Залишки маєтку Сцибор-Рильських (с. Бровки Перші)



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Залишки маєтку Сцибор-Рильських (с. Бровки Перші)



Бро́вки Перші — село в Україні, в Андрушівському районіЖитомирської області.

Село розташоване за 1 км від залізничної станції Брівки (з 1870 року) (лінія Фастів - Козятин). Село межує з селом Ярешки і підпорядковується спільній сільській раді.

Походження назви

Щодо походження назви села “Брівки” існує три легенди.

Перша роповідає, що на місті села було два великі озера. Люди почали селитися навколо цих озер, і дивлячись звисока, неважко було помітити, що будинки були ніби брови над очима. І саме на честь цього незвичного явища поселення назвали Брівками.

Інша розповідає,що жив тут пан,який мав у своєму розпорядженні велику територію. І була в нього дочка з надзвичайно красивими бровами. Саме на честь краси брів своєї доньки він назвав одне із сіл Брівками.

Третя легенда розповідає, що в нашому селі за часів козаччини жив козак на ім'я Бровко. У селі він побудував красиву церкву і саме на честь засновника цієї споруди село було назване Брівками.

Історія

Мапа 1860 р.

Під час правління польського короля Сигізмунда III село було колонізоване польським дворянством. Воно було власністю князів Любомирських, а потім Рогожинських. Починаючи з 18 століття, селом, яке входило до Сквирського повіту, володів рід Сцібор-Рильських. Село мало власну церкву та вітряний млин.

З 1834 року селом, разом із сусідніми Ярешками (загалом — 412 чоловіч. душ), володів Діонизій-Каетан (Діонисій Антонів) Рильський — двоюрідний брат Теодора Рильського — прадіда Максима Рильського і онук відомого Шимона Рильського, що належав до гербу Остоя. Протягом трьох років згідно з вибором місцевого дворянства ДіонисійСцібор-Рильський був сквирським повітовим суддею. У 1870 населення становило 723 православних і 39 католиків.[1]

До 1918 селом володів Оскар Сцібор-Рильський (OskarŚcibor-Rylski) разом з дружиною Марією з роду Раціборовських.

За свідченнями очевидців, від Голодомору 1932–1933 рр. у селі загинуло 19 людей[2].


 

 

Персоналії

ЗбігнєвСцібор-Рильський

  • ЗбігнєвСцібор-Рильський (ZbigniewŚcibor-Rylski) (10 березня1917), генерал польської армії (капітан Армії Крайової під час Другої світової війни), учасник Варшавського повстання 1944 року. Разом із сестрами Калиною (*1910), Євою (*1912), Данутою (*1915) народився в родовому маєтку свого батька Оскара в Бровках (який володів також навколишніми селами - Ярешки, Шпичинці, Волиця). Незважаючи на революцію, стосунки з місцевим населенням були добрими, що дозволило родині рік проживати у власному маєтку, але вже 1918 року сім'я змушена була залишити Бровки і в 1920 році виїхала з України до Польщі. Оскар Сцібор-Рильський помер 1931 року.[3]
  • Шевченко Олесь Євгенович (22 лютого1940), народився в м.Сквира Київської обл. Журналіст, учасник національно-визвольного руху, політичний діяч, кавалер ордена "За мужність" 1 ступеня. У 1957 р. закінчив десятирічку у школі, що розміщувалася в маєтку Сцібор-Рильських. Надалі навчався й мешкав у Києві. Одружений з Лідією Шевченко ( дів. - Сидоренко, с. Бровки, 16 липня 1946), яка по материнській лінії (Шостаківські) є прямим нащадком діда президента УНР Михайла Грушевського Федора Грушевського.
  • З Бровками пов'язнані дитячі спогади Максима Рильського, який гостював у родичів по батьковій лінії, маєток яких знаходився в Бровках. Ці спогади знайшли відображення у перших віршах поета:

 

 

