом з вагонів безпосередньо на автомобілі чи навпаки, яка приймається студентом самостійно .

Отже, кількість виконаних тонно-операцій з вантажами, які будуть перевантажені з вагонів на склад і навпаки, визначатиметься за формулою

, (2.2)

де коефіцієнт складочності відповідно «по прибуттю» та «по відправленню», який визначається за формулою

, (2.3)

Цю ж кількість тонно-операцій буде виконано після цього під час перевантаження зі складу на автомобілі та навпаки

, (2.4)

Тоді загальний обсяг добової механізованої переробки (т/опер.) складе

, (2.5)

або, що те ж саме, через коефіцієнт складочності

, (2.6)

Виконуючи НРР із навалювальними і сипучими вантажами з використанням кранів, обсяг механізованої переробки буде визначатися за формулами (2.1) – (2.6).

Виконуючи НРР із великоваговими вантажами з використанням кранів, відсутній прямий варіант і обсяг механізованої переробки (т/опер.) буде визначатися за формулою

, (2.7)

Під час визначення обсягу механізованої переробки контейнерних вантажів варто враховувати те, що кожен прибулий залізницею контейнер буде відправлятися у зворотному напрямку. Добова механізована переробка вантажу виражатиметься не в тонно-операціях ( , т/опер.), а в контейнеро-операціях ( , конт./опер.) при чому всі у формулах (2.1) – (2.6) змінюються на .

Загальний обсяг добової механізованої переробки контейнерів (конт./опер.) за формулою (2.5) складе

(2.8)

Виражаючи через коефіцієнт складочності добова механізована переробка контейнерів визначається аналогічною формулі (2.6) і виражається в конт./опер.

, (2.8)

Отримані результати розрахунків використовуються при виконанні подальших практичних роботах.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 3

ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ СКЛАДІВ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ТАРНО-ПАКУВАЛЬНИХ ВАНТАЖІВ

Кількість аудиторних годин – 2

Форма проведення – вирішення задач

Технічне забезпечення навчання - відео проектор

Мета роботи:розрахувати геометричні розміри складів для зберігання тарно-пакувальних вантажів. Дослідити розміщення тарно-пакувальних вантажів на елементарних площадках.

Порядок виконання.

1. Надати характеристику тарно-пакувальних вантажів.

2. Характеристика складів для зберігання тарно-пакувальних вантажів.

3. Дослідження розміщення тарно-пакувальних вантажів на елементарних площадках.

4. Розрахунок геометричних розмірів складу для зберігання тарно-пакувальних вантажів.

Розрахунок оптимальних параметрів і вибір найбільш раціональних об’ємно-планувальних рішень є основою проектування складу та залежить від обраного засобу механізації НРР і технічної характеристики навантажувально-розвантажувальних машин, яка розглядалася в практичних роботах частини 1.

До тарно-пакувальних вантажів відносять найрізноманітніші вантажі, які перевозять і зберігають упакованими у вигляді окремих місць на піддонах. По розмірах, формі, масі, вигляду упаковки і тари ці вантажі надзвичайно всілякі. Трудомісткість їх перевантаження значно вища, ніж інших вантажів, а продуктивність праці і інтенсивність обробки транспортних засобів набагато нижчі. Майже всі ці вантажі вимагають критого зберігання в одноповерхових складах в штабелях або на стелажах, перевозять їх в критому залізничному рухомому складі. Для зберігання і сортування тарно-пакувальних вантажі використовують склади ангарного типа. Дерев'яні піддони використовують як неповоротні засоби при перевезеннях за схемою «від дверей до дверей». Розміри піддонів в плані пов'язані з їх кратністю розмірам транспортних засобів (вагонів, автомашин) і контейнерів. Піддони розмірами 0,8х1,2 м застосовують для залізничних та автомобільних перевезень.

Для розрахунку площі складу з тарно-пакувальними вантажами використовується метод елементарних площадок. Елементарні площадки визначаються, виходячи з геометричних розмірів окремих згрупованих місць вантажів. До розміру елементарних площадок входять також площі, які припадають на проїзди та проходи. При цьому спочатку визначається необхідна місткість складу (пак.) за формулою

, (3.1)

де коефіцієнт згущення подачі вагонів під навантажувально-розвантажувальні операції, який приймається студентом згідно табл. А2 додатку А;

час зберігання тарно-пакувальних вантажів на складі відповідно «по прибуттю» та «по відправленню», який приймається відповідно 2,0 і 1,5 доби;

коефіцієнт, який враховує додаткову місткість для несправних піддонів, які підлягають ремонту і приймається студентом згідно табл. А2;

час ремонту несправних піддонів, який можна прийняти 0,5 доби.

