Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Оцінка точності вирівняних елементів мережі
Середню квадратичну помилку ваги знайдемо за формулою . (1.22) У нашій мережі = 6,98 (див. табл. 9), число надмірних вимірів дорівнює числу всіх умовних рівнянь τ = 8. За цими даними отримаємо . У таблиці 9 обчислені значення зворотної ваги вирівняних значень дирекційного кута і довжину сторони ДС. За цими даними знайдемо їх середні квадратичні погрішності ; (1.23) . (1.24) При складанні вагомої функції для довжини сторони DC коефіцієнти при поправках в кутах не були помножені на , тому цей множник врахований при обчисленні ms. Вирівнювання мережі трикутників тріангуляції параметричним способом
Розв’язання задачі вирівнювання ланцюга трикутників параметричнім способом виконаємо на нижчеподаному прикладі (рис. 2, табл. 12, табл. 13). Рис. 2. Схема мережі
Розв’язання трикутників. Обчислення наближених координат і дирекційних кутів
Вихідні дані і результати вимірів, виконаних на пунктах мережі, приведено у табл. 12, табл. 13.
Таблиця 12 Значення виміряних кутів у трикутниках тріангуляції
Перед тим як приступити до розв’язання трикутників та обчислення координат пунктів, визначимо довжини і дерекційні кути вихідних сторін із рішення обернених геодезичних задач за формулами ; (2.1)
; (2.2)
. (2.3)
При розв’язанні оберненої геодезичної задачі результати обчислень записуємо в таблицю 13.
Таблиця 13 Координати вихідних пунктів
Приступаємо до розв’язання трикутників. Нев’язки W в кожному трикутнику розділимо порівну на всі три кути так, щоб сума кутів була рівна 180º. Результати розв’язання трикутників зведемо в таблицю 14. Наближенні координати кожного визначуваного пункту
Таблиця 14 Попередні та кінцеві розв’язки трикутників
Таблиця 15 Обчислення наближених координат пунктів
Середнє арифметичне з двох значень координат пункту записуємо в таблицю 16, в яку вносимо також координати вихідних пунктів. У таблиці 16. графи 4-7 заповнюємо після розв’язання нормальних рівнянь, тобто після обчислення поправок δ х, δ у до наближених координат x º, y º.
Таблиця 16 Координати вихідних і визначуваних пунктів
Таблиця 16. є вихідною для обчислення коефіцієнтів та вільних членів рівнянь поправок. Використовуючи координати, наведені в таблиці 16, обчислюємо у таблиці 17 за формулою (2.1) дирекційні кути α всіх сторін мережі з якомога вищого точністю. Результати обчислень контролюємо за формулами (2.3). Обернені геодезичні задачі необхідно розв’язувати за всіма сторонами мережі, так як дирекційні кути повинні точно відповідати координатам, записаним в таблиці 16. Якщо таке співвідношення виявиться порушене та вільні члени рівнянь поправок будуть обчислені неточно, а це недопустимо, знову виникне необхідність вирівнювати мережу, так як через похибку у вільних членах рівнянь поправок мета вирівнювання досягнута не буде.
Рівняння поправок напрямків Для напрямку, який було виміряно з пункту і на певний пункт К, рівняння поправок записують так:
, (2.4) де - поправка орієнтирного кута Zі ºº на станції; поправки до наближених координат відповідно виражено в дециметрах , (2.5) де і поправки до координат цих пунктів, м; , – коефіцієнти рівнянь поправок, – вільний член рівнянь поправок. В окремих випадках, коли один або два пункти на кінцях наглядового напрямку являються вихідними (поправки і до них дорівнюють нулю), рівняння поправок (2.4) приймають відповідний вигляд. Якщо направлення змінено з вихідного пункту і на визначальний К, то , (2.6) з пункту і, що визначається на вихідний К , з вихідного пункту і на вихідний пункт К . (2.7) Використовуючи формули (2.4) – (2.7), складають рівняння поправок для всіх виміряних напрямків. Коефіцієнти , вираховують за формулами ; , (2.8)
де – дирекцій ний кут, – довжина сторони, км. Оскільки ; , то в рівняннях поправок для прямого і оберненого напрямків знаки та величини цих коефіцієнтів при однойменних поправках і будуть попарно однакові, що використовується в якості контролю. Вільний член зрівняння поправок вираховується як різниця (2.9) або , (2.10) де – дирекційний кут, розрахований з таблиці 17 за приблизними координатами; – приблизно орієнтовне направлення. , (2.11) де – значення виміряного напрямку, середнє зі значень ; (2.12) , (2.13) де n – число виміряних напрямків на пункті. Таблиця 17 Виміряні напрямки
Сума значень вільних членів аік на кожній станції дорівнює нулю, як сума відхилень від середнього, що використовується в якості контролю обчислень на станціях.
Сума поправок в напрямки на кожній станції також дорівнює нулю. Коефіцієнти та вільні члени поправок напрямків обчислені в таблиці 18. Потрібно уважно слідкувати за знаками коефіцієнтів а і в, які залежать від величини дирекційного кута. Значення коефіцієнтів а і в тавільний член l рівнянь поправок виписують з таблиці 18; надаючи кожному рівнянню поправок вагу плюс 1 (P = +1). Так як при вирівнюванні користуються редукційними рівняннями поправок, то на кожному пункті необхідно дописати сумарне рівняння з фіктивною вагою P = – (перше правило Шрейбера), де n – число напрямків на пункти. Нагадаємо порядок складання нормальних рівнянь при параметричному способі вирівнювання. Якщо рівняння поправок записані в загальному вигляді
(і = 1,2,., n), (2.14)
то, відповідні їм нормальні рівняння приймуть вигляд
, де через р = р і позначена вага рівнянь поправок (2.4) Для нашої мережі рівнянь поправок записані в таблиці 19, а відповідні їм коефіцієнти нормальних рівнянь обчислені в таблиці 20.
Таблиця 18
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 309; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.197.198 (0.053 с.) |