Рідкісні види тварин, що занесені до “червоної книги україни” і зустрічаються на території шнпп

На території парку з моменту його створення виявлено 33 видів хребетних, занесених до “Червоної книги України”:

ссавці – Mammalia

1. Кутора мала – NeomysanomalusCabrera

2. Видра – Lutralutra L.

3. Горностай – Mustelaerminea L.

4. Борсук – Melesmeles L.

птахи – Aves

1. Рожевий пелікан – Pelecanusonocrotalus L.

2. Жовта цапля – Ardeolaralloides L.

3. Лелека чорний – Ciconianigra L.

4. Лебідь малий – CygnusbewichiiYarr.

5. Білоока чернь – AythyanyrocaGuld.

6. Гоголь – Bucephalaclangula L.

7. Гага звичайна – Somateriamollissima L.

8. Савка – Oxyuraleucocephala L.

9. Скопа – Pandionhaliaetus L.

10. Шуліка рудий – Milvusmilvus L.

11. Лунь польовий – Circuscyaneus L.

12. Змієїд – CircatusferoxGmelin.

13. Підорлик малий – AquilapomarinaCh. L. Brehm

14. Беркут – Aquilachrysaetos L.

15. Орлан-білохвіст – Haliaetusalbicilla L.

16. Балобан – FalcocherrugGray.

17. Журавель сірий – Grusgrus L.

18. Кулик-сорока – Haematopusostralegus L.

19. Поручайник – TringastagnatilisBeehst

20. Ходуличник – Himantopushimantopus L.

21. Кроншнеп великий – Numeniusarquata L.

22. Кроншнеп середній – Numeniusphaeopus L.

23. Чеграва – Hydroprognecaspia L.

24. Пугач – Bubobubo L.

25. Сорокопуд сірий – Laniusexcubitor L.

26. Прудка очеретянка – Acrocephaluspaludicola L.

27. Червоноголовий корольок – Regulusingicapillus L.

плазуни – Reptilia

1. Мідянка – CoronellaaustriacaLaurenti

земноводні – Amphibia

1. Ропуха очеретяна – BufocalamitaLaurenti

комахи – Insecta

1. Райдужниця велика – Apaturairis (Linneus, 1758)

 

 

Розділ ІІ. Ландшафтна характеристика ШНПП

Навчально-польова практика для нас розпочалася 20 червня 2013 року. Після прибуття на туристичну базу “ГАРТ” ми ознайомилися з завданнями які повинні були здійснити наступного дня та маршрутом по якому ми мали рухатись.

25 червня о 9:00 ми вирушили з бази “ГАРТ” і рухалися по екологічній стежці Світязянка. Під час нашої подорожі ми вивчали біорізноманіття даного району, ознайомилися з флорою та фауною. На нашому шляху зустрічалися рослини які характерні для території Шацького НПП, а саме різні види мохів, чорниця, ялівець, сосна звичайна, ліщина, меч-трава болотна, осока та ін. Маршрут був ускладнений болотами, оскільки болотна місцевість характерна для території парку. Першою нашою зупинкою була затока Бужня. Потрапивши туди ми ознайомилися з флорою та фауною, та ландшафтом даної місцини, який був насичений великою кількістю очерету та іншою болотною рослинністю. Охарактеризувавши дану місцевість, та описавши всі характерні риси ми вирушили далі. Наступною зупинкою було урочище Татарські гори. Ознайомившись з мікрорельєфом та іншими характеристиками, ми зупинилися на узбережжі озера Світязь. Після відпочинку, ми відійшли на 200-250 метрів від озера та почали визначати фації даної території. Для здійснення поставленого завдання ми ретельно дослідили грунти, за вдяки копанню шурфів, а також визначили рослинний покрив та деревостан.

 

Опис фації

Адреса точки Пд.-Сх. Підніжжя дюни, правої сторони болота за 1км на південь від озера Світязь, та за 1.1 км на пд.сх від посту на затоці Бужня

Абсолютна (відносна) висота 169м; вище від рівня річок на 1 м

Площа 400-450 м²

Експозиція ділянки нахил ділянки на пд.- сх. крутизна схилу 2,5⁰

Форма і частина схилу хвиляста слабопохилена низовина, нижняя частина схилу

Рельєф і мікрорельєф (морфометричні показники) слабо хвилястий

Положення поверхня першої надзаплавної тераси, що злегка підвищується точки на елементі рельєфу висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної часто коливання не перевищують 2 метрів

Материнська порода еолові відклади

Грунт дерново-слабопідзолистий піщаний на еолових відкладах

Ступінь змиття (намиття) ґрунтів немає

Тип і ступінь зволоження атмосферний нормальний

Глибина залягання ґрунтових вод 1-2 м

Типи рослинності сфагнові мохи, чорниця

Деревостан: загальний склад сосна;

 

 

Таблиця 5

Характеристика стану деревостану досліджуваної території

 

 

№ п/п	Назва деревної породи	Ярус	Висота,м	Діаметр, см	Вік	Клас бонітету
	Сосна		30-40	30-35	40-60	ІІІ,ІV
	Дуб звичайний		2-3	До 10	5-7	І-ІІ
	Береза пухнаста		2-3	10-15	6-8	І-ІІ
	горобина		1,5-2	5-7	4-5	І

Тип лісорослих умов

Природне відновлення немає

Підріст: загальний склад немає; зімкнутість (в балах) немає

Підлісок (чагарники): зімкнутість (в балах) немає

Чагарниковий ярус: проективне вкриття (%) немає

Моховий покрив: проективне вкриття (%) 80-90%

Таблиця 6

Характеристика стану мохового покриву досліджуваної території

№ п/п	Назва рослини	Рясність	Висота, м	Розподіл
	Сфагновий мох	Cop1	0,05-0,1	Південно-східна частина фації
	Оленячий мох	Sol	0,07-0,13	Північна частина фації
	Чорниця	cop2	Ц1	10-20

 

Трав’яний покрив: проективне вкриття (%) немає

Середня висота травостою (см) немає

Культурна рослинність та її стан (для ріллі)

Засміченість Бур’яни

Таблиця 7

Опис ґрунтового розрізу

Індекс горизонту	Глибина, см	Опис горизонтів: колір, вологість, мох. склад, структура, щільність, новоутворення і включення(% вмісту уламків і щебеню), перехід
HЕ	4-12	Гумусо-сильноелювіальний горизонт сірий або темно-сірий, не міцної порохувато-грудкової структури, збагачений присипкою SiO2, слабо ущільнений, перехід різкий
I	18-60	Ілювіальний горизонт бурий грубо-горіхуватої структури, до низу переходить у призматичну, ущільнений, перехід поступовий
P	Більше 81	Світло-голубий, мокруватий, представлений мокруватим дуже дрібним піском, який утворений еоловими відкладами

 

 

Горизонт і глибина взяття зразків HE:4-12 см; I: 18-60 см; P:,більше 80см.

Використання комплексу територія стаціонарної рекреації

Назва природного комплексу відносно піднесена слабо хвиляста ділянка водно- льодовикових низовин з сосняками зелено-моховими на дерново-слабопідзолистих піщаних ґрунтах на еолових відкладах

До складу якого урочища входить і роль даної фації в ньому домінуюча фаціяслабохвилястого піднесеного урочища

Основні фізико-географічні процеси затоплення понижених ділянок між дюнами, виснаження вершин дюн.

Примітки