Визначивши загальну місткість складу , місткість елементарної площадки та площу елементарної площадки . Загальну площу складу 2) можна знайти за формулою

, (3.2)

Визначаючи і , необхідно навести типові схеми розміщення вантажу на складі, враховуючи ярусність їх укладки (кількість ярусів у штабелі чи на стелажах) із забезпеченням комплексної механізації та автоматизації НРР і СО.

Для розрахунку площі складу з тарно-пакувальними вантажами приймають типовий критий склад ангарного типу з уведенням всередину залізничної колії прогоном , який приймається згідно табл. А2.

До ширини прогону входять габарити залізничної колії, а для складування вантажів використовується лише незайнята частина площі складу. Ширина площі складу без урахування залізничних колій називається корисною шириною складу (м) яка визначається за формулою

, (3.3)

де розмір габариту наближення споруд при введенні залізничної колії всередину складу, м (див. частину 1).

Для розрахунків площі складу для тарно-пакувальних вантажів необхідно накреслити елементарну площадку. Пакети не елементарній площадці розміщуються короткою чи довгою стороною до залізничної колії.

Виконуючи креслення елементарної площадки, необхідно врахувати: передбачити проїзди для електронавантажувачів; ярусність розміщення пакетів з вантажем на елементарній площадці, яка прийнята для перевезення в практичній роботі 1; у межах елементарної площадки необхідно розмістити тільки цілу кількість вагонів з вантажем.

Схему складування тарно-пакувальних вантажів для складу шириною прогону м з розміщенням пакетів довгою стороною до залізничної колії (ліва частина) і короткою стороною (права частина) наведено на рис. 3.1.

Місткість елементарної площадки (пак.), для кожного з цих варіантів розраховується за формулою

, (3.4)

де ціла кількість вагонів, пакети з яких зберігаються на елементарній площадці, ваг. В обох варіантах, наведених на рис. 3.1. ваг.

прийнята місткість пакетів при завантаженні вагона (див. практичну роботу 1).

Площа елементарної площадки 2) розраховується за формулою

, (3.5)

де відстань між дверними прорізами на складі, м (приймається 18 м).

Визначивши площу складу, необхідно розрахувати його довжину (м) за формулою

, (3.6)

Також необхідно врахувати те, що при складуванні вантажів з метою забезпечення протипожежної безпеки обов’язково передбачаються протипожежні розриви між вантажами. Такі розриви шириною м повинні бути влаштовані через кожні 100 м довжини складу. Тому, уточнену довжину складу (м), з урахуванням улаштування протипожежних розривів можна визначити за формулою

, (3.7)

Зауваження. Величина в прямих дужках вказує на цілу кількість протипожежних розривів та приймається шляхом округлення отриманого при діленні значення до меншого цілого числа.

Після розрахунку уточненої довжини складу її збільшують до величини, кратної 6 м, аби довжина складу була кратна довжині будівельного модуля. Отримана таким чином величина є остаточною довжиною складу .

Остаточну площу складу (р м2) озраховують за формулою

, (3.8)

Для оцінки проектного рішення необхідно визначити коефіцієнти використання площі складу. Коефіцієнти використання корисної та повної площі складу залежить від ярусності укладення вантажу у штабелі.


Рис. 3.1. Схема складування тарно-пакувальних вантажів:

1 – електронавантажувач; 2 – залізничний вагон; 3 – пакет з вантажем; довжина будівельного модулю, приймається 6 м; ширина проходу для прийомоздавальника, приймається 0,6 м; довжина пакета, приймається 1,24 м; ширина пакета, приймається 0,84 м; ширина проїзду при складуванні з поворотом на 90°; ширина проїзду електронавантажувача.


