Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення
Залежно вiд стану економiки та ринку працi передбачаeться здiйснення активних та пасивних заходiв регулювання зайнятостi. До активних заходiв належать: = створення додаткових i нових робочих мiсць шляхом реструктуризацii економiки, розвитку приватного бiзнесу, особливо малого й середнього, створення умов для iноземного iнвестування та для самозайнятостi населення тощо; = профорieнтацiя, пiдготовка й перепiдготовка кадрiв; = органiзацiя громадських робiт; = посилення територiальноi та професiйноi мобiльностi робочоi сили; = розвиток служби зайнятостi тощо. До пасивних заходiв належать: виплата допомоги у зв'язку з безробiттям i надання допомоги членам сiмей, якi перебувають на утриманнi безробiтних. Для створення малих пiдприeмств не потрiбно великого стартового капiталу. Водночас цi пiдприeмства забезпечують роботою значну частку тимчасово незайнятих громадян. Система професiйного навчання безробiтних громадян i незайнятого населення маe виконувати соцiальнi (опанування професii, спецiальностi як засобу захисту вiд безробiття) та економiчнi функцii (розвиток трудового потенцiалу суспiльства, вiдтворення робочоi сили необхiдноi квалiфiкацii). Ця система e одним iз ланцюгiв безперервного навчання, доповнюючи iснуючi системи професiйного навчання. Глобалiзацiя економiки та ii вплив на зайнятiсть У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляeться глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iнформацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii нацiональних господарств у свiтову економiку. Розвиток глобалiзацii i технологiчний прогрес створюють новi загальнi для всiх краiн проблеми. Глобалiзацiя економiчноi iнтеграцii i технологiчного прогресу, з одного боку, посилюють конкуренцiю, яка може призвести до «стабiльностi виробництва, а вiдповiдно й зайнятостi у великих сигментах нацiональноi робочоi сили, з iншого боку, забезпечуються новi можливостi для економiчного зростання i розширення зайнятостi. За бiльш вiдкритоi економiки рiвень i якiсть квалiфiкацii робочоi сили в державi можуть стати важливими факторами для отримання вигоди зi створених можливостей i мiнiмiзацii соцiальних втрат. Таким чином, потрiбна виважена соцiально-економiчна полiтика держави, спрямована на використання глобальних тенденцiй у прискореному розвитку передових галузей економiки i захист тих галузей, якi задовольняють потреби внутрiшнього ринку
Сучаснi тенденцii у сферi зайнятостi. Розширення нерегламентованоi зайнятостi супроводжуeться подальшим знецiнюванням робочоi сили, зниженням мотивацii до працi, насамперед у державному секторi, зростанням iнфляцii та цiн. Доходи вiд такоi дiяльностi не оподатковуються, тому держава зазнаe певних збиткiв. Водночас через вищi заробiтки та зовнiшню привабливiсть нерегламентованоi дiяльностi у людей формуeться ставлення до неi як до престижноi. В Украiнi спостерiгаeться скорочення працюючих. За 2001 р. чисельнiсть населення, зайнятого в усiх сферах економiчноi дiяльностi, скоротилася майже на 3 % порiвняно з 2000 р. Протягом 2001 р. з рiзних причин залишили постiйнi робочi мiсця 20,6% працiвникiв. Двi третини звiльнених були прийнятi в рiзнi сектори економiки, а одна третина знайшла самостiйне заняття або поповнила лави безробiтних. Висока мобiльнiсть кадрiв спостерiгаeться переважно у виробничих галузях. У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляeться глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iнформацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii нацiональних господарств у свiтову економiку. Безробiття:сутнiсть,типи,соц.-екон. наслiдки. Безробiття — складне економiчне, соцiальне i психологiчне явище. Водночас безробiття — це економiчна категорiя, яка вiдбиваe економiчнi вiдносини щодо вимушеноi незайнятостi працездатного населення.Розрiзняють вiдкрите i приховане безробiття: Вiдкрите безробiття означаe існування явно незайнятого населення, приховане - наявнiсть формально зайнятого населення.Можна видiлити такi види безробiття: фрикцiйне, структурне, циклiчне, сезонне, iнституцiйне. Фрикцiйне безробiття пов'язане з перемiщенням людей з однiei роботи на iншу, а також iз однiei мiсцевостi в iншу. Фрикцiйне безробiття означаe, що iснують постiйний зв'язок мiж звiльненням з однiei органiзацii i найманням працiвникiв iншими органiзацiями, замiщення одних професiй iншими, рух працiвникiв з одних галузей в iншi тощо. Виникнення структурного безробiття пов'язане зi структурними зрушеннями в економiцi, закриттям застарiлих пiдприeмств i виробництв, скороченням випуску продукцii у разi переорieнтацii виробництва, закриття шкiдливих пiдприeмств. Причиною структурного безробiття e територiальна i квалiфiкацiйна невiдповiднiсть мiж вiльними робочими мiсцями i безробiтними. Сезонне безробiття стосуeться тих видiв виробництва, якi мають сезонний характер i в яких протягом року вiдбуваються рiзкi коливання попиту на працю (сiльське господарство, будiвництво тощо). Циклiчне безробiття — це вид безробiття, при якому розмiри ринку працi коливаються разом з коливаннями циклу дiловоi кон'юнктури. Iнституцiональне безробiття це безробiття, яке породжуeться правовими нормами, що впливають на попит i пропозицiю працi.