ДИТИНСТВОМ.Т.РильськийНа стільці я їду по Сахарі,Пелікана з палички стріляю,Поринаю в піну Ніагари, Океан на трісці пропливаю. Вчора був я лоцманом. СинілиІ ревіли темнокосі хвилі,А сьгодні я господар вілли, Де в саду блукають пави білі. Взавтра маю їхати в Пампаси, Де бізони бродять табунами, І складаю їстівні припаси: Сухарі, консерви, сир од лами. А Ясько готує томагавкиІ бурмоче, чистячигвинтовки, Що, мовляв, бізон - не для забавки, А Пампаси - не Криве й не Бровки. 1911-1918

Маєток Сцібор-Рильських (1914 р.) Інтер'єр маєтку Сцібор-Рильських (1914 р.) Марія й Оскар Сцібор-Рильські - останні поміщики


 

Марія Сцібор-Рильська (Раціборовська) (1914 р.)

Стара школа - в минулому маєток Сцібор-Рильських


 

 

Городківка. Карл у Клари…

Невеличке село на півдні Житомирщини де нині мешкає біля тисячі жителів, до 1936-го року звалася Хлаїмгородок. Не можу стверджувати напевне, але здається, що в історії поселення не залишило особливих слідів. Сюди, як і, певно, сто чи більше років тому, веде брукований шлях.

Але дорогу цю, важкувату для автомобіля, варто здолати. Бо шлях веде до костелу Святої Клари, який невтомний templar_ua справедливо називає найкращим на Житомирщині.

Храм, котрий і нині обслуговують католики-кармеліти споруджено коштом А.Жмигродського у 1913-му році. Хоч насправді той лише виконував останню волю місцевого шляхтича Євстахія Івановського.


 

 

Ревний католик, публіцист, мемуарист Івановський народився тут же, в Хлаїмгородку. Від родинної садиби до наших днів вціліло кількадесят метрів підмурівку і симпатична цегляна сторожка, вельми схожа на палац у сусідньому Червоному, про який я ще розкажу. (Це, до речі, її вікно ретельно заклеєно нотами “Інтернаціоналу”.)

Батько Євстахія був маршалком Житомирського повіту, мати Клара – донька депутата польського сейму. Юнак навчався у знаменитому Кременецькому ліцеї. Поступово все глибше він цікавиться історією, а в 1850-х роках вважається вже серйозним літератором.

Більшість часу Івановський проживає у рідному селі. Допомагає місцевим селянам, будучи католиком бере участь в облаштуванні православного приходу.

В одному з публіцистичних творів Іванківського описується польські заворушення в Бердичеві. Як свого часу Річ Посполита не надто прихильно ставилася до православних, Росія в ті роки гнобить католиків.


 

 

Обурені закриттям місцевого костелу кармелітів парафіяни намагалися перешкодити поліції. Певно те, що збудований за його волею костел Святої Клари є кармелітським стало своєрідною відповіддю владі від патріотично налаштованого історика.

Євстахій Івановський помер в 1903-му році. Біля храму, названого на честь його матері, стоїть меморіальний знак з іменами Євстахія та Клари. Могили їх не вціліли.


 

 

Казковий костел з баштою, контрфорсами, кованими дверима нагадує скоріше готичний замок.

Якби не костел – Городківка могла б зацікавити хіба поціновувачів усамітнення. На річці Гуйві, яка служила колись за кордон між Київщиною і Волинню, пустими вікнами дивиться на запруду не дуже старий млин.


 

 

Хіба що в’їзний знак натякає на щось особливе.

І не обманює.


 

 

 

Іванків

В цьому невеличкому житомирському селі зберігся чудовий (перероблений на церкву) костел Вознесіння Божої Матері фундації Павла і Гелени Борчиків.

На жаль, це мало не перший мій випадок, коли я не зумів виудити в інтернеті аніякої інформації. Тому доведеться “злизати” в Дмитра Антонюка, відомого також як templar_ua, довідку про цей храм.

Костел спорудили біля 1800-го року. В ньому повністю збереглися фрески роботи Йозефа Прехтля. Католицький художник-монах розписав чимало костелів, зокрема тринітарські монастирі в Луцьку й Браїлові. Більшість з його розписів, на відміну від костелу в Іванкові, загинули.