Коефіцієнт використання корисної площі складу при одноярусній укладці вантажів на складі визначається за формулою

, (3.9)

Коефіцієнт використання корисної площі складу при двоярусній укладці вантажів на складі визначається за формулою

, (3.10)

Коефіцієнт використання повної площі складу при одноярусній укладці вантажів на складі визначається за формулою

, (3.11)

Коефіцієнт використання повної площі складу при двоярусній укладці вантажів на складі визначається за формулою

, (3.12)

При використанні часткової укладки вантажу в другий ярус при одноярусному складуванні в формулі (3.9) і (3.11) та в третій ярус при двоярусному складуванні у формулі (3.10) і (3.12) необхідно в чисельнику величину зменшити на кількість пакетів завищеної ярусності.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 4

ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ СКЛАДІВ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ КОНТЕЙНЕРНИХ ВАНТАЖІВ

Кількість аудиторних годин – 2

Форма проведення – вирішення задач

Технічне забезпечення навчання - відео проектор

Мета роботи:розрахувати геометричні розміри складів для зберігання вантажів, які перевозяться у контейнерах. Дослідити розміщення контейнерних вантажів на елементарних площадках.

Порядок виконання.

1. Надати характеристику вантажів, які перевозяться у контейнерах.

2. Характеристика складів для зберігання контейнерних вантажів.

3. Дослідження розміщення контейнерних вантажів на елементарних площадках.

4. Розрахунок геометричних розмірів складу для зберігання вантажів, які перевозяться у контейнерах.

Розрахунок оптимальних параметрів і вибір найбільш раціональних об’ємно-планувальних рішень є основою проектування складу та залежить від обраного засобу механізації НРР і технічної характеристики навантажувально-розвантажувальних машин, яка розглядалася в практичних роботах частини 1.

Контейнер уявляє собою знімний кузов рухомого складу чи його частини.

Контейнерні перевезення є системою інтермодальних перевезень з використанням стандартних інтермодальних контейнерів, стандартизованих Міжнародною організацією по стандартизації (ISO) які у свою чергу можуть бути завантажені товаром, опечатані і завантажені на контейнерні судна, залізничні вагони і вантажні автомобілі.

Впровадження контейнерних перевезень привело до значного прогресу в ефективності роботи транспорту і зниженню витрат на вантажні операції. Використання стандартних контейнерів ISO спричинило подальшу стандартизацію залізничних, автомобільних та морських перевезень. Поступово устоялися розміри фітингових платформ, кузовів напівпричепів, використовуваних для автоперевезень і їх кріплень. Перевагою контейнерних перевезень стало поліпшення безпеки вантажних перевезень. Двері контейнерів, як правило, опечатані, так що злом стає усе більш очевидним, що привело до скорочення втрат вантажу.

Існують п'ять загальних стандартів контейнерів ISO: 20 футів (6,1 м), 40 футові (12,2 м), 45 футові (13,7 м), 48 футові (14,6 м) і 53 футові (16,2 м). Об'єм ємкості часто виражається в 20-футовому еквіваленті одиниць (TEU).

Головною особливістю залізничних контейнерних перевезень є можливість транспортування вантажів на тривалі сухопутні відстані, куди доставка морем неможлива зважаючи на географічні особливості, а доставка автомобільним транспортом недоцільна з точки зору вартості.

Для розрахунку площі складу з контейнерними вантажами використовується метод елементарних площадок. Елементарні площадки визначаються, виходячи з геометричних розмірів окремих згрупованих місць вантажів. До розміру елементарних площадок входять також площі, які припадають на проходи прийомоздавальників вантажів.

Для контейнерів місткість складу визначають в умовних контейнерах . Місткість складу контейнерів (конт.) визначається за формулою

, (4.1)

де аналогічно формулі (3.1) для контейнерів;

час зберігання контейнерних вантажів на складі відповідно «по прибуттю» та «по відправленню», який приймається відповідно 1,0 і 2,0 доби відповідно до [6].

Визначивши загальну місткість складу , місткість елементарної площадки та площу елементарної площадки , загальну площу складу 2), можна знайти за формулою

, (4.2)

Визначаючи і , необхідно навести типові схеми розміщення контейнерів на складі. Для розрахунку площі складу з контейнерними вантажами приймають відкриту площадку обладнану козловим краном КК-32, зразок якої наведено на рис. 4.1.

Для складування вантажів використовується частина складу, яка розміщується між козловими опорами та приймається виходячи з технічної характеристики крану. Ширина складу на якій розміщуються контейнери називається корисною шириною складу (м) і визначається за формулою

,(4.3)

Для розрахунків площі складу з контейнерними вантами необхідно накреслити елементарну площадку. Контейнери не елементарній площадці розміщуються короткою чи довгою стороною до залізничної колії двома радами з зазорами між контейнерами і



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.235.216 (0.015 с.)