Причини формування безробiття. За Томасом Мальтусом причину безробiття треба шукати в надмiрно швидкому зростаннi населення. Сучасний досвiд соцiального розвитку показав однак, що в багатьох високорозвинутих краiнах спостерiгаeться дуже низька народжуванiсть i навiть абсолютне скорочення населення, однак безробiття iснуe. Отже причина безробiття – у iншому. Принципово iнакше пояснення безробiття дав Карл Маркс. На його думку причиною безробiття e не зростання заробiтноi плати, не швидкi темпи зростання населення, а нагромадження капiталу в умовах зростання технiчноi надбудови промислового виробництва. Iншою причиною e банкрутство пiдприeмств в умовах ринку. Факторами, якi пiдсилюють безробiття, e кризи i спади, мiграцii сiльського населення. За Дж.М.Кейнсом причини безробiття – у вiдсутностi синхронностi споживання, заощадження та iнвестицiй. Зменшення стимулiв до iнвестування призводить до безробiття. Артур Пiгу (1877-1959) причину безробiття вбачав у недосконалiй конкуренцii, яка дie на ринку працi i веде до завищення ринку працi. Iз вступного курсу економiчноi теорii зупинимося на неокласичному поясненнi безробiття. Воно акцентуe увагу на таких явищах, як жорсткiсть зарплати, негнучкiсть цiн, хибнi передбачення щодо iнфляцii. Як вiдомо, кейнсiанськi рекомендацii щодо обмеження безробiття зводились до пропозицii стимулювати сукупний попит з боку держави. З кейнцiанськоi моделi виходить, що уряд може стабiлiзувати економiку з допомогою вiдповiдноi фiскальноi полiтики. Показники, що характеризують рiвень безробiття. Число безробiтних (за визначенням МОП) у середньому за 2001 р. зменшилось на 190,7 тис. i становило 2,5 млн осiб. Середньомiсячний рiвень безробiття (за методологieю МОП) у 2001 р. скоротився порiвняно з попереднiм роком на 0,6 вiдсоткового пункту та становив 11,1 % економiчно активного населення у вiцi 15- -70 рокiв. Серед осiб працездатного вiку цей показник знизився на 0,7 вiдсоткового пункту та становив 11,8 % економiчно ак тивного населення вiдповiдного вiку. Важливе значення маe обчислення природного рiвня безробiття: Природний рiвень безробiття = Природне безробiття / Обсяг робочоi сили *100 У визначеннi МОП - Рб=Б/Еа *100 Рiвень зареeстрованого безробiття: Рб =Бз/Чп.н.*100 де Рб — рiвень безробiття, %; Б — кiлькiсть безробiтних у вiцi 15—70 рокiв; Еа — кiлькiсть економiчно активного населення; Бз — кiлькiсть безробiтних, зареeстрованих у державнiй служ бi зайнятостi; ЧП.Н - - кiлькiсть працездатного населення у працездатному вiцi.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 186; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.93.73 (0.007 с.) |