В усьому іншому Іванків – звичайне і малоцікаве село. Якщо не рахувати розташований тут обласний інтернат для колишніх ув’язнених. Можу лише уявити, наскільки таке сусідство до смаку іванківцям. Напевне, саме на мешканців інтернату пеняють через кількаразове пограбування храму.

Біля церкви встановлено дві “портативні” дзвіниці. Одна – з традиційних розпилених газових балонів, інша – з новенькими дзвонами.

До середини я не потрапив. Я взагалі не надто люблю фотографувати в храмах. Тим більше, що це часто забороняється, принаймні в ортодоксальних церквах. Та все ж заради унікальних розписів, якось спробую. А може за мене це зробите ви?

Як би там не було – цей пост сподіваюсь ще доповнити.

 

 


Заголовок

Андрушівський район –. 1

Садиба Терещенко (м. Андрушівка), 1

Історія та сьогодення пам'ятки. 1

Андрушівська астрономічна обсерваторія (м. Андрушівка), 2

Андрушівська астрономічна обсерваторія «Липневий ранок» — приватна астрономічна обсерваторія, розташована в с. Гальчин поблизу м. Андрушівка (Житомирська область, Україна). Історія. 2

Перші успіхи. 2

Обсерваторія та обладнання. 3

Астрономічні відкриття. 3

Астероїди, відкриті в ААО, що отримали номери. 3

Андрушівська астрономічна обсерваторія. 7

Цукровий завод (м. Андрушівка), 10

залишки маєтку Терещенко (смт Червоне). 10

Фасад. 11

Фонтан. 12

зі сторони. 13

в середині 14

Костел святої Клари (с. Городківка), 15

Історія. 15

Костел Антонія Падуанського (с. Стара Котельня). 18

Костел Антонія Падуанського (Стара Котельня) — сакральна споруда кінця XVIII століття в стилі бароко Розташована в селі Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область . Фундатор храму — Антоній Прушинський (AntoniPruszyński). 18

Опис колишнього костелу. 18

Дерев’яний палац (с. Яроповичі), 23

Яропо́вичі — село в Україні, в Андрушівському районіЖитомирської області. Населення становить 1117 осіб. Географія. 23

Історія. 23

Походження назви. 23

Період до XX ст. 24

Радянський період. 24

Економіка. 24

Освіта. 24

Охорона здоров'я. 25

Релігійне життя. 25

Історичні пам'ятки. 25

Городище Ярополк. 25

Дерев'яний палац з парком.. 25

Дерев’яний палац (с. Яроповичі), 25

Кам’яниця (с. Яроповичі), Кам’яниця (с. Яроповичі), 32

В центрі села Яроповичі стоїть двоповерхова кам'яниця з контрфорсами XIXст. Можливо вона мала промислове призначення, точно дізнатися не вдалося. По непідтвердженим даним - побудована на кошти Терещенків. 33

Городище. 36

Залишки маєтку баронів де Шодуарів (с. Івниця), 36

Івницький парк – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення[1], розташовується в селі ІвницяАндрушівського районуЖитомирської області[2] у 82 кварталі Івницькоголісництва.Знаходиться у підпорядкуванні ДП «Коростишівське лісове господарство». Загальна площа природоохоронної території складає 14 гектарів[3].сторія. 36

Опис. 37

Церква Пресвятої Богородиці (с. Іванків), 38

Церква Різдва Святої Богородиці — пам'ятка сакральної архітектури місцевого значення у с. ІванківАндрушівського районуЖитомирської області.Історія. 38

Радянські часи. 41

Сучасність. 41

Архітектура. 42

Монументальний живопис. 43

Ремонт храму у 2012 році 44

Примітки. 44

Залишки маєтку Сцибор-Рильських (с. Бровки Перші). 44

Походження назви. 44

Історія. 45

Персоналії 46

Городківка. Карл у Клари….. 51

Іванків. 62

 

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.55.22 (0.01 с.)